Уряд Швеції оголосив про завершення періоду «громадянства з мінімальними умовами» і підготував пакет змін, який підвищує вимоги до претендентів на шведський паспорт.
Згідно з повідомленням уряду, базовий термін проживання для подання на громадянство планується збільшити з п’яти до восьми років. Також пропонується ввести більш жорсткі вимоги до «способу життя», вимогу самозабезпечення, знання шведської мови та основ устрою суспільства, а також скоротити застосування повідомного порядку, щоб більше заявників підпадали під нові умови.
У частині фінансового критерію уряд прямо вказує орієнтир – вимогу самозабезпечення на рівні приблизно 20 тис. шведських крон на місяць. Основна частина змін, за планом, повинна вступити в силу 6 червня 2026 року, при цьому окремі елементи, пов’язані з мовними тестами, можуть вводитися пізніше.
За даними Статистичного управління Швеції (SCB), у 2024 році в країні проживало 2 200 238 осіб, народжених за межами Швеції – близько 20% населення.
Якщо говорити про структуру новоприбулих, то в 2024 році до Швеції іммігрували 116 197 осіб. Найбільшою групою стали вихідці з України – 28 065 осіб, далі в статистиці виділяється «Швеція» (рееміграція, тобто повернення тих, хто раніше виїхав) – 11 907. Серед найбільш помітних груп також фігурують Індія (5 801), Німеччина (3 647), Китай (3 558), Сирія (2 985), Польща (2 844), Пакистан (2 477), Туреччина (2 107), Іран (1 972), а також Росія (1 721) та Ірак (1 500).
Уряд Швеції ухвалив у четвер рішення невідкладно виділити Україні 1 мільярд шведських крон (понад $110 млн) на енергетичну підтримку в 2026 році, повідомляє портал телебачення SVT.
“Шведська допомога відразу ж буде спрямована на електростанції, обігрівачі та запчастини, які необхідні для відновлення енергопостачання України”, — заявив міністр з розвитку та зовнішньої торгівлі Бенджамін Доус.
Як зазначається, наступного тижня очікується зниження температури до мінус 25 градусів у таких містах, як Київ і Харків.
Швеція оголосила про надання Україні $200 млн прямої бюджетної підтримки у 2026 році, що допоможе забезпечити щоденні потреби громадян у розпал війни, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Це фінансування забезпечить щоденні потреби людей у розпал війни, включно з критично важливими державними послугами, енергопостачанням, охороною здоров’я, школами, пенсіями та іншими виплатами. Ми глибоко вдячні Швеції за рішучість, підтримку та непохитну солідарність”, – зазначив Сибіга у дописі, оприлюдненому в соцмережі Х у суботу.
За його словами, Швеція демонструє приклад лідерства з самого початку: у серпні вона стала першою країною, яка надала Україні $75 млн прямої бюджетної підтримки, а тепер посилює це лідерство додатковим внеском.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), в грудні суттєво збільшила експорт продукції, зокрема вперше почала працювати з замовниками зі Швеції, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Грудень тільки починається, але став рекордним для експорту “ТК-Домашній Текстиль”: з початку місяця відвантажили вже сім фур власної продукції в Європу! Вперше почали працювати з замовниками зі Швеції, з якими законтрактували тканини власного виробництва з цифровим друком”, – написав він у Facebook.
Уточнюється, що дизайни надав замовник, а виготовлення тканин і цифровий друк повністю забезпечив Чернігівський текстильний комбінат (“ТК-ДТ Чернігів”).
Також була відвантажена продукція новому замовнику в Румунію.
За словами Соколовського, дві фури поїхали до нового партнера з Балтії – це індивідуальне замовлення на виробництво матраців із наповнювачем, що на 70% складається з українського льону.
“Чохли на ці матраци пошили з натуральної бавовняної тканини (полупанами), яка також виготовлена на нашому текстильному виробництві”, – додав власник ТК Group.
Цього місяця компанія виконала два масштабні відвантаження до Литви – для мережі супермаркетів DEPO, куди поставлено дві фури готових виробів домашнього текстилю та вже готується наступна партія.
