Асоціації гірничо-металургійних, інших промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів та цементу виступили проти підвищення тарифів на вантажні перевезення та електроенергію через ризик зупинки підприємств або значного падіння виробництва.
Про це вони заявили на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Тарифна політика державних монополій – АТ »Укрзалізниця« та НЕК “Укренерго”, їх негативний вплив на промисловість та економіку України» у вівторок.
Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що споживачами послуг так званих природних монополій є підприємства ГМК, виробники цементу, будматеріалів тощо.
«Це головні клієнти таких підприємств, як “Укрзалізниця”, »Укренерго”. До війни тільки галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї електроенергії, яка йшла на промисловість, перевозили понад 40% того трафіку, який дає «Укрзалізниця». Тому ми залежимо від діяльності цих компаній, як і вони від нас”, – констатував Каленков, висловивши надію, що в майбутньому ці ринки вдасться зробити більш конкурентними і зруйнувати монополії. Але до того часу держава повинна дбати про те, щоб ці монополії не зловживали своїм становищем, вважає він.
Глава «Укрметалургпрому» підкреслив, що в Україні найвищі тарифи на е/е в Європі. “На практиці це означає, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу про підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії – там взагалі ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на е/е. І тому ми втрачаємо наші традиційні ринки”, – підкреслив Каленков.
Що стосується залізничних тарифів, то, за його словами, зараз у Польщі та Словенії вони дешевші, ніж в Україні. «Вже зараз ми перевозимо »Укрзалізницею” вантажі дорожче, ніж у Європі, на 15-20%, а є плани підвищувати тарифи ще на 37%. Це не те, що економічно нерозумно, необґрунтовано, – це тупиковий шлях«, – сказав Каленков.
На його думку, тарифна політика УЗ і »Укренерго” вимагає уваги на рівні Кабінету міністрів, Верховної Ради. В ідеалі ж повинен бути створений незалежний орган з тарифів на транспорті на зразок НКРЕКП. Для субсидування пасажирських перевезень у бюджет має бути закладено 26 млрд грн на 2026 рік, щоб не підвищувати тарифи на вантажні перевезення. Інакше через підвищення тарифів наші підприємства почнуть зменшувати виробництво або виходити з ринку.
Виконавчий директор Асоціації виробників цементу України («Укрцемент») Людмила Крипка підкреслила, що дві третини виробленого в Україні цементу, а також сировина для нього поставляється саме залізницею. Тому галузь дуже чутлива до необґрунтованих підвищень вантажних тарифів.
“Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не відбудеться. Це призведе до негативних наслідків. Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення”, – підкреслила Крипка.
При цьому вона вказала на необхідність розробки інструментів державної підтримки для енергоємних експортно-орієнтованих галузей як тимчасового антикризового заходу. За її словами, слід ввести техніко-економічні критерії саме для підприємств пріоритетних галузей. При цьому зекономлені від зниження тарифу на передачу е/е та диспетчеризацію кошти можна було б спрямувати на інвестування у власні відновлювані джерела.
«І ми б таким чином виконали ті завдання з декарбонізації, які перед нами ставить Європейський Союз», – констатувала Крипка.
Вона навела дані ДП «Укрпромзовнішекспертизи», згідно з якими підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки в розмірі 98 млрд грн, щорічним втратам до бюджету в розмірі понад 36 млрд грн, ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев констатував, що основна маса феросплавних підприємств розташована вздовж берега Каховського водосховища, тобто в районі, наближеному до зони бойових дій, де надзвичайно складні умови для роботи. Зокрема, марганцеві комбінати простоюють вже два роки.
“Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб обхідними шляхами вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Феросплавні підприємства сьогодні працюють на 15-20% своєї потужності. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас будуть везти імпортні сплави, а робочі підприємства залишаться без роботи”, – сказав Кудрявцев.
За його словами, зараз ця прифронтова зона сьогодні тримається завдяки Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ), нікопольським трубним і металургійним підприємствам, але вона може стати «сірою», якщо люди поїдуть звідти.
