Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило до 11 грудня 2026 року дозволи, необхідні для роботи сербської нафтової компанії NIS, транспортування для неї нафти через хорватську систему JANAF та продовження переговорів угорської MOL щодо придбання контрольного пакета NIS.
NIS повідомила про отримання нової спеціальної ліцензії OFAC 30 жовтня. Вона дозволяє компанії продовжувати операційну діяльність, виконувати чинні контракти та інші угоди, здійснювати переробку та імпорт сирої нафти, проводити операції, необхідні для безпеки постачання і технічного обслуговування, а також фінансові розрахунки. Попередня ліцензія діяла до 30 жовтня.
Хорватський оператор нафтопроводу JANAF 31 жовтня також повідомив про продовження американської ліцензії до 11 грудня. Дозвіл дає змогу компанії продовжити виконання контрактних зобов’язань перед NIS у межах чинного санкційного режиму. Таким чином, зберігається можливість транспортування сирої нафти через систему JANAF для сербського нафтопереробного заводу в Панчеві.
Окремий дозвіл OFAC до 11 грудня отримала угорська нафтогазова група MOL. Компанія може продовжувати переговори щодо придбання мажоритарного пакета акцій NIS. MOL офіційно підтвердила отримання ліцензії 30 жовтня.
Продовження дозволів має ключове значення для енергетичного ринку Сербії. Нафтопереробний завод NIS у Панчеві є центральним елементом забезпечення країни нафтопродуктами, а сама компанія раніше наголошувала, що безперебійна робота НПЗ та стабільне постачання внутрішнього ринку критично важливі для енергетичної безпеки Сербії.
Водночас продовження ліцензій лише тимчасово знімає ризик перебоїв із постачанням і не вирішує головного питання – структури власності NIS.
За даними NIS станом на 30 вересня 2026 року, Gazprom Neft володіє 44,85% акцій компанії, ще 11,30% належать JSC Intelligence, яка перебуває під управлінням Gazprom Capital. Таким чином, сумарний пакет російських структур становить 56,15%. Сербській державі належить 29,87% NIS, решта акцій перебуває у міноритарних власників.
Саме російська участь у NIS стала причиною поширення на сербську компанію американських санкцій. Угорська MOL веде переговори щодо придбання мажоритарного пакета, однак завершення угоди поки не оголошено.
Нові дозволи OFAC фактично дають сторонам ще близько шести тижнів для продовження переговорів та пошуку довгострокового рішення. До 11 грудня NIS може імпортувати та переробляти нафту, JANAF – продовжувати контрактні операції з сербською компанією, а MOL – вести переговори щодо зміни структури власності.
Якщо питання російського пакета NIS до цього терміну не буде остаточно врегульоване, компаніям може знову знадобитися продовження американських дозволів.
NAFTA, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, САНКЦІЯ, Сербія
Американська сторона продовжуватиме заходи з пом’якшення санкцій проти РФ, вважає президент України Володимир Зеленський.
«На жаль, скасування санкцій триватиме. Я вважаю, що diesel deal — це перший крок. На жаль, мені здається, що таким чином не можна зупинити Путіна, а навпаки, він відчуває радість, щастя від того, що має таку підтримку. І все ж ми дуже сподіваємося, я особисто сподіваюся, що президент Сполучених Штатів Америки робитиме все, щоб Путін припинив вбивства, припинив удари по нашій енергетиці, зупинив цю війну», – сказав Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів у суботу.
Він наголосив, що «цього не можна досягти обмеженням відповідних заходів України на дії Росії, яка вбиває наших людей, а скасуванням санкцій – тим більше».
Президент зазначив, що українська сторона не отримувала попереджень про те, що санкції будуть призупинені, про «diesel deal», «і точно так само ми дізналися із засобів масової інформації про можливість енергетичного перемир’я».
Уряд Японії розглядає можливість запровадження нового пакету санкцій проти Росії, який може передбачати обмеження щодо суден так званого «тіньового флоту», а також подальше посилення експортного контролю.
Про це 2 жовтня повідомила японська газета Yomiuri Shimbun з посиланням на кількох представників уряду країни.
За даними видання, Токіо розглядає можливість приєднатися до подальшого посилення санкційного тиску на Росію на тлі нових обмежень, що вводяться європейськими країнами.
Одним із основних напрямків нового пакету можуть стати судна російського «тіньового флоту», які використовуються для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід західних санкційних обмежень.
Японський уряд також розглядає розширення переліку товарів, експорт яких до Росії заборонений або обмежений, а також подальше посилення механізмів експортного контролю.
Остаточний склад нового пакету та дата його введення поки що офіційно не оголошені.
Станом на 2 жовтня в офіційному переліку чинних санкційних заходів Міністерства фінансів Японії новий пакет ще не опубліковано. Відповідного рішення також поки що немає серед повідомлень Міністерства закордонних справ країни.
Останній великий пакет додаткових японських санкцій у зв’язку з війною в Україні було оголошено 12 вересня 2025 року.
Тоді Японія запровадила заморожування активів щодо 47 російських організацій та дев’яти фізичних осіб. Обмеження також були введені проти п’яти фізичних осіб та однієї організації, яких японська влада пов’язує з анексією Криму, дестабілізацією сходу України та російською окупацією українських територій.
Крім того, під обмеження потрапили три організації з третіх країн.
Пакет передбачав не лише заморожування активів, а й розширення експортних обмежень. Японія заборонила постачання певним російським організаціям та компаніям із третіх країн, які, за оцінкою японської влади, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом або допомагають обходити обмеження.
Таким чином, у разі ухвалення нового пакету це стане першим істотним розширенням японських санкцій проти Росії за понад рік.
