За даними Bloomberg, представники адміністрації США аналізують, що означатиме для американської економіки можливий стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Джерело видання пов’язує таку роботу з оцінкою крайніх сценаріїв розвитку конфлікту на Близькому Сході.
Таким чином, теза про те, що Білий дім перевіряє готовність до варіанту з нафтою по $200, загалом підтверджується публікацією Bloomberg. При цьому мова поки що йде саме про внутрішній стрес-сценарій та оцінку наслідків, а не про публічно оголошений прогноз або офіційний базовий сценарій адміністрації США.
Додатковим фоном для такої оцінки стала різка волатильність нафтового ринку на тлі війни в регіоні Перської затоки. Reuters повідомляв, що 24 березня Brent закрилася на рівні $102,22 за барель, а WTI — $90,32, після чого 25 березня ціни знову пішли вгору: Brent піднялася до $104,30, а WTI — до $92,25.
Ключовий ризик для ринку пов’язаний з Ормузькою протокою, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та СПГ. Reuters зазначав, що перебої в цьому коридорі вже стали найбільшим збою поставок нафти, а подальша ескалація на Близькому Сході залишається головним фактором, який може підштовхнути котирування значно вище поточних рівнів.
При цьому всередині самої адміністрації лунають і більш стримані оцінки. Як повідомляв Reuters 12 березня, міністр енергетики США Кріс Райт називав нафту по $200 за барель малоймовірним сценарієм, хоча й визнавав, що влада уважно стежить за ситуацією.
На тлі зростання цін Вашингтон уже задіяв антикризові інструменти. Reuters писав, що США видали компаніям 45,2 млн барелів нафти зі стратегічного резерву за схемою позики, а раніше адміністрація також розглядала й інші заходи щодо стримування цін, включаючи дії на ринку нафтових ф’ючерсів і можливі обмеження експорту палива.
Іншими словами, інформація про те, що США готуються до екстремального сценарію з нафтою по $200 за барель, ґрунтується на публікації Bloomberg і вписується в загальний контекст вже вжитих Вашингтоном заходів щодо зниження енергетичних ризиків. Але офіційного підтвердження того, що саме такий рівень цін вважається базовим очікуванням Білого дому, на даний момент немає.
США і Катар ведуть переговори про можливу закупівлю українських дронів-перехоплювачів, призначених для знищення ударних БПЛА типу Shahed, на тлі зростання інтересу союзників до дешевших засобів протиповітряної оборони, повідомляє Reuters.
За даними агентства, мова йде, зокрема, про перехоплювач P1-SUN компанії SkyFall. Представник компанії заявив Reuters, що поставки можливі тільки при «зеленому світлі» з боку українського уряду і за умови, що експорт не знизить здатність України захищатися.
Reuters зазначає, що виробничі потужності SkyFall дозволяють випускати до 50 тис. перехоплювачів на місяць, а потенційний експорт без шкоди для потреб України оцінюється в 5-10 тис. одиниць.
Ефективність такого класу засобів ППО підтверджується українською статистикою: за даними українських військових, у лютому 70% дронів, збитих у Києві та навколо Києва, були знищені саме дронами-перехоплювачами.
Вартість перехоплювачів значно нижча за традиційні системи ППО. Reuters вказує, що SkyFall продає українським військовим P1-SUN приблизно за $1 тис. (залежно від комплектації), тоді як ракети PAC-3 для комплексу Patriot можуть коштувати до $4 млн за одиницю.
Вартість золота та інших дорогоцінних металів активно зростає в понеділок через ескалацію конфлікту на Близькому Сході.
До 9:57 кч котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися приблизно на 3,3%, до $5418 за унцію.
Ф’ючерси на срібло дорожчають на 3,3%, до $96,38 за унцію, на платину – на 2%, до $2422 за унцію.
Як повідомлялося, в суботу США та Ізраїль розпочали воєнні дії проти Ірану. Вони завдали понад тисячу ракетних ударів по іранських містах, в результаті атаки загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї.
