Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про введення санкцій проти низки українських бізнесменів і політиків, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в РНБО.
«Рада національної безпеки і оборони на засіданні 12 лютого запровадила санкції проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова, 5-го президента України, нардепа «Європейської солідарності» Петра Порошенка та екс-депутата від забороненої «ОПЗЖ», звинувачуваного в державній зраді, Віктора Медведчука», – зазначено в повідомленні.
У виданні підкреслили, що ще кілька представників РНБО підтвердили цю інформацію. Як повідомлялося, партія «Європейська солідарність» заявила про запроваджені проти Порошенка санкції на засіданні РНБО. Наразі офіційної інформації за результатами засідання РНБО немає.
На засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) в середу було запроваджено санкції проти народного депутата і лідера опозиції Петра Порошенка, йдеться в заяві партії «Європейська Солідарність».
«Щойно РНБО таки ухвалила антиконституційне, політично вмотивоване рішення – застосувати проти мене, Петра Порошенка, як проти лідера опозиції та п’ятого президента санкції з абсолютно незаконними обмеженнями. У цього злочину є багато співучасників: уся команда Зеленського, Кабінет міністрів, який «нагнули» на абсурдне подання, члени його РНБО, які тихенько піднімали руки», – заявив Порошенко у відеозверненні.
США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Топ-радник заявив, що судна, які затонули і сіли на мілину, є частиною застарілого флоту, який продовжуватиме завдавати масштабних збитків
Україна закликала міжнародну спільноту вжити заходів проти російського нафтового флоту, який порушує санкції, після того, як в Чорному морі затонув застарілий танкер, спричинивши велику екологічну катастрофу.
Російський вантажний танкер «Волгонефть-212» розламався навпіл під час сильного шторму біля берегів окупованого Криму в неділю. Другий танкер, «Волгонефть-239», зазнав труднощів у тому ж районі. Зрештою, він сів на мілину біля порту Тамань на південному кінці Керченської протоки.
Обидва судна перевозили понад 9 000 тонн важкого мазуту. За супутниковими даними, близько 3 000 тонн витекло. «На жаль, деякі цистерни були пошкоджені. Решта запечатані», – повідомив російському агентству “Тасс” морський вчений Сергій Станичний, підтвердивши факт витоку.
У неділю розпочалася рятувальна операція за участю буксирів і двох гелікоптерів. На відеозаписах видно, що ніс розбитого судна вертикально стирчить з води. Члени екіпажу стояли на містку в рятувальних жилетах. Один моряк загинув, а 11 були доставлені в лікарню з переохолодженням.
Україна звинуватила Кремль у нерозсудливості та порушенні елементарних правил експлуатації. У понеділок Михайло Подоляк, радник голови офісу президента Володимира Зеленського, заявив у соціальних мережах, що забруднення було найгіршим у цьому столітті в Чорноморському регіоні і другим найгіршим за всю історію.
«Тепер очевидно, що будь-які санкції проти російського танкерного флоту завжди корисні, але всі вони запізнілі», – написав він.
«Аварії на двох іржавих суднах у Керченській протоці призвели до ще однієї масштабної екологічної катастрофи нашої війни. Тисячі тонн мазуту розлилися… завдавши трагічної шкоди природним системам Азовського та Чорного морів».
Пан Подоляк зазначив, що танкери були побудовані понад 50 років тому і ніколи не повинні були використовуватися під час зимових штормів. Він додав, що вони належали до 1000-тисячного тіньового флоту, який використовується Росією для експорту нафти та уникнення західних санкцій після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Більшість човнів були «безнадійно застарілими», сказав Подаляк, стверджуючи, що вони мали «фіктивні страхові поліси», приховували своїх справжніх власників і «перевантажували» нафту в морі. Подальші масштабні аварії «статистично неминучі», а витрати на ліквідацію наслідків аварії ляжуть на плечі постраждалих сусідніх країн.
Радник закликав до «найсуворіших санкцій» проти суден і людей, пов’язаних з ними. Він сказав, що держави повинні заборонити їхній вхід у територіальні та міжнародні води і заборонити «перевалку російської нафти». За його словами, танкери повинні мати належний захист і страховку відшкодування збитків.
У понеділок ЄС ухвалив новий раунд санкцій проти Росії у відповідь на її війну в Україні. Він додав 52 судна з російського тіньового флоту, довівши їхню загальну кількість до 79. Більш жорсткі заходи були також вжиті проти кількох китайських компаній, повідомила Єврокомісія.