“Окрім цього, ми здійснили чергове відвантаження нашому вже постійному клієнту з Грузії – мережі супермаркетів Domino. Цього разу це був розширений передноворічними дизайнами асортимент домашнього текстилю під нашим брендом HomeLine”, – зазначив Соколовський.
Водночас він зазначив, що наразі у ТК та на багатьох підприємствах легкої промисловості є проблема, коли останні два роки навіть постійні клієнти бояться розміщувати замовлення в Україні.
“Хоча ризикуємо тут саме ми, а не вони. Цікаво, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022-2023 роках такого не було. Навпаки, багато європейців намагались українським підприємцям допомогти і навіть, розуміючи наші потужності, збільшували замовлення незважаючи на логістичні і інші ризики. Зараз пробитися чомусь значно важче, але робимо все можливе і неможливе”, – підкреслив Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
Серед країн-імпортерів продукції – Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
З початку повномасштабної війни група інвестувала у розвиток близько $14,5 млн,
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.
Уряд Швеції планує суттєво збільшити допомогу Україні, щонайменше до 10 млрд крон у 2026 році, і в зв’язку з цим поступово припиняє надання розвитку допомоги п’яти країнам: Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
Як повідомляється на офіційному вебпорталі уряду Швеції, у червні 2025 року уряд ухвалив рішення про перенаправлення шведської допомоги та виділив близько 1,7 млрд крон із бюджету допомоги на додаткову підтримку Україні та для життєво важливих гуманітарних заходів у світі.
“Ми перебуваємо у вирішальний момент в історії Європи. Україна зазнає тиску як за столом переговорів, так і на фронті. Щоб збільшити підтримку України, нам потрібно робити складні пріоритети. Тому Швеція поступово припиняє надання розвитку допомоги Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії”, – сказав міністр допомоги та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.
У зв’язку з припиненням двосторонніх стратегій закриваються посольства у Болівії, Ліберії та Зімбабве. Дипломатичні відносини з цими країнами залишаються важливими і будуть підтримуватися, наприклад, через акредитацію з іншої країни в регіоні.
Уточнюється, що гуманітарна допомога не зачіпається припиненням розвитку допомоги, і Швеція продовжує залишатися однією з найбільших світових країн-донорів гуманітарної допомоги та довгострокового розвитку співробітництва по всьому світу.
Україна може закупити до 150 винищувачів Gripen у Швеції, оплативши їх за рахунок російських заморожених активів, повідомляє газета The Guardian.
“Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон сказав, що фінансування закупівлі може здійснюватися за рахунок заморожених російських активів, які перебувають у західних країнах, а також від союзних держав із “Коаліції охочих”, – пише видання в четвер.
Зазначається, що Україна вже має винищувачі F-16 американського виробництва і Mirage 2000 французького виробництва. Gripen давно вважається більш практичним для українських бойових умов – його, наприклад, створюють для зльоту і посадки на цивільних дорогах, а також на злітно-посадкових смугах, щоб він міг вести бойові дії з розосереджених місць, а не лише з аеродромів.
Джастін Бронк, експерт з повітряної війни з Лондонського Королівського інституту об’єднаних військ, сказав, що Gripen E “гіпотетично буде значно потужнішим винищувачем середньої ваги”, ніж наявний парк України, завдяки своєму радару, внутрішнім системам радіоелектронної боротьби та здатності нести і запускати далекобійні ракети класу “повітря-повітря” Meteor.
Повідомляється, що Швеція замовила 60 новітніх Gripen E, а Saab збільшує потужності на своєму заводі в Лінчепінгу, прагнучи виробляти від 20 до 30 літаків на рік, а також будує їх у Бразилії.
“Ми повністю розуміємо, що попереду довгий шлях… Але починаючи з сьогоднішнього дня ми зобов’язуємося вивчити всі можливості для того, щоб у майбутньому надати Україні велику кількість винищувачів Gripen”, – наводить видання слова шведського прем’єра.
