Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 32,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,140 млн тонн із 2,374 млн тонн. Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, опублікованою в понеділок увечері, виплавка сталі зросла на 37% до січня-червня-2023 – до 3,874 млн тонн, а виплавка чавуну збільшилася на 22,3% – до 3,467 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Металургійні підприємства України в травні поточного року збільшили виробництво сталі до 738 тис. тонн, що на 26,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (583 тис. тонн) і на 3,2% більше за попередній місяць (квітень, коли було вироблено 715 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у травні зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня виглядає наступним чином: Китай (92,860 млн тонн, зростання на 2,7% до травня-2023), Індія (12,218 млн тонн, більше на 3,3%), Японія (7,168 млн тонн, менше на 6,3%), США (6,939 млн тонн, “мінус” 1,5%), РФ (6,320 млн тонн, “менше на 0,9%), Південна Корея (5,162 млн тонн, менше на 10,9%), Іран (3,253 млн тонн, зростання на 2,1%), Туреччина (3,213 млн тонн, більше на 11,6%), Німеччина (3,187 млн тонн, “мінус” 1,9%) і Бразилія (2,584 млн тонн, менше на 7,4%).
Сумарно в травні 2024 року виплавка сталі зросла на 1,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 165,107 млн тонн.
У січні-травні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (438,610 млн тонн, зниження на 1,4% до січня-травня-2023), Індія (61,926 млн тонн, більше на 7,7%), Японія (35,674 млн тонн, менше на 2,3%), США (33,374 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (30,875 млн тонн, “мінус” 2,5%), Південна Корея (26,382 млн тонн, менше на 6,3%), Німеччина (16,173 млн тонн, більше на 3,7%), Туреччина (15,544 млн тонн, більше на 19,8%), Іран (14,035 млн тонн, більше на 9,1%) і Бразилія (13,560 млн тонн, більше на 0,6%).
Загалом за 5 міс.-2024 виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 793,211 млн тонн.
Водночас Україна за 5 міс-2024 виробила 3,139 млн тонн сталі, що на 31,2% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 5 міс-2023 – 2,392 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-травня.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-травні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 29,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,568 млн тонн з 1,982 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром» у п’ятницю ввечері, за цей період виплавка сталі зросла на 31,2% до січня-травня-2023 – до 3,139 млн тонн із 2,392 млн тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 20,8% – до 2,839 млн тонн з 2,350 млн тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 Україна збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі – на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну – на 44,5%, до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
У січні-лютому 2024 року випуск прокату зріс на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн з 590 тис. тонн, сталі на 52% – до 1,076 млн тонн з 708 тис. тонн, чавуну на 42,5% – до 1,050 млн тонн з 737 тис. тонн.
У першому кварталі 2024 року наростила випуск загального прокату на 35,5%, до 1,389 млн тонн, сталі на 36,6%, до 1,687 млн тонн, чавуну на 32,1%, до 1,589 млн тонн.
За січень-квітень 2024 року випуск загального прокату зріс на 30,5%, до 1,973 млн тонн з 1,512 млн тонн, сталі на 32,8% – до 2,402 млн тонн з 1,809 млн тонн, чавуну на 25,1% – до 2,186 млн тонн з 1,747 млн тонн.
Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Завод «Каметсталь» гірничо-металургійної групи «Метінвест», створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), розширює сортамент сталі, яку можна виплавляти за економною технологією з попереднім підігрівом металобрухту.
Згідно з інформацією підприємства, особливість ефективної технології плавок з підігрівом полягає в тому, що одразу після завалки металевого брухту в конвертер, перед заливанням рідкого чавуну, брухт прогрівають за допомогою кисню і з використанням газового вугілля. Це дає змогу збільшувати обсяги використання металобрухту, завдяки чому зменшуються витрати рідкого чавуну під час виробництва сталі, а отже – її собівартість.
При цьому наголошується, що для розробки та впровадження цієї технології в конвертерному цеху «Каметсталі» було ретельно підібрано параметри плавки, визначено обсяги кисню та газового вугілля для підігріву, оптимальні режими нагріву брухту, щоб не допустити утворення рідкої фази під час заливання чавуну, та режими продувки плавки.
“Відпрацьована технологія вже довела свою економічну ефективність з дотриманням параметрів і вимог щодо якості виплавлюваної сталі в конвертері. Тому сталеплавильники продовжують розвивати й удосконалювати своє досягнення, системно збільшуючи частку плавок з попереднім підігрівом металобрухту та знижуючи витрату рідкого чавуну під час виробництва сталі”, – резюмується в інформації.
