Нью-Йорк зберіг перше місце серед 69 міст світу за вартістю оренди як однокімнатних, так і трикімнатних квартир, свідчать дані Deutsche Bank Research Institute.
У рейтингу оренди трикімнатного житла за Нью-Йорком йдуть Цюрих, Сан-Франциско, Бостон і Сінгапур. Лондон посів восьме місце, Париж — 21-е, Франкфурт — 30-е, Токіо — 40-е, а Сеул — 44-е.
Автори дослідження звертають увагу на те, що висока номінальна зарплата не завжди забезпечує високий наявний дохід. Нью-Йорк входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем чистої заробітної плати, проте значну частину доходів мешканців поглинають витрати на житло.
Особливо помітний контраст із Токіо: оренда трикімнатної квартири в японській столиці обходиться приблизно в чотири рази дешевше, ніж у Нью-Йорку.
Дані Deutsche Bank показують, що вартість житла стає одним із основних чинників відмінностей у реальному рівні життя між найбільшими фінансовими центрами.
У 2026 році Гонконг залишився найдорожчим містом світу для придбання квартири в центрі, йдеться в дослідженні Deutsche Bank Research Institute «Mapping the World’s Prices 2026».
Середня вартість житла в центральних районах міста оцінюється в 27 753 доларів США за кв. м. Далі в рейтингу розташувалися Цюрих, Сеул, Сінгапур і Женева. Незважаючи на зниження цін приблизно на 10% порівняно з допандемічним рівнем, Гонконг зберіг перше місце.
У порівнянні з попереднім випуском дослідження середня ціна квадратного метра в Гонконзі зросла з 26 749 до 27 753 доларів США. Висока вартість нерухомості залишається одним із головних чинників, що обмежують доступність житла навіть для мешканців міста з відносно високими доходами.
Дорога нерухомість також вплинула на позицію Гонконгу в рейтингу якості життя. Місто опустилося з 48-го на 55-те місце з 69. Серед інших негативних факторів автори дослідження називають забруднення повітря та тривалий час доїзду на роботу.
Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
OTP Group досягла важливої віхи: після чотирьох років поспіль зростання вона вперше увійшла до топ-400 компаній світу у рейтингу Forbes Global 2000.
Рейтинг Forbes Global 2000 щорічно визначає найбільші публічні компанії світу. Список формується на базі чотирьох ключових фінансових показників — доходу, прибутку, активів і ринкової капіталізації — кожен із яких має однакову вагу. Згідно з методологією, окремо складаються рейтинги топ-2000 за кожним показником, а підсумкове місце визначається за їхнім сукупним результатом.
«OTP Group увійшла до числа 400 найсильніших компаній світу у рейтингу Forbes Global 2000 — це досягнення, яке ми отримали разом із нашими колегами, клієнтами та партнерами як регіональна банківська група з Угорщини. Безперервний розвиток OTP Group підтверджує силу нашої стабільної стратегії та орієнтованого на клієнтів підходу. Я хочу подякувати нашим колегам за їхні зусилля, що сприяють нашому спільному успіху, а також клієнтам — за довіру, яка є основою нашого видатного зростання», — зазначив Пітер Чаньї, генеральний директор OTP Bank.
У 2026 році OTP Group увійшла до топ-1000 компаній у всіх категоріях, що оцінюються Forbes: 360-те місце за прибутком, 313-те — за активами, 993-тє — за доходом і 658-ме — за ринковою вартістю, що забезпечило загальне 398-ме місце. Це досягнення є особливо значущим, враховуючи, що чотири роки тому компанія ще не входила до топ-1000; відтоді її позиції суттєво покращувалися щороку.
Про OTP Group
OTP Group — одна з найдинамічніших і провідних банківських груп у регіоні Центральної та Східної Європи з високою прибутковістю та стабільною позицією за капіталом і ліквідністю. Нині, маючи майже 40 000 співробітників в 11 країнах Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, Група надає універсальні фінансові послуги майже 17,5 мільйонам клієнтів.
Як найактивніший консолідатор у банківському секторі Центральної та Східної Європи, Група успішно придбала та інтегрувала 25 банків із початку 2000-х років.
OTP Group має штаб-квартиру в Угорщині та відзначається диверсифікованою і прозорою структурою власності. Банківська група котирується на Будапештській фондовій біржі з 1995 року.
Як повідомляє Experts.news, Мальта посіла перше місце в рейтингу найцінніших громадянств світу за версією Nomad Passport Index 2026, підготовленого компанією Nomad Capitalist. Країна отримала 109 балів і випередила Ірландію, Грецію та Румунію, які розділили друге місце з результатом 108 балів.
На відміну від традиційних паспортних рейтингів, які враховують головним чином кількість безвізових напрямків, Nomad Passport Index оцінює громадянство ширше — як інструмент глобальної мобільності, податкового планування, особистої свободи та міжнародної репутації. У методології використовуються п’ять критеріїв: безвізовий доступ, оподаткування громадян, сприйняття країни у світі, можливість мати подвійне громадянство та рівень особистих свобод.
