Українські біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є прекрасною можливістю для німецьких компаній як вирішити питання нестачі робочої сили, так і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті 6-го українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні у вівторок.
“Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють “людські мости” з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом”, – наголосив канцлер.
За його словами, багато хто з українських біженців у ці тижні та місяці закінчує інтеграційні курси, багато хто тепер розмовляє німецькою, і майже всі вони добре навчені.
“Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому”, – охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна – це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. “Країна, з якою ми пов’язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами”, – наголосив канцлер Німеччини.
За даними організаторів форуму, серед яких – Німецька торгово-промислова палата (DIHK), Східний комітет німецької економіки (OA) та Німецько-українська торгово-промислова палата (AHK Ukraine), захід зібрав понад 500 учасників, які хочуть дізнатися про економічний розвиток України під час війни, а також про наявні можливості співпраці та інвестицій. Цьогорічна конференція має назву “Економіка України знову зростає, незважаючи на війну / Попит з боку німецьких компаній”. Три панельні дискусії присвячені темам інфраструктури, енергетики та оборони.
“Незалежно від війни, вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються за інвестиційними гарантіями до федерального уряду ще щодо 30 проєктів. Реконструкція почалася, і до неї долучилися німецькі компанії”, – підкреслив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні більш привабливі пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що ситуація з безпекою дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб починати робити бізнес.
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і становила EUR6,2 млрд: імпорт у Німеччину знову трохи знизився – на 5,5%, до EUR1,8 млрд, тоді як експорт зріс на 52% – до EUR4,4 млрд.
Як повідомлялося з посиланням на Євростат, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких – громадяни України.
Згідно з даними Євростату, на кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п’ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії – на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.
Погіршення власного економічного становища за останні півроку відчули 60% українців, у 35% становище не змінилося, лише 5% відзначили поліпшення, свідчать результати дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” 5-7 вересня.
Водночас 23% респондентів сподіваються, що 2024 року їхнє особисте економічне становище покращиться, 41% вважають, що не зміниться, у 21% – песимістичні погляди з цього приводу.
Економічну ситуацію загалом у країні українці оцінили ще гірше: 73% відчули погіршення, 13% говорять про відсутність змін, 9% – про поліпшення. Оцінки поточної ситуації кращі, ніж у минулих опитуваннях, але зростають негативні оцінки в майбутньому: 29% очікують поліпшення, 26% думають, що нічого не зміниться, 32% очікують погіршення.
Водночас 61% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються в правильному напрямку, 23% – протилежної думки, 16% не змогли оцінити. Спостерігається зменшення кількості тих, хто оцінює напрямок розвитку країни як правильний, але в усіх регіонах і серед усіх вікових груп продовжує переважати оцінка напряму як правильного.
Найкращі оцінки стану власного економічного становища спостерігаються серед мешканців заходу та центру країни, молодших респондентів, тих, хто працює, та особливо тих, хто знайшов нову роботу. Майже такі самі тенденції і в оцінці майбутнього. Майбутнє економіки України відносно краще оцінюють жителі півдня.
44% респондентів, які працювали до війни, зараз працюють на своїх звичних робочих місцях, 14% працюють частково/віддалено, 15% знайшли нове місце роботи. Чверть опитаних, які мали роботу, досі не працює, але спостерігається зменшення їхньої кількості. Відносно краща ситуація з роботою у мешканців центру та заходу країни, чоловіків, молоді та середнього віку. Серед переселенців у динаміці зросла кількість тих, хто закріпився на нових робочих місцях і працює у звичному режимі, частка тих, хто не працює, серед них, порівняно з початком 2023 року, зменшилася з половини до 40%.
Кількість респондентів, вимушених покинути місце постійного проживання, майже не змінилася і становить 18%. Найбільше переселенців серед вихідців зі східного макрорегіону – близько 60% з них змінили місце проживання, та південного – серед яких внутрішніх переселенців 25%.
Під час дослідження методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) було опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх підконтрольних уряду областях і районах, де на момент опитування є український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,1%.
