“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.
В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.
У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.
За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.
Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.
У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.
За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.
У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.
При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.
Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у січні-вересні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 38,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 941,511 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 40,7% – до $450,242 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (36,68% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,78%) та Польщі (13,70%).
У зазначений період Україна імпортувала 80,635 тис. тонн напівфабрикатів на $59,445 млн, в основному з Оману (37,26%), Німеччини (22,19%) та Індії (16,31%), тоді як за 9 міс-2024 ввезла 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,843 млн тонн з 4,821 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 6,1% – до 5,523 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,1%, до 5,792 млн тонн.
У вересні було вироблено 587 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 633,2 тис. тонн прокату, 649,4 тис. тонн сталі, 747,5 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Металургійні підприємства України в серпні поточного року зменшили виробництво сталі на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 649 тис. тонн з 691 тис. тонн, але наростили на 11,7% до попереднього місяця (581 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у серпні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до серпня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай – 77,370 млн тонн (“мінус” 0,7% до серпня-2024), Індія – 14,087 млн тонн (+13,2%), США – 7,156 млн тонн (+3,2%), Японія – 6,636 млн тонн (-3,4%), РФ – 5,5 млн тонн (-4,6%), Південна Корея – 5,177 млн тонн (-6,1%), Туреччина – 3,394 млн тонн (+7,9%), Бразилія – 2,866 млн тонн (-4,6%), Німеччина – 2,577 млн тонн (-10,5%) та В’єтнам – 2,040 млн тонн (+13,8%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 145,288 млн тонн.
За підсумками восьми місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 671,810 млн тонн (-2,8% до січня-серпня-2024), Індія – 108,920 млн тонн (+10,2%), США – 54,552 млн тонн (+1,6%), Японія – 54,099 млн тонн (-4,5%), РФ – 46,091 млн тонн (-4,8%), Південна Корея – 41,061 млн тонн (-3,5%), Туреччина – 24,878 млн тонн (+0,2%), Німеччина – 22,405 млн тонн (-11,9%), Бразилія – 22,180 млн тонн (-1,5%) та Іран – 19,781 млн тонн (-3,6%).
Метпідприємства України за вісім місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,912 млн тонн з 5,274 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-серпні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 230,635 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Китай представив новий план дій для сталеливарної промисловості, що включає комплекс заходів щодо вирішення хронічної проблеми надлишку пропозиції. Це відбувається на тлі активізації зусиль Пекіна щодо припинення низки цінових воєн, що вирують в економіці, пише South China Morning Post.
План, що включає сувору заборону на введення в дію додаткових потужностей і заходи щодо прискорення виведення з експлуатації застарілого обладнання, може стати прикладом для інших галузей, які страждають від перевиробництва і надмірної конкуренції.
Документ, опублікований міністерством промисловості та інформаційних технологій спільно з низкою інших відомств у понеділок, закликає до суворого контролю за потужностями і обсягами виробництва сталі. У ньому підкреслюється, що для стабілізації галузі необхідні «скоординовані зусилля як з питань пропозиції, так і попиту».
Метою плану є «прискорення переходу від старих до нових драйверів зростання, розвиток нових продуктивних сил і подальше підвищення стійкості та безпеки промислових ланцюжків і ланцюжків поставок». Сталеливарна промисловість повинна прагнути до щорічного нарощування доданої вартості приблизно на 4% в наступні два роки і завершення модернізації понад 80% сталеливарних потужностей для досягнення наднизьких викидів шкідливих речовин до кінця цього року.
Хоча на частку сталеливарних компаній КНР припадає більше половини світового виробництва, середня рентабельність у компаній з лістингом у 2024 році склала мінус 0,26% через структурні проблеми в галузі, йдеться в звіті.
За даними CINDA Securities, за першу половину вересня в країні було випущено 7,44 млн тонн п’яти основних видів сталевої продукції, що приблизно на 5,8% більше, ніж за той же період роком раніше. Запаси сталі збільшилися на 12,1% – до 11,01 млн тонн, в той час як споживання знизилося приблизно на 4,6% і склало 8,5 млн тонн.
Зведений індекс цін на сталь зараз знаходиться на рівні 3507 юанів ($493) за тонну, що приблизно на 2,6% вище торішнього показника, але приблизно на 14% менше, ніж у 2023 році.
Китай у 2024 році знизив виплавку сталі на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Україна у січні-серпні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 39,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 795,769 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 40,8% – до $384,215 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (39,36% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,42%) і Польщі (14,38%).
В зазначений період Україна імпортувала 46,604 тис. тонн напівфабрикатів на $35,242 млн, в основному з Оману (38,41%), Німеччини (26,24%) та Чехії (18,61%), тоді як за 8 міс-2024 ввезла 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
