Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 26 вересня експортувала 7,51 млн тонн зернових культур, з них 4,23 млн тонн кукурудзи (56% загального обсягу поставок), 2,61 млн тонн пшениці (35%) та 635 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР у 1,75 разу нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 26 вересня 2021 року було експортовано 13,13 млн тонн).
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 3,21 млн. зернових і зернобобових культур, серед яких 1,35 млн. тонн пшениці, 1,54 млн. тонн кукурудзи, 305 тис. тонн ячменю, 9,9 тис. тонн борошна та 2 ,1 тис. Тонн жита.
За даними міністерства, за період 21-26 вересня на зовнішні ринки поставлено 0,63 млн тонн зернових культур (в середньому 126 тис. тонн щодобово), тоді як за попередні звітні періоди 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – по 147,8 тис. тонн щодобово, 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу, а 19-26 серпня – 61,4 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту протягом останніх 5 днів скоротилися на 5% порівняно з попереднім періодом 9-21 вересня.
У розрізі культур за період 21-26 вересня за кордон відправлено 313 тис. тонн пшениці, 280 тис. тонн кукурудзи, 37 тис. тонн ячменю, 1,5 тис. тонн борошна та 0,2 тис. тонн жита.
За даними відомства, загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 вересня 2022 року Україна експортувала 2,61 млн тонн пшениці (у 3,04 рази менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 635 тис. тонн ячменю ( у 5,64 рази менше), 2,6 тис. тонн жита (в 11 разів менше) та 22 тис. тонн борошна (на 35,5% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 4,23 млн. тонн, що у 3,03 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Ще сім суден, на борту яких знаходиться кукурудза та пшениця, вийшли у вівторок із портів України, повідомляє агентство “Анадолу” з посиланням на Міноборони Туреччини.
Вивезення агропродукції з трьох українських портів триває в рамках угоди коридором для зерна, укладеної 22 липня.
Раніше в ООН повідомляли, що Спільний координаційний центр (СКЦ) дозволив вийти у вівторок із портів України семи судам із кукурудзою та пшеницею в рамках чорноморської зернової ініціативи. Згідно з ООН, суду Captain Dimitrios (65 тис. тонн кукурудзи), Super Saka (29 тис. тонн пшениці та 21 тис. тонн кукурудзи), Fanaria (18 тис. тонн пшениці) попрямують до Іспанії. Судна Propus (8,5 тис. тонн кукурудзи), Ata Ocean (6,3 тис. тонн соняшникової олії) та Greifswald (492 тонни кукурудзи) планують вирушити до Туреччини. Крім цього, судно Yada Team доставить до Ізраїлю 64951 тонну кукурудзи.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”.
Ціни на пшеницю з України за період з 26 серпня до 8 вересня несуттєво зросли на тлі поступового відновлення її експорту морськими шляхами, котирування кукурудзи на українському ринку стабільні, повідомляється в Telegram-каналі консалтингової компанії Barva Invest.
Як, 8 вересня, котирування пшениці з України на умовах доставки СРТ оцінюються в межах 4,9-6,4 тис. грн/тонна, тоді як 26 серпня – 4,5-6,4 тис. грн/тонна, 11 серпня – 4 ,3-6 тис. грн/тонна, а 4 серпня – 3-5,5 тис. грн/тонна. Спотова ціна кукурудзи на пункті пропуску “Чоп” неподалік Угорщини за період 26 серпня – 8 вересня збереглася на рівні $240/тонна.
За даними Barva Invest, грудневий ф’ючерс пшениці із чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) станом на 8 вересня скоротився на 5,9% порівняно з 26 серпня – до $317,25/тонна, проте на європейській біржі Euronext (EBMU2) збільшився на 0,5%, до EUR328,75/тонна, а на біржі Чикаго (ZWU2) – на 9,8%, до $8,44/бу.
Таким чином, на котирування пшениці за звітний період різноспрямовано впливало зростання цін на інші зернові культури та очікування активізації попиту з боку імпортерів на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна з критикою Стамбульських зернових домовленостей, що нібито “зерновий коридор” з України використовується для постачання продовольства в країни ЄС, а не у бідні країни третього світу.
“Котирування пшениці відреагували активним зростанням на чергову порцію демагогії з боку Росії щодо експорту українського зерна з українських портів у рамках зернового коридору… (Путін – ІФ) сказав, що проконсультується зі своїми поплічниками та Туреччиною щодо необхідності обмеження експортних напрямків України”, – наголосила консалтингова компанія у повідомленні.
Інвесткомпанія уточнила, що до 8 вересня грудневий ф’ючерс на кукурудзу з чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) трохи знизився на 0,8% порівняно з 26 серпня – до $310,75/тонна, тоді як на Чикагській біржі (ZCU2) виріс на 3 ,2%, До $6,71/бу.
Котирування кукурудзи на світовому ринку також змінювалися різноспрямовано, на ціни впливали очікування ринком можливого зниження оцінок американського врожаю у вересневому звіті Мінсільгоспу США, побоювання з приводу перспектив врожайності кукурудзи в США та ЄС через рекордну посуху, а також занепокоєння. нафтових цін.
Ключовими угодами із soft commodities стало купівля Японією 95 тис. тонн пшениці (у США та Канади), Іраком – 100 тис. тонн пшениці (у США), Йорданією – 120 тис. тонн пшениці, Південною Кореєю – 60 тис. тонн пшениці та 206 тис. Тонн кукурудзи. Крім того, Філіппіни оголосили тендер на покупку 100 тис. тонн фуражної пшениці, Японією – на 70 тис. тонн фуражної пшениці, а Південною Кореєю – 55 тис. тонн пшениці.
Як повідомлялося, у відповідь на критику Путіним Стамбульських зернових домовленостей президент України Володимир Зеленський 8 вересня заявив, що українське зерно постачається до Азії, Африки та Європи. До цього президент РФ обурився нібито більшою часткою агропродукції, яка йде зерновим коридором з України до ЄС, а не до бідних країн третього світу.
За словами Зеленського, 54 судна з продукцією АПК вже направлені до Азії, 16 – до Африки, 32 – до Європи. При цьому частина європейських постачань згодом перенаправляється до азіатських та африканських країн, уточнив президент.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”.
Станом на 6 вересня загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих із трьох українських портів, становить, за даними ООН, 2,213 млн. тонн. Всього на даний момент було дозволено рух 204 суден – 108, що прибувають в українські порти і 96, що виходять з них.
Зернотрейдер “Прометей” уклав експортний контракт на постачання 25 тис. тонн продовольчої пшениці з морпорту “Чорноморськ” у середині вересня, прохід судна став можливим завдяки деблокаді портів України в рамках Стамбульських зернових домовленостей.
“Відповідно до контракту, для завантаження агропродукцією балкер прибуде до територіальних вод України через 2-3 тижні. Після проведення інспекції суховантаж піде з порту “Чорноморськ” до пункту призначення в середині вересня”, – повідомляється в прес-релізі групи компаній у понеділок.
“Прометей” наголосив, що укладання цього контракту дає холдингу підстави підвищити мінімальну експортну планку на рівні 70-80 тис. тонн сільгосппродукції на місяць.
Зернотрейдер також уточнив, що для відправки порівнянного за обсягами вантажу залізницею або автотранспортом знадобилися б місяці.
“Це вже перемога на фронті глобальної продовольчої безпеки, у структурі якої українські зерноторгові компанії грають далеко не останню роль. Ще одна важлива складова запуску “зернового коридору” – тенденція до покращення ситуації на вітчизняному агроринку”, – підсумував “Прометей” у прес-релізі. .
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 33 елеваторів загальною ємністю одноразового зберігання 1,7 млн тонн.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
Україна планує зібрати до 20 млн тонн пшениці, що вп’ятеро більше за внутрішні потреби, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Вчора перше судно з українським продовольством вийшло з Одеського порту… По-перше, це дає можливість збільшити валютний виторг і доходи бізнесу. Не лише в аграрному секторі, де працюють сотні тисяч людей, а й у суміжних галузях. Другий аспект: Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку продовольства”, – сказав він на засіданні уряду у вівторок.
Прем’єр наголосив, що розблокування експорту також безпосередньо пов’язане з новим урожаєм, який зараз збирають українські аграрії.
“Станом на кінець липня вже зібрано близько 12 млн тонн. При цьому тільки пшениці очікуємо зібрати на рівні до 20 млн тонн, що в п’ять разів більше за внутрішні потреби. Тому нам принципово допомогти аграріям зберегти і реалізувати новий урожай”, – підсумував Шмигаль.
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
