Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Лідери Румунії, Болгарії та Хорватії підтримали оголошену президентом України ініціативу “Зерно з України” і заявили про подальші зусилля з нарощування наявних і створення нових транзитних коридорів для експорту українського зерна та іншої агропродукції.
“З початку війни 8,4 млн тонн зернових та олійних з України було транзитом (через Румунію) поставлено споживачам у світі. Найближчими місяцями очікуємо зростання транзитного експорту з України”, – сказав прем’єр Румунії Ніколає Чуке у відеозверненні на міжнародному саміті з продовольчої безпеки в Києві в суботу.
Він зазначив, що Румунія дуже рішуче діяла на підтримку експорту українського зерна через румунські порти і продовжуватиме працювати над збільшенням сполучення між країнами наземним і залізничним транспортом, зокрема, нещодавно було відкрито новий пункт пропуску на кордоні.
Чуке також наголосив, що Румунія надає і не відступить від підтримки України та Молдови в енергосфері. “Ми не дозволимо Росії занурити регіон у темряву”, – заявив він.
Президент Болгарії Румен Радєв на саміті повідомив, що Болгарії за останні місяці вдалося транспортувати близько 200 тис. тонн зерна з України через Дунай, і країна має намір продовжувати цей транспортний проект.
“На жаль, втрата електроенергії в українських портах через російські обстріли ускладнила цей процес для болгарських суден”, – зазначив він.
Радев також повідомив, Болгарія надає паливо Україні, щоб країна могла підтримувати сільськогосподарський і транспортний сектор.
Прем’єр Хорватії Андреа Пленкович також підтримав роботу над новими коридорами постачання української продукції в рамках проєкту ЄС “Шляхи солідарності”.
“Хорватія активно приєднується, і буде залучати інші порти на Адріатиці та є можливості коридорів річкою Дунай”, – зазначив глава хорватського уряду.
Лідери трьох країн привітали продовження ще на 120 днів Чорноморської зернової ініціативи, а президент Болгарії закликав шукати стабільні довгострокові рішення.
АГРОПРОДУКЦИЯ, БОЛГАРИЯ, РУМУНІЯ, ТРАНЗИТ, ХОРВАТІЯ, ЭКСПОРТ
Понад EUR66 млн буде виділено в рамках першої програми європейського транскордонного співробітництва Interreg NEXT для партнерства Угорщини, Словаччини та Румунії з Україною в галузі охорони здоров’я, довкілля та ефективного державного управління, оголосила Єврокомісія (ЄК) у п’ятницю. “Ця програма – частина загальної підтримки та непохитної солідарності ЄС щодо України. Реалізуючи політику згуртування, Interreg допоможе Україні та державам-членам, що межують із нею, протистояти спільним викликам і використовувати спільні можливості”, – заявила член ЄК з політики згуртування та реформ Еліза Феррейра.
Програма охоплює період 2021-2027 рр. Передбачається, що Угорщина, Словаччина, Румунія та Україна спільно працюватимуть над забезпеченням рівного доступу до медичного обслуговування та підвищенням стійкості своїх систем охорони здоров’я.
Програма підтримає рішення щодо адаптації до зміни клімату та запобігання ризикам стихійних лих. Країни-учасниці співпрацюватимуть з метою захисту природи, розвитку “зеленої інфраструктури” і туризму.
Також ідеться про приведення у відповідність норм України з державами-членами ЄС у сфері ефективної державної адміністрації. Відповідні проєкти сприятимуть юридичній та адміністративній співпраці для усунення спільних перешкод взаємодії в прикордонних районах, підтримуючи водночас співробітництво між громадянами, громадянськими суспільствами та державними інституціями, повідомляється в комюніке Єврокомісії.
РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, транскордонне співробітництво, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Україна, Молдова та Румунія домовилися підписати угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Ми досягли кількох важливих домовленостей сьогодні для розвитку наших відносин в енергетичній сфері, і наші команди надалі працюватимуть над їхньою реалізацією. Зокрема, домовилися підписати тристоронню міжурядову угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією”, – сказав Кулеба. прес-конференції в Одесі у четвер.
