Федеральний апеляційний суд постановив, що більшість тарифів Дональда Трампа є перевищенням його повноважень як президента.
Так звані взаємні тарифи, введені майже на всі країни, з якими торгують США, є незаконними, заявив у п’ятницю Апеляційний суд США.
Це рішення підтверджує травневу постанову Міжнародного торгового суду, який також відхилив аргумент Трампа про те, що його глобальні тарифи були дозволені відповідно до закону про надзвичайні економічні повноваження.
Суд не скасував тарифи, а заявив, що вони будуть діяти до середини жовтня, що створює основу для подальшого судового розгляду у Верховному суді США.
Ще багато чого залишається невідомим, але ось що ми розуміємо на даний момент про рішення суду і про те, що воно може означати для флагманської політики президента США.
У своєму рішенні 7-4 апеляційний суд підтримав висновок суду нижчої інстанції про те, що президент Трамп не мав повноважень вводити глобальні тарифи.
Це було в основному через закон, який Трамп використовував для виправдання своєї політики, — Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), який, на думку суддів, не дає «права вводити тарифи, мита тощо, а також права стягувати податки».
Апеляційний суд США відхилив аргумент Трампа про те, що тарифи були дозволені в рамках його надзвичайних економічних повноважень, назвавши ці збори «недійсними, оскільки суперечать закону».
Трамп негайно відкинув це рішення, написавши в Truth Social через кілька годин після його винесення, що апеляційний суд «дуже упереджений», а саме рішення є «катастрофою» для країни.
«Якщо це рішення залишиться в силі, воно буквально зруйнує Сполучені Штати Америки», — написав він.
Цей закон, прийнятий кілька десятиліть тому і неодноразово застосовуваний Трампом протягом обох термінів його перебування на посаді, наділяє президента США значними повноваженнями для реагування на надзвичайні ситуації в країні або серйозні загрози з-за кордону.
Закон 1977 року гласить, що президент може застосовувати ряд економічних важелів «для протидії будь-якій незвичайній і надзвичайній загрозі, яка повністю або значною мірою походить з-за меж Сполучених Штатів і спрямована проти національної безпеки, зовнішньої політики або економіки».
Він використовувався як президентом Бараком Обамою, так і Джо Байденом, які застосували цей закон для введення санкцій проти Росії після незаконної анексії Криму в 2014 році, а потім знову після повномасштабного вторгнення в Україну вісім років по тому.
Однак апеляційний суд у своєму рішенні заявив, що надзвичайний закон «не надає президенту широких повноважень для введення тарифів».
IEEPA «не згадує тарифи (або будь-які їхні синоніми) і не містить процедурних гарантій, які б чітко обмежували повноваження президента в області введення тарифів», — заявили вони.
Трамп, оголошуючи про введення глобальних тарифів, стверджував, що торговельний дисбаланс завдає шкоди національній безпеці США і, отже, є надзвичайною ситуацією національного масштабу.
Однак суд постановив, що введення тарифів не входить до повноважень президента, а «право розпоряджатися державними фінансами (включаючи право стягувати податки) належить Конгресу».
Крім того, що це значний удар по центральному пункту програми президента Трампа — тарифах, — рішення федерального апеляційного суду може мати безпосередній вплив на економіку США, а також викликати ланцюгову реакцію на світових ринках.
«Бізнес буде схильний до невизначеності», — заявила в програмі BBC Today доктор Лінда Юе, економіст Оксфордського університету і Лондонської бізнес-школи.
Поки країни чекають, чи прийме Верховний суд цю справу, що здається ймовірним, вони можуть вирішити призупинити ведення бізнесу з США.
Якщо це станеться, за словами доктора Юе, це може «послабити економічну активність».
Існують також значні наслідки, які можуть проявитися в політичній сфері.
Наприклад, якщо Верховний суд скасує рішення федерального апеляційного суду і підтримає адміністрацію Трампа, це може створити прецедент, який підштовхне президента до більш агресивного використання IEEPA, ніж він робив досі.
Справа, швидше за все, буде передана до вищої судової інстанції США, про що Трамп повідомив у Truth Social.
«Наші байдужі та недалекоглядні політики дозволили використовувати тарифи проти нас, — написав Трамп. — Тепер, за допомогою Верховного суду США, ми будемо використовувати їх на благо нашої нації і зробимо Америку знову багатою, сильною і могутньою!»
