Зростання врожайності стало головним чинником збільшення валового збору основних сільськогосподарських культур в Україні у 2026 році.
За даними Мінагрополітики, середня врожайність зернових та зернобобових станом на 13 жовтня сягнула 49,1 ц/га проти 43,5 ц/га роком раніше.
Найпомітніша позитивна динаміка серед основних культур зафіксована у соняшнику, пшениці, ріпаку та ячменю.
Урожайність соняшнику зросла на 17,7% — до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га роком раніше. При цьому площа збирання скоротилася на 12,1%, проте валовий збір все одно збільшився на 3,4% — до 7,44 млн тонн.
Пшениця продемонструвала зростання врожайності на 13,2% — до 51,1 ц/га, що дозволило збільшити валовий збір на 14,8% — до 26,15 млн тонн.
Щодо ріпаку, врожайність зросла на 12,4% — до 29,2 ц/га, а валовий збір — на 17,1%, до 3,88 млн тонн.
Ячмінь дав у середньому 44,3 ц/га проти 39,7 ц/га минулого року, тобто врожайність зросла на 11,8%. Валовий збір збільшився на 22,3% — до 6,55 млн тонн.
Позитивну динаміку також продемонстрував горох: врожайність зросла на 12,3%, а валовий збір — на 25,1%.
Інша ситуація спостерігається щодо сої та цукрового буряка. Урожайність сої знизилася на 4,5% — до 21,9 ц/га, урожайність цукрового буряка — також приблизно на 4,5%, до близько 500 ц/га.
Таким чином, у 2026 році зростання валового збору низки ключових культур забезпечується насамперед не розширенням площ, а підвищенням ефективності виробництва на гектар.
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Станом на 13 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали близько 13,9 млн тонн олійних культур, що на 2,1% більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Основний внесок забезпечили соняшник і ріпак, тоді як урожай сої поки що залишається нижчим за торішній рівень.
Соняшнику зібрано 7,44 млн тонн з 3,44 млн га, або 66% прогнозованих площ. Незважаючи на скорочення зібраної площі на 12,1%, валовий збір виявився на 3,4% вищим за торішній завдяки зростанню врожайності до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га.
Рапсу намолочено 3,88 млн тонн з 1,33 млн га. Це на 17,1% більше, ніж минулого року. Середня врожайність становить 29,2 ц/га проти 26 ц/га.
Сої зібрано 2,56 млн тонн з 1,17 млн га, або 73% прогнозованої площі. У порівнянні з минулим роком валовий збір нижчий на 16,9%, а врожайність знизилася до 21,9 ц/га проти 22,9 ц/га.
Серед пізніх культур різко прискорилося збирання кукурудзи. За тиждень її валовий збір зріс з 1,6 млн до 3,49 млн тонн. Обмолочено 589,4 тис. га, або 13% прогнозованих площ, при середній врожайності 59,1 ц/га.
Незважаючи на те, що станом на середину жовтня кукурудзи зібрано менше, ніж рік тому, її врожайність уже на 7,8% вища за торішню.
Окремо відстає збирання цукрових буряків. Зібрано 1,58 млн тонн з 31,6 тис. га, або 19% прогнозованої площі. Роком раніше на аналогічну дату було зібрано 4,72 млн тонн з 90 тис. га.
Завершується збирання гречки та проса. Гречку обмолочено на 91% площ, зібрано 55,6 тис. тонн. Просо зібрано на 88% площ, валовий збір становить 81,3 тис. тонн.
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України, дані станом на 13 жовтня 2026 року.
У 2025-26 маркетинговому році переробка насіння ріпаку в Україні зросла у 2,7 рази, а експорт ріпакової олії – у 2,5 рази порівняно з попереднім маркетинговим роком. Загалом в середині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (минулого року цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом за час вирощування цієї культури в Україні. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази, сягнувши $588 млн.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський з посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”. Також він відзначив, що частка внутрішньої переробки урожаю сої у 2025-26 маркетинговому році зросла з 39% до 54,2% (також історичний рекорд переробки). Попри падіння обсягів врожаю соєвих бобів з 6,6 млн. т. до 4,8 млн. т. валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, до $1,02 млрд.