Іран завдав ударів у відповідь по Ізраїлю і низці країн Перської затоки. Зокрема, постраждали житлові райони столиці Бахрейну, повідомляється про пошкодження низки готелів і аеропорту в Дубаї.
Тим часом ціна алюмінію на Лондонській біржі металів у понеділок підскочила майже на 3%, до $3,231 тис. за тонну. Зазначається, що сусідні з Іраном країни, включно з Саудівською Аравією, ОАЕ і Бахрейн, є великими виробниками алюмінію. За даними AZ China, на Близький Схід припадає близько 9% світового виробництва цього металу.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
EXPERTS CLUB, IRAN, ЗОЛОТО, ІЗРАЇЛЬ, США
Як повідомляє Fixygen, загострення навколо Ірану, включаючи удари США та Ізраїлю і подальші відповідні дії Тегерана, стало фактором підвищеної волатильності на ринку криптовалют: біткойн на тлі новин опускався нижче $64 тис., а ethereum знижувався сильніше.
Ринки одночасно переоцінювали ризики для сировини та інфляційних очікувань. Зокрема, Barclays допускав зростання Brent до $80 за барель у разі істотних перебоїв поставок на тлі напруженості між США та Іраном. На цьому тлі частина інвесторів зміщувалася в захисні активи: окремі матеріали відзначали зростання інтересу до токенізованого золота при зниженні BTC і ETH.
Можливі сценарії: при подальшій ескалації і зростанні нафтових ризиків крипторинок може довше залишатися в режимі risk-off з підвищеною волатильністю; при деескалації та поверненні апетиту до ризику ймовірний відскок; при розширенні санкційних та платіжних обмежень може посилитися попит на стейблкоіни, але паралельно зростуть і комплаєнс-ризики для інфраструктури.
За витратами на оборону розрив надзвичайно великий: США у 2024 році витратили близько $997 млрд, Ізраїль – близько $46,5 млрд, Іран – близько $7,9 млрд (оцінка SIPRI).
За людськими ресурсами картина інша: у США активна чисельність збройних сил становить близько 1,32 млн (оцінка на 2025 рік), у Ізраїлю регулярні сили становлять близько 169 тис. з масштабною опорою на резерв, в Ірані – близько 610 тис. активного складу (оцінки, що цитують IISS).
Ключова відмінність – у «проекції сили» і технологічній структурі. США залишаються єдиною країною з порівнянним набором інструментів для тривалої кампанії далеко від власної території – в тому числі з флотом з 11 атомних авіаносців і інфраструктурою постачання, розвідки і дозаправки. Про це йдеться в дослідженні інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Ізраїль, маючи значно менші ресурси, компенсує це якістю ВПС і ешелонованою ППО-ПРО. Зокрема, Ізраїль експлуатує і нарощує парк F-35I («Adir»), а його оборонна архітектура включає Iron Dome, David’s Sling і верхній ешелон Arrow (Arrow-3).
Іран, у свою чергу, робить ставку на асиметричні відповіді: ракетно-дроновий потенціал, розподілену інфраструктуру, сили КСІР і тиск через мережу союзних недержавних акторів. За оцінками США, Іран має найбільший арсенал балістичних ракет на Близькому Сході; окремі доповіді також фіксують довгострокові плани з розвитку далекобійних систем.
Нарешті, «ядерний фактор» працює по-різному для учасників. SIPRI відносить Ізраїль до числа дев’яти держав, що володіють ядерною зброєю (за відсутності офіційного підтвердження з боку Тель-Авіва), тоді як Іран офіційно ядерною зброєю не володіє, а суперечка точиться навколо масштабів і режиму контролю його ядерної програми.
Особовий склад
Іран: близько 610 000 діючих, близько 350 000 резервістів (оцінка IISS, Military Balance 2025).
Ізраїль: 169 500 діючих і 465 000 резервістів (IISS, Military Balance 2023 за зведенням Al Jazeera).
