Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
Джулія Девіс призначена новим послом Сполучених Штатів в Україні, повідомила речниця Державного департаменту США Теті Брюс під час брифінгу в четвер.
Відомо, що зараз Девіс виконує обов’язки посла США в Республіці Кіпр.
До призначення на посаду посла на Кіпрі Джулія Девіс працювала спеціальним посланником з питань Білорусі у Вільнюсі, Литва.
У 2020 році вона була затверджена на посаді першого посла США в Республіці Білорусь з 2008 року. Раніше Девіс працювала заступником помічника держсекретаря США у справах Західної Європи та Європейського Союзу в Бюро у справах Європи та Євразії, а також заступником Постійного представника Місії США при НАТО.
Уряд ухвалив рішення, необхідні для підписання угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відновлення, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Уряд ухвалив рішення, необхідні для підписання угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відновлення», – написав Шмигаль у телеграмі.
За його словами, в основі угоди п’ять ключових принципів.
– Рівноправність. Фонд створюється на основі 50/50 і обидві сторони мають рівне право голосу.
– Збереження контролю. Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами.
– Нові інвестиції, а не борги. Жодних боргових зобов’язань угода не передбачає.
– Гарантовані інвестори та покупці. Фонд інвестуватиме в проєкти і гарантуватиме комерційні закупівлі продукції на умовах «бери або плати».
– Узгодженість з євроінтеграційним курсом. Угода не становитиме перепони для отримання Україною членства в ЄС.
Шмигаль зазначив, що Фонд наповнюватиметься внесками США та України. Прибутки Фонду реінвестуватимуться виключно в Україну.
«Завдяки цій угоді зможемо залучити значні ресурси для відновлення, розпочати економічне зростання, отримати новітні технології від партнерів та стратегічного інвестора в особі США», – підсумував прем’єр.
Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса повідомив про розмову з президентом США Дональдом Трампом щодо мирного процесу в Україні.
«Ми обидва погодилися, що війну слід припинити якомога швидше, щоб запобігти подальшим непотрібним смертям», – написав Рамафоса в “Х” у четвер за підсумками зустрічі.
За його словами, сторони домовилися зустрітися найближчим часом, щоб обговорити питання відносин між США і Південною Африкою. «Ми також говорили про необхідність розвитку добрих відносин між нашими двома країнами», – додав Рамафоса.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість закриття майже 30 дипломатичних представництв у всьому світі, включно з двома консульствами в Боснії та Герцеговині – у Мостарі та Баня-Луці. Про це повідомляє видання Сербський Економіст з посиланням на внутрішній документ Держдепартаменту США.
Плани щодо скорочення дипломатичної присутності пов’язані з наміром адміністрації Трампа оптимізувати витрати федерального бюджету. За інформацією The New York Times, розглядається закриття 10 посольств і 17 консульств, а також скорочення або консолідація персоналу в інших зарубіжних місіях.
У Європі під загрозою закриття перебувають посольства в Люксембурзі та на Мальті, а також консульства у Франції, Німеччині, Греції, Італії, Португалії та Великій Британії. В Африці планується закриття посольств у Центральноафриканській Республіці, Еритреї, Гамбії, Лесото, Республіці Конго і Південному Судані .
Влада Республіки Сербської, одного з двох ентитетів Боснії і Герцеговини, прокоментувала можливе закриття американських консульств як частину економічної стратегії США. Голова
Народної скупщини Республіки Сербської Ненад Стевандич зазначив, що це відображає зміну політичного курсу Вашингтона.
Тим часом, посольство США в Сараєві заявило, що не має інформації про плани закриття консульств і продовжує роботу в звичайному режимі.
Джерело: https://t.me/relocationrs/840
