Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експорт кукурудзи з України за десять місяців зріс на 26% – до 17,5 млн тонн

Україна у січні-жовтні поточного року експортувала майже 17,5 млн тонн кукурудзи, що на 26% більше за результат аналогічного періоду минулого року, при цьому у грошовому вимірі експорт кукурудзи зріс на 24% – до $3,77 млрд.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, основним покупцем української кукурудзи за цей період, як і торік, була Туреччина, а її частка у загальному експорті зросла до 31,58% ($1,19 млрд) порівняно з 31,2% ($949 млн).

Італія витратила на придбання української кукурудзи $635,7 млн – на 58,5% більше ніж торік, а її частка у загальному експорті цієї культури збільшилась на 3,67 в.п. – до 16,85%.

Поставки до Іспанії збільшились на 22,2% майже до $345 млн із незначним збільшенням частки у загальному експорті – до 9,28%.

В усі інші країни було експортовано кукурудзи на $1,6 млрд – на 13,6% більше, ніж торік за 10 місяців.

За даними Держмитслужби, частка кукурудзи у загальному обсязі експортних поставок товарів з України у січні-жовтні-2026 склала 11,59% порівняно з 9,13% торік.

Водночас у жовтні-2026 Україна скоротила експорт кукурудзи у 3,3 раза порівняно з тим же періодом 2025 року – до $59,5 млн, зокрема, постачання до Туреччини скоротилось у 9,5 раза – до $3,7 млн, Італії – у більш ніж вдвічі, до $25,7 млн, Іспанії – у 10,3 раза, до $0,95 млн.

Натомість за січень-жовтень Україна імпортувала 13,57 тис. тонн кукурудзи на $71,7 млн переважно з Франції (41%), Угорщини (18,8%) та Австрії (14,2%), тоді як торік це було 13 тис. тонн на $66 млн з тих самих країн.

Згідно зі статистикою Держмитслужби, 2025 року Україна експортувала 17,96 млн тонн кукурудзи – на 39,4% менше за 2024 рік, скоротивши виторг на 23% – до $3,9 млрд.

, , , ,

Україна закупила генераторних установок на $835 млн: імпорт скоротився на 40%

Як повідомляє Experts Club, українські підприємства у січні-жовтні 2026 року скоротили імпорт електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів на 40,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $835 млн, свідчать дані Державної митної служби України.
Згідно зі статистикою, у жовтні імпорт цієї продукції становив $127 млн, що на 32,4% менше порівняно з жовтнем 2025 року.
Водночас відносно вересня поточного року, коли в Україну було ввезено відповідного обладнання на $89,6 млн, жовтневі постачання збільшилися на 41,7%.
Найбільшим постачальником електрогенераторних установок та перетворювачів за підсумками десяти місяців 2026 року став Китай, на який припало 27,3% загального імпорту, або $226,7 млн.
Друге місце посіла Чехія з показником $175 млн та часткою 21%, третє – Туреччина, звідки було імпортовано обладнання на $103 млн, або 12,3% загального обсягу.
Сукупно ці три країни забезпечили понад 60% вартості імпортованих в Україну електрогенераторних установок та перетворювачів.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року географія основних постачань суттєво змінилася.
Торік найбільшим постачальником була Румунія, звідки за десять місяців надійшло обладнання на $272 млн.
На другому місці перебувала Чехія з показником $254,6 млн, на третьому – Польща, яка поставила продукції на $175,3 млн.
Таким чином, у 2026 році Китай вийшов на перше місце серед постачальників відповідного обладнання, тоді як Румунія та Польща втратили позиції у трійці лідерів.
Постачання з Чехії також скоротилися: з $254,6 млн до $175 млн, або приблизно на 31%.
Водночас експорт електрогенераторних установок та перетворювачів з України залишався порівняно невеликим.
За січень-жовтень 2026 року його обсяг становив $7,4 млн. Основним напрямом експорту стала Туреччина, на яку припало 36,5% загального показника.
Імпорт цієї категорії обладнання перевищив експорт майже у 113 разів.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторних установок та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд.
Зокрема, у січні 2025 року імпорт електрогенераторного обладнання збільшився у вісім разів порівняно із січнем 2024 року на тлі потреби в резервному електропостачанні.
Наприкінці липня 2024 року Україна запровадила звільнення від ввізного мита та ПДВ для визначених категорій енергетичного обладнання, зокрема електрогенераторних установок.
Електрогенераторні установки використовуються для резервного та автономного електропостачання підприємств, об’єктів критичної інфраструктури, медичних закладів, торговельних центрів і житлових будинків.
Зниження вартісних показників імпорту у 2026 році відбувається одночасно зі значним збільшенням ввезення електричних акумуляторів, вартість яких за десять місяців досягла $3,77 млрд. Водночас митна статистика не дає підстав стверджувати, що скорочення закупівель генераторних установок безпосередньо зумовлене переходом споживачів на акумуляторні системи.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2026 року.

