В Україні за час повномасштабного вторгнення введно в дію 3 млн тонн потужностей із переробки олійних культур, що стільки ж проєктується і будується, відтак у державі були в наявності недозавантажені підприємства, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в інтерв`ю Forbes Ukraina.
“У вересні експорт ріпакової олії зріс у 4,5 раза порівняно із серпнем, перетворивши експорт сировини на продукцію переробки. Держава отримує фіскальний ефект від мита на сою та ріпак, кошти якого спрямовуються у спецфонд підтримки аграрного сектору, зокрема прифронтових територій, тобто головна мета мита реалізується”, – прокоментував він результати запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Міністр зауважив, що коректної роботи цього механізму уряд прийняв експериментальну постанову, яка визначає, що виробники-експортери не сплачують мито, як решта. Зокрема, визначено спосіб, яким виробник підтверджує, що це він виростив ту чи іншу культуру і має право не сплачувати мито.
Крім того, в Україні запроваджується моніторинг через Державний аграрний реєстр, щоб сформувати єдину систему експортерів сої та ріпаку.
Соболев додав, що наразі напрацьовується механізм обміну інформацією між митницею і податковою, щоб в перспективі перейти на автоматичний режим. Це буде IT-рішення, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яке запрацює до вересня 2026 року.
“Після завершення маркетингових років зможемо оцінити результати. Попередні дані вже свідчать про зростання частки внутрішньої переробки ріпаку та сої”, – резюмував міністр економіки.
Експорт ріпаку з України у жовтні не перевищить 135-140 тис. тонн проти 535 тис. тонн у минулому році (- 73,8%), станом на 28 жовтня уже експортовано 125 тис. тонн, повідомив, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт рухається дуже повільно — все впирається в мита. Саме вони фактично зупинили нормальну роботу експортерів”, — зауважили аналітики.
Водночас вони зазначили, що обсяги внутрішньої переробки зростають.
“У вересні ми переробили понад 100 тис. тонн ріпаку, і у жовтні показник буде не меншим. На фоні проблем із соняшником саме ріпак зараз підтримує сектор. Ціни на ріпак у портах озвучуються у діапазоні EUR540-545/тонна. Водночас переробники пропонують від 25 тис. грн/тонна і вище”, — зазначили аналітики.
Європейський ринок демонструє позитивну цінову динаміку.
“За останній тиждень біржові котирування ріпаку зросли на EUR10. У січні-лютому традиційно очікується період найвищих цін на цю олійну культуру”, — додали у “Пуск”.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
В Україні у вересні 2025 року було перероблено максимальний місячний обсяг ріпаку, що перевищував 250 тис. тонн, уперше за тривалий час внутрішня переробка перевищила місячний експорт даної культури в 236 тис. тонн, повідомило аналітичне галузеве агентство “АПК-Інформ”.
“Водночас у кінці вересня – на початку жовтня у даному секторі спостерігалося сповільнення торгівлі через очікуване прийняття рішення стосовно механізму звільнення виробників сої та ріпаку від 10% експортного мита. Пропозиція ріпаку на цьому тлі скоротилася”, – зауважили аналітики.
Експерти додали, що низка переробників повідомляли про низьке надходження ріпаку на підприємства та ймовірне завершення його переробки і перехід на соняшник, запаси якого за вересень вдалося накопичити досить непогані.
Тим не менше заводи підвищували ціни попиту на ріпак, намагаючись залучити більше пропозицій, до 23000-23500 грн/тонна СРТ і вище за реальні обсяги та великі партії, констатували в “АПК-Інформ”.
Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
Міжнародний бізнес, об’єднаний Американською торговельною палатою в Україні, наголошує на необхідності термінового скасування експортних мит на сою та ріпак.
Вони були введені в дію з 4 вересня 2025 року відповідно до Закону України №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон №4536-IX).
Правка щодо запровадження експортного мита на сою та ріпак була включена до Закону №4536-IX із порушенням засад законодавчої техніки, Регламенту Верховної Ради України та принципу стабільності податкового законодавства. Такі зміни суперечать євроінтеграційному курсу України та статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, погіршують інвестиційний клімат, створюють ризики для верховенства права й призводять до втрат агровиробників через падіння закупівельних цін і скорочення посівних площ.
З 4 вересня 2025 року українські порти Чорного моря заблоковані суднами, а припортові залізниці – вагонами з вантажами ріпаку та сої через неврегульованість порядку та критеріїв для застосування нульової ставки мита для виробників аграрної продукції. Так, всі експортери, зокрема виробники аграрної продукції, не можуть експортувати товар та зазнають збитків у зв’язку зі штрафами за простій суден (demurrage) та інших транспортних засобів, понаднормове зберігання збіжжя у портах, подовжене страхове покриття, невиконання контрактів перед іноземними покупцями. Дороговартісний товар застряг у портах і наражається на небезпеку в умовах регулярних обстрілів портів, так само як і екіпажі закордонних суден, митне оформлення яких заблоковане. Надходження валютної виручки (до 2 мільярдів доларів США) за насіння ріпаку і сої 2025 року фактично зірване. Наразі щонайменше дев’ять суден знаходяться на такому простої, та за попередніми оцінками орієнтовні збитки для бізнесу складатимуть від 5 до 10 мільйонів доларів США на місяць.
З огляду на зазначене вище та поточну критичну ситуацію, Американська торговельна палата закликає Уряд:
