Ситуація в металургії України наразі є катастрофічною, зокрема через обстріли на підприємствах групи «Метінвест» було зруйновано п’ять печей, на «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) — дві печі, заводи не працюють, заявив керівник офісу генерального директора групи
«Метінвест» Олександр Водовиз на Форумі економічної стійкості під егідою Forbes Україна в Києві в середу.
«Зруйновано абсолютно всі заводи. Це Arcelor, «Метінвест», завод імені Петровського (ДМЗ Ярославського) та «Інтерпайп». Потрапляння були кілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо. Я знаю, що Arcelor не працює. Наскільки мені відомо, завод Петровського також зупинено. І «Інтерпайп», наскільки я знаю, теж не відремонтував свій трансформатор», – сказав Водовиз.
За його словами, у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі, підприємства «Метінвесту» досі зупинені.
«Ми стоїмо на місці й оцінюємо (можливості відновлення роботи). Ми намагалися запустити виробництво на «Запоріжсталі»: запустили піч, вона пропрацювала 10 годин і – другий збій. Щоб ви розуміли, запуск печі – це від 50 млн доларів, а сама піч коштує 0,5 млрд доларів. Щоб її якось відремонтувати – це величезні кошти», – пояснив топ-менеджер.
Він додав, що компанія зверталася за допомогою в цій ситуації до різних міністерств, але запропонована допомога – на рівні 2–5 млн грн.
Водовиз, погоджуючись із необхідністю підтримки малого бізнесу, водночас наголосив, що великий бізнес – це основа, навколо якої працює малий бізнес.
«Вони постачають нам воду, кабелі, виконують роботи. У нас 50 тисяч контрагентів. На жаль, на сьогодні немає рішення для великого бізнесу. Тут одна шанована людина поставила запитання Міністерству економіки: який план? Ви всі чули цей план? Я його не чув. Плану зараз немає. Тому нам би хотілося почути, який план. Що далі? Нам звільняти людей чи не звільняти? Ми всі живемо в очікуванні», — сказав керівник офісу генерального директора «Метінвесту».
За його словами, наразі група планує свої дії максимум на місяць уперед.
«Ніхто не заглядає далі півроку. Усі сидять і спостерігають, що буде. Моє бачення таке, і ми для себе бачимо, що ситуація в економіці надзвичайна. І потрібні надзвичайні рішення. Не можна жити в надзвичайній ситуації й ухвалювати рішення, які ухвалюються завжди», – вважає експерт.
Відповідаючи на запитання про обсяг інвестицій, необхідних для відновлення, Водовиз зазначив, що в групі це ще не підраховувалося.
«Ми ще не підрахували, але для прикладу я вам навів, що одна піч – це $500 млн, якщо її будувати фактично з нуля, а у нас пошкоджені всі п’ять печей. У Arcelor пошкоджено дві. Це мільярди доларів. Але ми вивчаємо ситуацію. Зараз ми точно не будемо вкладати гроші у відновлення, тому що не розуміємо, як ситуація розвиватиметься далі», – пояснив топ-менеджер.
Він зазначив, що якщо ситуація протягом місяця-двох якось зміниться, тоді будуть ухвалені відповідні рішення, але зараз їх немає. І уточнив, що в «Метінвесті» ухвалення рішення залежить від трьох причин, і не всі вони військові. Хоча головне, перше – це обстріли, удари по підприємствах.
«Друге – це порти. Зараз ми не вивозимо, не експортуємо, хоча до 2026 року були найбільшим експортером у країні. І третє рішення, як би дивно це не було, – це наші європейські друзі-партнери, які повністю закрили нам експорт металопродукції. Вони запровадили СВАМ, вони запровадили квоти. І при цьому обіцяли нам, що цього не буде. Ми вели переговори як з Міністерством євроінтеграції, так і з Міністерством економіки. Але ЄС все одно запровадив ці заходи», – констатував Водовиз.
За його словами, це три основні великі проблеми, які необхідно вирішити.
Щодо державної допомоги, менеджер заявив: «Ми не звертаємося до держави, ми не просимо якихось грантів, ми не хочемо, щоб держава нас фінансувала. Ми просто хочемо бути в рівних умовах. Є, наприклад, програма Ukraine Facility. Я знаю, що якісь кошти з Ukraine Facility виділяються. На жаль, у нас немає доступу до цієї програми, хоча ми б хотіли його мати», – сказав топ-менеджер.
Що стосується ідей про підвищення податків, то, на його думку, «ні до чого доброго вони не приведуть».
«Тут, напевно, будь-який бізнес скаже: не заважайте нам», – підсумував Водовиз.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних та металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %), які спільно ним керують. ТОВ «Метинвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метинвест».
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року зменшив випуск прокату на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 488,7 тис. тонн із 1 млн 839,3 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за вісім місяців року становила 1 млн 681,7 тис. тонн (у січні-серпні-2025 – 2 млн 105,5 тис. тонн), чавуну – 1,816 млн тонн (2 млн 339,2 тис. тонн).
У серпні “Запоріжсталь” виробила 42,4 тис. тонн чавуну, 46,2 тис. тонн сталі, відвантажила 45 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця виробила 301,2 тис. тонн чавуну, 284,9 тис. тонн сталі, відвантажила 243,7 тис. тонн прокату.
“Суттєве зниження виробництва – наслідок ворожої атаки 11 серпня 2026 року, коли пошкоджень дістали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств “Метінвесту”, зокрема основні й допоміжні потужності доменного виробництва комбінату. Це призвело до повної зупинки “Запоріжсталі”. Російська армія знову атакувала зупинену “Запоріжсталь” 27 серпня 2026 року, поціливши в обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті площі. Це чергове свідчення того, що російські війська системно завдають ударів по цивільній промисловій інфраструктурі та людях, які там працюють”, – констатується в пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку сталі на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,3 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 277 тис. тонн сталі, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