Кулеба звернув увагу на те, що зустріч у форматі міністрів закордонних справ та міністрів енергетики України, Молдови та Румунії відбувається вперше.
“Три наші країни, і одразу міністри закордонних справ та міністри енергетики. Для цього є дуже чітка причина та мета – ми хочемо побудувати якісно нові відносини в енергетичній сфері між нашими трьома країнами, і це буде важливо не лише для енергетики, а й для безпеки та процвітання у нашому регіоні”, – наголосив міністр.
Наразі Україна експортує електроенергію до Молдови обсягом близько 165 МВт-год за можливого максимуму 600 МВт-год, до Румунії – 150 МВт-год.
Україна з 30 червня розпочала експорт електроенергії до Румунії на потужності 100 МВт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні з першої години ночі такий експорт пішов у напрямку Румунії. Початковий обсяг становить 100 МВт”, – написав він у своєму телеграм-каналі в четвер.
Він зазначив, що лише за перший день державна компанія “Укренерго” заробила 10 млн грн на продажу доступу до міждержавного перетину для експорту, а потенційно Україна може заробляти на цьому понад 70 млрд грн на рік.
“Потенціал експорту української електроенергії до Європи становить до 2,5 ГВт. За таким сценарієм держава зможе отримувати понад 70 млрд грн на рік”, – зазначив Шмигаль.
Прем’єр наголосив, що енергетичний безвіз із ЄС, який запрацював у березні цього року, дає свій дуже видимий і практичний результат, а енергетика стане одним із драйверів відновлення української економіки, як уже стала драйвером інтеграції в ЄС.
За даними ENTSO-E, фізично експорт із України до Румунії здійснюється 30 червня рівним графіком по 100 МВт-год.
Як повідомлялося, “Укренерго” на першому аукціоні з продажу перетину до Румунії на 30 червня заробило понад 10 млн грн, на другому – на 1 липня – майже 14 млн грн. Перетин розділили відповідно п’ять та шість компаній. Загалом в аукціоні брали участь вісім і 10 компаній відповідно.
Українська та європейська енергосистеми працюють синхронно з 16 березня. 27 червня Європа відкрила експорт е/е з України, який мав стартувати 30 червня.
Україна та Румунія домовилися посилити співпрацю у Дунайському регіоні та співпрацю у сфері природоохорони, зокрема країни готуються до укладення двосторонньої угоди щодо імплементації Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенції ЕСПО).
Відповідне рішення ухвалили міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та міністр захисту довкілля, вод та лісів Румунії Барна Танчос під час онлайн-зустрічі 27 червня, повідомляється на сайті Мінприроди у понеділок увечері.
Український міністр також розповів про шкоду, завдану довкіллю з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, та висловив сподівання на підтримку Румунії у питаннях стягнення Україною збитків з агресора у міжнародному суді.
“Вже зафіксовано близько 260 випадків екоциду на території країни та більше ніж 2 тисячі кейсів знищення наших екосистем. Розмір шкоди перевищує 200 млрд грн. Така війна однозначно залишить величезні шрами на тлі українського довкілля. Україна приєдналася до сім’ї LIFE і ми маємо великі сподівання, що у рамках програми, серед іншого, зможемо відновлювати нашу живу природу”, – зазначив Стрілець, слова якого наведено у повідомленні відомства.
Він також нагадав, що Україна впровадила офіційний застосунок Мінприроди “ЕкоЗагроза”, який дає змогу кожному жителю планети цілодобово отримувати дані про всі зміни екологічних показників на українській території, зокрема й радіаційного забруднення.
Конвенція ЕСПО – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних проєктів має здійснюватися не лише всередині держави, а й у суміжних країнах, яких може торкнутися вплив цих об’єктів.
Україна та ЄС уклали 24 червня угоду про приєднання до міжнародної екологічної програми LIFE, бюджет якої на 2021-2027 роки на проєкти із захисту довкілля становить EUR5,43 млрд.
Мінприроди вже має понад 15 конкретних пропозицій, які буде оформлено у відповідні проєкти для подання на розгляд програми LIFE.
