Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Турецька мережа магазинів товарів для дому та декору English Home завершує діяльність в Україні та розпочинає процес передачі своїх торгових майданчиків місцевому партнеру-франчайзі. Причини — скорочення кількості покупців, падіння обороту та високі витрати на оренду, повідомляє «НВ Бізнес».
За даними видання, основною цільовою категорією мережі були жінки 20-40 років з дітьми — і з початком війни значна частина цієї групи виїхала за кордон, що призвело до зниження попиту. Водночас компанії-оператору в Україні, ТОВ «ЕХМ Україна», вдалося показати виручку в 2024 році в розмірі 281,6 млн грн, що на 4,1% менше в порівнянні з 2023 роком. При цьому річний збиток досяг 43,1 млн грн, що на 47,5 % більше в порівнянні з попереднім роком.
Фактором, що ускладнює ведення бізнесу, названо роботу магазинів англійського бренду переважно в преміальних торгових центрах, де орендні ставки залишаються високими і не компенсуються зменшеним потоком покупців. Як зазначив директор з міжнародних продажів English Home Явуз Бекар, в Україні «наші бізнес-операції не були прибутковими».
English Home заснована в Туреччині в 2008 році і працює під управлінням холдингу Turgut Aydın Holding. Бренд пропонує колекції домашнього текстилю і декору в британському стилі в пастельних і стриманих відтінках. За даними на жовтень 2020 року в Україні функціонувало 33 торгові точки мережі.
Турецький виробник електромобілів TOGG (Türkiye’nin Otomobili Girişim Grubu) оголосив про початок виходу на європейські ринки та впровадження нових цифрових рішень, включаючи можливість оплати автомобілів криптовалютою, повідомляє видання Autogeek.
Згідно з повідомленням, компанія планує в 2025 році відкрити свої перші шоуруми в Німеччині, Нідерландах і Швейцарії, а також почати продажі на інших ринках ЄС.
TOGG вже представив в Європі електричний кросовер T10X, який стане першим серійним експортним автомобілем бренду.
Покупцям буде доступна інноваційна цифрова платформа «Trumore», через яку можна оформити замовлення, вибрати комплектацію, оплатити покупку — в тому числі з використанням криптовалюти або токенів, випущених в рамках екосистеми TOGG.
За словами керівництва компанії, інтеграція блокчейн-платежів відображає стратегію цифровізації та відкриває нові можливості для користувачів, поєднуючи електромобільність, фінтех і «розумну» інфраструктуру.
«Ми будуємо не просто автомобіль, а цифрову екосистему, де транспорт, зв’язок і фінанси поєднуються в єдину платформу», — заявив генеральний директор TOGG Гюрджан Каракаш.
Компанія вже випускає електромобілі на заводі в Гемліку (провінція Бурса). Виробничі потужності розраховані на 175 тис. автомобілів на рік, а в подальшому — до 1 млн одиниць до 2035 року.
TOGG розглядає вихід на європейський ринок як стратегічний крок для просування турецьких технологій та інтеграції в ринок ЄС.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
За підсумками першого півріччя 2025 року Польща залишається головним торговельним партнером України за обсягами експорту. За даними дослідження Active Group та Experts Club, експорт до Польщі становив 2,45 млрд доларів США.
На другому місці – Туреччина з показником 1,71 млрд доларів, а третю позицію посіла Італія – 1,17 млрд доларів. Також серед найбільших партнерів: Німеччина (1,09 млрд дол.), Іспанія (976 млн дол.), Нідерланди (919 млн дол.), Китай (847 млн дол.), Єгипет (776 млн дол.), Румунія (679 млн дол.) та Угорщина (652 млн дол.)
«Структура експорту України демонструє чітку орієнтацію на країни Європейського Союзу. Польща, Італія, Німеччина, Іспанія та Нідерланди разом формують понад половину загального обсягу експорту. Це свідчить про стратегічну інтеграцію України в європейський економічний простір», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він також зазначив, що Туреччина й надалі залишається критично важливим партнером для українського аграрного та металургійного експорту, тоді як Китай та Єгипет – ключові ринки для агропродукції, зокрема зернових.
«Наявність таких торговельних партнерів, як Єгипет та Китай диверсифікує український експорт», — додав Уракін.
EXPERTS CLUB, ЄГИПЕТ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, ТОРГІВЛЯ, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА, ЭКСПОРТ
