Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.
Картка проєкту №9333 з’явилися на сайті парламенту.
“Відповідно до статті 93 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України “Про санкції” вношу на розгляд Верховної Ради України проєкт Постанови Верховної Ради України “Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в тексті документа.
Згідно з доповненням до проєкту, санкції до Ірану пропонується застосувати на 50 років. До обмежувальних заходів входять повна заборона торговельних операцій з Іраном, зупинка транзиту ресурсів, польотів і перевезень Іраном територією України, а також запобігти виведенню капіталів резидентами Ірану за межі України.
Крім цього, пропонується заборонити передачу резидентам Ірану технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заборонити здійснювати інвестиції в Ісламську республіку Іран.
ЄС розглядає можливість введення санкцій відносно десятків компаній з Китаю, Ірану, Казахстану та Узбекистану, які співпрацюють з Росією, повідомляє Reuters.
Агентство посилається на дипломатичні джерела, які знайомі з проектом пропозицій Єврокомісії. Внесення цих компаній до “чорного списку” можливе в рамках підготовлюваного 11 пакета антиросійських санкцій.
Наприкінці квітня помічник міністра фінансів США Елізабет Розенберг під час візиту до Казахстану попередила про зростання ризиків застосування вторинних санкцій щодо казахстанських компаній і банків, які допомагають РФ ухилятися від західних санкцій, введених у відповідь на розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
До переліку 254 компаній, що потрапили під нові 10-річні санкції України, увійшли в переважній більшості російські IT-компанії.
Відповідний указ №227/2023 про введення в дію рішення РНБО від 15 квітня підписав президент України Володимир Зеленський.
Серед підсанкційних компаній, зокрема, провідні російські інтернет-холдинги “Яндекс” і “Рамблер Груп”, великі на ринку послуг автоматизації роботи підприємств “Програмні продукти “Парус” і “1С-Галактика”, а також відоме АТ “Сітронікс”.
Крім того, у списку українське ТОВ “Корпоративні бізнес-системи” (“КБС”) з Одеси та однойменні російська і казахстанська компанії з Москви і Алмати відповідно.
Згідно з даними opendatabot, наразі бенефіціарами українських КБС вказано їхнього директора Леоніда Пашина, а виручка компанії 2022 року становила 67,4 млн грн. Крім того, компанія вигравала в тендерах Нацбанку України, Ощадбанку, Українського держцентру радіочастот, ДП “Енергоринок” і Одеського морського торгового порту.
На сайті російської компанії (CBS) зазначено, що вона заснована 1998 року і є широкопрофільним розробником і системним інтегратором, надає послуги на території Казахстану, Росії та країн Центральної Азії.
Указ президента про санкції щодо ТОВ “Паріматч” і низки інших компаній холдингу Parimatch призвів до практично повного припинення його діяльності на території України, повідомив генеральний CEO холдингу Parimatch Максим Ляшко на прес-конференції в Києві в суботу.
“Уночі банки почали відключати можливість вивести кошти клієнтів. Заблоковано близько 250 млн грн коштів клієнтів, вони перебувають на розрахункових рахунках компанії”, – сказав він, висловивши впевненість, що гравці зможуть отримати доступ до своїх коштів.
Генеральний директор ТОВ “Паріматч”, якому в Україні належать ліцензії на букмекерську діяльність і діяльність онлайн-казино, Наталія Гілевич уточнила, що йдеться про кілька десятків тисяч клієнтів.
Ляшко додав, що банки почали розривати відносини з компанією останні два-три тижні, і першими це зробили держбанки.
За його словами, указ президента про санкції ще офіційно не опубліковано, а отже, він не набув чинності, тому теоретично клієнти мають мати можливість вивести кошти, але фактично їх заблоковано.
CEO Parimatch також зазначив, що компанія, за умовами ліцензії, продовжує підтримувати роботу системи, і гравці можуть і надалі робити ставки, однак коли указ офіційно набуде чинності, компанія припинить роботу системи.
Ляшко зазначив, що санкції торкнулися основних компаній напрямку B2C у холдингу, для якого український ринок становив “левову частку”. За його словами, у холдингу є ще напрямок B2B. (У січні цього року холдинг повідомив про початок роботи нової компанії – GR8 Tech, яка працюватиме на ринку B2B і стала наступницею Parimatch Tech – ІФ-У).
Говорячи про вплив українських санкцій на роботу холдингу на інших ринках, CEO Parimatch наголосив, що завданий репутаційний удар майже неможливо буде виправити, проте дія українських санкцій на інші ринки не поширюється і широкої практики ухвалення іншими юрисдикціями санкцій слідом за Україною немає.
Ляшко ще раз наголосив, що у компанії відсутні якісь документи і загалом чітке розуміння, за що проти неї було запроваджено санкції. “Формулювання, що всі ці компанії мають відношення до російських активів, категорично не відповідає дійсності”, – заявив CEO, нагадавши, що стосунки з російським ринком були остаточно розірвані рік тому.