“У нас сьогодні проблеми з виробництвом, логістикою, з відсутністю персоналу, з е/е. Це той регіон, який виробляв е/е, а сьогодні ми її отримуємо із Західної України. Тариф непідйомний для нас. Тому у нас така ситуація, що ми можемо зупинитися, і це вже не підлягатиме відновленню. Підприємства зараз працюють на 15%, зберігають безперервний процес. Тому що якщо зупинити феросплавну піч, то потім її треба буде півроку запускати знову”, – додав виконавчий директор УкрФА.
Джерело: https://www.youtube.com/live/ATmga3Sdn3g
вантажні перевезення, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, ТАРИФ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Національне агентство з регулювання в енергетиці (ANRE) Молдови затвердило продовження дії та оновлені умови спільного регіонального проєкту з транспортування природного газу за т. зв. «маршрутом 1» через трансбалканський газопровід, який передбачає зниження тарифів на 50% для Молдови та Румунії під час поставок газу в Україну.
Як повідомляє відомство, рішення ухвалено на засіданні ради ANRE 24 жовтня 2025 року за ініціативою операторів систем транспортування газу з Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України. Проєкт спрямований на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення стабільних поставок газу в Україну.
«Рада затвердила продовження терміну дії продукту »Маршрут 1« на шість місяців – з листопада 2025 року по квітень 2026 року, а також 50-відсоткове зниження тарифів на транспортування газу для компаній Vestmoldtransgaz (Молдова) і Transgaz SA (Румунія) на ключових інтерконекторах», – ідеться в рішенні регулятора.
Проєкт Route 1 передбачає використання наявної інфраструктури Трансбалканського газопроводу, який з’єднує Грецію – Болгарію – Румунію – Молдову – Україну.
Через цей маршрут Україна може отримувати газ, що надходить з південного напрямку – з терміналів ЗПГ у Греції (Ревітуса, Александруполіс) і з турецьких сховищ.
Зниження румунського і молдавського тарифу робить поставки цією лінією економічно вигіднішими і підвищує гнучкість закупівель газу з альтернативних джерел.
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, в ході якого схвалило застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу в Україну.
«Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності »Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення поставок природного газу в Україну«, – йдеться в комюніке на офіційному веб-сайті ANRE.
»Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту «Маршрут 1» на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL «Vestmoldtransgaz» в точках з’єднання Каушень і Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA «Transgaz»”, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел поставок. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” заявив про зниження з 1 жовтня на $1,5-2 тарифів на відправлення до США дрібних пакетів PRIME (до 2 кг) та коштуватимуть від 260 грн, що менше, ніж раніше, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
“Щоб підтримати українських експортерів у найгарячіший передсвятковий сезон продажів у США — коли припадає понад 25% річного обсягу — “Укрпошта”… З 1 жовтня тарифи на дрібні пакети PRIME стартуватимуть від 260 гривень, що на $1,5-2 менше, ніж раніше”, – написав генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Facebook у вівторок.
Він уточнив, що мова про доставку від семи днів у понад 15 000 відділень по всій території США.
За його словами, у партнерстві з DHL, Nordi, Lufthansa побудовано логістичний ланцюг, зокрема, обробка посилок в Україні — до 24 годин, доставка до Лондона або Франкфурта здійснюється за 34-40 годин, далі посилка прямує до отримувачів у США: Нью-Йорк, Маямі, Чикаго, Лос-Анджелес.
На думку Смілянського, введення США мит на поштові відправлення вартістю до $800 зі встановленням для України мита 10% порівняно із 15% для ЄС, 25% для Молдови та 45% для Швейцарії дає можливість українському малому бізнесу утримати позиції й навіть наростити обсяги, особливо зважаючи на те, що багато країн досі не відновили доставку до США.
Смілянський додав, що “Укрпошта” має частку понад 50% на ринку міжнародних доставок.
Згідно із інформацію на сайті компанії, наразі вартість відправлення дрібного пакету PRIME (будь-яка зі сторін не перевищує 60 см, а сума усіх вимірів не перевищує 90 см) вагою 100 г до США складає 321,64 грн, а 2 кг – 1135,6 грн.
