Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив збиральну кампанію ранніх зернових та олійних культур і отримав валового врожаю пшениці 237 тис. тонн (-9% р/р), ріпаку – 31 тис. т (-23% р/р), повідомила пресслужба агрохолдингу.
В “Астарті” зазначили, що урожайність пшениці склала 5,2 т/га (-3% р/р), ріпаку – склала 2,7 т/га (-20% р/р).
“Поточний сезон характеризувався низкою кліматичних викликів: дефіцитом опадів на більшій частині території, весняними заморозками, локальними градобоями та затяжними дощами у західних регіонах, що вплинули на темпи дозрівання і збирання культур. Водночас завдяки ефективному плануванню, оперативному залученню техніки та злагодженій роботі агрономічних і виробничих команд Астарта забезпечила своєчасне та якісне збирання врожаю”, – розповіли в агрохолдингу.
При цьому найвищих результатів досягли агрофірми на Заході України: “Житниця Поділля” з врожайністю пшениці 7,4 т/га та “Волочиськ-Агро” з врожайністю ріпаку 3,1 т/га. Наразі Астарта розпочала збирання пізніх культур.
Водночас аграрії “Астарти” проводять сівбу озимих культур під урожай-2026. Заплановані площі: 44 тис. га під озиму пшеницю (-3% р/р) та 16 тис. га під озимий ріпак (+45% р/р).
За результатами першого півріччя 2025 року дохід у сегменті склав EUR61 млн (–38% р/р) на тлі зниження обсягів продажу врожаю минулого року. Експорт забезпечив 83% доходу сегменту (проти 93% в першому півріччі 2024)”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Агрохолдинг “Агрейн” почала посівну озимого ріпаку в Черкаській, Харківській і Житомирській областях, на сьогодні вже засіяно понад 1 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В агрохолдингу уточнили, що сівба в сезоні-2025 рання і розпочалася 2 серпня завдяки сприятливим вологим умовам у ґрунті. Використовується безвідвальний обробіток і прямий висів, що зберігає ґрунт.
“Ранній посів дозволить отримати дружні сходи, а зменшення площ – підтримує родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі”, – висловили упевненість у компанії.
Водночас в “Агрейн” підкреслили, що порівняно з минулим роком посівна площа під озимий ріпак зменшена майже на 60% для оптимізації сівозміни.
“Зменшення площ дозволяє дотримуватись правильного чергування культур, зберігати родючість ґрунтів і повертати ріпак у ротацію в оптимальні терміни”, — пояснили в агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Скоро старт посіву озимого ріпаку! Підготуйтесь до сезону з новим сертифікованим безкоштовним онлайн-курсом від AgriAcademy та агрохолдингу Астарта-Київ – «Озимий ріпак. Технологія вирощування». Це професійно структурований онлайн-курс, розроблений за участі провідних фахівців агропромислового холдингу Астарта-Київ, який надає системні знання для ефективного планування та управління вирощуванням цієї культури.
Кому буде корисно:
Що включає курс:
Реєструйтеся вже зараз: «Озимий ріпак. Технологія вирощування»
Курс розроблений у форматі інтерактивної презентації українською мовою. Після завершення навчання та успішного проходження тестування слухачі отримують сертифікат.
Автори курсу:
Володимир Філімонов – головний агроном із захисту рослин “Астарта-Київ”, науковець, практик, випускник Уманського аграрного університету та аспірантури Інституту землеробства НААН України.
Методична команда: Ольга Вейлер (інтерактивний контент), Світлана Семенюк (методист).
Організаційна інформація:
Як і всі освітні продукти AgriAcademy, новий курс є безкоштовним. Матеріали доступні для вивчення онлайн у будь-який час та передбачають отримання сертифікату після успішного завершення навчання.
Професійний розвиток – це інвестиція з прогнозованою віддачею і AgriAcademy пропонує навчання, яке працює на прибуток.
Реєстрація вже відкрита: «Озимий ріпак. Технологія вирощування»
Не відкладайте – високий врожай починається з рішень, які ви ухвалюєте сьогодні!
Нагадаємо, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг «Астарта-Київ» у 2024 році уклали партнерську угоду щодо розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. У рамках співпраці передбачено створення 25 онлайн-курсів, присвячених вирощуванню, зберіганню та переробці польових культур.
AgriAcademy – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Сьогодні на платформі доступно 25 онлайн-курсів – більше 300 годин практичного навчання з агрономії, управління, технологій, переробки, зберігання, тощо. Кожен курс включає перевірку знань і сертифікацію учасників.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Астарта-Київ – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки. Компанія заснована у 1993 році Віктором Іванчиком, який і дотепер є її мажоритарним власником і генеральним директором. З 2006 року акції Астарти розміщені на Варшавській фондовій біржі.
Основні види діяльності:
У сфері цифрових інновацій Астарта створила власну IT-компанію AgriChain, яка розробляє комплексні цифрові рішення для управління агробізнесом.
Філософія ведення бізнесу Астарти базується на принципах сталого розвитку, цінностях партнерства та відповідальності. Команда компанії створює екосистему відповідального партнерства, яка об’єднує ресурси, можливості та зусилля українського бізнесу та проактивної частини суспільства, а також міжнародних партнерів, серед яких уряди іноземних країн, посольства та іноземні компанії. Мета – сприяти підвищенню психосоціальної та економічної стійкості та самосвідомості українців.
Агрохолдинг “Агротрейд” у сезоні-2025 на тлі змін у регулюванні та запровадження експортного мита запустив програму підтримки для виробників сої та ріпаку, повідомила пресслужба агрохолдинга.
Згідно повідомлення, “Агротрейд” допомагатиме аграріям вийти на зовнішні ринки напряму, без посередників і зберегати дохідність. Адже сільськогосподарські виробники звільняються від сплати такого мита за умови продажу на експорт. Мета програми — допомогти виробникам реалізувати врожай вигідніше, адаптувавшись до нових умов ринку.
“Якщо виробник продає сою чи ріпак посереднику всередині країни за гривню, той, у свою чергу, експортує продукт і отримує валюту. В умовах запровадження експортного мита така модель втрачає економічну ефективність для виробників, оскільки посередник уже пропонуватиме нижчу ціну, щоб компенсувати витрати на мито. Натомість сам виробник тепер може напряму продати свою продукцію за кордон – і заробити більше”, — пояснив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрій Бут.
Агрохолдинг запропонував виробникам повний супровід експортної угоди — від заключення експортного контракту до логістики й оформлення документів, покрокові консультації у вигляді алгоритму дій, щоб виробник розумів кожен етап.
Програма буде доступною для всіх регіонів України. Мінімальний обсяг партії — від 200 тонн.
“Група “Агротрейд” активно розвиває експортний напрям і вдосконалює логістику, щоб створити нові можливості для українських агровиробників. Ми відкриваємо шлях до прямої, прозорої та вигідної співпраці — допомагаємо виробникам адаптуватися до змін, зберігати дохідність і отримати знання та можливість експортувати самостійно та отримувати валютну виручку”, – резюмуали в агрохолдингу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури: соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.
Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.
“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.
“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.
Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.
Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.
Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.
Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.
Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.
