Світовий банк у межах проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)” спрямує Україні $232 млн на компенсації за дрібні ремонти приватних будинків і квартир, які постраждали від російського вторгнення.
“Проєкт HOPE допоможе тисячам українських родин отримати кошти, щоб розпочати ремонт своїх будинків до настання зими. Проєкт також підтримає уряд України у створенні засад для сталого, інклюзивного та зеленого відновлення – це колосальне завдання, яке потребуватиме часу та значної міжнародної підтримки. Світовий банк підтримує Україну на її шляху відновлення житла та іншої міської інфраструктури”, – повідомила віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелла Бассані, чиї слова наведені у пресрелізі.
Початкове фінансування проєкту становить $232 млн, з яких $70 млн – кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку, забезпечений гарантією уряду Японії, $162,5 млн – грант від багатостороннього донорського Цільового фонду підтримки відновлення і реформування України.
Поточне фінансування дасть змогу відшкодувати витрати на усунення часткових пошкоджень і ремонти 98 тис. окремих будинків і 8 тис. сімей у 160 багатоквартирних будинках у п’яти регіонах. У пресрелізі зазначається, що бенефіціари програми отримають компенсацію за ремонти.
Пізніше очікується додаткове фінансування до $800 млн від Світового банку та партнерів у вигляді кредитних гарантій, грантів та інших внесків, зазначено в повідомленні.
“Станом на лютий 2023 року, загальна вартість завданих збитків житловому сектору України оцінювалася у понад $50 млрд. Цей проєкт покликаний допомогти відремонтувати приблизно дві третини пошкоджених житлових будинків у країні, які вважаються придатними для ремонту”, – повідомляють у пресрелізі.
Запуском проєкту займатиметься Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення).
Зазначається, що проєкт HOPE – четвертий рамковий проєкт Світового банку, затверджений в Україні цього року.
За оцінками, пошкоджень від російського вторгнення зазнали 1,4 млн житлових одиниць, що становить 7% від загального житлового фонду, де проживає 3,5 млн осіб. При цьому 87% пошкодженого житла – багатоквартирні будинки, переважно в міських районах.
Підготовку нових рамкових проєктів “Удосконалення результатів освіти в скрутний час” (Lifting up Education And Results in times of Need, LEARN) та “Інвестиції в соціальний захист для інклюзивності, стійкості та ефективності” (INSPIRE) обговорили Міністерство фінансів України та представники Світового банку 29 серпня.
Як ідеться в повідомленні Мінфіну на його сайті в середу, орієнтовна вартість цих проєктів становить відповідно $500 млн і $1,2 млрд.
Уточнюється, що також у центрі уваги був анонсований раніше цього року новий проєкт “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (Heal Ukraine) обсягом EUR368 млн.
Мінфін нагадав, що наразі реалізуються проєкти “Вдосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” обсягом $200 млн, “Модернізація системи соціальної підтримки населення України” обсягом $750 млн.
Вказується, що на зустрічі заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев наголосив на важливості для України реалізації заходів, спрямованих на формування людського капіталу, зокрема розвиток сфер охорони здоров’я, освіти та соціального захисту.
“Для нас зараз одним із головних викликів є напрацювання ефективних заходів і стимулювання наших громадян повертатися в Україну та вкладати свій капітал у розвиток і відновлення держави. Крім того, ми також маємо напрацювати необхідні рішення, щоб шкільна освіта стала якісною та ефективною для дітей”, – сказав він.
На його думку, новий спільний проєкт LEARN забезпечить нагальні потреби у відновленні сфери освіти в Україні.
Заступник міністра додав, що окремо було приділено увагу продовженню реформи “Нова українська школа”.
НЕК “Укренерго”, Міністерство енергетики та Міністерство фінансів підписали зі Світовим банком дві угоди про виділення компанії грантової допомоги обсягом $240 млн для підвищення надійності енергосистеми, повідомив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Майже $240 млн – ще один значний внесок наших міжнародних партнерів у забезпечення стійкості нашого з’єднання з європейською енергосистемою та відновлення високовольтних підстанцій”, – написав він у своєму Facebook у вівторок увечері.
Згідно з його повідомленням, перша угода передбачає надання “Укренерго” грантових коштів уряду Німеччини, які будуть спрямовані на закупівлю та встановлення STATCOM – спеціальних пристроїв, що підвищують стабільну роботу енергосистеми.