Особлива увага до «тіньового флоту» означатиме подальше зближення японського режиму санкцій із підходом ЄС, Великої Британії та інших країн G7, які в останні роки активно вводять обмеження проти суден, задіяних у перевезеннях російських енергоносіїв.
При цьому Японія зберігає особливе становище в питанні російських енергоресурсів. Країна продовжує імпортувати СПГ з проєкту «Сахалін-2», розглядаючи ці поставки як важливий елемент власної енергетичної безпеки.
Офіційний перелік чинних санкцій Японії опубліковано Міністерством фінансів країни. Нові обмеження набудуть чинності після ухвалення відповідного рішення урядом та опублікування документів, передбачених японським законодавством.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив народному депутату, п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову про скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки та оборони.
Таке рішення оголосила колегія суддів у п’ятницю.
Як повідомлялося, 13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення РНБО від 12 лютого «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з додатком до документа, санкції введено щодо п’яти фізичних осіб: Порошенка, Ігоря
Коломойського, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, колишнього співвласника ПриватБанку Геннадія Боголюбова та екс-депутата Віктора Медведчука.
Порошенко оскаржив санкції у Верховному суді. 17 квітня суд розпочав розгляд позовної заяви в присутності народних депутатів України, а також дипломатів із місії Європейського Союзу, представників посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Представники Порошенка наголошують, що санкції накладені незаконно щодо громадянина України, який перебуває в країні, тоді як «терористом» його вважає лише Росія. Отже, жодних підстав для санкцій відповідно до закону немає.
19 травня стало відомо, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справу Порошенка. Як повідомив захисник політика Ілля Новіков, адвокати подали ще дві скарги: першу – щодо оскарження санкцій, а другу – щодо порушення розумних строків розгляду справи.
Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо синхронізації санкцій із рішеннями Європейського Союзу, повідомляє пресслужба глави держави.
“Синхронізація санкцій Євросоюзу в рамках 20-го пакету охоплює 120 осіб та організацій і вводить економічні санкції, спрямовані на ключові сектори російської економіки. Частина з них вже перебуває під санкціями України. Сьогоднішнє рішення стосується ще 16 громадян Росії та 31 компанії з Росії, Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та тимчасово окупованої території України», – йдеться в повідомленні.
Так, серед фізичних осіб – керівники російських стратегічних підприємств, бюджетних установ, підрозділів російської армії та суб’єкти, які служать Росії на наших тимчасово окупованих територіях.
Також до списку увійшли підприємства російського ВПК, виробники РЕБ, програмного забезпечення та компонентів для дронів, компанії з видобутку нафти, газу та золота. Зокрема, обмеження застосовано до російського виробника аерокосмічної продукції та компонентів для дронів ТОВ
«Атлант Аеро», а також до російського виробника систем зв’язку та компонентів для БПЛА і ракет ТОВ «Ірз-зв’язок».
Введено санкції щодо компаній з ОАЕ, які продають верстати та обладнання для лабораторій, хімічну продукцію та запасні частини для комерційних літаків, а також щодо експортера нафти в Білорусі.
Україна застосувала обмежувальні заходи і до трьох росіян: прокурорки Людмили Баландіної, причетної до системних репресій та порушень прав людини проти осіб, які підтримували Україну або критикували російську владу; судді Дмитру Гордєєву, також причетному до репресій, який виносив політично мотивовані рішення проти опозиціонерів та правозахисників; російській редакторці та пропагандистці Марії Сіттель, яка системно поширювала дезінформацію.
Також санкційні обмеження застосовано до 19 громадян Ірану, 7 громадян Судану та 11 іранських компаній, які працюють у рамках іранських програм з виробництва балістичних ракет і дронів.
«Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо подальшого посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проектами наступних санкційних рішень ЄС та держав-партнерів, зокрема 21-го пакету санкцій», – зазначив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Як повідомляє Fixygen, управління з питань санкцій Міністерства фінансів Великої Британії розширило перелік компаній із Грузії, що підпадають під санкції, в рамках санкцій, введених проти Росії, додавши до нього три криптокомпанії, повідомило уряд Великої Британії.
«Нові заходи також спрямовані проти 18 компаній та приватних осіб, пов’язаних з A7. Група використовує киргизький банк, підозрюваний у сприянні платежам для мережі, а також велику глобальну криптовалютну біржу, яка, на нашу думку, переказала до скарбниці Кремля понад 1,5 мільярда доларів. Ми також переслідуємо три грузинські компанії, які керують біржами, орієнтованими на Росію, щоб обійти санкції», – йдеться в повідомленні на сайті уряду Великої Британії.
Згідно з документом, санкції введені щодо зареєстрованих у Грузії компаній, що надають послуги криптогаманців та обміну криптовалют: Arvix LLC, Rapira Group LLC та Aifory LLC.
Раніше повідомлялося, що у вівторок влада Великої Британії додала до санкційного списку 18 приватних осіб та компаній, які Росія, нібито, використовує для обходу санкцій, введених Лондоном раніше.
У комюніке, опублікованому Мінфіном Великої Британії, зазначається, що «об’єктом пильної уваги стають криптовалютні та незаконні фінансові мережі, які Росія використовує для обходу британських санкцій».
«Нові санкції також стосуються мережі A7, яка активно використовує фінансові системи Киргизії для перенаправлення коштів в економіку Росії», – зазначається в документі.
Заходи щодо криптокомпаній стали другим випадком введення владою Великої Британії санкцій щодо грузинських юридичних осіб. Раніше повідомлялося, що 24 лютого уряд Великої Британії ввів санкції проти грузинських телекомпаній Imedi TV і PosTV у рамках пакету санкцій проти Росії.
