Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
США продовжують займати лідируючу позицію серед покупців українського переробленого чавуну: у I півріччі 2025 року на частку американського ринку припало понад 77% валютної виручки від експорту цієї продукції.
Згідно з даними Державної митної служби, за січень-червень Україна збільшила експорт чавуну на 47,5% в натуральному вираженні — до 883,2 тис. тонн проти 598,9 тис. тонн за той самий період 2024 року. У грошовому вираженні експорт зріс на 54,6% — до $349,4 млн.
Основні напрямки поставок у I півріччі:
США — 77,36% експортної виручки;
Італія — 11,96%;
Туреччина — 4,91%.
Раніше, з 12 березня 2025 року, адміністрація президента США Дональда Трампа ввела 25%-ві мита на українську металопродукцію, за винятком чавуну. Це дозволило українським експортерам зберегти конкурентні позиції на американському ринку і, як видно зі статистики, наростити поставки.
За підсумками 2024 року Україна експортувала 1,29 млн тонн переробленого чавуну на $500,3 млн, з яких 72,6% припало на США. Таким чином, у 2025 році США не тільки зберігають статус ключового торговельного партнера в цьому сегменті, але й посилюють своє значення для українського металургійного сектора.
Країни G7 домовилися зі Сполученими Штатами про звільнення американських і британських компаній від додаткових податків, повідомляє агентство Reuters у суботу.
Зокрема, група створила систему «пліч-о-пліч» у відповідь на те, що адміністрація США погодилася вилучити пропозицію про введення податку у відповідь на розділ 899 із законопроекту про податки і витрати президента Дональда Трампа, йдеться в заяві Канади, яка головує в G7.
Міністерство фінансів США також повідомило, що «паралельна система», про яку вдалося домовитися з «Великою сімкою», може зберегти важливі досягнення в рамках інклюзивної структури в боротьбі з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку.
«Сьогоднішня угода забезпечує таку необхідну визначеність і стабільність для цих компаній після того, як вони висловили свої побоювання», – заявила міністр фінансів Рейчел Рівз, додавши, що необхідно продовжити роботу над боротьбою з агресивним податковим плануванням і ухиленням від сплати податків.
Взимку 2025 року компанія Vertex Pharmaceuticals представила результати першого великого дослідження (фаза I/II) препарату zimislecel (раніше VX-880), заснованого на стовбурових клітинах. Це експериментальне лікування спрямоване на відновлення клітин острівців Лангерганса в печінці пацієнтів.
У випробуванні взяли участь 14 пацієнтів з важкою формою діабету 1-го типу і порушеннями виявлення гіпоглікемії. Всі учасники отримали одну інфузію zimislecel в печінкову вену і стартову імуносупресивну терапію без глюкокортикоїдів. За даними за один рік 10 з 12 повністю припинили ін’єкції інсуліну, ставши інсулінонезалежними, решта двоє пацієнтів знизили дозу інсуліну на 92% в середньому. У всіх учасників нормалізувався рівень HbA1c (<7%) і вони провели більше 70% часу в глікемічному діапазоні 70-180 мг/дл.
Побічні ефекти:
• Нейтропенія спостерігалася у 3 пацієнтів;
• Зафіксовано два летальних випадки: один від криптококового менінгіту (поза протоколом), інший — внаслідок важкої когнітивної патології, не пов’язаної з лікуванням.
Припинення інсулінової терапії у 83 % учасників — це дуже серйозне досягнення, що означає можливість відновлення ендогенної секреції інсуліну. Американська діабетологічна асоціація (ADA) назвала дані «безпрецедентними» після трьох етапів подачі на конференції ADA-2025 в Чикаго.
Однак слід врахувати, що дослідження було невеликим (12–14 учасників) і коротким (12 місяців); потрібен масштабний контрольний досвід. Дані про довгострокову ефективність, безпеку та комерційну цінову доступність поки що невідомі.
Зараз розпочато фазу III, в ході якої планується участь близько 50 пацієнтів. Очікується, що наступні результати з’являться в кінці року, після чого почнеться подача документів до FDA.
Препарат позиціонується як проривна «функціональна ремісія» для групи хворих з важким діабетом і схильністю до гіпоглікемічних подій. Якщо повністю підтвердиться ефективність, це стане глобальною революцією в терапії діабету 1-го типу.
Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.