Федеральний апеляційний суд постановив, що більшість тарифів Дональда Трампа є перевищенням його повноважень як президента.
Так звані взаємні тарифи, введені майже на всі країни, з якими торгують США, є незаконними, заявив у п’ятницю Апеляційний суд США.
Це рішення підтверджує травневу постанову Міжнародного торгового суду, який також відхилив аргумент Трампа про те, що його глобальні тарифи були дозволені відповідно до закону про надзвичайні економічні повноваження.
Суд не скасував тарифи, а заявив, що вони будуть діяти до середини жовтня, що створює основу для подальшого судового розгляду у Верховному суді США.
Ще багато чого залишається невідомим, але ось що ми розуміємо на даний момент про рішення суду і про те, що воно може означати для флагманської політики президента США.
У своєму рішенні 7-4 апеляційний суд підтримав висновок суду нижчої інстанції про те, що президент Трамп не мав повноважень вводити глобальні тарифи.
Це було в основному через закон, який Трамп використовував для виправдання своєї політики, — Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), який, на думку суддів, не дає «права вводити тарифи, мита тощо, а також права стягувати податки».
Апеляційний суд США відхилив аргумент Трампа про те, що тарифи були дозволені в рамках його надзвичайних економічних повноважень, назвавши ці збори «недійсними, оскільки суперечать закону».
Трамп негайно відкинув це рішення, написавши в Truth Social через кілька годин після його винесення, що апеляційний суд «дуже упереджений», а саме рішення є «катастрофою» для країни.
«Якщо це рішення залишиться в силі, воно буквально зруйнує Сполучені Штати Америки», — написав він.
Цей закон, прийнятий кілька десятиліть тому і неодноразово застосовуваний Трампом протягом обох термінів його перебування на посаді, наділяє президента США значними повноваженнями для реагування на надзвичайні ситуації в країні або серйозні загрози з-за кордону.
Закон 1977 року гласить, що президент може застосовувати ряд економічних важелів «для протидії будь-якій незвичайній і надзвичайній загрозі, яка повністю або значною мірою походить з-за меж Сполучених Штатів і спрямована проти національної безпеки, зовнішньої політики або економіки».
Він використовувався як президентом Бараком Обамою, так і Джо Байденом, які застосували цей закон для введення санкцій проти Росії після незаконної анексії Криму в 2014 році, а потім знову після повномасштабного вторгнення в Україну вісім років по тому.
Однак апеляційний суд у своєму рішенні заявив, що надзвичайний закон «не надає президенту широких повноважень для введення тарифів».
IEEPA «не згадує тарифи (або будь-які їхні синоніми) і не містить процедурних гарантій, які б чітко обмежували повноваження президента в області введення тарифів», — заявили вони.
Трамп, оголошуючи про введення глобальних тарифів, стверджував, що торговельний дисбаланс завдає шкоди національній безпеці США і, отже, є надзвичайною ситуацією національного масштабу.
Однак суд постановив, що введення тарифів не входить до повноважень президента, а «право розпоряджатися державними фінансами (включаючи право стягувати податки) належить Конгресу».
Крім того, що це значний удар по центральному пункту програми президента Трампа — тарифах, — рішення федерального апеляційного суду може мати безпосередній вплив на економіку США, а також викликати ланцюгову реакцію на світових ринках.
«Бізнес буде схильний до невизначеності», — заявила в програмі BBC Today доктор Лінда Юе, економіст Оксфордського університету і Лондонської бізнес-школи.
Поки країни чекають, чи прийме Верховний суд цю справу, що здається ймовірним, вони можуть вирішити призупинити ведення бізнесу з США.
Якщо це станеться, за словами доктора Юе, це може «послабити економічну активність».
Існують також значні наслідки, які можуть проявитися в політичній сфері.
Наприклад, якщо Верховний суд скасує рішення федерального апеляційного суду і підтримає адміністрацію Трампа, це може створити прецедент, який підштовхне президента до більш агресивного використання IEEPA, ніж він робив досі.
