Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Запровадження експортного мита на ріпак та сою у вересні минулого року спричинило перерозподіл доходів від сільгосптоваровиробників на користь переробників, що призвело до загальних збитків фермерів у розмірі близько $200 млн, повідомили в Американській торговельній палаті (ACC) під час пресбрифінгу в Києві у середу.
Згідно з оприлюдненими даними, через зниження внутрішніх цін на 7% відносно світових ринків українські аграрії недоотримали $130 млн прибутку. Найбільше постраждали малі та середні виробники, які не мають змоги експортувати продукцію самостійно. Ще $50 млн було стягнуто з аграріїв та експортерів у вигляді мита до державного бюджету.
“Експортне мито, яке було запроваджено, — це фактично перерозподіл доходів між товаровиробниками на користь переробників. Замість стимулювання переробки ми отримали механізм покриття збитків переробної галузі за рахунок рослинництва”, — зазначили в АСС.
Представники бізнес-об’єднання підкреслили, що за шість місяців дії закону в Україні не було задекларовано чи побудовано жодної нової переробної потужності. При цьому наявні потужності в 23 млн тонн уже перевищують загальний обсяг виробництва олійних, який становить близько 20 млн тонн.
За оцінками АСС, валютні надходження в Україну від експорту олійних за цей період скоротилися на $1 млрд. Зокрема, виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн (за часткової компенсації ростом експорту олії та шроту дельта становить мінус $400 млн – ІФ-У). По сої падіння оцінюється у $240 млн, по соняшнику — у $345 млн.
Експерти стверджують, що аргументи ініціаторів закону щодо успішного досвіду мита на соняшник були хибними через різну фізичну природу культур. Соняшник як легкий продукт вигідніше переробляти на місці, тоді як ріпак і соя є важкими культурами, які доцільніше транспортувати великими суднами до місць споживання. В АСС також звернули увагу на негативний законотворчий прецедент, оскільки під час прийняття закону були ігноровані протести провідних профільних асоціацій, зокрема УКАБ та ВАР. Крім того, таке рішення погіршило відносини з європейськими партнерами та суперечить процесам євроінтеграції.
Зі свого боку професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський зазначив, що сумарні втрати сільгосптоваровиробників від дії закону за повний маркетинговий рік можуть скласти близько 17 млрд грн. За його розрахунками, мито на ріпак забезпечить бюджету 6,2 млрд грн, але призведе до чистих втрат економіки на 80–170 млн грн через зниження доходів аграріїв. Для сої ситуація ще гірша: при надходженнях до бюджету 4,1–4,7 млрд грн, фермери втратять 9,1–9,3 млрд грн, що спричинить чисті збитки для країни в 200–500 млн грн.
“Це поганий сигнал для ринку, який свідчить про неконкурентоспроможність переробки без державних дотацій. Аналогічна логіка “завантаження потужностей” уже поширюється на експорт металобрухту та деревини, що є вкрай негативним прецедентом”, — наголосив Нів’євський, додавши, що сумарні економічні втрати держави від мит на обидві культури можуть сягнути 280–670 млн грн.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Агрохолдинг “ТАС Агро” в сезоні 2026 року збільшив площі під соняшником до 24 тис. га та кукурудзою до 9,8 тис. га, повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.
“Таке рішення пов’язане передусім із зниженням економічної привабливості окремих культур та конкуренцією з більш маржинальними позиціями у структурі виробництва. У сезоні-2026 ми робимо акцент на більш диверсифікованій структурі посівів та культурах із більш прогнозованою економікою вирощування”, – наводить преслужба слова головного технолога з агрономії “ТАС Агро” Володимира Шила.
Згідно з повідомленням, посіви соняшнику зросли на 54,8%, кукурудзи — на 28,9%. Водночас найбільше скорочення відбулося по сої — на 65,8%, до 5,2 тис. га. Площі під озимою пшеницею через несприятливу погоду восени 2025 року зменшилися на 8,7% — до 21 тис. га, тоді як посіви озимого ріпаку розширено до 15,3 тис. га (+9,3%). Агрохолдинг у 2026 році вперше введе у структуру посівів олійний льон (140 га) і збереже 165 га виробничих площ під технічними коноплями.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Ціни на українську сою у короткостроковій перспективі будуть залежати від ситуації на глобальному енергетичному ринку та нафтових котирувань, які визначають кон’юнктуру біопаливного сектору, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики привернули увагу, що експортні ціни на українську сою зараз значно перевищують рівні початку сезону. Якщо у вересні-листопаді сою реалізували приблизно по $390-395/тонна, то поточні ціни в портах досягли $450–460/тонна на сою ГМО та від $475/тонна на сою без ГМО, що на $60–70/тонна дорожче, ніж на початку сезону.
“Якщо ціни ще додадуть, приблизно, $10–15 на тонні, то фактично можна буде говорити майже про $100 зростання за сезон”, — зазначили експерти.
Попри привабливу цінову кон’юнктуру, темпи експорту української сої поступово знижуються. За даними аналітиків, обсяг відвантажень становить близько 48 тис. тонн, що значно менше порівняно з початком маркетингового року, через вплив експортного мита на рівні 10%, скорочення внутрішніх запасів і високу вартість української продукції на світових ринках.
“Українська соя продовжує залишатись лідером за ціною на ключових ринках. Наприклад, на ринку Туреччини вона коштує майже $500/тонна, тоді як бразильська соя торгується на рівні $470-480/тонна”, — пояснили експерти.
Водночас на внутрішньому ринку зберігаються високі ціни через обмежену пропозицію. За оцінками аналітиків, у травні запаси сої можуть опуститися нижче 1 млн тонн, що означатиме майже повне вичерпання пропозиції врожаю минулого року.
“Заводам потрібно буде працювати до нового врожаю, тому вони можуть бути готові платити високу ціну. Не виключено, що переробники можуть підняти ціни на сою і вище 21 тис. грн/тонна”, — вважають у кооперативі.
Разом із тим, короткострокова кон’юнктура ринку значною мірою залежатиме від ситуації на глобальному енергетичному ринку. Зокрема, соєві котирування традиційно корелюють із цінами на нафту, оскільки соєва олія активно використовується у виробництві біодизеля.
На ринку у березні та першій половині квітня можливі короткострокові цінові вагання або навіть зниження цін. Водночас у середньостроковій перспективі ринок залишатиметься стабільним через обмежені залишки культури та сталий попит з боку внутрішніх переробників, резюмували у “Пуск”.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Ціни на соєві боби на експортному ринку України на початку березня досягли $437-447/т СРТ-порт, що є найвищим показником для цього сектору з лютого 2024 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Український ринок продовжує отримувати підтримку від світового сектору сої, зокрема через певну затримку збирання та поставок сої в Бразилії на тлі ускладнення погодних умов, а також через зростання котирувань сої в Чикаго під впливом подальшого підвищення цін на соєву олію в США”, — зазначило агентство.
Аналітики зауважили, що на внутрішньому ринку зберігається тенденція до підвищення цін через високу конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами. Ціни попиту за останній період зросли на 200-500 грн/тонна залежно від регіону та потреби у сировині.
Водночас експерти прогнозують можливе зниження експортних цін найближчим часом внаслідок збільшення пропозиції нового врожаю з Південної Америки. Проте факторами підтримки високих рівнів, на їхню думку, залишаться воєнні дії на Близькому Сході, волатильність ринку нафти та посилення попиту на сою з боку Китаю.
