Провінція Мугла, де розташовані популярні курорти Бодрум, Мармарис і Фетхіє, залишається найдорожчим регіоном Туреччини для придбання житла. За підсумками червня 2026 року середня вартість квадратного метра тут сягнула 85,182 тис. турецьких лір, або приблизно $1,85 тис.
Середня вартість житлового об’єкта в Муглі склала 11,074 млн лір, що відповідає приблизно $240 тис., як випливає з червневого звіту сервісів Emlakjet та Endeksa.
Друге місце за вартістю квадратного метра посів Стамбул із показником 63,788 тис. лір. Середня вартість об’єкта в найбільшому місті Туреччини оцінюється приблизно в 7,017 млн лір.
На третьому місці — Анталія, де квадратний метр коштує в середньому 55,264 тис. лір, а житло — близько 6,079 млн лір. Далі йдуть Ізмір із показником 52,677 тис. лір за кв. м та Чанаккале — 52,634 тис. лір.
До рейтингу регіонів із найвищою середньою вартістю об’єктів також увійшов Айдин. Середня ціна житла в провінції, що включає курорти Кушадаси та Дідім, сягнула 6,782 млн лір при вартості квадратного метра 50,238 тис. лір.
Високі ціни в прибережних регіонах пов’язані з концентрацією курортної нерухомості, обмеженою пропозицією землі в найпопулярніших локаціях, розвитком преміальних проєктів та попитом з боку покупців з інших регіонів Туреччини та з-за кордону.
У середньому по країні вартість квадратного метра житла на кінець червня становила 40,944 тис. лір, а стандартного об’єкта площею близько 125 кв. м — 5,118 млн лір, або приблизно $111 тис. За рік ціни в національній валюті зросли на 22,3%.
Однак з урахуванням інфляції турецьке житло подешевшало за рік на 7,6%. Реальне зниження було зафіксовано у всіх 30 найбільших провінціях країни. У Стамбулі ціни з урахуванням інфляції знизилися на 5,5%, в Анталії — на 4,1%, в Анкарі — на 3,5%, в Ізмірі — на 9,5%.
Середній термін окупності інвестицій за рахунок оренди в Туреччині оцінюється в 13 років. У Мугле він сягає 18 років, в Анталії — 16 років, у Стамбулі — 12 років, в Анкарі — 11 років. Більш тривалий термін окупності курортного житла пов’язаний із високою вартістю купівлі порівняно з довгостроковою орендною платою.
У червні 2026 року в Туреччині було продано 129 979 тис. житлових об’єктів, що на 15,8% більше, ніж роком раніше. Кількість іпотечних угод зросла на 72,1% — до 25 993 тис.
Туреччина посіла перше місце серед 41 досліджуваних економік за вартістю нового смартфона Apple, йдеться у звіті Deutsche Bank Research Institute.
iPhone 17 Pro з об’ємом пам’яті 256 ГБ продається в країні приблизно за 2 592 долари США — у 2,2 рази дорожче, ніж у США. Японія та Південна Корея стали єдиними ринками, де пристрій виявився дешевшим за американський рівень.
Високу ціну смартфона в Туреччині автори дослідження пов’язують із податками, імпортними витратами та багаторічним ослабленням турецької ліри.
Стамбул також посів четверте місце серед 69 міст за вартістю Volkswagen Golf 1.5. Ціна автомобіля оцінюється в 49 121 доларів США, що приблизно на 39% вище за нью-йоркську. Дорожче автомобіль коштує лише в Сінгапурі, Тель-Авіві та Копенгагені.
Середня чиста зарплата в Стамбулі становить близько 1 173 доларів на місяць. Оренда трикімнатної квартири оцінюється в 1 943 долари, однокімнатної — в 968 доларів, а вартість купівлі житла в центрі — приблизно 3 087 доларів за кв. м.
Таким чином, окремі імпортні споживчі товари в Туреччині можуть коштувати дорожче, ніж у країнах із значно вищими доходами населення.
Україна у січні-червні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 47,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,198 тис. тонн з 13,606 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за січень-червень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зменшився до $1,402 млн з $1,569 млн.
Імпорт здійснювався з Китаю (65,62% поставок у грошовому вимірі) та Туреччини (34,38%).
Крім того, Україна у травні поставила в Польщу 45 тонн бокситів на $10 тис, тоді як реекспорт бокситів у 2025-му році Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина докладає зусиль для завершення війни між РФ та Україною міцним миром, а також працює над відновленням переговорів та активізацією дипломатичного процесу.
Як повідомляє управління зі зв’язків з громадськістю глави Туреччини у соціальній мережі X у понеділок, про це Ердоган сказав під час телефонної розмови з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
Ердоган у розмові також висловив надію, що на саміті лідерів НАТО, який відбудеться в Анкарі, буде продемонстрована тверда воля до зміцнення власної оборони Європи в рамках НАТО та збереження трансатлантичних зв’язків, йдеться в повідомленні.
