Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Попри покращення погодних умов у травні, врожайність ріпаку може стати найнижчою за останні чотири роки, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві УкрАгроКонсалт.
Аналітики зауважили, що традиційно погодні умови травня відіграють значну роль у розвитку, росту та формуванні врожаю сільгоспкультур. Особливо важливими опади стають в поточному році, коли проблема з запасами вологи триває з осені та навесні набуває критичних обсягів. Наприкінці травня маємо більш значні запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту.
Вони привернули увагу, що незважаючи на покращення погодних умов у травні та поповнення запасів вологи, існує ряд негативних факторів, які призводять до зниження прогнозу врожаю ріпаку, зокрема, зниження потенціалу врожайності, дискування посівів, неможливість дотримання термінів агротехнологічних операцій.
Враховуючи поточну ситуацію, УкрАгроКонсалт підвищив рівень втрат посівів та очікує врожайність нижчу за середній показник у попередні три роки. При більш песимістичному сценарії експерти припускають, що урожай ріпаку буде мінімальним за останні чотири сезони.
Експорт ріпаку з України у 2025-2026 маркетинговому році може скоротитись до мінімального показника з 2022-2023 МР та становитиме близько 2,7-2,8 млн тонн, що на 13% менше поточного сезону, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві “АПК-Інформ”.
Анілатики зауважили, що причиною подібного скорочення є очікуване зменшення виробництва олійної культури, а також на тлі можливого підвищення попиту з боку переробної галузі.
Виробництво ріпаку в Україні у 2025 році, за прогнозами експертів, може скоротитися до мінімуму з 2022 року через скорочення посівної площі озимої культури внаслідок дефіциту вологи восени 2024 року та через погану перезимівлю посівів у низці основних областей-виробників культури. Крім того, холодна погода, приморозки та сніг у першій декаді квітня можуть значно погіршити ситуацію.
За оцінкою “АПК-Інформ”, посівні площі під ріпаком становлять 1,34 млн га (-4%), тоді як площа збирання може не перевищити 1,17 млн га (-10%) і може бути ще меншою через несприятливі погодні умови. Прогноз виробництва олійної у 2025 році становить близько 3,35-3,4 млн тонн (-8%).
Що ж до розподілення ріпаку у новому сезоні, на думку аналітиків, ситуація буде значною мірою залежати від тарифної політики Китаю та США.
“Наразі ми спостерігаємо за погіршенням торговельних відносин між США та Китаєм, США та Канадою і між Китаєм та Канадою, що спричинить перерозподіл торговельних потоків каноли та продуктів переробки, а також може змінити плани аграріїв щодо сівби даної культури в основних регіонах”, – зазначили в агентстві.
Кілька країн можуть спробувати замістити канадські олію та шрот на китайському ринку за рахунок збільшення виробництва ріпаку/каноли, але питання в термінах – продукція вже в дефіциті і збільшення поставок Китай потребує вже зараз, а не в новому сезоні.
Через торговельні війни у новому сезоні очікується підвищення попиту і на українську ріпакову олію та шрот з боку Китаю, що може сприяти збільшенню внутрішньої переробки, але вона буде залежати від співвідношення вартості сировини та олії на українському ринку. До того ж українським компаніям може бути складніше формувати запаси, оскільки аграрії не поспішають продавати сировину за форвардами.
“Торгівля може залишитися слабкою, доки не буде оцінено вплив приморозків та снігу на олійну в низці європейських країн і в Україні зокрема. Також важливо враховувати, що, якщо ситуація з тарифами до нового сезону не зміниться і всі мита для Канади залишаться в дії, канадська канола може збільшити присутність на європейському ринку, а, отже, “вікно” для української олійної, як і раніше, залишається обмеженим першою половиною сезону”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Україна у 2024-2025 маркетинговому році (МР, липень-червень) залишилася головним постачальником ріпаку до Європейського Союзу, куди поставила 3,4 млн тонн насіння ріпаку, що на 5% більше, ніж за аналогічний період МГ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ із посиланням на Спілку сприяння вирощуванню зернових та олійних фермерів Німеччини (UFOP).
“З обсягом 2,2 млн тонн і часткою імпорту 63% Україна залишається найважливішою країною походження, як і в попередні роки. Це трохи перевищує минулорічний обсяг у 2,1 млн тонн”, – зазначили аналітики.
Разом з тим у другій половині сезону очікується друга хвиля імпорту олійної культури з Австралії, яка до середини січня вже поставила на ринок ЄС з 875 тис. тонн ріпаку. За даними дослідження Agrarmarkt Informations-Gesellschaft (mbH), це приблизно на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
“З часткою майже 26% Австралія є другим за значущістю постачальником ріпаку в ЄС, за нею йде Канада – 144 тис. тонн”, – уточнюється в повідомленні.
При цьому додається, що обсяг відвантажень з Канади збільшився більш ніж утричі порівняно з попереднім роком, хоча й лишається на достатньо низькому рівні. Це зумовлено тим, що в Канаді переважно вирощують ГМ-сорти ріпаку, тоді як у ЄС діють обмеження на використання виробленої з них олії. Тому канадський імпорт в основному призначено для виробництва біопалива, додали в АПК-Інформ.
Агрохолдинг “Агротрейд” у межах партнерського проєкту з групою ОККО відправив 24,4 тис. тонн ріпаку морем з Одеси до м. Гент (Бельгія), повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
Згідно з повідомленням, половина цього вантажу – близько 12 тис. тонн – зерно, вирощене на полях агрохолдингу 2024 року. Решта вантажу належить групі ОККО.
“Для нас ця поставка є великим кроком уперед, оскільки раніше ми експортували морем невеликі партії ріпаку – по 3-5 тис. тонн. Цього року домовилися з ОККО, що зробимо партнерський проєкт, розділимо ризики і відправимо разом судно. У цьому багато плюсів, зокрема, з погляду економії на фрахті судна. Під час відправлення було багато складних моментів, але ми з ними успішно впоралися. Натомість економіка виявилася однією з найкращих цього року порівняно з іншими продажами, – розповів директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрій Бут.
Водночас він відзначив високу якість ріпаку, який виростив і продав агрохолдинг. Зокрема, вміст олії в зерні – 45%, тоді як базові показники зазвичай – 40-42%.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому звіті підвищило прогноз світового виробництва олійних культур у 2024/2025 МР на 4,5 млн тонн до 690,5 млн за рахунок зростання виробництва сої та ріпаку, які частково компенсують зниження виробництва соняшнику, бавовнику, арахісу та пальмового ядра.
Світове виробництво ріпаку аналітики збільшили на 0,9 млн тонн до 88,8 млн, в основному завдяки розширенню виробничих площ під ним у Росії. Світове виробництво соняшнику знижено на 2,3 млн тонн – до 52,5 млн через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожайність в Україні, Росії, ЄС, Туреччині, Сербії та Молдові.
Світове виробництво сої у 2024/2025 році USDA збільшено на 6,9 млн тонн до 428,7 млн тонн завдяки більш високому виробництву в США, Україні, Росії, Індії та Беніні. Експорт підвищено на 1,0 млн тонн до 181,2 млн за рахунок більш високого експорту в США, Україні, Росії та Беніні, що частково компенсує більш низькі поставки з Аргентини. Імпорт сої збільшено для Єгипту, ЄС, Ірану та Туреччини. Глобальні кінцеві запаси сої 2024/25 МР збільшено на 6,5 млн тонн до 134,3 млн переважно за рахунок більш високих запасів у Китаї, США та Аргентині, частково компенсованих більш низькими запасами в Бразилії.