Щодо податків він повідомив, що торік компанія у зв’язку з переходом на 2% спрощений податок заплатила 280 млн грн податків, тоді як після скасування такої можливості тільки за січень-лютий цього року – понад 400 млн грн, а в березні очікувала сплати 250-280 млн грн і порівнянного за обсягами прибутку.
Представники компанії повідомили, що за матеріалами СБУ Бюро економічної безпеки веде справу про сплату податків “30-ма з чимось” компаніями грального ринку, серед яких є і “Паріматч”, проте якихось рішень щодо неї наразі немає.
Відповідаючи на запитання про те, чи не висували до холдингу якихось вимог, чи не є санкції спробою розчистити ринок, Ляшко сказав, що “можливо, до чогось схиляють, можливо, для когось розчищають”, але доказів ніяких немає, тому компанія це не коментує, а домагатиметься скасування санкцій.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський указом від 10 березня ввів у дію ухвалене того самого дня рішення Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО) про запровадження санкцій щодо 120 фізичних і 287 юридичних осіб. Серед них українські ТОВ “Паріматч”, Фінансова компанія “Лео”, “ПокерматчUA”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”.
Із холдингу “Паріматч” нові санкції торкнулися також Parimatch United Investments Limited (Великобританія), Fullgear Investments Ltd, Auspicia Limited (обидві – Кіпр), Suncast Furure N.V. (Кюрасао, Нідерланди), а також Parimatch Foundation Limited (Кіпр), а також цілої групи фізичних осіб за кордоном.
Із п’яти компаній у реєстрі, які отримали ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) на букмекерську діяльність, указ торкнувся трьох: “Паріматч”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”. У двох останніх КРАІЛ уже анулювала ліцензії раніше – у вересні та грудні 2022 року відповідно. Дві компанії, що залишилися в реєстрі, – Букмекерська компанія “Фавбет” і “Вбет Україна”.
Європейський Союз у суботу, 25 лютого, ввів у дію десятий пакет санкцій проти Росії, повідомила прес-служба ЄС.
“Рада вирішила запровадити обмежувальні заходи ще щодо 87 фізичних і 34 юридичних осіб”, – ідеться в тексті комюніке.
До списку обмежувальних заходів увійшли російські чиновники, воєначальники, пропагандисти і, серед іншого, колишній гендиректор “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв. В Україні його судять за державну зраду.
Зокрема, санкції стосуватимуться таких організацій, як Альфа-банк, Росбанк і банк “Тінькофф”, ТОВ “Комерційні автомобілі – група ГАЗ”, низка підприємств “Росатома”, медіагрупа “Патріот”, Національна перестрахувальна компанія, глава Росспівробітництва Євген Примаков, уповноважена з прав людини в РФ Тетяна Москалькова, заступник голови уряду Московської області В’ячеслав Духін за депортацію українських дітей у Росію, хірург Леонід Рошаль, голова Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини (РПЛ) Валерій Фадєєв, підприємство “Росатомфлот”, що управляє атомним криголамним флотом РФ, Міноборони РФ, Служба зовнішньої розвідки РФ, заступник гендиректора “Первого канала” Кирило Клейменов, заступник гендиректора “Національної Медіа Групи” Олександр Акопов, воєначальник Олексій Авдєєв, воєначальник Михайло Теплинський, воєначальник Сергій Каракаєв, медіагрупа “Россия сегодня” і виконавчий директор Кирило Вишинський, головний редактор “Россия 24” Євген Бекасов, головний редактор “Литературной газеты” Максим Замшев, головний редактор агентства Regnum Марина Ахмедова, інформаційне агентство Sputnik.
Санкції також торкнулися чотирьох громадян Ірану, зокрема керуючого директора аерокосмічної компанії Qods Aviation Industry.
Ці санкції передбачають заморожування активів, заборону в’їзду і транзиту через країни ЄС і заборону на громадян і компаній в ЄС надавати їм кошти.
“Ми продовжуватимемо посилювати тиск на Росію стільки, скільки буде потрібно”, – зазначив глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
Джерело
Швеція, яка головує в Європейській раді, офіційно повідомляє про ухвалення для Росії десятого пакета санкцій.
“Минув рік з моменту жорстокого і незаконного вторгнення Росії в Україну. Сьогодні ЄС схвалив 10-й пакет санкцій проти Росії”, – йдеться на офіційній сторінці президентства у Твіттері.
При цьому уточнюється, що пакет містить, наприклад, посилення експортних обмежень щодо подвійного призначення і технологій, адресні обмежувальні заходи проти фізичних і юридичних осіб, які підтримують війну, поширюють пропаганду або доставляють безпілотники, що використовуються Росією у війні, а також заходи проти російської дезінформації.
“Разом держави-члени ЄС запровадили найрішучіші та далекосяжні санкції за всю історію, щоб допомогти Україні виграти війну. ЄС єдиний з Україною та українським народом. Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – сказано в повідомленні.
