Україна протягом січня-вересня 2024 року експортувала до Туреччини агропродукції на $1,98 млрд і хотіла б поглибити співробітництво в агропереробній галузі, повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Віталій Коваль на зустрічі з послом Турецької Республіки в Україні Мустафою Левентом Більгеном у Києві у вівторок.
“Україна і Туреччина доповнюють одна одну в аграрній сфері. Треба поглиблювати співпрацю між країнами, зокрема, у сфері агропереробної галузі та разом рухатися до нових ринків”, – цитує його слова пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Міністр зазначив, що турецькі агропереробні компанії можуть знайти в Україні нові якісні ринки для свого бізнесу. І це буде вигідно обом країнам. Також Україна і Туреччина можуть співпрацювати у сфері експорту м’яса великої та малої рогатої худоби. Для України важливий досвід Туреччини в галузі зрошення. Особливо після підриву Каховської дамби.
Коваль подякував за залученість Туреччини до гарантування продовольчої безпеки. Зокрема, за участь у гуманітарній ініціативі президента України Володимира Зеленського “Grain From Ukraine”, у межах якої українське зерно отримують країни африканського континенту.
Міністр агрополітики запросив турецького колегу обговорити подальшу співпрацю в сільському господарстві.
Зі свого боку, Мустафа Левент Більген зазначив, що Туреччина цінує співпрацю з Україною, зокрема в аграрній галузі. Але розуміє значення української економіки та забезпечення світової продовольчої культури експорту зернових культур.
Посол Туреччини запевнив продовження підтримки України та висловив готовність до поглиблення співпраці.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 15 жовтня запровадила попередні антидемпінгові мита на імпорт до України радіаторів для опалення походженням із Туреччини та Китаю у розмірі 41,86% та 42% відповідно.
Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через п’ять днів із дня публікації оголошення.
В оголошенні нагадується, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням МКМТ від 12 квітня 2024 року на підставі скарги українських виробників ТОВ “Сан Тех Рай” та ТОВ “Ютерм Україна”, частка яких у загальному провадженні в Україні перевищує 50%.
МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2023 року – 31 березня 2024 року), погіршилися фінансово-економічні показники національного виробника, зокрема, обсяг виробництва – на 74,56%, виробничих потужностей – на 13,75%, завантаження виробничих потужностей – на 70,5%, обсяг реалізації товару на ринку України – на 40,97%.
Крім того, фінрезультат від реалізації товару погіршився на 1606,24%, продуктивність праці – на 59,47%, обсяг інвестицій у доларовому еквіваленті – на 78,69%.
Комісія також вказує на те, що у першому кварталі 2024 року обсяг імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю зріс на 157,13% порівняно з тим самим періодом 2023 року та на 21,9% до першого кварталу 2021 року.
У повідомленні МКМТ також зазначається, що збитки національному виробнику від демпінгового імпорту радіаторів з Туреччини та Китаю підтверджуються тим, що обсяг імпорту з цих країн за період дослідження зріс щодо обсягів споживання такого товару в Україні на 31,27%, щодо виробництва – на 173, 29%.
Антидемпінгові заходи застосовуються до опалювальних радіаторів (сталеві, алюмінієві, біметалічні) (за виняток сушилок для рушників, водяних внутрішньопідлогових конвекторів та дизайнерських радіаторов), що класифікуються за кодами УКТ ВЕД ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00.
ТОВ “Сан Тех Рай” (Одеська обл.) виготовляє сантехнічну продукцію для опалення, водопостачання, каналізації. За інформацією на його сайті, має два заводи в Україні (130 тис. кв.м. виробничих площ), що випускає 20 тис. тонн продукції на рік. Експортує продукцію, зокрема, до Польщі, Румунії, Литви, Болгарії, Грузії, Монголії.
За даними Opendatabot, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 40% до 2022 року – до 61,2 млн грн за зростання чистого доходу на 15,3% до 552,2 млн. грн.
Власники компанії – Андрій Коваленко та Олександр Божко (по 50%).
“Ютерм Україна” (Біла Церква Київської обл.) працює на ринку сталевих панельних радіаторів із 2013 року.
За даними Opendatabot, у 2023 році компанія отримала 6,7 млн грн чистого прибутку проти 0,4 млн грн роком раніше за падіння чистого доходу на 48,6% до 124,3 млн. грн. Власники компанії – чотири підприємці з рівними частками по 25%.
Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,528 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс у 2,2 раза – до $2,435 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (77,38% поставок у грошовому виразі), Китаю (19,42%) та Іспанії (3,20%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-вересні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%). У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Туреччина виділила Україні останній пакет 1 тис. ліцензій на перевезення в/з третіх країн відповідно до досягнутої наприкінці 2023 року домовленості, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
«Плюс 1 тис. дозволів від Туреччини на перевезення до/з третіх країн. Українські перевізники можуть і надалі виконувати перевезення до/з третіх країн із Туреччиною. Відповідні бланки дозволів уже в «Укртрансбезпеці» і доступні до замовлення», – написав Деркач у Facebook у середу.
За його словами, дозволи було видано відповідно до домовленості, яку було досягнуто наприкінці 2023 року, і яка дасть змогу закрити потребу до кінця року».
«Нагадаю, що на початку цього року, вперше з 2018 року, вдалося домовитися з Туреччиною про збільшення кількості таких дозволів на 40% – до 3500», – написав Деркач, зазначивши, що 2500 дозволів ринок уже використав.
Заступник міністра нагадав про те, що двосторонні і транзитні перевезення між Україною і Туреччиною не потребують дозволів, оскільки вантажні перевезення між країнами лібералізовані. «Безвіз» діятиме щонайменше до завершення воєнного стану.
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 49,4% у річному вираженні, йдеться у звіті статистичного інституту країни (Turkstat). Темпи зростання сповільнилися порівняно з 52% у серпні і були мінімальними з липня 2023 року. Ослаблення інфляції відзначено за підсумками четвертого місяця поспіль.
Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, припускав ще більш істотне уповільнення зростання споживчих цін – до 48,3%.
Підвищення вартості продуктів харчування та безалкогольних напоїв у вересні сповільнилося до 43,7% з 44,9% у серпні, транспортних послуг – до 26,6% з 29%, комунальних – до 97,87% з 101,49%. Ціни в готелях, кафе і ресторанах зросли на 65,41% (+67,7% місяцем раніше), алкоголь і тютюнова продукція подорожчали на 52,35% (+60,94%), освітні послуги – на 93,59% (+120,81%), медичні – на 50,7% (+53,49%).
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 2,5% відносно попереднього місяця після підвищення на 3,2% у серпні.
Ціни виробників (індекс PPI) у країні минулого місяця підвищилися на 33,09% у річному вираженні та на 1,37% у помісячному, повідомив Turkstat. У серпні вони зросли відповідно на 35,75% і 1,68%.
Турецький ЦБ утримує ключову відсоткову ставку на рівні 50% з березня цього року, і жорстка грошово-кредитна політика сприяє ослабленню інфляції. Ще в червні 2023 року ставка перебувала на рівні 8,5%.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна в січні-серпні поточного року скоротила експорт чавуну в натуральному вираженні на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 749,454 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 19,6% – до $286,447 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно в США (66,28% поставок у грошовому вираженні), Італію (10,03%) і Туреччину (9,85%).
За вісім місяців року країна імпортувала 15 тонн чавуну на $37 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні та серпні імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 65 тонн чавуну на $97 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
