Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.
При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).
У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).
Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.
Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.
Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.
В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.
Продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року збільшилися на 19,8% в порівнянні з груднем 2024 року – до 254 777 угод, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За підсумками 2025 року ринок житла Туреччини показав зростання на 14,3% – до рекордних 1,69 млн угод; при цьому іпотечні продажі за рік збільшилися на 49,3% – до 236 668.
Продажі іноземцям у 2025 році знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів (1,3% всіх угод). У грудні іноземці придбали 2 541 об’єкт, при цьому серед провінцій за підсумками року лідирували Стамбул, Анталія і Мерсін.
Як раніше повідомляв портал Open4Business, українці опинилися на третьому місці за покупками житла в Туреччині. В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
Кількість іноземців, які мають чинну посвідку на проживання в Туреччині, станом на 31 грудня 2025 року склала 1 151 969, випливає зі статистики Управління з питань міграції МВС Туреччини (Presidency of Migration Management).
У порівнянні з кінцем 2024 року показник збільшився на 95 337, або приблизно на 9%.
Структура посвідок на проживання за типами в 2025 році включає 426 926 короткострокових дозволів, 220 434 студентських, 168 455 сімейних і 336 154 дозволи інших категорій.
Згідно з даними щодо розподілу по провінціях, більше половини всіх іноземців з посвідкою на проживання проживають в Стамбулі – 579 932. Далі йдуть Анталія (109 571) і Анкара (73 263).
У розрізі країн громадянства Україна увійшла до топ-10 власників короткострокового посвідки на проживання – 21 257, а також до топ-10 за сімейною посвідкою на проживання – 6 505.
В Управлінні з міграції нагадують, що іноземці, які планують перебувати в країні довше терміну візи або безвізового режиму, тобто більше 90 днів, повинні оформляти відповідну посвідку на проживання через електронну систему, а довідкову інформацію можна отримати через центр YIMER (157 всередині Туреччини).
Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Хорольський механічний завод (Україна) розпочав процес локалізації виробництва в Туреччині, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ» з посиланням на інформацію директора технічного департаменту ХМЗ Валентина Сурмача.
«З урахуванням успішного досвіду спільної реалізації комплексних проектів головним партнером процесу локалізації обрано компанію Izvik Makina Muhendislik Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi», – зазначив він на міжнародній конференції AgroFood Summit-2025 (Мерсін, Туреччина).
За його інформацією, етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами і мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів і деталей в Туреччині, в тому числі на принципах аутсорсингу (за спільною згодою).
Завод підтверджує гарантію на обладнання, вироблене в процесі локалізації, а також технічні параметри технологічних ліній, заснованих на обладнанні заводу, які Izvik Makina пропонує клієнтам.
Хорольський механічний завод – українське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні обладнання для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівного матеріалу; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
