Війна призвела до падіння в’їзного туризму на 85%, що призведе до зниження доходів більш ніж на $1 млрд за підсумками 2024-го і більш ніж на $12,7 млрд до 2030 року, повідомили у пресслужбі Асоціації готелів і курортів України (Ukrainian Hotel&Resort Association, UHRA).
Такі дані випливають із дослідження “Економічний вплив війни на сектор туризму та гостинності України: Втрати, інновації та стійкість”, проведеного за підтримки Державної агенції розвитку туризму України (ДАРТ) у партнерстві UHRA з Асоціацією в’їзних туроператорів України (АІТОU), Всеукраїнською асоціацією гідів (ВАГ), Українською ресторанною асоціацією (УРА) та Українською кулінарною асоціацією (УКА).
“До початку повномасштабної війни туристичний сектор України перебував на шляху стабільного зростання, робив внесок у національну економіку в розмірі $1,6 млрд і забезпечував 1,2 млн робочих місць. Війна підірвала цей прогрес, але завдяки скоординованим зусиллям із відновлення та цільовим міжнародним інвестиціям сектор може відновитися і знову стати життєво важливим двигуном економічного відновлення України”, – цитується в релізі президент UHRA Ірина Сідлецька.
Згідно з дослідженням, очікується, що за підсумками 2024 року доходи від туризму в Україні будуть нижчими за довоєнні прогнози більш ніж на $1 млрд. Сукупні втрати доходів до 2030 року оцінюють у $12,7 млрд.
Водночас кількість робочих місць до кінця 2024 року скоротиться більш ніж на 60% порівняно з довоєнними. Експерти очікують, що до 2034 року загальна кількість робочих місць у галузі зросте до 1 млн, що, однак, на 540 тис. робочих місць менше довоєнного сценарію.
Туристична галузь змушена розвиватися в умовах дефіциту інвестицій. Обсяг призупинених іноземних і вітчизняних приватних інвестицій оцінюється в десятки мільярдів доларів.
Голова ГАРТ Мар’яна Олеськів наголосила, що попри тривалу війну, туристична галузь України демонструє стійкість.
“Ми вдячні нашим партнерам за аналіз макроекономічних показників туристичної галузі України, який підтвердив, що обраний Агентством пріоритет – розвиток внутрішнього туризму – є правильним, особливо в умовах, коли ми майже втратили виїзний туризм, а в’їзний туризм, за даними цього дослідження, скоротився на 85%. Результатом наших зусиль є стабільне зростання податкових надходжень у туристичному секторі та збільшення кількості заповнюваності готелів у регіонах, які є відносно безпечними та популярними серед туристів”, – повідомила Олеськів.
У звіті наголошується величезний потенціал туристичної галузі України у сприянні післявоєнному економічному відродженню та досягненню ключової ролі генератора національного ВВП. Серед рекомендацій експертів – інвестиції у відновлення пошкоджених унаслідок війни пам’яток та об’єктів гостинності; фокус на енергоефективні та “зелені” проєкти; підтримка перекваліфікації переміщених працівників, ветеранів та людей з інвалідністю; посилення просування внутрішнього та регіонального туризму для стабілізації місцевої економіки.
Попри величезні виклики, автори звіту наголошують, що за належної підтримки туристичний сектор України може поступово відновитися і стати потужним символом стійкості, миру та економічної сили.
Повний звіт буде доступний для завантаження в жовтні 2024 року на ресурсах партнерів, які взяли участь у цьому дослідженні.
Представники туристичної галузі сплатили до бюджету 616 млн 391 тис. грн у першому кварталі 2024 року, що на 61% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, коли до бюджету надійшло 383 млн 221 тис. грн, повідомили у пресслужбі Державного агентства з розвитку туризму (ДАРТ).
Водночас уточнюють, що до повномасштабного вторгнення, 2021 року, до держбюджету надійшло 629 млн 135 тис. грн.
“Надходження до бюджету за перший квартал поточного року чітко демонструють, що туризм не тільки адаптувався до непростих умов праці під час воєнного стану, а й розвивається – створює робочі місця та підтримує місцеві громади. Податки від туристичної галузі – це важлива частина економіки, яка зараз працює на підтримання нашої армії”, – зазначила голова ДАРТ Мар’яна Олеськів, чиї слова наведені у пресрелізі.
