Ціни на пшеницю з України за період з 26 серпня до 8 вересня несуттєво зросли на тлі поступового відновлення її експорту морськими шляхами, котирування кукурудзи на українському ринку стабільні, повідомляється в Telegram-каналі консалтингової компанії Barva Invest.
Як, 8 вересня, котирування пшениці з України на умовах доставки СРТ оцінюються в межах 4,9-6,4 тис. грн/тонна, тоді як 26 серпня – 4,5-6,4 тис. грн/тонна, 11 серпня – 4 ,3-6 тис. грн/тонна, а 4 серпня – 3-5,5 тис. грн/тонна. Спотова ціна кукурудзи на пункті пропуску “Чоп” неподалік Угорщини за період 26 серпня – 8 вересня збереглася на рівні $240/тонна.
За даними Barva Invest, грудневий ф’ючерс пшениці із чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) станом на 8 вересня скоротився на 5,9% порівняно з 26 серпня – до $317,25/тонна, проте на європейській біржі Euronext (EBMU2) збільшився на 0,5%, до EUR328,75/тонна, а на біржі Чикаго (ZWU2) – на 9,8%, до $8,44/бу.
Таким чином, на котирування пшениці за звітний період різноспрямовано впливало зростання цін на інші зернові культури та очікування активізації попиту з боку імпортерів на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна з критикою Стамбульських зернових домовленостей, що нібито “зерновий коридор” з України використовується для постачання продовольства в країни ЄС, а не у бідні країни третього світу.
“Котирування пшениці відреагували активним зростанням на чергову порцію демагогії з боку Росії щодо експорту українського зерна з українських портів у рамках зернового коридору… (Путін – ІФ) сказав, що проконсультується зі своїми поплічниками та Туреччиною щодо необхідності обмеження експортних напрямків України”, – наголосила консалтингова компанія у повідомленні.
Інвесткомпанія уточнила, що до 8 вересня грудневий ф’ючерс на кукурудзу з чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) трохи знизився на 0,8% порівняно з 26 серпня – до $310,75/тонна, тоді як на Чикагській біржі (ZCU2) виріс на 3 ,2%, До $6,71/бу.
Котирування кукурудзи на світовому ринку також змінювалися різноспрямовано, на ціни впливали очікування ринком можливого зниження оцінок американського врожаю у вересневому звіті Мінсільгоспу США, побоювання з приводу перспектив врожайності кукурудзи в США та ЄС через рекордну посуху, а також занепокоєння. нафтових цін.
Ключовими угодами із soft commodities стало купівля Японією 95 тис. тонн пшениці (у США та Канади), Іраком – 100 тис. тонн пшениці (у США), Йорданією – 120 тис. тонн пшениці, Південною Кореєю – 60 тис. тонн пшениці та 206 тис. Тонн кукурудзи. Крім того, Філіппіни оголосили тендер на покупку 100 тис. тонн фуражної пшениці, Японією – на 70 тис. тонн фуражної пшениці, а Південною Кореєю – 55 тис. тонн пшениці.
Як повідомлялося, у відповідь на критику Путіним Стамбульських зернових домовленостей президент України Володимир Зеленський 8 вересня заявив, що українське зерно постачається до Азії, Африки та Європи. До цього президент РФ обурився нібито більшою часткою агропродукції, яка йде зерновим коридором з України до ЄС, а не до бідних країн третього світу.
За словами Зеленського, 54 судна з продукцією АПК вже направлені до Азії, 16 – до Африки, 32 – до Європи. При цьому частина європейських постачань згодом перенаправляється до азіатських та африканських країн, уточнив президент.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”.
Станом на 6 вересня загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих із трьох українських портів, становить, за даними ООН, 2,213 млн. тонн. Всього на даний момент було дозволено рух 204 суден – 108, що прибувають в українські порти і 96, що виходять з них.
Зернотрейдер “Прометей” уклав експортний контракт на постачання 25 тис. тонн продовольчої пшениці з морпорту “Чорноморськ” у середині вересня, прохід судна став можливим завдяки деблокаді портів України в рамках Стамбульських зернових домовленостей.