Консервативна більшість у вищому суді США може потенційно збільшити ймовірність того, що він підтримає точку зору президента.
Шість із дев’яти суддів були призначені президентами-республіканцями, у тому числі троє — Трампом під час його першого терміну в Білому домі.
Однак суд також більш критично ставиться до президентів, коли вони, на його думку, перевищують свої повноваження в питаннях, не схвалених Конгресом.
Наприклад, під час президентства Джо Байдена суд розширив те, що він назвав «доктриною важливих питань», щоб визнати недійсними спроби демократів використовувати існуючі закони для обмеження викидів парникових газів електростанціями і прощення боргів за студентськими кредитами мільйонів американців.
Федеральний апеляційний суд розділився 7-4 у своєму рішенні про те, що майже всі загальні тарифи Трампа є незаконними. Тепер він дав адміністрації США час до середини жовтня, щоб подати апеляцію до Верховного суду США у справі, що має наслідки як для економіки США, так і для її торговельних відносин з рештою світу.
Якщо Верховний суд підтвердить це рішення, це може викликати невизначеність на фінансових ринках.
Виникнуть питання про те, чи доведеться США повертати мільярди доларів, які були зібрані у вигляді імпортних мит на продукти з країн, які платили їх протягом останніх кількох місяців.
Це також може поставити під сумнів, чи будуть великі економіки, включаючи Великобританію, Японію і Південну Корею, прив’язані до індивідуальних торговельних угод, які вони уклали з США до закінчення терміну в серпні. Інші торговельні угоди, які в даний час знаходяться на стадії переговорів, також можуть опинитися в хаосі.
Якщо рішення апеляційного суду буде залишено в силі, це також завдасть величезного удару по політичному авторитету Трампа і його репутації як переговірника. Але якщо воно буде скасовано Верховним судом, це матиме зворотний ефект.
Це рішення стосується «взаємних тарифів» Трампа, які включають в себе набір різних ставок для більшості країн світу, в тому числі інші податки, введені щодо Китаю, Мексики та Канади.
Ці імпортні мита на майже всі товари з майже всіх країн, з якими США ведуть торгівлю, будуть діяти до середини жовтня.
Після 14 жовтня вони більше не будуть діяти, заявила апеляційна інстанція.
Окремо, тарифи на сталь, алюміній і мідь, які були введені на підставі інших президентських повноважень, залишаться в силі і не будуть зачеплені рішенням суду.
Президент США Дональд Трамп заявив, що може допустити окремі винятки з 10% тарифу для більшості торговельних партнерів, хоча вважає цю ставку мінімальною для країн, які прагнуть домовитися з Вашингтоном, повідомляє Bloomberg у суботу.
«Зі зрозумілих причин може бути кілька винятків, але я б сказав, що 10% – це мінімум», – сказав Трамп журналістам у п’ятницю на борту літака Air Force One дорогою до Флориди. Він не уточнив, про які причини йдеться, і не оголосив про нові зміни в тарифній політиці.
Заява прозвучала після оголошеного на тижні підвищення тарифів для десятків країн. Пізніше деякі з них були відкладені через негативну реакцію ринків. Китай зазнав мита в 145%, тоді як базова ставка в 10% поки застосовується до більшості держав.
«Незважаючи на це, середня ставка мит у США може досягти історичних максимумів. Пекін, у відповідь на дії Вашингтона, підвищив тарифи на американські товари до 125%. У Китаї заявили, що не відповідатимуть на подальші кроки, але готують інші заходи», ідеться в повідомленні.
Трамп при цьому заявив, що «ринок стабільний», а долар залишиться «валютою вибору». Він також висловив упевненість, що торгове протистояння з Китаєм може завершитися позитивно.
“Нова пошта”, найбільший логістичний оператор України, з 1 жовтня підвищила в середньому на 10 грн тарифи на доставку документів, посилок і вантажів.
Як повідомила компанія на сайті в понеділок, водночас скасовано низку платежів, зокрема стягнення комісії за оголошену вартість при поверненні посилок.
З 1 жовтня пересилання документів у фірмовому конверті, який входить у вартість, коштує 65 грн, доставка по місту посилок до 2 кг – 60 грн, до 10 кг – 90 грн, до 30 кг – 140 грн. При доставці в Україні вартість посилок до 2 кг – 80 грн, до 10 кг – 110 грн, до 30 кг – 160 грн. Вантажі понад 30 кг доставляються між відділеннями по місту з коефіцієнтом +0,5 грн/кг, між відділеннями по Україні: + 1 грн/кг.
