Президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив про розгортання (мобілізацію) до 4–4,5 млн бійців Боліваріанської національної міліції у відповідь на «загрози з боку США» та нарощування американської військової присутності в Карибському басейні. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ, зокрема El País, CBS News та Al Jazeera.
За даними видань, заява Мадуро пролунала після рішення США подвоїти винагороду за інформацію, що призведе до його арешту та/або засудження, — до $50 млн. Про підвищення винагороди поінформували Держдепартамент США та агентства Associated Press/PBS.
El País та інші джерела також зазначають, що венесуельська мобілізація стала відповіддю на розміщення американських есмінців та інших сил поблизу узбережжя країни, що підвищило напруженість у регіоні. Раніше Вашингтон звинуватив Мадуро в участі у міжнародному наркоторгівлі та пов’язаних злочинах; рішення про збільшення винагороди було оголошено цього місяця.
Американські та міжнародні аналітичні видання відзначають зростання військово-політичної риторики обох сторін і попереджають про ризики подальшої ескалації. Водночас незалежного підтвердження початку «війни» між США та Венесуелою немає; йдеться про мобілізаційні кроки та підвищену готовність на тлі політичного протистояння.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, під час якої сторони обговорили існуючу дипломатичну ситуацію та можливості, які вона відкриває зараз.
«Президент Ердоган підтвердив готовність своєї країни організувати саміт лідерів України, США, Росії та Туреччини», – написав Зеленський у Telegram у вівторок.
За його словами, Ердоган заявив, що будь-які переговори без України не принесуть стабільного миру.
«Однаково розуміємо всі ризики і загрози. Імітований, а не чесний мир, точно не втримається довго і буде спонукати Росію до ще більшого захоплення територій. Зазначив, що ми готові до будь-яких форматів зустрічі заради того, щоб припинити вбивства і закінчити війну», – додав президент України.
Також сторони обговорили заходи на найвищому рівні, які Україна готує під час Генасамблеї ООН, і участь в них Туреччини.
Як повідомляється на сторінці президентства Туреччини в Х, під час розмови, яка відбулася на прохання української сторони, були обговорені двосторонні відносини між Туреччиною та Україною, а також регіональні та глобальні питання.
“Визнавши цінним прогрес, досягнутий у прямих переговорах у Стамбулі між Україною і Росією, президент Ердоган висловив побажання досягнення змістовних результатів у наступних раундах для припинення вогню на шляху до міцного миру. Зазначивши, що Туреччина готова прийняти саміт на рівні лідерів, президент Ердоган висловив переконання, що створення робочих груп у військовій, гуманітарній та політичній сферах прокладе шлях до проведення саміту”, – йдеться в повідомленні.
Також Ердоган підкреслив, що Туреччина продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Як повідомлялося, минулої п’ятниці президент США Дональд Трамп оголосив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Білий дім шукає майданчик для можливої зустрічі наприкінці наступного тижня, де США, Росія та Україна могли б обговорити врегулювання конфлікту — при цьому Україна активно вимагає своєї участі в будь-яких переговорах.
Представники CBS News підтверджують, що адміністрація США шукає майданчик для зустрічі президентів Трампа, Путіна і Зеленського, яка може відбутися вже наступного тижня.
Саміт між Трампом і Путіним запланований на 15 серпня в Анкориджі (Аляска), який в адміністрації США називають ознайомчою зустріччю, без чітких обіцянок завершення конфлікту.
Рабочая группа по цифровым активам при Белом доме США представила стратегический отчет с рекомендациями по формированию новой нормативной базы для криптоиндустрии. Этот документ призван заложить основу «золотой эры криптовалют» в Соединенных Штатах — на фоне ужесточения контроля в ЕС и Китае.
В состав группы вошли ключевые фигуры:
• Министр финансов Скотт Бессент;
• Министр торговли Говард Лютник;
• Глава SEC (Комиссии по ценным бумагам и биржам) Пол Аткинс.
Основные положения документа
1. Разделение полномочий между SEC и CFTC. Криптовалюты будут классифицированы по четкой таксономии:
Токены с признаками ценных бумаг (например, utility-токены или ICO-проекты) останутся под контролем SEC.
Товарные токены, включая Bitcoin и Ethereum, перейдут в зону ответственности CFTC, включая спотовые рынки.
Комментарий Пола Аткинса (SEC):
«Рациональная нормативная база — лучший способ защитить инвесторов, обеспечить прозрачность и сохранить лидерство США на мировых рынках капитала».
2. Поддержка стейблкоинов как геоэкономического инструмента
Документ особо подчеркивает:
• важность долларовых стейблкоинов для глобального финансового доминирования США;
• необходимость правового контроля над их эмиссией;
• обязательное взаимодействие эмитентов с правоохранительными органами, включая возможность замораживания или ареста цифровых активов.
3. Запрет на разработку цифрового доллара (CBDC)
Рабочая группа рекомендует официально отказаться от идеи государственной цифровой валюты, аргументируя это угрозой приватности и расширением полномочий Федерального резерва. Это соответствует позиции Дональда Трампа, заявившего, что цифровой доллар — «дорога к тоталитарному контролю».
4. Реформа налогообложения
Предлагается:
• создать отдельный налоговый режим для цифровых активов;
• признать криптовалюты отдельным классом имущества;
• учесть особенности стейкинга, DeFi, DAO и других форм цифрового дохода.
5. Вовлечение традиционных банков.
Белый дом предлагает разрешить американским банкам легально предоставлять услуги по хранению криптовалют, а также связанные с этим инвестиционные и расчетные продукты. Это способ усилить конкуренцию с криптобиржами и привлечь институциональный капитал.
США делают ставку на крипто-лидерство, но по-своему.
• Новый подход отличается от моделей Китая или ЕС. Если Пекин строит тотальный цифровой контроль через юань-CBDC, а Европа — жестко регулирует DeFi и вводит лицензирование кошельков, то США выбирают либерально-институциональный путь, не отказываясь от рыночной инициативы.
• Отказ от CBDC — шаг, который вызовет восторг у сторонников приватности, но может ослабить позиции США в международной конкуренции цифровых валют. Тем не менее, за этим стоит и политическая прагматика: в условиях выборов 2024 года эта позиция выгодна Трампу и его электорату.
• Признание роли стейблкоинов говорит о том, что Белый дом больше не видит их как угрозу. Напротив — они становятся инструментом проекции американской денежной политики в глобальном масштабе.
• В перспективе может быть реализована новая налоговая юрисдикция, стимулирующая возвращение криптостартапов из офшоров и регистраций в Сингапуре, на Мальте и в ОАЭ обратно в США.
Комментарий от команды Трампа
В отчете нет прямых упоминаний биткоин-резервов, но Бо Хайнс, представитель Трампа по криптовалютам, заявил:
«Инфраструктура под резервы в биткоине уже разрабатывается. Подробности — позже».
Это подтверждает — крипта может стать частью экономической платформы Трампа в 2025 году.
Отчет рабочей группы Белого дома знаменует собой поворотный момент — США не только не запрещают крипту, а готовятся взять под контроль глобальное криптопространство. Если рекомендации будут реализованы, это усилит приток капитала в американские проекты и создаст стандарты, на которые будет ориентироваться весь мир.
Источник: https://t.me/relocationrs/1247
США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