На початку лютого 2023 року в базі даних Київського міського центру зайнятості налічувалося 4,4 тисячі актуальних вакансій, про які роботодавці повідомили столичну службу зайнятості. Під час війни найбільше пропозицій роботи у столиці для робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями (360 вак.), вчителів (277 вак.) та водіїв (237 вак.).
Високі шанси на працевлаштування мають швачки (136 вак.) та медичні сестри і брати (112 вак.). Нескладно також знайти роботу в Києві продавцям продовольчих товарів (97 вак.), слюсарям-сантехнікам (95 вак.) фармацевтам (77 вак.) та прибиральникам службових приміщень (71 вак.). У попиті – електромонтери (66 вак.), двірники (64 вак.), кухарі (58 вак.) та вихователі закладів дошкільної освіти (50 вак.). Потрібні також слюсарі аварійно-відновлювальних робіт (49 вак.), монтажники радіоелектронної апаратури та приладів (48 вак.), лікарі загальної практики – сімейні лікарі (41 вак.), соціальні робітники (41 вак.), слюсарі-ремонтники (40 вак.), електрогазозварники (39 вак.), токарі (35 вак.), інженери (31 вак.), практичні психологи (30 вак.) та електромеханіки (30 вак.). Затребувані керівники гуртків (29 вак.), музичні керівники (28 вак.) та бухгалтери (28 вак.).
Але наявна робота – не завжди високооплачувана. Заробітна плата у вакансіях, які подають роботодавці, складає, в середньому, 11,5 тисячі гривень. Найвищі зарплати у працівників ІТ-сфери. Інженерам з програмного забезпечення комп’ютерів та фахівцеві з розроблення комп’ютерних програм обіцяють щомісячну зарплату 110 тис. грн. У фахівців з розроблення та тестування програмного забезпечення та інженерів-програмістів середньомісячний заробіток майже вдвічі менший – відповідно, 63 тис. та 57 тис. грн.
Наступні кілька позицій за керівниками середньої ланки: директор департаменту – 45 тис. грн., менеджер з персоналу – 35,5 тис. грн., начальник служби – 33 тис. грн.
В межах 25 тис. – 26 тис. грн. оплачується праця як представників робітничих професій: ковалів на молотах і пресах, стрільців, колористів, слюсарів-дизелістів, машиністів каротажної станції, мотористів, так і фахівців, зокрема: інженера з охорони природних екосистем, аналітика з питань фінансово-економічної безпеки та інженера з ремонту.
Від 20 тис. до 25 тис. грн. – середній заробіток у лікарів, менеджерів (управителів), лицювальників, техніків, завідувачів лабораторій.
Враховуючи, що за час війни ринок праці в Україні пережив кілька еволюційних етапів, служба зайнятості продовжує виступати посередником – допомагає працівникам з пошуком роботи, а роботодавцям – з комплектуванням штатів висококваліфікованими спеціалістами.
Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Робітничі спеціалісти за кордоном завжди були важливою складовою української економіки, а на час війни тим паче. Так за даними НБУ, вже у травні грошові перекази в Україну перевищили довоєнний рівень з огляду на активне працевлаштування українців за кордоном. Це означає, що роботодавці з інших країн продовжують наймати українських працівників. Тож ми в OLX Робота дослідили, яких спеціалістів найчастіше шукають на закордонні вакансії та скільки готові їм платити у липні.
Як і до війни, найчастіше українцям пропонують роботу в ЄС та Ізраїлі
Ще до війни найбільше пропозицій в категорії “Робота за кордоном” на OLX було в європейських країнах та Ізраїлі. Станом на липень ця тенденція збереглася. Найбільше оголошень про роботу в Польщі. Кількість вакансій в сусідній країні перевищує сумарну кількість об’яв у решті десятці країн-лідерів за кількістю оголошень, а порівняно з квітнем взагалі – у 2,5 рази більше. Також чимало вакансій продовжують пропонувати в Ізраїлі.
