Голова Національної асоціації лобістів України (НАЛУ), спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України і був обраний на посаду одного з членів конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Втім, як повідомив Шевчук на своїй сторінці у Фейбуці, коментуючи призначення, «відразу після цього почалася чергова хвиля інформаційних атак, бруду і провокацій» з боку ряду активістів.
Зокрема, за його словами, він «є і був адвокатом Іллі Ківи в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин».
«Саме тоді, на моє переконання, він вступив у конфлікт з групами “активістів”, яких пов’язували з розповсюдженням наркотиків у сумнозвісному клубі »Клоузер«», – уточнив Шевчук.
Шевчук звернув увагу, що «ці ж люди, на моє переконання, виступали провокаторами і “торпедами” ще тоді, коли я як військовий лейтенант був номінантом до Вищої ради правосуддя за квотою президента».
Він підкреслив, що «не »ховався« і не “ухилявся”: 7 березня я мобілізувався і працюю для армії і фронту як військовослужбовець».
«Окремо зазначу: я особисто не допустив, щоб чиновники Львівської міської ради викрали аптечки, призначені нашим військовим», – сказав він.
Шевчук підкреслив, що «якщо хтось використовував назви фондів і моє ім’я для незаконних дій — це матиме процесуальні наслідки».
“Ми вже надали відповідні викривальні свідчення щодо осіб, які можуть бути причетні до зловживань. Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручення фактів не залишаться без відповіді — ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – повідомив Шевчук.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буде просити Вищий антикорупційний суд про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в 50 млн грн для голови парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, підозрюваної у спробі підкупу низки народних депутатів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в САП.
«Засідання щодо обрання запобіжного заходу відбудеться в п’ятницю. Прокуратура буде просити суд про заставу в 50 млн грн», – зазначили в антикорупційній прокуратурі в четвер.
Прес-служба ВАКС підтвердила проведення засідання в п’ятницю о 9:00.
«На численні запити представників ЗМІ інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народного депутата, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00 в приміщенні ВАКС за адресою: проспект Берестейський, 41», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Корупція в енергетичній сфері має системний і багаторічний характер, з 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують 5 резонансних справ в енергетиці, зазначають в антикорупційних органах.
У Телеграм-каналі у вівторок НАБУ і САП розмістили інфографіку кримінальних справ в енергетичній сфері, в якій, зокрема, відзначається справа «Енергоатома» зі збитками державі на 100 млн грн, яка зараз розглядається в суді, справа «Укренерго» зі збитками в 600 млн грн, яка також на стадії судового розгляду.
Крім того, зазначено завершення досудового розслідування справи «Харківобленерго» зі збитками державі на 12,6 млн грн, розгляд судом справи про хабарництво заступника міністра енергетики, зазначено також справу «Енергоатому» щодо відкатів з підрядників, за якою ще триває слідство.
«Не “Мідасом” єдиним: 5 резонансних справ НАБУ і САП в енергетиці з 2022 року», – йдеться в повідомленні антикорупційних органів.
«Злочинна організація, яку викрили під час операції »Мідас”, є лише частиною значно більшої проблеми. Корупція в енергетичній галузі України має системний і багаторічний характер. Справи НАБУ і САП у цій сфері охоплюють різні рівні: від прямого хабарництва в міністерстві до масштабних схем маніпулювання ринком і розкрадання ресурсів на державних підприємствах”, – зазначають у НАБУ і САП.
У повідомленні наголошується, що антикорупційні органи продовжують послідовно викривати ці злочини незалежно від політичного контексту або прізвищ фігурантів. “Справи доводиться до суду, а нові виклики отримують оперативну реакцію. Робота з очищення однієї з найбільш стратегічних і водночас найбільш корумпованих галузей буде продовжуватися і надалі”, – запевняють у НАБУ та САП.
Екс-міністр енергетики Герман Галущенко в злочинній організації, яка займалася масштабним відмиванням коштів, зокрема НАЕК «Енергоатом», і була викрита в рамках операції НАБУ/САП «Мідас», отримав псевдоніми “Сигізмунд” або «Професор», повідомив прокурор САП Сергій Савицький.
«Всі учасники злочинної організації усвідомлювали ризик викриття, тому з метою конспірації були встановлені псевдоніми для окремих осіб. Для міністра енергетики – »Сигізмунд« або в розмові з Миронюком і Басовим – “Професор”, для віце-прем’єра Чернишова – Че-Гевара», – сказав Савицький під час зачитування матеріалів «Мідас» у Вищому антикорупційному суді, який зараз обирає запобіжний захід одному з фігурантів справи Ігорю Миронюку
У розслідуванні НАБУ/САП він вказаний як екс-радник міністра енергетики.
Сам Миронюк назвав себе в суді адвокатом Галущенко.
Також прокурор САП зазначив, що Тимур Міндіч, якого учасники ПЗ називали її керівником, як і Михайла Цукермана, мав вплив на Галущенко та екс-міністра оборони Рустема Умерова.
Прокурор САП просить як запобіжний захід для Миронюка взяття під варту через ризик втечі за кордон.
Як повідомлялося, сьогодні вночі один з фігурантів справи член Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), покинув Україну. Джерела інтернет-порталу «Енергореформа» в уряді стверджують, що йому було погоджено відрядження до Варшави до кінця тижня. Чекаємо на відповідь на офіційний запит НКРЕКП.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вдруге за тиждень зустрівся з експертами громадянського суспільства для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем.
Згідно з повідомленням Офісу віцепрем’єра, ключове питання порядку денного – обговорення поданого президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкту закону №13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
“Дякую вам за готовність до відкритого діалогу та співпраці. Завдяки, зокрема, вашій експертизі та попереднім консультаціям вдалося максимально швидко напрацювати проєкт законодавчих змін, спрямований відповісти на виклики та забезпечити інституційну незалежність антикорупційної системи”, – цитує Качку пресслужба.
Він наголосив, що така взаємодія державного сектору та громадянського суспільства вже стає системною, а також зазначив, що в планах подальша регулярна координація з представниками громадянського суспільства.
Зазначається, що під час зустрічі сторони обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожньою картою у сфері верховенства права – зокрема пов’язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку.
Як повідомлялося, 24 липня президент Володимиром Зеленським вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
