Індустріальні інвестори шукають проєкти brownfield (на колишніх промзонах) і готові вкладати кошти в Україну вже зараз, повідомив керуючий партнер CBRE Ukraine Радомир Цуркан під час архітектурно-будівельного бізнес-форуму “Відновлення країни. Стратегія змін для архітекторів, девелоперів і забудовників”.
“Активні бойові дії на сході країни змусили промисловий бізнес покинути зону бойових дій і переміститися в більш безпечні регіони західної та центральної України. Це дало поштовх на розвиток промислової нерухомості та створення нових індустріальних парків у регіоні, і ця тенденція зростатиме в найближчі три-п’ять років”, – сказав він.
За даними Міністерства економіки України, протягом 2022 року в більш безпечні регіони країни було переміщено 800 підприємств, 623 з яких уже відновили роботу на новому місці. Найбільше підприємств релокувалися у Львівську (24%), Закарпатську (14,5%), Чернівецьку (9,8%), Івано-Франківську (8,3%), Хмельницьку (7,3%), Тернопільську (6,3%) області.
“Активізація попиту на промислові ділянки та об’єкти особливо помітна в західних областях. Крім того, ми відзначаємо потенційний попит від міжнародних інвесторів, готових розвивати промислові виробництва в Україні, які працюватимуть на ринок ЄС”, – сказав Цуркан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
Група компаній “ОККО” (OKKO Group) планує восени 2023 року розпочати практичну реалізацію в західних областях України проєкту розширення заводу з агропереробки та проєкту відновлюваної “зеленої” енергетики вартістю близько $120 млн і $200 млн відповідно, повідомив СЕО Василь Даниляк.
“Ми не відмовилися від великих проєктів із великими інвестиціями, які раніше планували. Ми їх продовжуємо. Хочемо стартанути великий проект з агропереробки вже восени”, – сказав він в організованих медіахолдингом NV “Діалогах про бізнес” у Києві в четвер у четвер.
Даниляк уточнив, що у 2021-2022 роках у цьому аграрному проєкті, який безпосередньо пов’язаний із бізнесом групи, проводили необхідну роботу з консультантами, українськими та міжнародними проєктантами, і він ще не потребував інвестицій.
CEO уточнив, що географічно підприємство розташоване в Тернопільській області, де “ОККО” раніше мала величезний виробничий майданчик і змогла його трансформувати під цей проєкт.
За його словами, проєкт у сфері відновлюваної “зеленої” енергетики був куплений у партнерів на стадії Ready To Build.
“Географічні “стопи” на інвестиції ми собі поставили, географічне safety хочемо отримати”, – пояснив Даниляк вибір західної України для реалізації цих проєктів.
До складу OKKO Group входить понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. У сільському господарстві працює структурний підрозділ “ОККО-Агротрейд” і концерн “Хлібпром”. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”.
Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Швейцарська фармацевтична компанія Acino виступила партнером проєкту “Мобільні госпіталі для перемоги”, який реалізує Благодійний фонд реконструкції та розвитку України”.
Як повідомляють у пресрелізі фонду, у межах зазначеного проєкту Acino відвантажила в пілотний мобільний медичний комплекс 1600 упаковок лікарських засобів власного продуктового портфеля на загальну суму 150 тис. грн.
Проєкт “Мобільні госпіталі для перемоги” передбачає придбання 52 мобільних госпіталів. Вартість одного такого медичного комплексу на колесах становить EUR240 тис.
Наразі до проєкту долучилися 14 організацій в Україні та за кордоном.
Мобільний госпіталь являє собою повноцінну лікарню на колесах, оснащену сучасним медичним обладнанням. До його складу входять приймальня, лабораторія, рентген-кабінет, операційна, а також технічне приміщення, туалет і душ. Госпіталь оснащений власним генератором. Одночасно в ньому можуть працювати дві команди медиків із можливістю рятувати до 100 життів на день, виходячи з принципу “золотої години”.
