Розробник програмного забезпечення та хмарних сервісів компанія SAP (Німеччина) планує інвестувати EUR2 млн у локалізацію своїх продуктів в Україні у 2024 році, повідомило Мінцифри у Facebook.
“Від початку 2022 року компанія (SAP) підтримує Україну, надаючи послуги та ліцензії на програмне забезпечення безоплатно, – зараз вона вирішила продовжити це робити до кінця першого кварталу 2024 року”, – написав віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook у п’ятницю.
За даними Мінцифри, надана Україні технологічна підтримка компанії за 2023-2024 роки оцінюється в EUR65 млн.
Федоров нагадав, що 2023 року Міноборони запровадило систему від SAP, яка допомагає управляти частиною ресурсів, зокрема, вона прискорила обробку заявок від бригад на постачання речей. На сьогодні продукти SAP в оборонному секторі використовують 44 країни, зокрема 28 із 31 країни-члена НАТО працюють у цій системі, уточнив віцепрем’єр.
За його словами, також продукти SAP допомагають у сфері медичних закупівель. “У цю сферу впровадили хмарне рішення, щоб швидко знаходити і залучати постачальників, які можуть доставити критично необхідні товари. Ще компанія допомогла налаштувати каталоги для пошуку та порівняння цін на конкретні медичні товари – це дало змогу закуповувати їх за нижчими цінами”, – вказав Федоров.
У Мінцифри також нагадали, що нещодавно SAP запустила рішення ERP для середнього бізнесу GROW with SAP, а приєднання до SAP Business Network спрощує вихід українських товарів на міжнародні ринки.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України впроваджує автоматизовану систему управління оборонними ресурсами на базі System Analysis Program Development (SAP), яка є однією з провідних систем у галузі логістики у світі.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) викрили першого заступника міністра аграрної політики України та колишнього заступника міністра економіки України у зловживанні на суму 62,5 млн грн під час закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави в період воєнного стану.
Як повідомляється в телеграм-каналі САП у четвер, зазначені продукти харчування призначалися як гуманітарна допомога для потреб восьми областей України, а також міста Києва.
Як встановлено під час досудового розслідування, у березні 2022 року першим заступником міністра аграрної політики та продовольства реалізовано схему, що передбачала закупівлю для потреб обласних військових адміністрацій за кошти АТ “Укрзалізниця” продукції в підконтрольній компанії за цінами, що в 2-3 рази вищі за ринкові. Завищення ціни відбулося за рахунок закупівлі продукції іноземного виробника (Польща) через контрольовану фірму-посередницю. Унаслідок реалізації зазначеної схеми з березня по серпень 2022 року “Укрзалізниці” завдано збитків у сумі 28,8 млн грн.
Аналогічна схема використовувалася для закупівель продуктів харчування в іноземного виробника в Туреччині через підконтрольну фірму-прокладку. Для забезпечення закупівлі продукції до схеми також залучили чинного на той момент заступника міністра економіки, який приховував дані щодо наявності більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку, включно з українськими виробниками, а також схиляв посадовців обласних адміністрацій до протиправного узгодження заявок і рахунків на закупівлю продуктів у підконтрольної компанії.
Через дію схеми з березня по серпень 2022 року “Укрзалізниці” завдано збитків ще на 33,7 млн грн, вважають САП і НАБУ. Після отримання оплати гроші виводилися на закордонну компанію з ознаками фіктивності для подальшої легалізації.
Згаданим чиновникам оголошено про підозру, їхні дії кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК України “Зловживання владою або службовим становищем”.
Посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства з 26 травня 2021 року до теперішнього часу обіймає Тарас Висоцький.
“Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, впровадив SAP у компанії “Метінвест-Шиппінг”, логістичному підрозділі групи “Метінвест”.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, тепер у “Метінвесту” один із найбільших і найскладніших SAP-ландшафтів не тільки в Україні, а й у країнах Центральної та Східної Європи.