Справа, швидше за все, буде передана до вищої судової інстанції США, про що Трамп повідомив у Truth Social.
«Наші байдужі та недалекоглядні політики дозволили використовувати тарифи проти нас, — написав Трамп. — Тепер, за допомогою Верховного суду США, ми будемо використовувати їх на благо нашої нації і зробимо Америку знову багатою, сильною і могутньою!»
Консервативна більшість у вищому суді США може потенційно збільшити ймовірність того, що він підтримає точку зору президента.
Шість із дев’яти суддів були призначені президентами-республіканцями, у тому числі троє — Трампом під час його першого терміну в Білому домі.
Однак суд також більш критично ставиться до президентів, коли вони, на його думку, перевищують свої повноваження в питаннях, не схвалених Конгресом.
Наприклад, під час президентства Джо Байдена суд розширив те, що він назвав «доктриною важливих питань», щоб визнати недійсними спроби демократів використовувати існуючі закони для обмеження викидів парникових газів електростанціями і прощення боргів за студентськими кредитами мільйонів американців.
Федеральний апеляційний суд розділився 7-4 у своєму рішенні про те, що майже всі загальні тарифи Трампа є незаконними. Тепер він дав адміністрації США час до середини жовтня, щоб подати апеляцію до Верховного суду США у справі, що має наслідки як для економіки США, так і для її торговельних відносин з рештою світу.
Якщо Верховний суд підтвердить це рішення, це може викликати невизначеність на фінансових ринках.
Виникнуть питання про те, чи доведеться США повертати мільярди доларів, які були зібрані у вигляді імпортних мит на продукти з країн, які платили їх протягом останніх кількох місяців.
Це також може поставити під сумнів, чи будуть великі економіки, включаючи Великобританію, Японію і Південну Корею, прив’язані до індивідуальних торговельних угод, які вони уклали з США до закінчення терміну в серпні. Інші торговельні угоди, які в даний час знаходяться на стадії переговорів, також можуть опинитися в хаосі.
Якщо рішення апеляційного суду буде залишено в силі, це також завдасть величезного удару по політичному авторитету Трампа і його репутації як переговірника. Але якщо воно буде скасовано Верховним судом, це матиме зворотний ефект.
Це рішення стосується «взаємних тарифів» Трампа, які включають в себе набір різних ставок для більшості країн світу, в тому числі інші податки, введені щодо Китаю, Мексики та Канади.
Ці імпортні мита на майже всі товари з майже всіх країн, з якими США ведуть торгівлю, будуть діяти до середини жовтня.
Після 14 жовтня вони більше не будуть діяти, заявила апеляційна інстанція.
Окремо, тарифи на сталь, алюміній і мідь, які були введені на підставі інших президентських повноважень, залишаться в силі і не будуть зачеплені рішенням суду.
Президент США Дональд Трамп заявив, що може допустити окремі винятки з 10% тарифу для більшості торговельних партнерів, хоча вважає цю ставку мінімальною для країн, які прагнуть домовитися з Вашингтоном, повідомляє Bloomberg у суботу.
«Зі зрозумілих причин може бути кілька винятків, але я б сказав, що 10% – це мінімум», – сказав Трамп журналістам у п’ятницю на борту літака Air Force One дорогою до Флориди. Він не уточнив, про які причини йдеться, і не оголосив про нові зміни в тарифній політиці.
Заява прозвучала після оголошеного на тижні підвищення тарифів для десятків країн. Пізніше деякі з них були відкладені через негативну реакцію ринків. Китай зазнав мита в 145%, тоді як базова ставка в 10% поки застосовується до більшості держав.
«Незважаючи на це, середня ставка мит у США може досягти історичних максимумів. Пекін, у відповідь на дії Вашингтона, підвищив тарифи на американські товари до 125%. У Китаї заявили, що не відповідатимуть на подальші кроки, але готують інші заходи», ідеться в повідомленні.
Трамп при цьому заявив, що «ринок стабільний», а долар залишиться «валютою вибору». Він також висловив упевненість, що торгове протистояння з Китаєм може завершитися позитивно.