США: сумарна «дозволена чисельність» діючих на FY2026 – понад 1,3 млн (армія 454 000, флот 334 600, ВПС 320 000, КМП 172 300, Космічні сили 10 400, берегова охорона 50 000).
Висновок за «чистою арифметикою»: США за активним особовим складом приблизно в 2,2 рази більше Ірану, а США плюс Ізраїль – приблизно в 2,5 рази (але важливо, що «театрально доступне» угруповання США в регіоні зазвичай істотно менше загальної чисельності).
Сухопутні сили: танки і артилерія
Танки: Іран – понад 1 500 основних танків; Ізраїль – 2 200+ танків.
Співвідношення Ізраїль до Ірану – близько 1,5:1 за кількістю.
Артсистеми: Іран – майже 7 000 артсистем (від буксируваних гармат до РСЗО); Ізраїль – 530 артсистем (включаючи самохідні, буксирувані, РСЗО і міномети в одному зведенні).
За кількістю артзасобів Іран виглядає кратно «важчим» (близько 13:1), але це не дорівнює перевазі в точності, розвідці та контрбатарейній боротьбі.
США у відкритих зведеннях часто наводять не «всі танки на складах», а структуру бойових бригад: у армії США 11 бронетанкових бригад (ABCT) в активному компоненті і 5 – у Нацгвардії; у кожній ABCT по 87 танків Abrams. Це дає 1 392 танки Abrams саме у складі ABCT (без урахування інших місць служби та запасів).
Авіація: ключовий перекіс на користь США
Іран: близько 250 боєздатних літаків (IISS).
Ізраїль: 339 боєздатних літаків, включаючи 309 винищувачів/ударних (у зведенні також наведена структура парку F-16, F-15 і F-35).
США: тільки у ВПС США (без урахування палубної авіації ВМС і авіації КМП) – 2 027 літаків «fighter/attack» в Total Force і 1 430 в Active Force; сумарний парк ВПС (Total Force) – 5 003 літаки станом на кінець FY2024.
Щодо «бойової авіації» це означає порядок величини: ВПС США за класом fighter/attack приблизно в 8 разів перевершують іранську оцінку боєздатних літаків, а Ізраїль – приблизно на 35-40% більше Ірану за тією ж категорією «combat capable».
Флот: США – океанська міць, Іран – ставка на асиметрію
Іран, згідно з оцінками IISS, будує морську стратегію навколо асиметрії – мін, протикорабельних ракет, швидкісних катерів і малих субмарин; окремо зазначається, що ВМС Ірану мають понад 100 малих швидкохідних ударних катерів.
У США «база» інша: чисельність бойового флоту (battle force) – 293 кораблі на 1 жовтня 2025 року, а законодавчо закріплено мінімум «не менше 11 діючих авіаносців».
Підводний компонент США (офіційні fact files ВМС): приблизно 24 АПЛ типу Los Angeles в строю, 3 типу Seawolf і 24 типу Virginia, плюс 14 стратегічних Ohio-class SSBN; окремо зазначено, що 4 SSBN були переобладнані в SSGN.
Румунія та американська компанія Critical Metals Corp домовилися про підготовку проєкту зі створення в Румунії потужностей з переробки рідкісноземельної сировини, яку планують поставляти з родовища Tanbreez у Гренландії.
Як повідомив міністр енергетики Румунії Богдан Іван в ефірі Antena 3, влада має намір до середини квітня визначити фінансову модель проєкту і перелік металів, які будуть перероблятися, після чого уряд має затвердити відповідний меморандум.
Ще в грудні 2025 року Critical Metals заявляла про плани створити спільне підприємство з румунською FPCU для будівництва підприємства з переробки рідкісноземельних мінералів із проєкту Tanbreez, водночас компанія має намір постачати до Румунії 50% концентрату на весь термін розроблення родовища. У компанії підкреслювали, що проєкт покликаний скоротити залежність Європи від китайських переробних потужностей.