Фармкомпанія Acino від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року спрямувала на гуманітарні цілі понад 67 млн грн, зокрема передала більше ніж 200 тис. упаковок лікарських засобів до лікарень і госпіталів країни.
Німеччина долучилася до міжнародного проекту відновлення українських міст #UN4Kharkiv-Mykolaiv і виділила EUR5 млн.
Як повідомлялося, Європейська економічна комісія ООН (UNECE) створила робочі групи #UN4Kharkiv і #UN4Mykolaiv і запросила міжнародних архітекторів допомогти цим містам розробити перспективні генеральні плани. Харкову допомагає Фонд британського архітектора Нормана Фостера, у Миколаєві роботу координує глобальна дизайнерська та архітектурна компанія One Works (Італія).
Про долучення до проєктів німецької сторони стало відомо під час онлайн-зустрічі робочих груп, у якій узяли участь представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, UNECE, Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини, місцевого самоврядування Миколаєва і Харкова та інших міжнародних організацій.
“Від початку повномасштабної агресії Росії ми відправляємо в Україну найнеобхіднішу допомогу. І водночас думаємо, як підтримати вас у відновленні після закінчення війни, адже готуватися до цього слід уже зараз. Я особисто отримав завдання від федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца представляти нашу країну в цій роботі”, – повідомив державний секретар Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Йохен Фласбарт.
Він нагадав, що в грудні минулого року відбулася зустріч країн “Великої сімки” (G7), під час якої держави-учасники висловили розуміння, що Україна потребує всебічної допомоги.
Фласбат повідомив, що Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини надасть міжнародному проєкту #UN4Kharkiv-Mykolaiv фінансову підтримку в EUR5 млн.
“Ми даємо “зелене світло” і готуємо кошти, щоб ці проєкти були успішно реалізовані. Сподіваємося, жахлива війна закінчиться якнайшвидше, і ми почнемо відновлення України”, – будує плани на майбутнє Йохен Фласбарт.
Україна та Єгипет розглядають можливість реалізації спільних логістичних проєктів у галузі АПК, зокрема створення логістичного хаба в Єгипті для поставок українського зерна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідні домовленості досягнуто під час зустрічі очільника міністерства Миколи Сольського та надзвичайного і повноважного посла Арабської Республіки Єгипет в Україні Аймана Ахмеда Мухтара Ельгаммаля.
“Особливу увагу вони приділили детальному обговоренню можливості розширення торговельних відносин між Україною та Єгиптом і поглиблення співпраці в агросекторі. Пан Айман Ахмед Мухтар Ельгаммаль висловив зацікавленість Єгипту в реалізації спільних логістичних агропроєктів. Йдеться, зокрема, про створення логістичного хабу для поставок зерна. Микола Сольський зазначив, що Україна розгляне пропозицію Єгипту”, – зазначається в повідомленні Мінагрополітики.
Також під час зустрічі сторони обговорили реалізацію гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine і роль України в забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Як повідомлялося, аналогічне бажання побудувати хаби для імпорту української сільгосппродукції висловили Сенегал, Нігерія та Гана під час візиту делегації Мінагрополітики до африканських країн у січні 2023 року.
Державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства (GASC) 6 лютого закупило 60 тис. тонн кукурудзи українського походження. Сільгосппродукцію було закуплено в оператора Egyptian African Co двома партіями по 30 тис. тонн кожна за ціною $323/тонну.
Алгоритми, запропоновані у посібнику «Як ти, кохана(ий)?», допомагають українцям спілкуватись і зберігати стосунки на відстані.
24 січня об 11:00 у пресцентрі Українського Кризового Медіа Центру відбулася презентація посібника «Як ти, кохана(ий)?». Він має на меті допомогти українцям підтримувати стосунки зі своїми рідними, адже зараз багато родин розділені цією війною, і близькі люди вимушено перебувають далеко одне від одного.
