Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Рослиницький підрозділ зернотрейдингової групи компаній Alebor Group завершив виробничий сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, спеціалісти компанії виростили та зібрали врожай пшениці з 2 тис. га з урожайністю понад 7 т/га, кукурудзи з 1,1 тис. га з урожайністю 14,5 т/га, ріпаку з 1,5 тис. га з урожайністю 3,6 т/га, соняшнику з 1,8 тис. га з урожайністю 3,85 т/га.
Alebor Group – трейдингова компанія, що була заснована 2006 року в Черкаській області. До її структури входять Христинівське хлібоприймальне підприємство (потужності зберігання 74 тис. тонн зерна), Вороновицьке ХПП (104 тис. тонн зерна), Чесне ХПП (27,5 тис. тонн зерна), транспортні компанії “Болеко” та “Автоера” із автопарком 210 великовантажних зерновозів, будівельне підприємство Alebor Real Estate.
Згідно з інформацією на сайті підприємства, Alebor Group входить до топ-20 зернотрейдингових компаній України, щорічно експортує близько 2 млн тонн зернових. ГК має власний земельний банк у 6,5 тис. га. Засновником компанії є Олексій Кустов.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Україна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку і станом на 8 грудня відвантажила 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн, у грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів”, — зазначили аналітики.
За їхніми даними, на європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні EUR477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору, зауважують аналітики і додають, що ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до EUR500–510 за тонну.
За їхнім спостереженнями, на внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24–24,5 тис. грн/тонна.
“Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом”, — підкреслили експерти.
Вони нагадали, що незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року.
“Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків щодо нового врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано”, — порекомендували в “Пуск”.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
В Україні за час повномасштабного вторгнення введно в дію 3 млн тонн потужностей із переробки олійних культур, що стільки ж проєктується і будується, відтак у державі були в наявності недозавантажені підприємства, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в інтерв`ю Forbes Ukraina.
“У вересні експорт ріпакової олії зріс у 4,5 раза порівняно із серпнем, перетворивши експорт сировини на продукцію переробки. Держава отримує фіскальний ефект від мита на сою та ріпак, кошти якого спрямовуються у спецфонд підтримки аграрного сектору, зокрема прифронтових територій, тобто головна мета мита реалізується”, – прокоментував він результати запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Міністр зауважив, що коректної роботи цього механізму уряд прийняв експериментальну постанову, яка визначає, що виробники-експортери не сплачують мито, як решта. Зокрема, визначено спосіб, яким виробник підтверджує, що це він виростив ту чи іншу культуру і має право не сплачувати мито.
Крім того, в Україні запроваджується моніторинг через Державний аграрний реєстр, щоб сформувати єдину систему експортерів сої та ріпаку.
Соболев додав, що наразі напрацьовується механізм обміну інформацією між митницею і податковою, щоб в перспективі перейти на автоматичний режим. Це буде IT-рішення, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яке запрацює до вересня 2026 року.
“Після завершення маркетингових років зможемо оцінити результати. Попередні дані вже свідчать про зростання частки внутрішньої переробки ріпаку та сої”, – резюмував міністр економіки.
Експорт ріпаку з України у жовтні не перевищить 135-140 тис. тонн проти 535 тис. тонн у минулому році (- 73,8%), станом на 28 жовтня уже експортовано 125 тис. тонн, повідомив, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт рухається дуже повільно — все впирається в мита. Саме вони фактично зупинили нормальну роботу експортерів”, — зауважили аналітики.
Водночас вони зазначили, що обсяги внутрішньої переробки зростають.
“У вересні ми переробили понад 100 тис. тонн ріпаку, і у жовтні показник буде не меншим. На фоні проблем із соняшником саме ріпак зараз підтримує сектор. Ціни на ріпак у портах озвучуються у діапазоні EUR540-545/тонна. Водночас переробники пропонують від 25 тис. грн/тонна і вище”, — зазначили аналітики.
Європейський ринок демонструє позитивну цінову динаміку.
“За останній тиждень біржові котирування ріпаку зросли на EUR10. У січні-лютому традиційно очікується період найвищих цін на цю олійну культуру”, — додали у “Пуск”.