Порівняно з попереднім маркетинговим роком площі збирання цих культур змінились несуттєво: ріпак +15,7%, соя -3,9%. Сумарно площі під цими культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн. га.
Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою і ріпак за даними Мінагрополітики склали 2,174 млрд грн за маркетинговий рік, тобто за період з вересня 2025 року по серпень 2026 р.
“Наведені дані свідчать, що мита на експорт насіння сої та ріпаку спрацювали: частка переробки зросла – українські заводи отримали більше завантаження, площі під посівами збільшились – фермери вважають ці культури вигідними для вирощування, бюджет отримав додаткові надходження від мита, а також надходження від роботи заводів. Крок за кроком Україна відмовляється від дешевого сировинного експорту, збільшуючи переробку, валютні та податкові надходження, розвиває нові заводи з гідними зарплатами для українців. Коли Україна експортує не сою та ріпак, а продукти їх переробки, зростання валютної виручки з кожної тонни експорту становить від 30% до 50%”, – зауважив Дмитро Кисилевський.
16 липня 2025 року Верховна Рада України схвалила запровадження 10% мита на експорт насіння сої та ріпаку. Мита почали діяти з 4 вересня 2025 року.
Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 741,4 тис. га, або 14,2 % від прогнозованої площі, озимим ріпаком — 958,8 тис. га, або 86,7 % від прогнозу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита – ІФ-У) засіяно 662,4 тис. га (14,6% від прогнозу), ячменем – 53,1 тис. га (8,9%), житом – 25,8 тис. га (33,6%).
Найбільші площі озимих зернових засіяно в Миколаївській області – 101 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 79 тис. га, ячменем – 22 тис. га.
У Полтавській області засіяно 91,3 тис. га, з них пшеницею та тритикале – 87,3 тис. га, житом – 4 тис. га.
У Дніпропетровській області озимими зерновими засіяно 86,3 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 84 тис. га, ячменем – 2,1 тис. га, житом – 0,2 тис. га.
Українська зернова асоціація (УЗА) пропонує Верховній Раді та уряду скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак, повідомила асоціація.
За оцінкою асоціації, у 2025/26 маркетинговому році Україна експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, а ріпаку – 1,82 млн тонн проти 3,2 млн тонн. УЗА вважає запровадження експортного мита однією з ключових причин скорочення експорту цих культур.
В асоціації зауважують, що додаткове 10% експортне мито вилучає частину доходу з ланцюга виробництва та посилює фінансове навантаження на агровиробників, особливо малих і середніх, для яких реалізація врожаю за конкурентною експортною ціною є важливою для розрахунків за кредитами, оренду землі, пальне, добрива, засоби захисту рослин та оплату праці.
УЗА також зазначає, що уряд удосконалив процедуру підтвердження права агровиробників на звільнення від мита на власновирощену продукцію через Державний аграрний реєстр. Однак, на думку асоціації, цей механізм не вирішує системної проблеми, оскільки значна частина української сої та ріпаку проходить через торговельний ланцюг.
За даними УЗА, обмеження експорту створюють дисбаланси на внутрішньому ринку та звужують можливості виробників обирати найбільш економічно доцільний канал реалізації. Асоціація вважає важливим збереження можливості експортувати продукцію на ринки, де на неї є попит і виробник може отримати конкурентну ціну.
Урожай олійних культур в Україні очікується близько 20 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“Попередньо по соняшнику очікується урожай близько 12 млн тонн. Ріпаку зібрано 4 млн тонн. Ми очікуємо, що сої також буде близько 4 млн тонн”, – повідомив Висоцький.
Він також зазначив, що по завершенню збору врожаю соняшника можуть бути коригування на рівні 1-1,5 млн тонн. За його словами, це пов’язано з тим, що соняшник вирощують одноосібники, які не зобов’язані подавати статистику, і, відповідно, не подають її.