«Каметсталь» створена на базі ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи «Метінвест» за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі до 715 тис. тонн, що на 24,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (574 тис. тонн) і на 17% – березня поточного року (611 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Водночас Україна за 4 міс-2024 виробила 2,402 млн тонн сталі, що на 32,8% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 4 міс-2023 – 1,809 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-квітня.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Рекордом останніх років для України було 8 (восьме) місце в рейтингу країн-виробників сталі, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel). Восьме місце Україна посідала у 2013 році, далі пішло погіршення позицій і навіть випадання з топ-20 країн-виробників сталі.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 5% до попереднього кварталу – до 469 тис. тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 10% до I кв.-2023 і на 5% до IV кв.-2023, до 448 тис. тонн, коксу – на 11% і на 3% відповідно, до 283 тис. тонн. Зокрема, в I кв.-2024 “Каметсталь” виробила 403 тис. тонн чавуну і 469 тис. тонн нерафінованої сталі, що нижче за показники 2023 року та здебільшого спричинено зупинкою доменної печі №9 на плановий капремонт у березні 2024 року.
У I кв. -2024 року випуск товарних напівфабрикатів склав 166 тис. тонн, скоротившись на 5% порівняно з I кв. -2023, і на 41% до попереднього кварталу, переважно через зупинку ДП-9 “Каметсталі” на ремонт, а також через зростання внутрішнього споживання на стадіях переробки переробки.
У першому кварталі 2024 року випуск готової продукції збільшився на 4% до попереднього кварталу, і на 8% до аналогічного періоду минулого року – до 584 тис. тонн. При цьому випуск плоского прокату збільшився на 12% до I кв. -2024, але знизився на 1% до IV кв. -2023, до 282 тис. тонн, що зумовлено збільшенням портфеля замовлень на прокатних станах в Італії та Великій Британії, а випуск довгого прокату знизився на 3% до I кв. -2023, і зріс на 17% до IV кв. -2024, до 302 тис. тонн.
Зокрема, випуск товстолистового гарячекатаного прокату збільшився на 8% порівняно з минулим роком, до 253 тис. тонн у зв’язку зі зміною портфеля замовлень на користь цієї продукції у Ferriera Valsider в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн у зв’язку з відновленням виробництва оцинкованого холоднокатаного прокату в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн. тонн у зв’язку з відновленням виробництва в Unisteel в Україні на тлі більш стабільних поставок електроенергії в першому кварталі 2024 року, ніж у першому кварталі 2023 року; випуск сортового прокату збільшився на 17%, оскільки виробництво заготовки на “Каметсталі” стабілізувалося, а поставки на Promet Steel у Болгарії нормалізувалися.
При цьому нагадується, що 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Заводи групи в Україні, крім Маріуполя та Авдіївки, продовжують працювати на різних рівнях завантаження потужностей, з урахуванням безпеки, персоналу, електропостачання, логістики та економічних чинників.
У першому кварталі 2024 року обсяг виробництва коксу знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу, до 283 тис. тонн, після зупинки деяких осередків коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
Також повідомляється, що Метінвест у січні-березні-2024 наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,859 млн тонн, окатишів на 31% – до 1,585 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
“У результаті в першому кварталі 2024 року обсяг виробництва ЗРК зріс на 36% порівняно з попереднім кварталом, до 4,859 млн тонн; випуск товарної залізорудної продукції збільшився на 41% до попереднього кварталу, до 4,403 млн тонн; випуск товарного залізорудного концентрату зріс на 53% до попереднього кварталу – до 2,818 млн тонн; випуск товарних котунів збільшився на 23% до попереднього кварталу, до 1,585 млн тонн, частково через збільшення замовлень на котуни”, – констатують у пресрелізі.
Розблокування українських портів на Чорному морі та збільшення портфеля замовлень на котуни мали такі наслідки в I кв. -2024 порівняно з I кв. -2023: випуск валового залізорудного концентрату збільшився у 2,2 раза, товарної залізорудної продукції – у 2,3 раза, товарного залізорудного концентрату – у 4 рази, товарних котунів – на 31%, зазначається у звіті.
У прес-релізі пояснюється, що скорочення випуску групою вугільного концентрату на 4% до попереднього кварталу і на 26% до аналогічного періоду минулого року відбулося через падіння видобутку на в компанії “Метінвест-Покровськвугілля” на 6% до IV кв. -2023 і на 9% до I кв. -2023, до 640 тис. тонн, і за рахунок погіршення якості коксівного вугілля і зниження видобутку. При цьому випуск вугільного концентрату на United Coal (США) залишився практично на колишньому рівні до попереднього кварталу – 446 тис. тонн, але знизився на 41% через простій шахти Carter Roag і зниження видобутку на деяких шахтах Wellmore.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2023 році збільшив загальне виробництво залізорудного концентрату на 4% порівняно з 2022 роком – до 11,092 млн тонн, окатишів на 66% – до 5,283 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 10%, до 5,455 млн тонн.
Група у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком – до 2,025 млн тонн, чавуну на 36% – до 1,765 млн тонн, коксу – на 25%, до 1,241 млн тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