Що стосується заробітних плат, то найбільше українцям за роботу платять у США — понад 110 тис. грн, Канаді (95 тис. грн), Норвегії (90 тис. грн) та Ізраїлі (85 тис. грн). Найнижчу ж середню плату по Європі до 30 тис. гривень пропонують у Болгарії (20,2 тис. грн), Угорщині (24,5 тис. грн), та в Греції (27,5 тис. грн).
Країни з найбільшою кількістю вакансій для українців у липні 2022 року
| Країна | Кількість вакансій | Середня заробітна плата, грн |
| Польща | 1 787 | 33 650 |
| Німеччина | 369 | 52 500 |
| Ізраїль | 303 | 85 000 |
| Чехія | 238 | 40 940 |
| Нідерланди | 213 | 54 950 |
| Великобританія | 182 | 76 560 |
| Литва | 126 | 35 000 |
| Угорщина | 115 | 24 500 |
| Словаччина | 75 | 34 000 |
| Болгарія | 43 | 20 250 |
Дані OLX Робота
Яких спеціалістів шукають за кордоном найчастіше
Найбільше українці за кордоном можуть претендувати на роботу різноробочими, також чимало вакансій є на виробництві та у транспортній сфері. Безумовний лідер за кількістю оголошень на OLX — робота пакувальником/фасувальником. За неї, в залежності від країни, спеціалістам можуть пропонувати від 28 тис. грн у Литві до 57,8 тис. грн у Нідерландах. Також серед найпоширеніших варіанти для різноробочих із зарплатою від 31 тис. грн до 87,6 тис. грн, а також вакансії для водіїв із зарплатою від 39,5 до 81,5 тис. грн.
Загалом, в категорії “Робота за кордоном” у липні роботодавці найчастіше шукають таких спеціалістів:
Щоб пошук роботи за кордоном був легшим, пошукачі можуть використовувати різні інструменти. Оскільки українці дуже активні на польському ринку праці, OLX у співпраці з міжнародними компаніями запустила для них гарячу лінію, яка допоможе легко знайти вакансії за кордоном. Лінія працює на основі технологій штучного інтелекту та надсилає SMS з посиланням на перелік вакансій на olx.pl (польський сайт з пошуку роботи).
Для цього необхідно зателефонувати за номером +48 22 10 10 191 або +38 094 711 71 70 та відповісти на два запитання: “в якому місті ви шукаєте роботу?” і “у якій галузі ви шукаєте роботу? / яка ваша професія?”. Послуга безкоштовна, абонент платить лише за з’єднання, згідно з тарифом оператора.
Контакти:
PR Manager OLX Ukraine
Ольга Дзюба
olha.dziuba@olx.com
Україна вже майже три тижні переживає стан війни. За цей час бізнес пережив кілька еволюційних етапів своєї діяльності в нових умовах.
Більшість з компаній не були готові до найгірших подій, які розпочалися 24 лютого 2022 року. Навіть усвідомлюючи загрозу агресії з боку РФ, бізнес не припиняв роботу та пошук персоналу. Як показали опитування, до початку війни релокували весь колектив або частину персоналу у безпечні регіони чи інші країни одиниці компаній. В основному це були компанії IT-сектору.
У перші дні у всіх був шок та паніка, особливо у Києві та містах, які зазнали наступ ворога першими. Люди поспіхом виїжджали зі своїх домівок, ніхто не думав про роботу.
За кілька днів, коли пройшов перший шок, компанії почали налагоджувати зв’язок зі співробітниками та підтримувати їх. Тренд турботи про співробітників, який був актуальним у останні кілька років, набув під час війни зовсім іншого значення та наповнення. Зараз ця турбота є життєво необхідною, і багато компаній це розуміють. Серед дій, які впровадили українські компанії у перший тиждень війни, зокрема, були налагодження постійної комунікації зі співробітниками, психологічна допомога, дотримання соціальних гарантій, виплата зарплати та авансових платежів. Бліц-опитування, яке провів експертно-аналітичний центр grc.ua, показало, що найбільш поширеними заходами є створення окремих чатів для співробітників, в яких відбувається вертикальна та горизонтальна комунікація. Керівники компаній підтримують співробітників та надають оперативну інформацію щодо діяльності компаній. У чатах збирається інформація про місце розташування співробітників та чи потребують вони допомоги, релокації, відбувається спілкування та підтримка між колегами.