Державна Митна Служба
Статистика та реєстри | Державна Митна Служба

https://www.experts.news/posts/ukrayina-skorotyla-import-elektroheneratornykh-ustanovok-na-40-do-835-mln

, , , , ,

Україна очікує на збільшення поставок генераторів та енергетичного обладнання з Туреччини

Україна вже наступного тижня розраховує на збільшення обсягів поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання за підсумками переговорів президентів України Володимира Зеленського та Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана у Стамбулі, повідомив у неділю міністр інфраструктури України Микола Калашник.

«У Стамбулі президенти України та Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган обговорили питання безпеки та економічного співробітництва, енергетики та інфраструктури. Один із важливих результатів — вже наступного тижня Україна очікує збільшення поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання. Це особливо важливо зараз, коли Росія посилює атаки на енергетичну інфраструктуру наших громад», – написав він у Telegram-каналі.

За словами Калашника, сторони також працюють над відновленням безпечного цивільного судноплавства в Чорному морі, що має стратегічне значення для функціонування українських портів та міжнародної торгівлі.

Крім того, під час візиту Калашник разом із заступником голови Офісу президента України Олексієм Соболєвим взяв участь у зустрічі представників українського та турецького бізнесу. До обговорення долучилися делегати енергохолдингу ДТЕК, НАК «Нафтогаз України», групи «Метінвест», компанії «Українська бронетехніка», союзу Diia.City Union, а також провідних турецьких підприємств у сферах будівництва, енергетики, транспорту та оборонно-промислового комплексу.

Під час заходу українська сторона презентувала можливості для залучення турецького бізнесу до відновлення інфраструктури України. Серед ключових пріоритетів визначено інвестиції в портову галузь, автомобільні дороги та залізницю, оновлення локомотивного парку, модернізацію колій, а також реалізацію планів сталого розвитку громад із забезпеченням резервного тепло- та водопостачання.

Джерело: https://t.me/Mykola_Kalashnyk/11414

, , , ,

Україна та Туреччина прагнуть довести товарообіг до $10 млрд

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що набуття чинності з 1 жовтня угоди про вільну торгівлю з Україною стало важливим кроком для розвитку двосторонніх економічних і торговельних відносин, а сторони прагнуть досягти товарообігу в $10 млрд.

“Набуття чинності угоди про вільну торгівлю з 1 жовтня, яка була підписана між нашими країнами у 2022 році, стало важливим кроком для наших двосторонніх економічних і торговельних відносин. Ця угода наблизила нас ще на один крок до нашої мети – досягти товарообігу в розмірі $10 млрд”, – сказав Ердоган на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Стамбулі в суботу.

Він також підтвердив відданість Туреччини територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, назвавши її стратегічним партнером.

Ердоган додав, що турецькі компанії, які продовжують працювати в Україні попри війну, згодом зроблять вагомий внесок у її відбудову.

, , , ,

Зеленський 31 жовтня здійснить робочий візит до Туреччини

Президент України Володимир Зеленський в суботу, 31 жовтня, на запрошення президента Реджепа Таїпа Ердогана прибуде з робочим візитом до Туреччини, повідомив керівник Директорату комунікацій адміністрації президента Туреччини Бурханеттін Дуран.

“Під час зустрічей, що відбудуться в Стамбулі, буде обговорено кроки, які можна вжити з метою подальшого розвитку двостороннього співробітництва між Туреччиною та Україною, а також регіональні та міжнародні події, насамперед російсько-українська війна та ситуація з безпекою в Чорному морі”, – написав Дуран в соцмережі Х.

, , , ,

Канада та Туреччина налагодили стратегічне партнерство у сферах оборони, енергетики та торгівлі

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосили про започаткування двостороннього стратегічного партнерства, спрямованого на розвиток співпраці в енергетичній, оборонній та економічній сферах.

«Сьогодні ми з президентом Ердоганом започаткували нове Стратегічне партнерство Канада-Туреччина, щоб створити масштабні нові можливості для наших народів», – написав Карні у соцмережі X у четвер.

За його словами, співпраця охоплюватиме енергетичний сектор, видобувну промисловість, кліматичні ініціативи, а також питання безпеки та оборони. «Ми поглиблюємо наші зв’язки, щоб протистояти спільним загрозам і відкривати нові ринки для наших працівників та бізнесу. Це амбітне партнерство заради безпечнішого та процвітаючого майбутнього», – підкреслив глава канадського уряду.

Україна має тісні торговельно-економічні зв’язки з обома державами: угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) діє ще з 2017 року (з подальшою модернізацією), тоді як угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною офіційно набрала чинності у 2026 році, суттєво розширивши доступ українських товарів на ринки обох стратегічних партнерів.

, , , ,