В Україні у вересні 2025 року було перероблено максимальний місячний обсяг ріпаку, що перевищував 250 тис. тонн, уперше за тривалий час внутрішня переробка перевищила місячний експорт даної культури в 236 тис. тонн, повідомило аналітичне галузеве агентство “АПК-Інформ”.
“Водночас у кінці вересня – на початку жовтня у даному секторі спостерігалося сповільнення торгівлі через очікуване прийняття рішення стосовно механізму звільнення виробників сої та ріпаку від 10% експортного мита. Пропозиція ріпаку на цьому тлі скоротилася”, – зауважили аналітики.
Експерти додали, що низка переробників повідомляли про низьке надходження ріпаку на підприємства та ймовірне завершення його переробки і перехід на соняшник, запаси якого за вересень вдалося накопичити досить непогані.
Тим не менше заводи підвищували ціни попиту на ріпак, намагаючись залучити більше пропозицій, до 23000-23500 грн/тонна СРТ і вище за реальні обсяги та великі партії, констатували в “АПК-Інформ”.
Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
Міжнародний бізнес, об’єднаний Американською торговельною палатою в Україні, наголошує на необхідності термінового скасування експортних мит на сою та ріпак.
Вони були введені в дію з 4 вересня 2025 року відповідно до Закону України №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон №4536-IX).
Правка щодо запровадження експортного мита на сою та ріпак була включена до Закону №4536-IX із порушенням засад законодавчої техніки, Регламенту Верховної Ради України та принципу стабільності податкового законодавства. Такі зміни суперечать євроінтеграційному курсу України та статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, погіршують інвестиційний клімат, створюють ризики для верховенства права й призводять до втрат агровиробників через падіння закупівельних цін і скорочення посівних площ.
З 4 вересня 2025 року українські порти Чорного моря заблоковані суднами, а припортові залізниці – вагонами з вантажами ріпаку та сої через неврегульованість порядку та критеріїв для застосування нульової ставки мита для виробників аграрної продукції. Так, всі експортери, зокрема виробники аграрної продукції, не можуть експортувати товар та зазнають збитків у зв’язку зі штрафами за простій суден (demurrage) та інших транспортних засобів, понаднормове зберігання збіжжя у портах, подовжене страхове покриття, невиконання контрактів перед іноземними покупцями. Дороговартісний товар застряг у портах і наражається на небезпеку в умовах регулярних обстрілів портів, так само як і екіпажі закордонних суден, митне оформлення яких заблоковане. Надходження валютної виручки (до 2 мільярдів доларів США) за насіння ріпаку і сої 2025 року фактично зірване. Наразі щонайменше дев’ять суден знаходяться на такому простої, та за попередніми оцінками орієнтовні збитки для бізнесу складатимуть від 5 до 10 мільйонів доларів США на місяць.
З огляду на зазначене вище та поточну критичну ситуацію, Американська торговельна палата закликає Уряд:
Український соняшниковий шрот на європейському ринку вперше за тривалий час поступився аргентинському, а поставки ріпакового шроту на рекордно низькому за п’ять сезонів рівні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Агентство навело дані Європейської Комісії, згідно з якими в липні-серпні (2025-2026 МР для ЄС) Євросоюз імпортував 118 тис. тонн аргентинського соняшникового шроту, що становить 49% у загальному імпорті даного продукту, тоді як частка українського шроту становить 40%, або 96 тис. тонн.
За даними української статистики, в липні експорт українського соняшникового шроту до ЄС скоротився вдвічі, склавши трохи більш ніж 50 тис. тонн, а в серпні, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, до ЄС було експортовано найменший обсяг даного продукту з жовтня 2021 року – всього лише близько 20-25 тис. тонн.
Аналітики нагадали, що в сезоні-2024/25 український соняшниковий шрот становив 62% в загальному імпорті даного продукту, тоді як аргентинський – 29%.
“Скорочення поставок у липні-серпні поточного року зумовлене зниженням переробки соняшнику українськими заводами влітку та відповідно меншою пропозицією шроту. При цьому сезонно висока пропозиція ріпакового шроту на європейському ринку стала додатковим обмежуючим чинником”, – пояснили експерти.
Наразі, акцентували аналітики, поставки українського ріпакового шроту до ЄС знаходяться на найнижчому рівні за більш ніж 5 сезонів (без урахування 22/23 МР), що зумовлено зміщенням термінів збирання ріпаку в Україні, низьким продажем олійної культури аграріями та дуже низькою її переробкою в липні.
Так, за даними Єврокомісії, за перші два місяці сезону-2025/26 ЄС закупив усього лише 1,6 тис. тонн ріпакового шроту з України, або 1,3% від загального обсягу імпорту. Наразі в імпорті Євросоюзу переважає канадський ріпаковий шрот з часткою 84%. Минулого сезону в цей же період ЄС імпортували переважно український продукт, його частка в імпорті становила 82%, констатували в “АПК-Інформ”.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, завершив збиральну кампанію ранніх зернових та олійних культур і отримав валового врожаю пшениці 237 тис. тонн (-9% р/р), ріпаку – 31 тис. т (-23% р/р), повідомила пресслужба агрохолдингу.
В “Астарті” зазначили, що урожайність пшениці склала 5,2 т/га (-3% р/р), ріпаку – склала 2,7 т/га (-20% р/р).
“Поточний сезон характеризувався низкою кліматичних викликів: дефіцитом опадів на більшій частині території, весняними заморозками, локальними градобоями та затяжними дощами у західних регіонах, що вплинули на темпи дозрівання і збирання культур. Водночас завдяки ефективному плануванню, оперативному залученню техніки та злагодженій роботі агрономічних і виробничих команд Астарта забезпечила своєчасне та якісне збирання врожаю”, – розповіли в агрохолдингу.
При цьому найвищих результатів досягли агрофірми на Заході України: “Житниця Поділля” з врожайністю пшениці 7,4 т/га та “Волочиськ-Агро” з врожайністю ріпаку 3,1 т/га. Наразі Астарта розпочала збирання пізніх культур.
Водночас аграрії “Астарти” проводять сівбу озимих культур під урожай-2026. Заплановані площі: 44 тис. га під озиму пшеницю (-3% р/р) та 16 тис. га під озимий ріпак (+45% р/р).
За результатами першого півріччя 2025 року дохід у сегменті склав EUR61 млн (–38% р/р) на тлі зниження обсягів продажу врожаю минулого року. Експорт забезпечив 83% доходу сегменту (проти 93% в першому півріччі 2024)”, – резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Агрохолдинг “Агрейн” почала посівну озимого ріпаку в Черкаській, Харківській і Житомирській областях, на сьогодні вже засіяно понад 1 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В агрохолдингу уточнили, що сівба в сезоні-2025 рання і розпочалася 2 серпня завдяки сприятливим вологим умовам у ґрунті. Використовується безвідвальний обробіток і прямий висів, що зберігає ґрунт.
“Ранній посів дозволить отримати дружні сходи, а зменшення площ – підтримує родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі”, – висловили упевненість у компанії.
Водночас в “Агрейн” підкреслили, що порівняно з минулим роком посівна площа під озимий ріпак зменшена майже на 60% для оптимізації сівозміни.
“Зменшення площ дозволяє дотримуватись правильного чергування культур, зберігати родючість ґрунтів і повертати ріпак у ротацію в оптимальні терміни”, — пояснили в агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