“Відповідно до контракту, для завантаження агропродукцією балкер прибуде до територіальних вод України через 2-3 тижні. Після проведення інспекції суховантаж піде з порту “Чорноморськ” до пункту призначення в середині вересня”, – повідомляється в прес-релізі групи компаній у понеділок.
“Прометей” наголосив, що укладання цього контракту дає холдингу підстави підвищити мінімальну експортну планку на рівні 70-80 тис. тонн сільгосппродукції на місяць.
Зернотрейдер також уточнив, що для відправки порівнянного за обсягами вантажу залізницею або автотранспортом знадобилися б місяці.
“Це вже перемога на фронті глобальної продовольчої безпеки, у структурі якої українські зерноторгові компанії грають далеко не останню роль. Ще одна важлива складова запуску “зернового коридору” – тенденція до покращення ситуації на вітчизняному агроринку”, – підсумував “Прометей” у прес-релізі. .
ДК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доопрацювання та логістики зернових та зернобобових культур на базі 33 елеваторів загальною ємністю одноразового зберігання 1,7 млн тонн.
За підсумками 2021 року група компаній запланувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як у 2020 році цей показник досяг $32,6 млн, а у 2019 році – $30,5 млн.
Україна планує зібрати до 20 млн тонн пшениці, що вп’ятеро більше за внутрішні потреби, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Вчора перше судно з українським продовольством вийшло з Одеського порту… По-перше, це дає можливість збільшити валютний виторг і доходи бізнесу. Не лише в аграрному секторі, де працюють сотні тисяч людей, а й у суміжних галузях. Другий аспект: Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку продовольства”, – сказав він на засіданні уряду у вівторок.
Прем’єр наголосив, що розблокування експорту також безпосередньо пов’язане з новим урожаєм, який зараз збирають українські аграрії.
“Станом на кінець липня вже зібрано близько 12 млн тонн. При цьому тільки пшениці очікуємо зібрати на рівні до 20 млн тонн, що в п’ять разів більше за внутрішні потреби. Тому нам принципово допомогти аграріям зберегти і реалізувати новий урожай”, – підсумував Шмигаль.
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Аграрний сектор Казахстану має великий потенціал і може стати одним із довгострокових постачальників високоякісної пшениці та олійних культур до Саудівської Аравії, заявив президент республіки Касим-Жомарт Токаєв.
“Казахстан посідає друге місце у світі за площею ріллі на душу населення і п’яте – за пасовищними ресурсами (180 млн га). Наша країна входить до 10 найбільших виробників пшениці та борошна. Ми готові стати одним із стабільних, довгострокових постачальників високоякісної пшениці, борошна та олійних культур у королівство”, – зазначив Токаєв, виступаючи на інвестиційному круглому столі з представниками ділових кіл Саудівської Аравії в неділю в Джідді.
Tokayev, КАЗАХСТАН, олійни культури, постачальник, ПШЕНИЦЯ, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
Врожай пшениці у 2022 становитиме 18-19 млн тонн, що перевищить прогнозні показники при її посіві, загалом за врожайністю всіх сільгоспкультур можна робити обережно-оптимістичний прогноз, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
“Новий врожай достатній, хоча він значно менший за минулорічний, але більший, ніж прогнозувалося при сівбі. Досить багато пшениці – у нас прогноз по ній 18-19 млн тонн, при тому, що багато ще не вивезено, а ми споживаємо в рік у 3-4 вдвічі менше, ніж зараз збираємо. Збираємо нормально, з невеликим запізненням, але це викликано погодою”, – розповів він у ході UA-телемарафону.
За словами міністра, за всіма засіяними в країні сільгоспкультурами очікується непогана врожайність. При цьому Сольський уточнив, що хоча на даний момент немає факторів, які б на неї негативно впливали, проте не можна виключити їх появу в майбутньому, аж до моменту збирання врожаю.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
