Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
У Саміті миру, який відкриється в суботу, 15 червня, у Швейцарії, візьмуть участь 100 делегацій, з яких 92 представляють держави з усього світу і 8 – міжнародні організації, повідомляє прес-служба уряду Швейцарії.
“Президентка Віола Амерд відкриє Саміт з миру в Україні в суботу, 15 червня. У саміті візьмуть участь 100 делегацій, зокрема 57 глав держав і урядів з усього світу. Метою саміту є започаткування мирного процесу, формування довіри та визначення ідей щодо наступних кроків на шляху до такого процесу. Усім присутнім державам має бути надана можливість висунути своє бачення справедливого і тривалого миру в Україні”, – вказується в повідомленні.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна готова прийняти й організувати в себе Конференцію з відновлення України 2025 року, повідомляє сайт МЗС Італії.
“Італійський уряд твердо налаштований на підтримку відновлення і реконструкції України, про що свідчить широка й авторитетна присутність нашої бізнес-системи в Берліні. Це питання ми також поставили в центр нашого головування в G7: ми очікуємо конкретних результатів від Конференції та готові взяти на себе організацію її проведення в Італії у 2025 році”, – сказав Таяті на щорічній Конференції з відновлення України, що цього разу відбулася в Берліні.
Також політик додав, що двостороння допомога Італії становить понад два мільярди євро. Йдеться про суму без урахування військової допомоги та внеску в загальноєвропейську.
“На Конференції з відновлення у 2025 році візьмуть участь глави держав та урядів із 77 країн: загалом очікується близько 1800 учасників. Буде запрошено 500 компаній, з них 150 з Німеччини, 150 з України та 200 з інших країн-учасниць”, – додали в МЗС.
На першій тристоронній зустрічі з 2019 року сусіди шукали точки дотику в торгівлі та культурному обміні, водночас ходячи навшпиньки навколо гострих питань безпеки.
Лідери Південної Кореї і Японії в понеділок намагалися відновити економічну співпрацю з Китаєм, їхнім найбільшим торговельним партнером, після багатьох років погіршення відносин, але їхні тристоронні переговори були затьмарені посиленням напруженості у відносинах між Китаєм і Сполученими Штатами, найважливішим військовим союзником Сеула і Токіо.
Тристороння зустріч за участю президента Південної Кореї Юн Сок Йола, прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди і прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна, другої за рангом посадової особи, стала першою за останні чотири з половиною роки.
Переговори були зосереджені в основному на сферах, де легше знайти спільну мову, таких як захист ланцюгів поставок, сприяння торгівлі та співпраця у вирішенні проблем старіння населення і нових інфекційних захворювань. Лідери навшпиньки обходили гострі питання регіональної безпеки, такі як Тайвань і Північна Корея.
“Три країни домовилися розширити практичну співпрацю таким чином, щоб їхні народи могли відчути її переваги”, – сказав пан Юн під час спільної прес-конференції з панами Кішида і Лі, оголосивши 2025 і 2026 роки “роками культурних обмінів” між трьома країнами.
Але за кілька годин до зустрічі Північна Корея допомогла підкреслити основні відмінності між трьома сусідами. Пхеньян заявив, що протягом дев’яти днів запустить ракету дальнього радіусу дії, щоб вивести в космос військовий супутник-шпигун. Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй забороняють країні запускати такі ракети, оскільки вони використовують ту саму технологію, яка необхідна для створення міжконтинентальних балістичних ракет.
Дедалі агресивніша військова позиція Північної Кореї посилила занепокоєння Південної Кореї та Японії. Північ також розширила торгівлю зброєю з Росією всупереч санкціям ООН, постачаючи артилерійські снаряди і ракети для військових дій Москви в Україні, за словами американських і південнокорейських офіційних осіб. У відповідь Москву звинувачують у наданні енергетичної та технологічної допомоги, яка може сприяти ракетній програмі Північної Кореї.
Південна Корея і Японія закликали Китай, найбільшого благодійника Північної Кореї, використати свій економічний вплив, щоб допомогти стримати ядерну і ракетну програми Пхеньяна. Досі Пекін неохоче використовував ці важелі, вважаючи Північну Корею буфером проти американських військових на Корейському півострові.
У понеділок і пан Юн, і пан Кішида різко розкритикували північнокорейський план запуску супутника. Але пан Лі, який служить під керівництвом Сі Цзіньпіна, вищого керівника Китаю, не засудив Північну Корею, лише закликав усі сторони “проявляти стриманість” і працювати над “політичним врегулюванням”.
Коли прес-конференція завершувалася в Сеулі, 20 південнокорейських військових літаків провели повітряні навчання на південь від міжкорейського кордону як попередження про “негайну і сильну” відплату за північнокорейську провокацію.
Китай, Японія і Південна Корея домовилися проводити тристоронню зустріч щороку, починаючи з 2008 року, для обговорення регіональної співпраці. Але план часто порушувався через дипломатичні суперечки, а останнім часом – через пандемію. Зустріч, що відбулася в понеділок у Сеулі, стала дев’ятою такою зустріччю і першою з грудня 2019 року.