Перша десятка рейтингу виглядає так: Мальта — 1-е місце, Ірландія, Греція та Румунія — 2-е місце, Кіпр — 5-е місце, Чехія, Нова Зеландія, Італія та Болгарія — 6-те місце, Угорщина та ОАЕ — 10-те місце. Таким чином, у верхній частині рейтингу домінують європейські країни, особливо держави ЄС, які поєднують високий рівень мобільності, можливість жити та працювати в єдиному європейському просторі та відносно сильну міжнародну репутацію.
Мальта отримала 172 бали за показником travel, 40 балів за оподаткуванням і максимальні 50 балів за міжнародним сприйняттям, подвійним громадянством та особистими свободами. Цей баланс дозволив їй вийти на перше місце, незважаючи на те, що за кількістю безвізових напрямків вона поступається ряду інших паспортів.
Цікавою особливістю рейтингу стало високе місце Румунії, яка розділила другу позицію з Ірландією та Грецією. Румунське громадянство отримало 108 балів, включаючи 172 бали за показником travel, 40 балів за оподаткуванням, 40 балів за сприйняттям країни та максимальні оцінки за подвійним громадянством і свободами.
Сінгапур, який часто посідає перше місце в рейтингах паспортів за безвізовим доступом, у Nomad Passport Index опинився лише на 20-й позиції. Його паспорт має високий показник travel — 175, але низька оцінка за можливість подвійного громадянства обмежує підсумковий результат. Це показує ключову відмінність рейтингу Nomad Capitalist: він оцінює не тільки свободу подорожей, але й практичну гнучкість громадянства для глобально мобільних людей.
США посіли 43-тє місце зі 100 балами. Незважаючи на сильне міжнародне сприйняття та високий рівень мобільності, американське громадянство отримує низьку оцінку за податковим критерієм, оскільки США є однією з небагатьох країн світу, що застосовують оподаткування громадян за принципом громадянства, а не лише резидентства.
Світове виробництво сталі у квітні 2026 року знизилося на 1,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 153,449 млн тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Лідером світового виробництва сталі залишається Китай, який у квітні скоротив виплавку на 2,8% порівняно з квітнем минулого року — до 83,630 млн тонн. Друге місце посіла Індія зі зростанням виробництва на 3,9% — до 13,829 млн тонн. США збільшили виплавку на 9,4% — до 7,160 млн тонн і посіли третю позицію.
До першої десятки виробників сталі у квітні також увійшли Японія — 6,620 млн тонн (+0,3%), Південна Корея — 5,245 млн тонн (+4,8%), РФ — 5,020 млн тонн (-12,4%), Туреччина — 3,291 млн тонн (+9,4%), Німеччина — 3,233 млн тонн (+9,5%), Бразилія — 2,720 млн тонн (+2,8%) та В’єтнам — 2,130 млн тонн (+4%).
Найбільше відсоткове зниження серед країн, представлених у статистиці Worldsteel, у квітні показав Іран, де виробництво сталі скоротилося на 45,7% — до 1,8 млн тонн.
Україна у квітні 2026 року посіла 25-те місце серед 69 країн у рейтингу Worldsteel. Українські металургійні підприємства за місяць виробили 517 тис. тонн сталі, що на 25,3% менше, ніж у квітні 2025 року, коли показник становив 692 тис. тонн. У порівнянні з березнем 2026 року, коли було виплавлено 702 тис. тонн, зниження склало 26,3%.
За підсумками січня-квітня 2026 року світове виробництво сталі зменшилося на 2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 613,323 млн тонн.
Перша десятка країн-виробників сталі за чотири місяці виглядає наступним чином: Китай — 331,120 млн тонн (-4,1%), Індія — 58,681 млн тонн (+9,4%), США — 28,140 млн тонн (+6,6%), Японія — 26,670 млн тонн (-1,2%), Південна Корея — 21,041 млн тонн (+2,5%), РФ — 20,570 млн тонн (-12%), Туреччина — 13,037 млн тонн (+6,3%), Німеччина – 12,493 млн тонн (+9,1%), Бразилія – 10,793 млн тонн (-1,6%) та В’єтнам – 8,520 млн тонн (+8,4%).
Україна за січень-квітень 2026 року знизила виплавку сталі на 7,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,246 млн тонн з 2,425 млн тонн. За підсумками чотирьох місяців країна посіла 24-те місце у світовому рейтингу.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року найбільшими виробниками сталі у світі були Китай — 960,810 млн тонн (-4,4%), Індія — 164,887 млн тонн (+10,4%), США — 81,951 млн тонн (+3,1%), Японія — 80,679 млн тонн (-4%), РФ — 67,820 млн тонн (-4,5%), Південна Корея — 61,882 млн тонн (-2,8%), Туреччина — 38,118 млн тонн (+3,3%), Німеччина – 34,090 млн тонн (-8,6%), Бразилія – 33,347 млн тонн (-1,6%) та Іран – 31,8 млн тонн (+1,4%).
Загалом у 2025 році 70 країн виробили 1 млрд 803,774 млн тонн сталі, що на 2% менше, ніж у 2024 році.
Україна за 2025 рік виробила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше обсягів 2024 року. За підсумками минулого року країна посідала 21-е місце у світовому рейтингу виробників сталі.