Третім етапом поведінки бізнесу стала адаптація до роботи в умовах війни. Збереження роботи критичної інфраструктури, оборонно-промислового комплексу, агро-промислового комплексу та інших підприємств не лише допоможе нам вистояти у боротьбі, але й не дасть економіці країни зазнати катастрофічних наслідків. Проте військові дії внесли свої корективи у кон’юнктуру та структуру ринку праці. Релокейт людей у Західні регіони та за кордон спричинив дефіцит персоналу у життєво необхідних сферах ринку. Наприклад, продуктовий ритейл у місцях ведення бойовий дій стикнувся з проблемами у пошуку персоналу. Наразі потрібні продавці та касири, пекарі, водії. Специфікою стало те, що працівники мають жити у безпосередній близькості до магазину, де вони можуть працювати, аби не наражатися на небезпеку при пересуванні через усе місто від місця проживання до місця роботи.
На потребу ринку в умовах війни відреагували кадрові портали. Наприклад, grc.ua підтримує волонтерів, бізнес, органи місцевого самоврядування та надає можливість безкоштовно шукати персонал. На волонтерських умовах найчастіше шукають водіїв, трактористів, механіків, слюсарів, волонтерів-помічників для Укрзалізниці, волонтерів для доставки продуктів та палива.
Загострився попит на медичних працівників та фармацевтів, які були одними з найзатребуваніших фахівців і до початку війни.
Стан ринку праці є індикатором ситуації економіки країни в цілому. Якщо аналізувати базу даних відкритих вакансій та резюме, то можна побачити критичне зниження кількості резюме. Порівняно з січнем 2022 року загальна кількість спеціалістів, що знаходяться зараз у активному пошуку роботи в Україні знизилася у 16 разів. Найбільше зменшення відбулося у Київській області та в Києві, у Дніпропетровській області, Сумській, Запорізькій та Харківській областях. Причини, на жаль, очевидні. Для українців зараз в пріоритеті власна безпека та безпека своїх сімей. Ті, хто залишився на місцях та лишився роботи, а також ті, хто переїхав у інші регіони країни, тільки починають шукати нову роботу. При цьому пошук відбувається часто не за спеціальністю, а відповідно до пропозицій роботи на місцях.
Кількість пропозицій роботи теж зменшилася, проте протягом останнього тижня активність роботодавців починає поступово зростати. Роботи зараз набагато менше, ніж у довоєнні часи, але вона є. Найменше з усіх галузей постраждали від військової кризи ІТ-сфера, виробництво та сільське господарство, сфера продажів, транспорт та логістика.
Бізнес в умовах війни оптимізує свою діяльність. Наприклад, у банківській сфері частина співробітників працює віддалено, частина працівників фронт-офісів на своїх робочих місцях, частина у відпустках.
Змінилася структура ринку праці у розрізі регіонів. Наприклад, у Львівській області у березні, порівняно з січнем 2022 частка активних пропозицій роботи від усіх активних в Україні збільшилася. Не зважаючи на те, що кількісний показник пропозицій роботи у Львівському регіоні зменшився удвічі, проте частка у відсотках від усіх відкритих вакансій в Україні зросла з 4,3% у січні до 5,2% у березні. Утримує лідерство по кількості пропозицій роботи у військовий час Київ. Наразі 42,3% відкритих вакансій від усіх активних в Україні пропонується саме в столиці. Проте кількість пропозицій роботи менша за січневі показники втричі.
Бізнес розуміє, що задля відновлення економіки потрібно вживати антикризові заходи та прилаштовуватися до роботи навіть в умовах війни. За допомогою держави наразі відбувається передислокація, збереження виробничих та логістичних ланцюгів та відновлення діяльності підприємств ключових галузей української економіки.
