Як повідомляє Сербський Економіст, у Хорватії обговорюють проект газового інтерконектора із Сербією, який може надати сербському ринку доступ до скрапленого природного газу (LNG) через термінал на острові Крк. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що для з’єднання двох газових систем «потрібно всього близько 15 км трубопроводу», а Белград, за його словами, виявляє інтерес до такого маршруту.
Міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович підтвердила, що варіант поставок через Хорватію розглядається, але зазначила обережність через минулі епізоди з перебоями поставок нафти по трубопроводу JANAF.
Сербський економіст трактує можливий інтерконектор насамперед як інструмент зміни структури ринку: при річному споживанні газу в Сербії близько 2,7-3,0 млрд куб. м і високій залежності від одного коридору імпорту через TurkStream, навіть відносно невеликі обсяги LNG можуть посилити переговорні позиції і створити реальну «опціональність» при закупівлях. Стартові поставки по LNG-маршруту могли б скласти 0,5-1,0 млрд куб. м на рік (15-35% попиту), а реалістичне вікно введення інфраструктури – 2028-2031 роки.
Поява альтернативної точки входу поступово «прив’яже» дискусію про ціни всередині Сербії до європейських бенчмарків, хоча це одночасно означає і більшу чутливість до глобальної волатильності LNG-ринку.
Контекстом обговорення виступає триваючий пошук країнами регіону альтернативних маршрутів поставок і посилення ролі TurkStream як ключового трубопровідного каналу російського газу в Європу після припинення транзиту через Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, президенти Сербії Александр Вучич і Азербайджану Ільхам Алієв провели першу сесію Ради зі стратегічного партнерства та окреслили пріоритети економічного блоку – від енергетики та інвестицій до торгівлі, сільського господарства і туризму.
Ключовим практичним підсумком стало оформлення пакета двосторонніх документів. У Белграді відбулася церемонія обміну сімома угодами та меморандумами, включно з домовленостями щодо проєктування, будівництва та експлуатації газотурбінної електростанції в Сербії, співробітництва у сфері продовольчої безпеки, меморандумом між міністерствами економіки, а також документами щодо медіа та комунікацій, культури (на 2026-2030 роки), спорту та взаємодії систем медичного страхування.
Енергетичне співробітництво лідери прямо називають базою для наступного кроку – виробництва електроенергії на основі азербайджанського газу. Алієв заявив, що Баку ухвалив рішення збільшити обсяги експорту природного газу до Сербії, пов’язавши це з планами з вироблення електроенергії та потенційним експортом у майбутньому.
У сербській інтерпретації проєкт газової електростанції вже прив’язаний до параметрів: Вучич повідомив, що обговорення ведуть Srbijagas і SOCAR, а мета – вийти на запуск станції встановленою потужністю 500 МВт до 2029 року (локації розглядають у районі Ніша).
На тлі політичного підвищення рівня відносин сторони знову повертаються до питання товарообігу. За даними Республіканського управління статистики Сербії, зовнішньоторговельний обіг з Азербайджаном 2024 року становив $512,6 млн (зростання в 5 разів), при цьому основний внесок забезпечили закупівлі сирої нафти і нафтопродуктів.
У Баку, зі свого боку, оцінюють товарообіг 2025 року в $135 млн і відзначають зростання імпорту сербських товарів на 55% – ці дані напередодні візиту наводив міністр фінансів Азербайджану Сахіль Бабаєв.
Також на засіданні Ради зазначалося, що прямі рейси Баку – Белград мають стартувати в травні 2026 року, що, за очікуваннями, посилить туризм і ділові контакти.
Найближчими місяцями уряди та профільні міністри мають «приземлити» політичні домовленості у вигляді конкретних проєктів. Вучич і Алієв публічно фіксують, що очікують на швидкі результати до чергового візиту сербського президента до Азербайджану протягом цього року.
https://t.me/relocationrs/2271
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія публічно повернулася до ідеї купівлі міноритарної частки в угорському проекті АЕС Пакш II на тлі офіційного старту основної стадії будівництва станції на початку лютого 2026 року, повідомляють галузеві джерела.