При цьому уточнюється, що SAP впроваджено для організації максимально зручної платформи, що інтегрує процеси господарської діяльності “Метінвест-Шиппінгу” з активами, які користуються його послугами, в єдиний SAP-ландшафт. Мета проекту – створення наскрізного ланцюжка автоматизації та контролю логістичних послуг у групі. Сьогодні в SAP ведуть облік 16 підприємств “Метінвесту”.
У “Метінвест Діджитал” є певні корпоративні шаблони, які можна було б адаптувати і швидко впровадити в “Метінвест-Шиппінгу”. Однак ця компанія відрізняється від підприємств “Метінвесту”, що виробляють метал або руду. Фахівці розробили унікальне рішення для логістичного активу групи, констатується в прес-релізі.
Крім того, пояснюється, що “Метінвест-Шиппінг” – компанія з широким портфелем послуг. Вона обслуговує залізничний і автомобільний транспорт, надає послуги морського і річкового агента, брокерські та інспекційні послуги. Бізнес-модель компанії передбачає надання послуг як у своєму, так і орендованому парку, а також закупівлю логістичних послуг на ринку за дорученням клієнтів.
Додатковим викликом стала інтеграція супутньої тендерної платформи із закупівлі автопослуг і пропозиція рішення з інтеграції даних програмного комплексу інформаційно-диспетчерської служби, яке використовують виробничі активи “Метінвесту”.
Пресслужба зазначає, що до таких послуг неможливо було застосувати ні шаблонні, ні готові рішення. Розробникам знадобилося набагато більше часу для вивчення аналогічних процесів проєктування рішень у галузі, оскільки спочатку проєкту такого рівня складності на ринку не існувало.
З усього обсягу проєкту близько половини рішень були корпоративними, а решта або ґрунтовно адаптовані під потреби й особливості “Метінвест-Шиппінгу”, або повністю розроблені з нуля.
Головним викликом для фахівців стала унікальна розробка системи, яка повинна врахувати широкий спектр послуг і розвинену бізнес-модель, що дасть змогу управляти своїм і орендованим транспортом для логістичних послуг, забезпечувати купівлю-продаж послуг “Метінвест-Шиппінгу” в Україні та за кордоном, а також надавати послуги своїм підрозділам.
До війни над проєктом працювало близько сотні виконавців, дві третини з яких – співробітники “Метінвест Діджитал”, а решта – залучені працівники. З початку війни компанія розірвала всі відносини з російськими та білоруськими підрядниками. Також “Метінвест Діджитал” відмовився від послуг українських підрядників і перерозподілив ресурси між своїми працівниками, щоб оптимізувати фінансове навантаження. Цих ресурсів було набагато менше, ніж було потрібно, але фахівцям компанії вдалося перейняти всі напрацювання підрядників, повністю перепланувати роботу над проєктом і завершити всі роботи внутрішньою експертизою.
Роботу учасників проєкту “Метінвест Діджитал” і “Метінвест-Шиппінгу” на стадії розроблення та інтеграційного тестування ускладнювали активні бойові дії в містах присутності, відключення електроенергії та інтернету.
У результаті розробники “Метінвест Діджитал” створили актуальний і повністю гармонізований облік даних для “Метінвест-Шиппінгу” з погляду корпоративної звітності. Проєкт забезпечив базу для багатьох векторів його розвитку – інтеграції зі споживачами послуг, а також фінансовими службами покупців зарубіжних активів.
Згодом компанія планує доопрацювати рішення. По-перше, автоматизувати процес закупівлі будь-якими підприємствами групи “Метінвест” послуг у “Метінвест-Шиппінгу”. По-друге, створити автоматизоване робоче місце (АРМ) експедитора, щоб він міг працювати як в українських, так і в зарубіжних портах.
