Сербія знову опинилася в центрі уваги через надання громадянства російським олігархам. Як стало відомо, прем’єр-міністр Джуро Мачут підписав розпорядження про надання сербських паспортів ще двом російським мільярдерам — Олександру Свечову і Тимуру Качієву. Це вже не перші представники російського великого капіталу, які отримали сербське громадянство в останні роки.
Сербія знову опинилася в центрі уваги через надання громадянства російським олігархам. Як стало відомо, прем’єр-міністр Джуро Мачут підписав розпорядження про надання сербських паспортів ще двом російським мільярдерам — Вадиму Шевцову та Сергію Кациєву. Це вже не перші представники російського великого капіталу, які отримали сербське громадянство в останні роки.
Згідно з рішенням, опублікованим в «Службеном гласнике», паспорт Сербії був наданий «в інтересах країни». Аналогічне формулювання використовувалося і в попередніх випадках, коли паспорти Сербії отримали мільярдери з Росії та інших країн.
Вадим Швецов — російський бізнесмен, який контролює акції групи «Соллерс» (близько 58 %). До групи входять:
• Ульяновський автомобільний завод (ТОВ «УАЗ»). Випускає повнопривідні легкові та комерційні автомобілі під брендом УАЗ.
• Заволзький моторний завод (ПАТ «ЗМЗ)». Випускає бензинові автомобільні двигуни.
• ТОВ «Соллерс Форд» (51/49) – спільне підприємство ПАТ «Соллерс» (викупило контрольний пакет акцій у розмірі 51% у статутному капіталі СП у 2019 році) і глобального концерну Ford в Єлабузі. Випускає сімейство автомобілів Ford Transit.
• ТОВ «Мазда Соллерс Мануфакчурінг Рус» (50/50) – спільне підприємство з Mazda у Владивостоці. Виробляє автомобілі Mazda CX5, Mazda CX9, Mazda CX30 і Mazda 6, з 2019 року експортує двигуни власного виробництва на комплектацію автомобілів Mazda до Японії.
Сергій Кациєв, за даними відкритих джерел, володіє пакетами акцій: тютюнового дистриб’ютора «Мегаполіс»; торговельної мережі «Діксі»; транспортної компанії «СовІнтерТрансСервіс»; заводу «Турбохолод»; девелоперської компанії «Меркурій Девелопмент»; Горевського гірничо-збагачувального комбінату. Крім того, з 2005 року бізнес-партнери володіли контрольним пакетом акцій найбільшого російського виробника зброї — Ковровського заводу ім. Дегтярьова.
Хоча обидва офіційно не перебувають під санкціями ЄС або США, їхні бізнес-інтереси не раз викликали питання у аналітиків щодо відповідності європейським стандартам прозорості. Що стосується діяльності Шевцова і Кациєва — поки що незрозуміло, чи ведуть вони бізнес у Сербії, чи це насамперед паспорт «про всяк випадок» для диверсифікації активів і вільного пересування.
Сербія залишається однією з небагатьох європейських країн, які не приєдналися до антиросійських санкцій після 2022 року. Це робить її привабливою юрисдикцією для заможних росіян, які шукають альтернативні шляхи ведення бізнесу і переміщення по світу. Отримання громадянства в Сербії відкриває доступ до ширшого кола країн і забезпечує певний юридичний захист.
Крім того, сербське законодавство дозволяє президенту або уряду надавати громадянство за «особливими заслугами» або в інтересах країни — достатньо політичного рішення, без дотримання стандартної процедури.
За неофіційними даними, з 2022 року сербські документи отримали більше десятка громадян Росії з великими фінансовими активами. Це викликає занепокоєння серед західних партнерів, особливо в контексті боротьби з обходом санкцій. Російські мільярдери продовжують отримувати сербські паспорти.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пообіцяв, що в понеділок, 17 березня, з’являться новини про переговори з Україною і РФ про припинення вогню. Він повідомив про це в інтерв’ю журналістці Шеріл Еткіссон, відповідаючи на запитання про спілкування з Путіним.
«Ми маємо справу з ним, і я думаю, що це відбувається розумно. Ситуація дуже складна, ви знаєте, це кривава, жахлива війна. Я думаю, все йде добре. Ви знаєте, що в нас є угода про припинення вогню з українцями. І ми намагаємося отримати це з Росією. І я думаю, що поки що все пройшло добре. Ми дізнаємося трохи більше в понеділок. І, я сподіваюся, це буде добре», – сказав Трамп.
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в четвер поповнила перелік аудіовізуальних медіа-сервісів держави-агресора, заборонених до трансляції в Україні, ще 16 сервісами та збільшила його до 22 позицій, повідомила пресслужба Нацради в четвер.
Згідно з інформацією на сайті регулятора, до списку ввійшли 24ТВ, “Амедиатека”, Baskino, Filmix, HD REZKA, KINOGO, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, “ГидОнлайн”, “Лайм HD TV”, “Смотрешка”, “Триколор Кино и ТВ онлайн” і “Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно”. Повний перелік заборонених ресурів дивіться на UABlocklist.
Причинами для внесення відповідних медіаресурсів до сервісів держави-агресора стали невідповідність структури власності цих суб’єктів та/або їх повна чи переважна спрямованість на територію і аудиторію держави-агресора.
Національна рада обіцяє поінформувати НКЕК, платформи цифрової дистрибуції мобільних застосунків, виробників телевізійних приймачів і кінцевих (термінальних) обладнань, НБУ, а також міжнародні платіжні системи для вжиття ними заходів реагування щодо відповідних медіаресурсів.
Раніше до списку сервісів держави-агресора було внесено російські ОТТ-сервіси Ivi, Tvigle, Premier, Start, More.tv і Okko.
Міністерство закордонних справ України проводить роботу із захисту інтересів громадян України, які перебувають на території РФ, зокрема про громадян, незаконно вивезених з тимчасово окупованих російською армією територій, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.
“Як відомо, українські дипломатичні установи на території РФ відсутні. За дорученням президента України МЗС досягло принципової домовленості зі Швейцарією про представлення українських інтересів на території Росії. Вибір на користь Швейцарії був зроблений через її великий досвід виконання таких функцій і ми вдячні швейцарському уряду за готовність надати свої добрі послуги”, – повідомив Ніколенко у коментарі, оприлюдненому прес-службою МЗС України.
Він зазначив, що модальність представлення Швейцарією інтересів України в РФ визначатиметься двосторонньою угодою. Водночас, згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, згоду на подання Швейцарією інтересів України в Росії має надати сторона, що приймає.
МЗС Канади повідомило про впровадження нових санкцій щодо Росії у зв’язку зі збройною агресією в Україні.
“14 липня 2022 року Канада внесла додаткові поправки до правил про спеціальні економічні заходи (Росія), щоб заборонити надання двох виробничих послуг російській нафтогазовій, хімічній та обробній промисловості”, – йдеться в документі, опублікованому на сайті міністерства.
Зазначається, що до списку санкцій додано вісім нових галузей з цих секторів.
