Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія найближчим часом посилить візовий режим для громадян Росії, привівши його у відповідність до правил Європейського союзу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілојко Спаїч.
За словами глави уряду, Подгориця має намір повністю гармонізувати візову політику з ЄС, що означає скасування нинішнього порядку, який дає змогу росіянам перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. Спаїч наголосив, що заходи буде запроваджено «дуже скоро» і вони є частиною курсу на прискорення європейської інтеграції та досягнення членства в ЄС до 2028 року.
Зараз громадяни Росії можуть вільно в’їжджати в країну на короткий термін без візи, що останніми роками призвело до значного зростання кількості туристів і релокантів із РФ. Після посилення режиму для в’їзду знадобиться оформлення візи в консульських установах, аналогічно правилам Шенгенської зони.
Скільки росіян зараз проживає в Чорногорії
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, на початок 2024-2025 років у країні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч громадян Росії, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Це робить росіян однією з найчисленніших іноземних громад у невеликій 600-тисячній державі.
Додатково, за розрахунками туристичних і міграційних служб, ще кілька тисяч росіян перебувають у країні без довгострокових статусів – з туристичного перебування, з бізнес-підстав або в процесі оформлення ВНЖ.
Прем’єр також нагадав, що Чорногорія раніше посилювала візові правила для громадян Вірменії, Узбекистану, Кувейту та Єгипту в рамках адаптації візової політики до стандартів ЄС. Подгориця повністю наслідує загальну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу, включно із санкціями та візовими обмеженнями щодо Росії.
Спостерігачі пов’язують майбутні зміни з тиском Брюсселя після посилення візового режиму ЄС для росіян, а також із бажанням Чорногорії підтвердити прихильність європейському курсу на тлі переговорів про членство.
https://t.me/relocationrs/1792
Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
Як повідомляє Сербський Економіст, Rio Tinto Group законсервувала проєкт розроблення літієвого родовища Jadar у Сербії, що передбачав інвестиції в розмірі $2,95 млрд, повідомило агентство Bloomberg.
Проєкт буде переведено в режим «care and maintenance» (догляд і техобслуговування) відповідно до планів спрощення портфеля активів Rio Tinto і концентрації на більш цікавих у короткостроковій перспективі можливостях, йдеться в документі.
Представник компанії підтвердив агентству рішення про консервацію Jadar, що має великі запаси руди з високим вмістом літію.
Проект, який так і не досяг стадії виробництва, стикався з безліччю проблем. Уряд Сербії неодноразово змінював позицію з питання видачі дозволів на розробку родовища, проти якої активно виступали місцеві громади.
«З урахуванням відсутності прогресу в питанні отримання дозволів, ми більше не можемо підтримувати колишній рівень витрат і розподілу ресурсів», – наголошується в документі.
https://t.me/relocationrs/1742
Як повідомляє Сербський Економіст, голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч 10 листопада перебуває з візитом в Україні. Програмою передбачені зустрічі у Верховній Раді та переговори з вищим керівництвом України, повідомляє прес-служба парламенту Сербії.
Під час візиту Брнабіч заявила, що Сербія підтримує Україну на європейському шляху і готова ділитися досвідом парламентської та технічної інтеграції з ЄС. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подякував за міжпарламентську взаємодію та підтримку.
Керівники парламентів підтримують контакт з літа 2025 року — в серпні сторони провели узгодження позицій щодо міжнародного порядку денного та міжпарламентського співробітництва.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1720