У Угорщині 5 лютого відбулася церемонія «першого бетону» – заливки бетону в фундаментну плиту будівлі реактора. За стандартами МАГАТЕ це вважається офіційною датою початку будівництва і переводить об’єкт у статус «атомна станція в будівництві».
Белград зацікавлений у придбанні 5-10% у проекті Пакш II. Передбачається, що така частка дала б Сербії право на фіксовану частину вироблення електроенергії і могла б стати довгостроковим джерелом «базової» низьковуглецевої генерації для внутрішнього попиту.
Пакш II передбачає будівництво двох нових енергоблоків з реакторами ВВЕР-1200 (приблизно по 1200 МВт кожен), проект реалізується за участю російської держкорпорації «Росатом» в рамках міжурядової угоди 2014 року і фінансується в тому числі за рахунок російського державного кредиту. Мета – введення нових блоків на початку 2030-х років.
Сербська зацікавленість в участі в проекті звучить не вперше: в листопаді 2024 року президент Сербії Олександр Вучич заявляв, що просив Будапешт розглянути продаж Сербії до 10% в проекті і підкреслював готовність оплатити частку за ринковою ціною, при цьому угорська сторона тоді обіцяла вивчити питання.
Як повідомляє Сербський Економіст, муніципалітет Княжевац розпочав процедуру підготовки плану детальної регуляції для будівництва сонячної електростанції «Княжевац» на території громади, випливає з рішення про розробку планової документації.
Термін підготовки плану встановлено в 12 місяців. Носієм робіт визначено муніципальну адміністрацію (урбанізм і будівництво), розробником – «Projektura» d.o.o. (Белград), а ініціатором виступила компанія Central Europe Energy Company d.o.o. (Белград), яка також фінансує підготовку документації.
Проект передбачає будівництво найбільшого в Сербії сонячного парку на Тресібабі потужністю 170 МВт, інвестиції оцінюються приблизно в €200 млн.
Для проекту орендовано близько 270 га державної землі низької якості, ставка оренди – €1 050 за гектар на рік, з яких 40% надходить до бюджету громади, 60% – до республіканського бюджету.
Central Europe Energy Company зареєстрована в Белграді, відповідальною особою вказано Qin Zhang, випливає з даних CompanyWall.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайський виробник гуманоїдних роботів Agibot планує почати серійне виробництво в Сербії в 2026 або 2027 році, повідомив директор компанії по Європі Вільям Ши після презентації в Белграді.
Проєкт реалізовуватиметься спільно зі стратегічним партнером – Minth Holdings (виробник автокомпонентів, акції якого обертаються в Гонконзі). На першому етапі в Сербії планується випуск 1 000-2 000 гуманоїдних роботів.
Ши зазначив, що виробництво роботів охоплює «залізо» і “софт”, і компанії знадобиться локальний контрагент у Сербії для створення AI-даних і навчання моделей, що фактично означає формування навколо проєкту окремого сегмента «індустрії даних».
Agibot заснована 2023 року в Шанхаї; лінійка гуманоїдних роботів включає серії Yuanzheng, Lingxi і Genies. Minth присутня в Сербії з 2018 року, має підприємства в Лозниці та Шабаці, забезпечує 3500 робочих місць.
https://t.me/relocationrs/2220
Як повідомляє Сербський Економіст, італійський виробник автокомпонентів і електромобілів Tazzari розглядає можливість інвестицій у Сербію і планує почати вкладення вже у 2026 році, повідомила в Болоньї віце-прем’єр і міністр економіки Сербії Адріана Месарович.
За її словами, представники компанії приїдуть до Сербії в найближчі 15 днів для продовження переговорів. Міністр також заявила, що компанія випускає литі алюмінієві деталі для двигунів, а серед її клієнтів – Ducati, Lamborghini, Maserati і Ferrari.
Месарович додала, що Tazzari цікавлять умови доступу на зовнішні ринки, включно з угодами про вільну торгівлю, які Сербія уклала з низкою країн.
Tazzari Group заснована 1963 року і спеціалізується на технологіях алюмінієвого лиття та постачанні полегшених компонентів для автомобільної та мотоциклетної галузей; група також розвиває напрямок власних легких електромобілів (проект Tazzari Zero).
https://t.me/relocationrs/2214