“На жаль, війна змінила логістичні ланцюжки “Метінвест-Шиппінгу”. Але оскільки “Метінвест Діджитал” розробив рішення з нуля, то вже знає, як його можна інтегрувати в матеріальний облік зарубіжних підприємств. В умовах війни “Метінвест Діджитал” взяв на себе додаткове навчання і супровід, щоб мати можливість підтримувати замовника. Також фахівці компанії взяли участь у розробці нових бізнес-процесів і узгодженні з іншими активами нової системи та умов співпраці з “Метінвест-Шиппінгом”, – підкреслюється в прес-релізі.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з побудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
Компанія “Метінвест-Шиппінг” обслуговує вантажі в найбільших портах України, а також організовує перевезення залізницею територією України та за її межами.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній, що управляє активами на кожній ланці виробничого ланцюжка: від видобутку ЗРС і вугілля та виробництва коксу до випуску напівфабрикатів і кінцевої продукції зі сталі, трубопрокату і рулонів, а також виробництва іншої продукції з високою доданою вартістю. Група складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США, і має мережу продажів з охопленням усіх ключових світових ринків.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) і “Смарт-холдинг” (23,75%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявили про новий епізод у справі “Роттердам+” ще на 20 млрд грн у рамках розслідування якого повідомлено підозри 2 колишнім головам енергорегулятора; 6 колишнім та 3 чинним членам, а також чинному та колишньому працівнику Комісії.
“26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до введення в дію так званої формули “Роттердам+”, за якою споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн протягом 2018-2019 рр.”, – йдеться у повідомленні правоохоронців в середу.
Згідно з ним, серед підозрюваних – чинна та колишня посадова особа групи приватних теплогенеруючих компаній.
Як пояснили в НАБУ, 6 з цих 15 осіб, які за версією слідства, які усвідомлено взяли участь у злочині, отримали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою з тяжкими наслідками). Дії членів НКРЕКУ, які не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули “Роттердам+”, кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість з тяжкими вадами).
“Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам”, – зазначили у бюро.
Як уточнили у НАБУ, це другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. Розслідування першої, за підозрою шести осіб – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років – було завершено у вересні 2022 року.
За версією слідства, у так звану формулу “Роттердам+” були закладені витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника на ТЕС із порту в Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ та САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 років. переплатили понад 39 млрд. грн.
“Слідство має докази, що прийняти таку формулу НКРЕКУ (Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комуслуг – ІФ) умовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення тарифу , однак у березні 2016 року на вказану пропозицію погодився”, – наголосили у відомстві.
Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг кінцевому споживачеві, зокрема першої необхідності, резюмували в НАБУ.
Як повідомлялося, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко у вересні 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову прокурора про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.
Наголошувалося, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру вісьмом особам, причетним до присвоєння майна та коштів “Укрнафти” на суму понад 13 млрд грн, повідомляє пресслужба САП.
“У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи п’яти комерційних підприємств за попередньою змовою із службовими особами ПАТ “Укрнафта”, зокрема виконувачем обов’язків голови правління та начальниками двох структурних підрозділів підприємства (посади вказані на момент вчинення злочину), якими в порушення вимог чинного законодавства, що передбачає здійснення попередньої оплати за постачання нафти без її здійснення упродовж березня-серпня 2015 року, поставили на користь комерційних підприємств нафту загальною вартістю понад 10 млрд гривень, якою службові особи цих підприємств заволоділи заподіявши збитки ПАТ “Укрнафта” на зазначену суму”, – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі.
Встановлено також, що посадовці “Укрнафти” у липні 2015 року уклали 52 договори з комерційним підприємством на постачання нафтопродуктів на суму понад 2,5 млрд грн на користь “Укрнафти”, яка, у свою чергу, здійснила оплату авансом у повному обсязі. Однак надалі “Укрнафта” уклала додаткові угоди щодо відстрочення термінів постачання нафтопродуктів до кінця 2018 року, які у результаті комерційне підприємство так і не поставило, а сплаченими авансом грошима посадовці комерційного підприємства заволоділи й надалі перерахували на рахунки підприємств-нерезидентів.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) КК України.
Зазначені дії караються позбавленням волі на термін від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років і з конфіскацією майна.
