“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Суховантаж PUMA залишив порт Одеси з 30 тис. тонн ріпаку та металу, ставши п’ятим судном, яке скористалося тимчасовим евакуаційним коридором із чорноморських портів України з 15 вересня, повідомив віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков.
“Через блокування #BSGI (Чорноморської зернової ініціативи) і світову зростаючу потребу в агропродукції Україна розглядає можливість використання коридору для суден із невійськовими вантажами, особливо агропродукцією, переважно в Африку та Азію”, – написав він у твіттері в п’ятницю.
Група компаній “ТАС Агро” здійснила перше відвантаження 1500 тонн ріпакової олії споживачам з Китаю, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
При цьому уточнюється, що “ТАС Агро” вже другий рік поспіль здійснює переробку ріпаку, соняшнику та сої на давальницькій основі на заводах партнерів. Як пояснюють в агрохолдингу, в умовах низької прибутковості збільшення доданої вартості продукції шляхом розвитку переробки – чи не єдиний спосіб досягнення позитивного результату.
“Реалії воєнного часу змушують аграріїв змінюватися, бути гнучкими, шукати нові стратегічні рішення. У компанії “ТАС Агро” було ухвалено правильне рішення – піти в переробку ріпаку, оскільки продати олію вигідніше, ніж сировину. Для нашого агрохолдингу минулий сезон став першим досвідом переробки, водночас фінансові результати позитивні”, – розповів заступник генерального директора з комерційних питань Антон Жемердєєв.
За його інформацією, агрохолдинг поповнив команду фахівцями нового напряму і наразі зосереджений на подовженні логістики до кінцевих споживачів і відкритті нових ринків збуту для отримання додаткової маржі.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
До війни група компаній “ТАС Агро” обробляла 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займалася молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіла шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Аграрії всіх областей, крім Закарпаття, засіяли озимими культурами 1155 тис. га, з яких 905,9 тис. га відведено під озимий ріпак, 249 тис. га – під озимі зернові, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, під озимою пшеницею вже зайнято 228,6 тис. га, озимим ячменем – 10,8 тис. га, озимим житом – 9,5 тис. га.
За попередній тиждень озимим ріпаком засіяно 251 тис. га, озимими на зерно – 204 тис. га.
Крім того, повідомляється, що аграрії Волинської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Чернівецької областей завершили посів озимого ріпаку.
Найбільше озимих зернових посіяли аграрії Сумської області – 25,9 тис. га, що становить 50% від прогнозу, озимого ріпаку – Дніпропетровської області, 93,4 тис. га (74,4% від прогнозу).
Як повідомлялося з посиланням на опитування, проведене Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Аграрії всіх областей України розпочали посівну озимих на зерно, а також активно сіють ріпак. Станом на початок вересня вже посіяно 699,7 тис. га озимих, з яких ріпаку – 654,9 тис. га і 44,8 тис. га зернових, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, озиму пшеницю вже посіяно на 42,5 тис. га, озимий ячмінь – на 1,2 тис. га, озиме жито – 1,1 тис. га.
За інформацією міністерства, завдяки сприятливим погодним умовам сівбу ріпаку вже завершено у Волинській, Полтавській, Сумській та Тернопільській областях. Найбільші площі під озимим ріпаком наразі в Тернопільській (72,5 тис. га), Вінницькій (67,2 тис. га) та Кіровоградській (59,4 тис. га) областях.
Як повідомлялося, згідно з опитуванням, проведеним Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планують суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Поточний прогноз урожаю ріпаку в Україні стане рекордним і сягне максимальної позначки в 4,2 млн тонн завдяки розширеним посівним площам і високій врожайності, експортний потенціал ринку і продуктів його переробки також оновить максимум, повідомило аналітичне агентство “Украгроконсалт”.
“Запорукою досягнення таких результатів стає не тільки великий урожай і запуск нових переробних потужностей, а й розв’язання логістичних питань”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією аналітиків, у липні експортна статистика продемонструвала досить активний початок сезону, що важливо в умовах відсутності зернового коридору. Логістика переорієнтувалася на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.
Через постійні атаки на портову інфраструктуру вересневі контракти орієнтовані на автомобільну та залізничну логістику ріпаку, розповіли експерти, посилаючись на інформацію учасників ринку.
В аналітичному агентстві вказали на зміну географії експорту ріпаку та продуктів його переробки. Тепер збут українського ріпаку орієнтується не стільки на країни Європейського Союзу, скільки на Велику Британію, Швейцарію та Бангладеш. Аналогічна ситуація – з ріпаковою олією, яка замість ринку ЄС відправляється переважно до Китаю та Малайзії. Водночас ріпаковий шрот на 95% надходить на ринок ЄС, решта 5% – до В’єтнаму.
Станом на 22 серпня 2023 року Україна експортувала близько 500 тис. тонн ріпаку та понад 58 тис. тонн ріпакової олії, повідомляють аналітики та додають, що поточні показники експорту дають змогу розглядати оптимістичні сценарії.
