Виробничі підприємства Групи компаній Прометей почали збір соняшника на Миколаївщині.
Кампанія почалась приблизно в ті ж строки, що й в минулому році. Отримана на першому етапі врожайність говорить про середні для області показники.
Як пояснює технолог-агроном Ілля Троїцький, «в Баштанському районі, де зосереджена левова частка посівів соняшника, все літо тримаються високі температури. Спекотна погода впливає на вегетацію культури, часто вона «згоряє», не досягнувши потенційної продуктивності».
В цьому сезоні в Прометеї планується зібрати соняшник з 7 900 га.
Аграрії південних регіонів України розпочали збирання соняшнику, ринок поступово переходить на торгівлю новим урожаєм соняшнику, на який є як попит, так і гідні ціни, що в листопаді-грудні сягнуть 17-18 тис. грн/тонна, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Новим урожаєм соняшнику вже торгують на базисах FOB і CIF, зокрема, нещодавно Італія закупила партію української олійної (культури) в тисячу тонн за ціною $465/тонна. Переробники вже озвучують ціни на рівні $370/тонна без ПДВ”, – зазначили аналітики.
Вони очікують, що в серпні-вересні закупівельні ціни на соняшник в Україні триматимуться в діапазоні 14 500-15 000 грн/тонна.
Найближчим часом в Україні прогнозуються високі температури повітря та відсутність опадів, що сприятиме проведенню збиральної кампанії, тож пропозиція соняшнику зростатиме, зазначили експерти.
“Якщо значних опадів не буде, то в середині вересня можна очікувати традиційного зниження цін на 1000-1500 грн/тонна – цінники опустяться до 12-13 тис. грн/тона під тиском збирання врожаю. Але в листопаді-грудні діапазон зросте до 17-18 тис. грн/тонна. Сезонна модель загалом показує тренд до зростання цін”, – прогнозують експерти.
Рівень закупівельних цін на український соняшник підтримуватиме глобальне зростання цін на рослинні олії на світовому ринку, переконані у ВАР.
Ціни на український соняшник протягом тижня підвищилися на 11,5% на тлі зростання біржових цін на рослинні олії та становили 14000-14500 грн/тонна і зростатимуть далі, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “ПУСК”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Минулого тижня на світових біржах дуже підскочила в ціні соєва олія, що потягнуло за собою фізичний ринок, ціни на сировину для виробництва рослинних олій, зокрема ціни на соняшник”, – пояснили аналітики.
Це призвело до того, що поточний тиждень розпочався з цінового діапазону на соняшник близько 14000-14500 грн/тонна, тоді як минулий починався з цін на рівні 12000-12500 грн/тонна.
“Рівномірно ринок від падіння переходить до зростання. Днями Індія купила 80 тис. тонн соняшникової олії з України, що сприяло зростанню цін на рослинну олію на умовах FOB на $60-70/тонна, на умовах СРТ олія подорожчала на $100-110/тонна. Ринок активізувався, найімовірніше, соняшник пройшов “цінове дно” цього сезону”, – підкреслили в аналітичному департаменті кооперативу “ПУСК”.
Експерти нагадали, що в липні заводи почнуть переробляти ріпак, що може призвести до просідання цін на соняшник у другій половині липня.
Подальше зростання цін на соняшник буде помірним, вони не перевищать 15 500 грн/тонн, прогнозують у “ПУСК”.
Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
Агропромислова група “Кернел”, за даними на середину травня, на 95% виконала плани з проведення посіву ярих культур, відвівши 35% площ під соняшник і 18% – під сою, повідомила компанія у Facebook.
“Агрокліматичні особливості нинішнього сезону: велика кількість опадів у березні та квітні, високий рівень підгрунтових вод в окремих регіонах і, відповідно, підтоплення значної частини полів – суттєво скоригували виробничу програму агропідприємств “Кернел”, – йдеться в інформації компанії.
Уточнюється, під соняшник відведено 35% посівних площ, або 120 тис. га, під кукурудзу – 24%, або 85 тис. га, під сою – 18%, або 65 тис. га.
Крім того, у структурі посівних площ 17%, або 60,4 тис. га зайнято під озимою пшеницею. Площі під ріпаком і багаторічними травами традиційно незначні, зазначили в агрохолдингу.
Зазначається, що в Харківському кластері змогли провести посівну на 28 тис. га, а ще 1 тис. га залишили без обробітку з міркувань безпеки, оскільки ці землі розташовуються за 40 км від лінії фронту – в Куп’янському районі. За даними на 16 травня, у кластері засіяно 100% від запланованих на сезон площ.
За інформацією заступника керівника з виробництва Харківського кластера Олександра Звягінцева, 35% площ відведено під озиму пшеницю, 30% – соняшник, 15% – озимий ріпак, 10% – кукурудзу, 10% – сою.
Команда кластеру “Дружба-Нова” на Сумщині відвела під майбутній урожай 177 тис. га ріллі, а необробленими залишилися 7 тис. га, які розташовані поруч із російським кордоном.
Заступник керівника з виробництва кластеру “Дружба-Нова” Ігор Тихончук повідомив, що завершується посів кукурудзи та соняшнику, під які в структурі посівів відведено 20% і 35% відповідно. Посів сої, під яку відведуть 24% площ, завершать до 25 травня. Посівами озимої пшениці зайнято 17% площ.
За інформацією агрохолдингу, через перенасичені вологою поля частину ранньовесняних технологічних операцій скасували, замінили або змістили в часі. Зміщення термінів торкнулося початку посівної, яку в усіх регіонах розпочали наприкінці квітня, що на два тижні пізніше від традиційних термінів.
Агрономічна служба “Кернел” повідомила про сприятливі умови для посіву соняшнику та кукурудзи, які сіяли паралельно для прискорення темпів посівної.
“Більшість агрокластерів завершили посів кукурудзи та соняшнику і завершують посів сої. Це теплолюбна культура, умови для висіву якої не були сприятливими аж до 5-6 травня. Незважаючи на примхи погоди, 80% площ під майбутній урожай сої планують засіяти в оптимальні для культури терміни”, – резюмували в агрохолдингу.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Агрохолдинг KSG Agro 2023 року скоротить площі під соняшником на 15% порівняно з минулим роком – до 7,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Ми повністю задоволені погодними умовами, в яких проходить посівна кампанія. Запас вологи в ґрунті цілком достатній. Тепло з початку травня сприяє ефективному посіву для отримання якісних посівів соняшнику”, – зазначили в KSG Agrо.
Під час посівної кампанії задіяно три посівні комплекси John Deere DB 55, вже засіяно 700 га насінням компаній Syngenta, Limagrain і Euralis.
Роком раніше агрохолдинг засіяв соняшником 8,4 тис. га. Середня врожайність становила 18 ц/га.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га, які розташовані в Дніпропетровській, Харківській, Хмельницькій та Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до Топ-5 виробників свинини в Україні.
У 2021 році холдинг наростив чистий прибуток у 16 разів порівняно з 2020 роком – до $20,27 млн, виручку – на 44%, до $30,75 млн, водночас збільшив EBITDA удвічі – до $12,28 млн. Даних за 2022 рік поки не публікували.
Власником і головою ради директорів KSG Agro є Сергій Касьянов.
