Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Рослиницький підрозділ зернотрейдингової групи компаній Alebor Group завершив виробничий сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, спеціалісти компанії виростили та зібрали врожай пшениці з 2 тис. га з урожайністю понад 7 т/га, кукурудзи з 1,1 тис. га з урожайністю 14,5 т/га, ріпаку з 1,5 тис. га з урожайністю 3,6 т/га, соняшнику з 1,8 тис. га з урожайністю 3,85 т/га.
Alebor Group – трейдингова компанія, що була заснована 2006 року в Черкаській області. До її структури входять Христинівське хлібоприймальне підприємство (потужності зберігання 74 тис. тонн зерна), Вороновицьке ХПП (104 тис. тонн зерна), Чесне ХПП (27,5 тис. тонн зерна), транспортні компанії “Болеко” та “Автоера” із автопарком 210 великовантажних зерновозів, будівельне підприємство Alebor Real Estate.
Згідно з інформацією на сайті підприємства, Alebor Group входить до топ-20 зернотрейдингових компаній України, щорічно експортує близько 2 млн тонн зернових. ГК має власний земельний банк у 6,5 тис. га. Засновником компанії є Олексій Кустов.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Україна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку і станом на 8 грудня відвантажила 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн, у грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів”, — зазначили аналітики.
За їхніми даними, на європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні EUR477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору, зауважують аналітики і додають, що ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до EUR500–510 за тонну.
За їхнім спостереженнями, на внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24–24,5 тис. грн/тонна.
“Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом”, — підкреслили експерти.
Вони нагадали, що незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року.
“Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків щодо нового врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано”, — порекомендували в “Пуск”.
