Україна у 2023-2024 маркетинговому році переробила 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% урожаю 2023 року, незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно орієнтованою сільськогосподарською сировиною, повідомила асоціація Укроліяпром.
“Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023/24 МР сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн. Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, країн ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили аналітики.
Експерти вказали на тривале зростання експорту соєвої та шротової олії, а відповідно їхнього виробництва та переробки, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно орієнтовані”, – наголосили в “Укроліямпром” та висловили сподівання на підтримку Міністерства аграрної політики і продовольства та Міністерства економіки.
Водночас у галузевій асоціації скептично оцінюють перспективи врожаю олійних культур у сезоні-2024 в Україні. Експерти зазначили, що в учасників олійного ринку присутні різні прогнози. Більшість гравців очікує зростання виробництва соєвих бобів і скорочення виробництва насіння ріпаку.
Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР. Однак аномальна спека може значно скоригувати всі прогнози, – констатували в галузевій асоціації.
Агрохолдинг “Агротрейд” розпочав обмолот озимого ріпаку, під який у сезоні-2024 відведено 11 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбуці у середу.
“До збирання врожаю цього року ми перейшли в заплановані терміни. Погода нам сприяє. Короткочасні дощі в Харківській області суттєво не завадили, а вологість зерна перебуває на базовому рівні. Про наявність потрібних ресурсів і техніки ми подбали заздалегідь, тож забезпечені всім необхідним”, – зазначив директор агропромислового департаменту холдингу Олександр Овсяник.
Згідно із повідомленням, обмолот ріпаку вже триває в Харківській та Чернігівській областях. Незабаром збирання цієї культури розпочнеться в Сумській області. Загалом триватиме воно приблизно три тижні.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Україна в сезоні-2024 зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку, прогнозує аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Держстат оприлюднив офіційні дані щодо врожаю ріпаку 2023 року – 4,2 млн тонн (+26% до 2022/2023 МР), але темпи експорту і внутрішньої переробки доводять, що офіційна статистика потребує дооцінки”, – зазначають аналітики.
Вони нагадали, що експорт ріпаку та продуктів переробки продовжує йти рекордними темпами навіть в останні місяці сезону. За 10 місяців сезону експортовано: ріпаку – 3586,2 тис. тонн (+5% до 2022/23 МР), у квітні – 134,1 тис. тонн; ріпакової олії – 406,1 тис. тонн; ріпакового шроту – 351,9 тис. тонн.
Експерти вважають, що прогнозувати врожай ріпаку 2024 року можна також на принципі дооцінки, згідно з яким він може скласти понад 4 млн тонн.
“Погода залишається ключовим фактором при формуванні врожайності. Вплив хвилі похолодання і нічних заморозків на ґрунті на початку травня ще належить оцінити, тому в перспективі можливе зниження прогнозу врожаю ріпаку”, – зазначили в “УкрАгроКонсалт”.
Виробництво ріпаку в Україні 2024 року може становити 4,3 млн тонн, що на 4% вище за попередню оцінку, проте на 7% нижче за показник 2023 року, повідомляється в прогнозі інформаційно-аналітичного агентства “АПК-Інформ”.
“Корекція прогнозу відбулася за рахунок збільшення площі сівби під цією культурою до 1,49 млн га (+4% до попередньої оцінки; -4% до 2023 року)”, – пояснили аналітики.
Вони також підвищили експортний потенціал ріпаку в 2024/2025 МР – до 3,6 млн тонн, що на 2% вище за попередню оцінку, але на 2% менше, ніж у сезоні-2023/2024.
Експерти зазначили, що стан озимого ріпаку після зимівлі аграрії в переважній більшості оцінили, як добрий і задовільний. Але нестача вологи, яка спостерігалася в ґрунті через доволі сухий березень і першу половину квітня, викликала побоювання щодо потенціалу врожайності. Очікується, що на ситуацію може вплинути циклон, який зайшов у країну цього тижня.
“Популярність ріпаку останніми роками в Україні значно підвищилася, чому сприяв стабільно високий попит на українську олійну з боку європейських імпортерів. Тому ріпак в Україні зараз одна з найбільш високоліквідних культур і для сільгоспвиробника це досить швидкий спосіб отримання коштів”, – констатували в агентстві.
Крім того, в останні кілька років вартість ріпаку на внутрішньому ринку є доволі привабливою для аграріїв і серед ключових олійних поступається здебільшого лише цінам на сою, але має доволі велику чутливість до світового виробництва та до динаміки цін на європейському ринку даної олійної.
“У новому сезоні перспективи для українського ріпаку теж досить непогані: очікується скорочення виробництва даної олійної в ЄС (від -2% за даними Єврокомісії до -10% за даними Strategie Grains), що вже зараз створює ажіотажний попит на ринку. Однак, за нещодавніми оцінками FAS USDA, у 2024 році може збільшитися на 14% виробництво австралійської каноли, що разом із канадською олійною є прямими конкурентами українського ріпаку на європейському ринку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Україна в першій половині 2023-2024 маркетингового року (МР, липень-грудень) встановила рекорд з експорту ріпакової олії – 356 тис. тонн, що в шість разів більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Істотному підвищенню темпів і збільшенню обсягів експорту цієї продукції в поточному сезоні сприяв, насамперед, високий попит на ріпакову олію на світовому ринку на тлі привабливих цін. Труднощі із закупівлею соняшнику в період міжсезоння теж стимулювали українські заводи до збільшення переробки ріпаку”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, основні обсяги відвантаження української ріпакової олії протягом шести місяців 2023-2024 МР припали на країни ЄС, куди було поставлено 54% української ріпакової олії, і Китай – 31%.
Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.
Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.
“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.
Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.
Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.
Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.
На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.
Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.
Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