Посібник розроблено в рамках волонтерського проєкту «Як ти, брате?», який покликаний навчити людей (як військових, так і цивільних) надавати психологічну допомогу одне одному під час війни. Засновник проєкту – психотерапевт і соціальний психолог Антон Семенов. Разом з командою він розробляє посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в складних ситуаціях. Всі посібники безкоштовні, їх можна завантажити на сайті проєкту або замовити друковану копію.
Посібник «Як ти, кохана(ий)?» – другий у серії. Перший, який називався так само як і проєкт, «Як ти, брате?», вийшов у жовтні 2022 року. Він орієнтований на те, щоб допомагати тим, хто поруч, пережити травматичний досвід і навчитись розмовляти про нього. Відтоді понад 2000 користувачів отримали його друковані версії.
На презентації Антон Семенов, який разом з командою проєкту і в співпраці з військовими і цивільними психологами розробив і удосконалив обидва посібники протягом кількох місяців на реальних кейсах, розповів про суттєвий соціальний запит на подібні матеріали.
Так, згідно з дослідженням “Психологічний стан населення України в умовах повномасштабної війни”, 57% українців перебувають у зоні ризику розвитку посттравматичного стресового розладу, бажання звернутися до психолога позначили 23% опитаних, і лише 3% респондентів зверталися за психологічною допомогою. При цьому, за даними американського Центру з контролю та профілактики захворювань, в більшості випадків розвитку ПТСР можна запобігти.
«У таких умовах більшість моїх колег зосередилися на роботі з лікуванням ПТСР. Я же для себе вирішив, що буду більш корисним у роботі з профілактики цієї хвороби» – сказав Семенов та уточнив, що головним фактором, який впливає на профілактику і одужання від ПТСР, є наявність і якість стосунків. Тобто наявність спілкування з іншими людьми, довіри, можливості поділитися своїми думками, спільно пережити емоції. Саме тому в проєкті «Як ти, брате?» розробляють посібники про те, як розмовляти одне з одним у складних випадках.
Досвідом використання на практиці посібника «Як ти, брате» поділився медик Іноземного легіону ЗСУ Альбертас Глазаускас. За його словами, багато військових, з якими доводиться працювати, починають відчувати психологічні проблеми саме тоді, коли повертаються з місць ведення бойових дій у мирні міста, у відпустку чи на реабілітацію. У бійців змінюється поведінка, вони стають замкненими, іноді проявляють агресію. У подібних ситуаціях військові медики не завжди знають, як краще побудувати спілкування з людиною, допомогти подолати відчуження, щоб розпочати роботу з травматичним досвідом. Саме тут у нагоді стає посібник «Як ти, брате?», оскільки він дає чіткі рекомендації, як розмовляти з людиною, котра отримала травматичний досвід і перебуває поруч. Пан Глазаускас завжди носить один примірник із собою та кладе їх у «рюкзаки парамедика», які передає колегам на передову. Є вже багато прикладів, як використання алгоритмів допомагає розпочати психологічну реабілітацію військових вже у зоні бойових дій.
Другий посібник – «Як ти, кохана(ий)?» – про стосунки на відстані. На жаль, нас не вчать, як долати складності у спілкуванні, щоб зберігати важливі для нас взаємини під час тривалої розлуки. Тепер ця проблема набула системних масштабів. Згідно з останніми даними Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), більш ніж 2,7 мільйонів українців, які виїхали після 24 лютого, залишаються за кордоном. Ще 5,9 мільйонів переїхали зі своїх домівок у більш безпечні регіони в межах України.
За даними опитувань, більшість людей, які перебувають далеко від своїх близьких, з часом мають суттєві проблеми у спілкуванні з ними, виникають конфлікти, контактів стає менше. Від цього дуже страждає якість стосунків.
Зі свого боку команда проєкту також провела онлайн-опитування, щоб з’ясувати, наскільки актуальною є потреба у покращені якості спілкування на відстані, і головне – наскільки люди готові звертатися по експертну допомогу і дійсно сприймати практичні поради.
Головний результат полягає в тому, що 67% респондентів визнали, що дійсно мали труднощі у спілкуванні й відчували потребу у порадах психолога їх подолання.
Чим довше тривала розлука, тим сильніше проявлялися проблеми і відчувалася потреба у зовнішній допомозі. У тих, хто перебуває в розлуці з початку вторгнення і досі, потреба у психологічних порадах складає 74%.
Відповіддю на цей запит став посібник «Як ти, кохана(ий)?» в якому пояснюються особливості розмови на відстані, а також наведено декілька простих правил і алгоритм, використати який може кожен. У посібнику застосований підхід із клієнтоцентрованої психотерапії, яка орієнтована на створення опорних відносин та навчає людей без спеціальної підготовки основам психологічної допомоги.
Завдяки допомозі HR-департаменту компанії Vodafone перший тираж посібника вже надрукований. У пресконференції взяла участь керівниця відділу розвитку персоналу та корпоративних комунікацій Vodafone Україна, Тетяна Кіпіані. Вона розповіла, що рішення підтримати цей проєкт далося напрочуд легко. Пані Кіпіані відчула переваги на власному досвіді, адже її чоловік і син служать у ЗСУ, тож проблема спілкування на відстані зі своїми рідними постає щодня. Окрім того, odafone – велика компанія, де частина співробітників служить у ЗСУ. Також багато працівників або виїхали самі, або відправили свої родини за кордон. «У нас є лише два критерії у прийнятті рішень: ефективність і людяність. Те, що робить команда проєкту «Як ти, брате?» – і про перше, і про друге. Це дійсно допомагає, це про людей і для людей… Ми точно знаємо, що людей підтримують і лікують люди», – зазначила пані Тетяна. Компанія вже відправила друковані примірники своїм співробітникам, які перебувають у ЗСУ, розповсюджує їх серед персоналу в Києві, та зацікавлена у подальшій роботі з проєктом.
Підсумовуючи, Антон Семенов висловив вдячність всім, хто доклався до розвитку проєкту, а також зазначив: «Ми радіємо, що наші посібники вже приносять користь тим, хто на практиці застосовує пропоновані нами алгоритми роботи із травматичним досвідом, а також поради щодо підтримки стосунків на відстані. Проєкт розвивається, і аудиторія користувачів поступово росте. Ми сподіваємось, що поширення інформації про нього дозволить ще більшій кількості українців отримати доступ до такої потрібної їм інформації».
Відповідаючи на запитання журналістів, Семенов розповів про подальші плани роботи проєкту. Зокрема, буде принаймні ще 2 посібники. Один з них, під назвою «Як ти….», розповідатиме, як розмовляти про втрату близької людини. Цей посібник уже розроблено, він перебуває на стадії технічної верстки, і скоро його буде надруковано. Пізніше буде посібник про те, як розмовляти з дітьми під час війни, оскільки більшість порад дитячих психологів, які добре працюють у мирний час, на жаль, непридатні в умовах війни.
Учасники пресконференції також обговорили взаємодію волонтерів і держави по напрямках, по яких працює, зокрема, проєкт «Як ти, брате?». Семенов відзначив, що попри те, що бюрократичні механізми дійсно є повільними, має місце певний прогрес, оскільки завжди є небайдужі люди, орієнтовані на користь і результат. «А якщо люди будуть працювати, то жодна система не може стримати цей рух» – підсумував він.
Посилання на фотоматеріали: https://photos.app.goo.gl/y3PkxCxRwwsVtjCt8
Відео з пресконференції: https://youtu.be/4zphMGkGm3A
Сайт проєкту: https://yakty.com.ua/
За додатковою інформацією звертайтесь до Ксенії Сотнікової (тел: 0509489638, email: kseniya.sotnikova@gmail.com), або Антона Семенова (тел. 095 503 0665).
