У четвер, 20 липня, набув чинності новий пакет антиросійських санкцій, спрямований проти юридичних і фізичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, а також проти діячів культури, які виступили з підтримкою російської агресії проти України, повідомляє прес-служба уряду Канади.
“Канада запроваджує санкції проти 21 організації, пов’язаної з російським військово-промисловим комплексом, включно з фінансовими та телекомунікаційними компаніями”, – зазначено в повідомленні.
До списку було занесено такі компанії, як МТС, “Мегафон”, Tele2, “Тінькофф-банк”, Yandex Pay, “Білайн”, платіжну систему “Мир” та інші.
Крім того, було запроваджено санкції проти 20 фізичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, включно з важливими військовими діячами, які вели активну діяльність в Африці та Україні, особами, пов’язаними з російським ядерним сектором.
Окремо було оприлюднено санкційний список, що включає 19 фізичних осіб, які використовують своє мистецтво (музику, акторську майстерність, кіно) для пропаганди російського вторгнення в Україну, а також осіб зі сфери культури та освіти Росії, включно з директорами музеїв, які причетні до пошкодження або повного знищення культурних цінностей на території України.
До їхнього числа увійшли Іван Охлобистін, Микита Михалков, Філіп Кіркоров, Йосип Пригожин та інші.
Крім того, Канада ввела санкції проти чотирьох організацій, причетних до зусиль Кремля з “русифікації” української культури. До цього числа увійшли Міністерство культури Російської Федерації, Міністерство науки і вищої освіти Російської Федерації, ТОВ “Бесогон” і ТОВ “Реадовка.ру”.
Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 11 червня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
Указ №321/2023 було опубліковано на сайті глави української держави.
“Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю: 1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 червня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, – ідеться в тексті документа.
“Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України”, – також зазначається в документі.
Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.
Серед підсанкційних осіб – судді РФ, зокрема судді конституційного суду Росії, а також судді, які зрадили присязі України.
Рафаель Гороян, власник і голова Наглядової ради Групи компаній Прометей, великого українського зернотрейдера, позитивно оцінив ініціативу Президента України щодо введення санкцій проти Ірану терміном на 50 років.
Постанова, за яку вчора проголосували народні депутати, передбачає, зокрема, повну заборону на ведення торговельних операцій.
“Вітаю це рішення державної влади України. На сьогодні наша країна є одним з основних постачальників агропродукції в ісламську республіку Іран.
Вважаю, що заборона на торгівлю істотно вплине на продовольчу безпеку Ірану, уряд країни, найімовірніше, зіткнеться з голодом серед населення.
В ісламської республіки залишиться один постачальник зернових – російська федерація, від якого вона буде повністю залежати. Це означає, що постачальник зможе диктувати ціни, що неодмінно вдарить по економіці Ірану”, – впевнений Рафаель Гороян.
Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
До переліку 254 компаній, що потрапили під нові 10-річні санкції України, увійшли в переважній більшості російські IT-компанії.
Відповідний указ №227/2023 про введення в дію рішення РНБО від 15 квітня підписав президент України Володимир Зеленський.
Серед підсанкційних компаній, зокрема, провідні російські інтернет-холдинги “Яндекс” і “Рамблер Груп”, великі на ринку послуг автоматизації роботи підприємств “Програмні продукти “Парус” і “1С-Галактика”, а також відоме АТ “Сітронікс”.
Крім того, у списку українське ТОВ “Корпоративні бізнес-системи” (“КБС”) з Одеси та однойменні російська і казахстанська компанії з Москви і Алмати відповідно.
Згідно з даними opendatabot, наразі бенефіціарами українських КБС вказано їхнього директора Леоніда Пашина, а виручка компанії 2022 року становила 67,4 млн грн. Крім того, компанія вигравала в тендерах Нацбанку України, Ощадбанку, Українського держцентру радіочастот, ДП “Енергоринок” і Одеського морського торгового порту.
На сайті російської компанії (CBS) зазначено, що вона заснована 1998 року і є широкопрофільним розробником і системним інтегратором, надає послуги на території Казахстану, Росії та країн Центральної Азії.
