Хорольський механічний завод (Україна) розпочав процес локалізації виробництва в Туреччині, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ» з посиланням на інформацію директора технічного департаменту ХМЗ Валентина Сурмача.
«З урахуванням успішного досвіду спільної реалізації комплексних проектів головним партнером процесу локалізації обрано компанію Izvik Makina Muhendislik Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi», – зазначив він на міжнародній конференції AgroFood Summit-2025 (Мерсін, Туреччина).
За його інформацією, етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами і мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів і деталей в Туреччині, в тому числі на принципах аутсорсингу (за спільною згодою).
Завод підтверджує гарантію на обладнання, вироблене в процесі локалізації, а також технічні параметри технологічних ліній, заснованих на обладнанні заводу, які Izvik Makina пропонує клієнтам.
Хорольський механічний завод – українське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні обладнання для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівного матеріалу; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
Мирні переговори між Росією і Україною можуть поновитися в Туреччині, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю телеканалу A Haber.
«Ну, звичайно, ми не можемо вдаватися в подробиці з причин, які ви зрозумієте, я маю на увазі, я вважаю, що це (переговори – ІФ-У) може відбутися в Туреччині, це може відбутися в інших місцях. Але цей мир не тільки повинен відбутися, але й відбудеться», – сказав міністр.
Фідан підкреслив, що війна зараз перебуває в «найтемнішому моменті», а обидві сторони, за його словами, зосереджені на руйнуванні інфраструктури одна одної. Він зазначив, що використання дронів і «камікадзе»-дронів ускладнює пересування і проведення операцій, а успіхи українських і російських сил даються великими людськими втратами.
За даними Турецького статистичного інституту (TÜİK), у вересні 2025 року продажі житла іноземцям у Туреччині скоротилися на 7,7% р/р — до 1 867 об’єктів. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі склала 1,2%. Найбільше покупок припало на Стамбул − 744, потім Анталью − 557 і Мерсін − 124.
Серед іноземних покупців перше місце посіли росіяни − 267 об’єктів, далі іранці − 202 та іракці − 146. До п’ятірки також увійшли громадяни Німеччини − 121 та України − 118. За січень-вересень іноземці придбали 14 944 об’єкти, що на 12,6% менше, ніж роком раніше.
Всього у вересні на турецькому ринку було продано 150 657 житлових одиниць, що на 6,9% більше, ніж у вересні 2024 року.
За підсумками січня-жовтня 2025 року найбільшими напрямками експорту України залишаються Польща, Туреччина і Німеччина. Обсяг поставок до Польщі склав $4,2 млрд, до Туреччини – $2,2 млрд, до Німеччини – $2,0 млрд, повідомила Державна митна служба.
У структурі експорту лідирують продовольчі товари – $18,2 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, машини, обладнання та транспорт – $3,1 млрд. За оформлення товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 950,7 млн грн.
Згідно з даними ДМС, загальний експорт за 10 місяців знизився на 4,05% – до $33,2 млрд.
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Турецька мережа магазинів товарів для дому та декору English Home завершує діяльність в Україні та розпочинає процес передачі своїх торгових майданчиків місцевому партнеру-франчайзі. Причини — скорочення кількості покупців, падіння обороту та високі витрати на оренду, повідомляє «НВ Бізнес».
За даними видання, основною цільовою категорією мережі були жінки 20-40 років з дітьми — і з початком війни значна частина цієї групи виїхала за кордон, що призвело до зниження попиту. Водночас компанії-оператору в Україні, ТОВ «ЕХМ Україна», вдалося показати виручку в 2024 році в розмірі 281,6 млн грн, що на 4,1% менше в порівнянні з 2023 роком. При цьому річний збиток досяг 43,1 млн грн, що на 47,5 % більше в порівнянні з попереднім роком.
Фактором, що ускладнює ведення бізнесу, названо роботу магазинів англійського бренду переважно в преміальних торгових центрах, де орендні ставки залишаються високими і не компенсуються зменшеним потоком покупців. Як зазначив директор з міжнародних продажів English Home Явуз Бекар, в Україні «наші бізнес-операції не були прибутковими».
English Home заснована в Туреччині в 2008 році і працює під управлінням холдингу Turgut Aydın Holding. Бренд пропонує колекції домашнього текстилю і декору в британському стилі в пастельних і стриманих відтінках. За даними на жовтень 2020 року в Україні функціонувало 33 торгові точки мережі.