Фіксована вартість пакування для посилок до 30 кг при відправленні через поштомат – 15 грн. Відправлення може бути безоплатно упаковано у фірмовий пакет для 0,5 кг, 1 кг, 2 кг і 4 кг.
Необхідність підвищення тарифи в “Новій пошті” пояснили зростанням цін на енергоносії – електроенергію і паливо, а також підвищенням споживчих цін та інфляцією.
“Оновлюючи тарифи, ми одночасно впроваджуємо нові технології та покращуємо надання послуг. Збільшення тарифів дасть нам змогу продовжити працювати і створювати можливість українцям так само швидко отримувати свої посилки”, – ідеться в повідомленні “Нової пошти”.
Зазначається, що клієнтам компанії, як і раніше, доступні безоплатні послуги, зокрема, послуга повернення від покупця продавцю в разі, якщо товар не підійшов; безоплатна переадресація посилки по Україні.
Українська зернова асоціація (УЗА) виступає проти чергового підвищення залізничних тарифів на перевезення зерна, оскільки це ще більше вдарить по аграріях, які вже зазнали $80 млрд збитків через збройну агресію Росії, зазначається в заяві асоціації.
УЗА нагадала, що “Укрзалізниця” (УЗ) у 2021-2022 рр. значно підвищила тарифи на перевезення зерна, що призвело до зростання вартості його перевезення на 96%. Згодом із початком війни компанія вдалася до підвищення тарифів у зв’язку з падінням обсягів перевезення.
“Дійсно, під час блокади росією українських морських портів перевезення зерна в їхньому напрямку сильно знизилося. Однак із відкриттям українського морського коридору експорт зерна з портів країни практично відновився до передвоєнних обсягів, відповідно, зросли обсяги перевезень зерна залізницею в напрямку портів”, – зазначили в бізнес-об’єднанні.
УЗА стверджує, що запропоноване УЗ підвищення тарифів на 11% для перевезення зерна сильно вдарить по українських аграріях, які зазнають збитків через війну, зниження світових цін на зерно і погіршення врожайності культур цього року. Такий крок зробить ціну зерна неконкурентоспроможною на світовому ринку, адже експортери змушені будуть знизити закупівельні ціни у зв’язку зі зростанням вартості логістики, і, як наслідок, аграрії зазнають ще більших збитків.
Воднодас, коли аграрний сектор є одним із локомотивів української економіки, забезпечує продовольчу та економічну безпеку країни, яка перебуває у стані війни і вкрай потребує податкових надходжень, його збитки призведуть до падіння обсягів виробництва та експорту. У результаті знизяться податкові надходження до держбюджету, країна зіткнеться з дефіцитом коштів на фінансування Збройних Сил і закупівлю озброєння, констатують в асоціації.
Водночас УЗА вітає пропозицію УЗ уніфікувати вантажні перевезення, адже перевезення тонни вантажу коштує однаково, незалежно від того, зерно це чи вугілля. Асоціація багато років домагається уніфікації транспортних тарифів на залізниці.
На думку УЗА, з відкриттям українського морського коридору “Укрзалізниця” значно розширила базу вантажних перевезень і збільшила власні доходи. Тому найкращий спосіб уникнути збитковості – оптимізація компанією витрат, підвищення ефективності виробничих процесів.
Кабінет міністрів України продовжив чинний тариф на електроенергію для побутових споживачів у розмірі 2,64 грн/кВт-год ще на один місяць – до 31 травня 2024 року.
«За поданням Міністерства енергетики України Кабінет міністрів України продовжив дію положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, згідно з яким встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год до 31 травня 2024 року», – повідомило Міненерго в п’ятницю.
Згідно з попереднім рішенням уряду, ПСО та відповідна ціна діяли до 30 квітня 2024 року.
«Нагадаємо, підвищення ціни на електроенергію у 2023 році дало змогу енергетикам здійснити ремонти на об’єктах після ворожих атак і додати в енергосистему понад 3 ГВт. Це, зокрема, дало змогу пройти зиму без відключень споживачів”, – зазначили в міністерстві.