“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Посівна площа і виробництво високоолеїнового соняшнику в Україні в 2022-2023 маркетинговому році (МР) стали мінімальними за останні роки.
Як повідомили в аналітичному агентстві “УкрАгроКонсалт”, у 2023-2024 МР очікується незначне розширення посівної площі, проте показники виробництва залишатимуться вкрай низькими.
“До війни переробка високоолеїнового соняшнику сягала майже 500 тис. тонн, що є непоганим результатом для такого нішевого сегмента. На жаль, через війну Україна втратила і набуті роками результати, і свою частку на світовому ринку високоолеїнової олії”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що високоолеїнова олія залишається експортно-орієнтованим товаром і майже вся експортується.
Ключовими проблемними питаннями залишаються війна, нестабільність у роботі “зернового коридору” і заборона на імпорт сільськогосподарських товарів з України до країн Східної Європи, що позначиться на ринку високоолеїнового соняшнику, підкреслили експерти.
Однак головним фактором, що обмежує розширення площ під високоолеїновим соняшником в Україні, на думку аналітиків, є нестабільна маржа для агровиробників.
“Іноді низька премія або взагалі її відсутність тягне за собою в більшості випадків продаж високоолеїнового насіння за ціною звичайної сировини, що не завжди покриває собівартість продукції. Це призводить до відмови агровиробників вирощувати цей вид соняшнику або до зменшення площ”, – підкреслили в “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики нагадали, що до війни переробники заохочували аграріїв вирощувати високоолеїновий соняшник: пропонували укладати форвардні угоди, надавали насіння для вирощування з подальшим викупом сировини з урахуванням премії.
“Починаючи з 2023-2024 МР в Україні спостерігатиметься поступове відновлення переробки високоолеїнового соняшнику та переробка його в олію, проте до досягнення довоєнних показників дуже далеко”, – резюмували в “УкрАгроКонсалт”.
Аграрні міністри України та Болгарії Микола Сольський і Кирило Ватев під час онлайн-переговорів у п’ятницю обговорили технічні питання експорту української агропродукції до Болгарії.
“Болгарський уряд вважає прийнятним план дій України, наданий Єврокомісії, щодо постачання агропродукції. У Болгарії є свої пропозиції до запропонованого Україною механізму ліцензування деяких видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, це стосується соняшнику, щодо експорту інших трьох культур Болгарія не має заперечень”, – повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії уточнило, що Ватев ознайомив Сольського з підписаним між урядом Болгарії та ініціативним комітетом аграріїв меморандумом, який передбачає заборону на ввезення соняшнику з України до кінця листопада.
Після закінчення цього періоду діятиме ліцензійний режим на експорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку, згідно з узгодженим планом між Україною та Європейською комісією.
Ватев також розповів про побоювання болгарських аграріїв і переробників у зв’язку з імпортом з України рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, сухого молока, меду, цукру і замороженої малини.
“Дуже важливо обговорити всі проблеми, які зачіпають наших сільгоспвиробників, і разом шукати шляхи їх вирішення”, – підкреслив болгарський міністр.
Міністри домовилися узгодити технічні деталі процедури експорту агропродукції до Болгарії та обговорити їхні результати на наступній зустрічі в першій половині жовтня, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
Мінсільгосп Болгарії додав, що регулярний обмін даними між двома аграрними відомствами стане щотижневим. На ньому здійснюватиметься обмін інформацією щодо експорту та імпорту окремих сільгосптоварів.
Виробничі підприємства Групи компаній Прометей почали збір соняшника на Миколаївщині.
Кампанія почалась приблизно в ті ж строки, що й в минулому році. Отримана на першому етапі врожайність говорить про середні для області показники.
Як пояснює технолог-агроном Ілля Троїцький, «в Баштанському районі, де зосереджена левова частка посівів соняшника, все літо тримаються високі температури. Спекотна погода впливає на вегетацію культури, часто вона «згоряє», не досягнувши потенційної продуктивності».
В цьому сезоні в Прометеї планується зібрати соняшник з 7 900 га.
Аграрії південних регіонів України розпочали збирання соняшнику, ринок поступово переходить на торгівлю новим урожаєм соняшнику, на який є як попит, так і гідні ціни, що в листопаді-грудні сягнуть 17-18 тис. грн/тонна, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Новим урожаєм соняшнику вже торгують на базисах FOB і CIF, зокрема, нещодавно Італія закупила партію української олійної (культури) в тисячу тонн за ціною $465/тонна. Переробники вже озвучують ціни на рівні $370/тонна без ПДВ”, – зазначили аналітики.
Вони очікують, що в серпні-вересні закупівельні ціни на соняшник в Україні триматимуться в діапазоні 14 500-15 000 грн/тонна.
Найближчим часом в Україні прогнозуються високі температури повітря та відсутність опадів, що сприятиме проведенню збиральної кампанії, тож пропозиція соняшнику зростатиме, зазначили експерти.
“Якщо значних опадів не буде, то в середині вересня можна очікувати традиційного зниження цін на 1000-1500 грн/тонна – цінники опустяться до 12-13 тис. грн/тона під тиском збирання врожаю. Але в листопаді-грудні діапазон зросте до 17-18 тис. грн/тонна. Сезонна модель загалом показує тренд до зростання цін”, – прогнозують експерти.
Рівень закупівельних цін на український соняшник підтримуватиме глобальне зростання цін на рослинні олії на світовому ринку, переконані у ВАР.
Ціни на український соняшник протягом тижня підвищилися на 11,5% на тлі зростання біржових цін на рослинні олії та становили 14000-14500 грн/тонна і зростатимуть далі, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “ПУСК”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Минулого тижня на світових біржах дуже підскочила в ціні соєва олія, що потягнуло за собою фізичний ринок, ціни на сировину для виробництва рослинних олій, зокрема ціни на соняшник”, – пояснили аналітики.
Це призвело до того, що поточний тиждень розпочався з цінового діапазону на соняшник близько 14000-14500 грн/тонна, тоді як минулий починався з цін на рівні 12000-12500 грн/тонна.
“Рівномірно ринок від падіння переходить до зростання. Днями Індія купила 80 тис. тонн соняшникової олії з України, що сприяло зростанню цін на рослинну олію на умовах FOB на $60-70/тонна, на умовах СРТ олія подорожчала на $100-110/тонна. Ринок активізувався, найімовірніше, соняшник пройшов “цінове дно” цього сезону”, – підкреслили в аналітичному департаменті кооперативу “ПУСК”.
Експерти нагадали, що в липні заводи почнуть переробляти ріпак, що може призвести до просідання цін на соняшник у другій половині липня.
Подальше зростання цін на соняшник буде помірним, вони не перевищать 15 500 грн/тонн, прогнозують у “ПУСК”.