За час багаторічної перерви стратегічна конкуренція між Вашингтоном і Пекіном посилилася, що також погіршило відносини між Китаєм і двома союзниками Сполучених Штатів. Китай розім’яв свої військові м’язи і розширив свої територіальні амбіції в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, в той час як США, Японія і Південна Корея збільшили кількість спільних військових навчань і посилили протиракетну оборону та іншу співпрацю в галузі безпеки.
Зв’язки Китаю з двома союзниками США в останні роки стали настільки напруженими, що аналітики відзначали, що саме по собі відродження тристороннього саміту вже є досягненням. Але спільні інтереси змусили Пекін і двох його сусідів відродити його.
Пан Юн заявив у понеділок, що три країни домовилися проводити зустрічі на вищому рівні регулярно.
Сусідні країни Східної Азії, на які разом припадає понад п’ята частина світового економічного виробництва, потребують регіональної стабільності та співпраці, особливо в ланцюгах поставок, щоб відновитися після постпандемічного економічного спаду. Хоча Японія і Південна Корея вважають Сполучені Штати своїм найважливішим союзником, приймаючи на своїй території 80 000 американських військовослужбовців, їхні лідери стикаються з тиском всередині країни з боку бізнесу, який змагається за покращення доступу до Китаю.
Китай робить ставку на те, що він може задобрити Японію і Південну Корею, запропонувавши їм більший доступ до свого ринку і зменшивши вплив Вашингтона. З цією метою Китай погодився відновити переговори про угоду про вільну торгівлю між трьома сусідами, наголошуючи на посиленні економічної співпраці як засобу підтримки регіонального миру і стабільності.
Він зобразив Сполучені Штати як втручання в азійські справи, яке тисне на Японію і Південну Корею, щоб вони сформували блок для стримування розвитку Китаю. Вашингтон побудував стіну обмежень, щоб позбавити Пекін доступу до новітніх напівпровідників, і закликає союзників, таких як Японія і Південна Корея, до співпраці.
У понеділок пан Лі опосередковано розкритикував Вашингтон, закликавши до “багатополярного” світового порядку і виступивши проти будь-яких спроб створення “блоків” і “політизації” торговельних питань.
В останні роки Японія і Південна Корея зблизилися, покращивши відносини, які тривалий час були напруженими через історичні суперечки. Вони також розширили тристороннє військове співробітництво зі Сполученими Штатами для стримування Північної Кореї та Китаю.
Японія і Південна Корея закликали Китай вирішити проблеми, пов’язані з ускладненням ведення бізнесу в Китаї. Пан Кісіда закликав до якнайшвидшого звільнення японських громадян, затриманих у Китаї за підозрою у шпигунстві.
Під час двосторонніх переговорів у неділю Південна Корея і Китай домовилися про створення нових каналів для обговорення питань безпеки і співпраці в ланцюгах поставок, повідомив Кім Те Хьо, заступник директора з національної безпеки в офісі пана Юна.
Політика пана Юна, спрямована на зближення Південної Кореї зі Сполученими Штатами, збіглася з різким падінням південнокорейського експорту до Китаю. Згідно з урядовими даними, цього року Сполучені Штати вперше за два десятиліття витіснили Китай як найбільший експортний ринок Південної Кореї.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/05/27/world/asia/china-japan-korea-trilateral.html
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина готова прийняти мирний саміт за участю Росії.
“Із самого початку ми робимо внесок у завершення війни на основі переговорів. Ми готові приймати мирний саміт, до якого буде залучено і Росію”, – сказав він у п’ятницю в Стамбулі після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
Ердоган підкреслив, що “ми підтримуємо територіальну цілісність, суверенітет і незалежність нашого стратегічного партнера – України”.
“На жаль, війна чинить дедалі більший негативний вплив у регіональному та глобальному плані і, насамперед, на Україну. Не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували в Стамбулі в березні 2022 року для встановлення миру”, – зазначив він.
Президент Туреччини також висловив готовність надати підтримку новим домовленостям щодо експорту зерна.
За його словами, “набрання чинності угодою про вільну торгівлю, якомога швидше, без сумніву, дасть імпульс розвитку наших відносин”.
Ердоган зазначив, що “існування в Україні кримських татар є одним із найважливіших чинників посилення дружби між двома країнами. Кримські татари, які є невід’ємною частиною України, самовіддано борються за відновлення територіальної цілісності України”.
“У майбутньому ми, з одного боку, будемо солідарні з Україною, а з іншого – продовжуватимемо нашу роботу щодо завершення війни справедливим миром на основі переговорів”, – заявив він.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей планує провести саміт підтримки Латинської Америки України наприкінці 2024 року, заявив він в інтерв’ю для Financial Times.
“Мілей заявив, що планує провести “саміт підтримки Латинської Америки” для України наприкінці цього року, що різко відрізняє його від інших регіональних лідерів, як-от бразилець Луїс Інасіу Лула да Сілва та мексиканець Андрес Мануель Лопес Обрадор, які займають більш нейтральну позицію”, – ідеться в тексті інтерв’ю, розміщеному на сайті FT.
Президент Аргентини вказав, що для нього пріоритетними є союзи з “країнами, що захищають свободу”, серед них США, Ізраїль, який він відвідав на початку лютого, і Україна, якій він пожертвував два військові вертольоти російського виробництва.