“Укренерго” виконує важливу технічну умову ENTSO-E для посилення нашого з’єднання з європейською мережею. Пристрої STATCOM дадуть змогу не лише збільшити стійкість української енергосистеми, а й позитивно впливатимуть на збалансованість усієї об’єднаної європейської континентальної мережі”, – пояснив Кудрицький.
Іншим документом визначено передачу НЕК допомоги на закупівлю спецтехніки, автотрансформаторів та іншого високовольтного обладнання, пошкодженого ударами російських ракет і дронів.
Водночас голова “Укренерго” подякував уряду України, віцепрезиденту СБ у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллі Бассані та регіональному директору СБ у справах країн Східної Європи Арупу Банерджі “за плідну спільну співпрацю та зміцнення енергетичної безпеки України”.
Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Частину донорських коштів на швидке відновлення України спрямовують через створений Світовим банком наприкінці минулого року новий Цільовий фонд підтримки, відновлення і реформування України (URTF), розмір якого банк має намір довести до $2 млрд, повідомив глава СБ Давид Малпасс.
“Ми маємо намір наростити цей фонд до $2 млрд і мобілізувати додатково від $1 млрд до $2 млрд від приватних партнерів”, – сказав він у середу на третьому “круглому столі” міністрів на підтримку України, що відбувся в рамках весняних зборів СБ і МВФ у Вашингтоні.
Малпасс уточнив, що цей механізм створено для мобілізації додаткової підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з Групи Світового банку, яка працює з приватним сектором і вже виділила близько $150 млн приватному сектору України за підтримки партнерів-донорів по всій Європі.
“Ми зобов’язалися розділити ризики з IFC”, – зазначив глава СБ.
Він додав, що багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (MIGA), яке також входить до Групи СБ, допоможе у вирішенні цієї задачі і вже надало гарантії для України на суму понад $116 млн з початку війни.
“Вкрай важливо підтримувати довгострокове зростання країни за допомогою реалізації проєктів у таких секторах, як енергетична інфраструктура, транспорт, сільське господарство і людський капітал. Наші інвестиції супроводжуватимуться консультаціями з політики та реформ, а також структуруванням життєздатних проєктів, які можуть мобілізувати приватний капітал”, – підкреслив Малпасс.
Як уточнив наприкінці лютого цього року регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі агентству “Інтерфакс-Україна”, на той момент у фонді URTF було акумульовано $295 млн.
Світовий банк прогнозує зростання економіки Узбекистану у 2023 році на 5,1%, тоді як у січні поточного року підтверджував свій жовтневий прогноз зростання ВВП країни на 4,9%.
“Очікується, що в Узбекистані економічне зростання досягне 5,1% у 2023 році і поступово пришвидшиться у середньостроковій перспективі”, – йдеться в квітневому огляді банку Europe and Central Asia Economic Update.
Прогноз зростання ВВП на 2024 рік – 5,4%, на 2025 рік – 5,8%.
За оцінками експертів СБ, розв’язана Росією повномасштабна війна проти України та складнощі з транспортною логістикою, пов’язані із запровадженими проти РФ санкціями, як очікується, й надалі впливатимуть на зростання цін на продовольство та енергетичні ресурси та знизять приватне споживання.
Обсяги приватних інвестицій та торгівлі зростатимуть, а грошові перекази до Узбекистану стабілізуються порівняно з їхнім піком у 2022 році. Прогнозоване відновлення економіки Китаю може збільшити попит на експорт текстилю та продуктів з Узбекистану. Вищі доходи від експорту золота та міді, а також уповільнення державних інвестицій призведуть до скорочення бюджетного дефіциту до 3,3% ВВП у поточному році.
“Очікується, що уряд дотримуватиметься обмежень на зовнішні запозичення, що призведе до поступового зниження державного боргу та загального зовнішнього боргу до 32% та 55% від ВВП відповідно до 2025 року”, – наголошується у звіті.
Серед ризиків для економічного зростання Узбекистану експерти СБ назвали можливе суттєвіше скорочення економіки Росії, а також жорсткіші умови на глобальних фінансових ринках. Позитивні тренди для національної економіки включають можливе зростання світових цін на золото, природний газ і мідь, а також більш високе зростання продуктивності в країні, чому можуть сприяти структурні реформи.
За оцінкою ЦБ республіки, ВВП Узбекистану 2023 року зросте на 4,5-5%, За підсумками 2022 року він збільшився на 5,7%.
