Уряди України та Фінляндії уклали Рамкову угоду, згідно з якою Фінляндія мобілізує до EUR50 млн наступного року на проєкти, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ), повідомляють у прес-релізі Міністерства фінансів.
«У рамках угоди на 2025 рік заплановано надання кредитів на суму до EUR50 млн. Подальша реалізація Програми передбачатиме укладення відповідних кредитних договорів для визначення обсягу, строків та умов надання позик», – уточнюється в релізі.
Угоду з української сторони підписав міністр фінансів Сергій Марченко, тоді як від Фінляндії підписантом виступив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Уточнюється, що грантова складова проєкту становитиме щонайменше 35% загальної вартості, що дасть змогу забезпечити пільгові умови фінансування.
Крім цього, міністри обговорили поточні програми розвитку і підтримки відновлення України за сприяння Фінляндії. Марченко наголосив на важливості співпраці в рамках Української платформи донорів, до керівного комітету якої Фінляндія приєдналася у квітні 2024 року в ролі спостерігача.
Своєю чергою Тавіо акцентував, що найперспективнішими галузями для інвестицій та відновлення для фінської сторони є: енергетика, освіта, інфраструктура, а також цифрові технології та сільське господарство.
У Мінфіні нагадали, що пряма бюджетна підтримка Фінляндії з лютого 2022 року становить понад $36 млн грантового фінансування.
Проєкти з відновлення комерційної нерухомості становлять до 20% будівельного ринку України, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на військові ризики, власники більшості зруйнованих об’єктів комерційної нерухомості інвестують у їхнє відновлення для перезапуску бізнесу, що дає змогу компаніям продовжувати ефективно працювати. Зокрема, близько 80% торговельних об’єктів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення і розташованих далеко від зони бойових дій, уже відбудовані або перебувають на стадії відновлення», – сказав він.
За спостереженнями Озейчука, у сегменті виробничих і складських будівель цей показник нижчий, близько 40%.
«Для більшості таких об’єктів власники перебувають у пошуках фінансування», – пояснив директор Rauta.
За його словами, серед проєктів відновлення, до яких було залучено Rauta, – ТРЦ Retroville (м. Києві), виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Досвід відновлення компанією Rauta об’єктів комерційної нерухомості показує, що часто додатковою вимогою інвесторів під час відновлення об’єктів є підвищення їхньої енергоефективності та архітектурної привабливості, що дає змогу оптимізувати витрати під час експлуатації будівель.
За даними Світового банку, на лютий 2024 року потреба України у відновленні оцінювалася в $486 млрд, з них близько 25% – об’єкти комерційної нерухомості.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними Опендатабот, в Україні ТОВ «Раута груп» зареєстровано 2014 року. Його статутний капітал становить 388 тис. грн, дохід за 2022 рік – 102,396 млн грн.
RAUTA, будівельний ринок, ВІДНОВЛЕННЯ, НЕРУХОМОСТЬ, ОЗЕЙЧУК, ПРОЄКТ
Проєкт USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» (USAID HRS) запустив два проєкти відновлення медінфраструктури у 45 громадах Харківської та Запорізької областей.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, партнерами проєктів виступлять ТОВ «КБС старт» у Харківській області та МБФ «Альянс громадського здоров’я» у Запорізькій.
Проєкти будуть реалізовані до грудня 2024 року.
Крім того, у межах проєкту «Відновлення доступу населення до медичної допомоги» планується співпраця з 36 центрами ПМСД.
Україна отримає EUR100 млн кредиту Банку розвитку Ради Європи на проєкт “еВідновлення”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Плюс EUR100 млн на компенсації за знищене житло від Банку Розвитку Ради Європи. Відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада Банку, тривають переговори щодо підписання Рамкової кредитної угоди. Цієї суми вистачить для отримання понад 2 тисяч житлових сертифікатів для українців, чиє житло було знищено внаслідок російської військової агресії”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРСЕ) на засіданні 25-26 березня затвердила проєкт “НОМЕ. Компенсація за знищене майно”, у рамках якого надала Україні EUR100 млн.
Програма “еВідновлення” стартувала в Україні 10 травня 2023 року, в її рамках компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, які мають відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій.
З 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”. Від початку дії державної програми компенсацій подано понад 11 тисяч заявок, а від січня вже придбали нову домівку 1637 українських родин на загальну суму в 3,4 млрд гривень.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) розпочав участь у дослідницькому проєкті Polarin програми Європейського Союзу “Горизонт Європа”, повідомляє міністерство освіти і науки.
“Сьогодні, 1 березня 2024 року, офіційно стартував проєкт Polarin програми ЄС “Горизонт Європа”, у якому бере участь Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та ще 49 організацій з усього світу. Це установи, що забезпечують полярні дослідження з ЄС, Чилі, Канади, США, Великої Британії та інших країн. Координує проєкт Інститут Альфреда Вегенера, Німеччина”, – йдеться в повідомленні пресслужби Міносвіти.
Зазначається, що Polarin передбачає об’єднання 64 дослідницьких інфраструктур в Арктиці й Антарктиці та надання вільного доступу до них (як безпосереднього, так і віддаленого) всім учасникам.
“У такий спосіб планують підтримати міждисциплінарні дослідження обох полярних регіонів для розв’язання глобальних проблем, зокрема кліматичних. Адже саме ці регіони є особливо важливими для клімату Землі та першими реагують на зміни”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві розповіли, що створена мережа охоплює всі суміжні сфери досліджень – від морських і наземних до атмосферних, і міститиме в собі дослідницькі станції, судна, обсерваторії, репозитарії та бази даних.
Від України в проєкті представлені дві інфраструктури: антарктична станція “Академік Вернадський” і криголам “Ноосфера”.
“Це дасть нам змогу нам залучити додаткові міжнародні кошти в антарктичну програму, а українським науковцям – використовувати полярні об’єкти інших країн і брати участь у важливих наукових ініціативах”, – цитує директора НАНЦ Євгена Дикого пресслужба.
Україна приєднається до “Polarin” у 2024-2025 роках, а загалом він розрахований на 5 років. Бюджет проєкту – 14,6 млн євро, з яких понад пів мільйона євро передбачено для України.