Окремо Норвегія заявила, що виділяє $242 млн на зміцнення малого військово-морського флоту України, щоб допомогти їй стримувати російські загрози, що надходять з Чорного моря. За словами прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре, ці гроші допоможуть захистити населення України від ракетних атак і захистити експорт зерна з Одеси та інших портів.
Україна втратила три чверті своїх військово-морських сил у 2014 році, коли російський спецназ захопив Кримський півострів і взяв під контроль Керченську протоку. Однак з 2022 року Київ використовує морські дрони, щоб потопити частину Чорноморського флоту Росії, який перебазувався з окупованого Севастополя до порту Новоросійська.
За даними Грінпіс, два потоплених танкера прямували для доставки пального для російського флоту. Вони вийшли з річкового порту Волгограда 12 днів тому з вимкненими системами визначення місцезнаходження і мали доставити свій вантаж у Керч, на східному узбережжі Криму.
«Будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у цих водах може мати серйозні наслідки. Ймовірно, він буде спричинений переважаючим вітром і течіями, і за нинішніх погодних умов його буде надзвичайно важко локалізувати», – сказав Пол Джонсон, керівник дослідницьких лабораторій Грінпіс в Університеті Ексетера.
«Якщо його винесе на берег, то він спричинить забруднення берегової лінії. Його буде надзвичайно важко очистити».
Понад 15% підсанкційних компаній перебуватимуть під обмеженнями довічно
184 компанії в Україні нині перебувають під санкціями РНБО, за даними Ради національної безпеки і оборони України. Найбільше таких бізнесів у Києві, Одесі та Львові. Найчастіше ці компанії займаються оптовою торгівлею, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами.
Більшість компаній з’явилися у санкційному списку після серії оновлень списків у 2024 році. Тож цьогоріч таких бізнесів побільшало майже втричі: на 119 компаній. Натомість найменше компаній додалося до санкційного переліку у 2023 році – всього 10 (5.4%).
Кожна друга компанія від загальної кількості перебуватиме під санкціями до 2027 року. Ще 19.4% або 36 бізнеси вийдуть з під обмежень не раніше 2034 року. На безстроковому терміні санкцій перебує 15.1% або 28 компаній.
Серед цих бізнесів найбільше представників оптової торгівлі, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами – 61 компаній (33.2%). Ще 10.3% займаються спеціалізованими будівельними роботами – 19 підприємств.
Трійку ділять виробництво кіно та будівництво споруд – по 7 компаній або 3.8%.
Найбільше бізнесів під санкціями перебуває у Києві – загалом їх 102. Значно менше компаній з відривом налічується в Одеській області – 17 або 9.2%. До лідерів за кількістю підприємств також увійшла Львівська область – 13 або 7.1%.
Серед підсанкційних компаній трійка лідерів за доходом у 2023 році така:
Покинути санкційний список можна лише за підписання відповідного рішення РНБО Президентом України або якщо термін дії санкцій проти підприємства вичерпався та їх не поновили. Найдохіднішими бізнесами, які вже покинули санкційний список, є:
Ознайомитися з детальною інформацією про компанії під санкціями РНБО можна у спеціальному реєстрі Опендатабота. Також відповідна інформація буде доступною у звичайній картці компанії на нашому сайті.
https://opendatabot.ua/analytics/rnbo-companies
Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про санкції” щодо заборони використання програмних продуктів і доступу до електронних інформаційних ресурсів», де, зокрема, пропонується заборонити в Україні електронні сайти, розробниками яких є іноземні особи, до яких застосовано санкції, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням у телеграм-каналі, «законопроєктом пропонується внести зміни до ЗУ “Про санкції”, визначивши нові види секторальних санкцій, зокрема, заборону розповсюдження та використання на території України юридичними особами програмних продуктів, складові яких мають походженням іноземну державу, до якої застосовано санкції згідно з ЗУ “Про санкції”, або розробником чи суб’єктом авторського права яких є юридична (фізична) особа – резидент такої іноземної держави чи юридична особа, частка якої в статутному документі є іноземним, а також заборону використовувати електронні сайти.
Крім цього, пропонується заборонити використовувати програмні продукти від суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, або розробниками чи суб’єктом авторського права яких є іноземні юридичні чи фізичні особи, до яких застосовано санкції.
Також санкції можуть бути застосовані до програмних продуктів, створених з використанням вихідного або об’єктного коду програмних продуктів, їхніх складових, на які поширюються санкції; а також може бути заборонено доступ до електронних інформаційних ресурсів в Інтернеті (вебсторінки, вебсайти, інші вебресурси), електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних систем, інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем.