Агентство зазначило, що в січні-березні на 19% порівняно з першим кварталом роком раніше збільшилася загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю. Кількість юридичних осіб збільшилася на 6%, а фізичних – на 24%.
Найбільшу частку надходжень до держбюджету (64%) сплачено готелями – 395 млн 194 тис. грн. Це на 69% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (233 млн 693 тис. грн) і на 32% більше за аналогічний період 2022 року (299 млн 782 тис. грн). У довоєнному 2021-му в січні-березні від готелів до скарбниці надійшла майже аналогічна сума – 394 млн 576 тис. грн.
Удвічі зросли податкові надходження від діяльності туристичних операторів – 88 млн 727 тис грн проти 44 млн 854 тис грн за аналогічний період минулого року. 2021 року від туроператорів до скарбниці держави надійшло 47 млн грн.
Крім цього, зросли податкові надходження і від діяльності туристичних агентств – 50 млн 330 тис. грн проти 33 млн 844 тис. грн за аналогічний період 2023 року і 46 млн 238 тис. грн у січні-березні-2021).
На 41% у 2024 році зросла частка сплаченого податку від діяльності турбаз і дитячих таборів відпочинку. До бюджету від цих засобів розміщення надійшло в першому кварталі 36 млн 180 тис. грн податку проти 25 млн 653 тис. грн за перші три місяці минулого року. Однак якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року, то податкові надходження впали на 70% зі 119 млн 183 тис. грн.
Зафіксовано приріст сплачених податків від діяльності кемпінгів та стоянок для житлових автофургонів – 704 тис. грн. проти 499 тис. грн. Хоча порівняно з 2021 роком податки від діяльності цих засобів розміщення нижчі вдвічі, тоді до бюджету надійшло 1 млн 535 тис. грн.
Доходи від міжнародного туризму сягнули $1,5 трлн 2023 року, це означає повне відновлення до рівня допандемійного 2019 року в номінальному вираженні та на 97% з урахуванням інфляції, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UN Tourism).
Як зазначили в організації, найвищі доходи від міжнародного туризму отримала Європа – $660 млрд, це на 7% більше ніж у допандемійному 2019 році. Доходи в країнах Близького Сходу зросли на 33%. Америка минулого року відновила 96% своїх допандемійних доходів від міжнародного туризму, Африка – 95%, Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 78%.
За даними UN Tourism, у 2023 році ВВП від туризму відновився до рівня 2019 року. За оцінками, він склав $3,3 трлн, або 3% світового ВВП.
Як зазначається, кілька напрямків досягли видатних результатів за доходами від міжнародного туризму в першому кварталі 2024 року порівняно з 2019-м. Серед них – Сербія (плюс 127%), Туреччина (плюс 82%), Пакистан (плюс 72%), Танзанія (плюс 62%), Португалія (плюс 61%), Румунія (плюс 57%), Японія (плюс 53%), Монголія (плюс 50%), Маврикій (плюс 46%) і Марокко (плюс 44%).
Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.
Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ) перед початком літнього сезону оновило інформацію про дозволи та обмеження, що діють під час воєнного стану в 15 регіонах країни, надану військово-цивільними та обласними адміністраціями.
У ГАРТ, згідно з його пресрелізом, рекомендують перед плануванням подорожі уточнити наявність укриттів за майбутнім маршрутом, враховувати чинну комендантську годину.
Уточнюється, що до теперішнього часу заборонено сплави, походи, прогулянки та екскурсії за маршрутами біля критичної інфраструктури, військових і стратегічних об’єктів по всій Україні. Недоступні також туристичні точки, наближені до кордонів із Білоруссю та Росією. Обмеження діють щодо відвідування деяких гірських маршрутів, водойм, лісів у різних областях.
“Цього року, як і торік, українцям доведеться забути про пляжний відпочинок на берегах Чорного та Азовського морів. Узбережжя останнього повністю окуповане росіянами, а чорноморське – недоступне через мінну небезпеку та загрози ракетних обстрілів. Відносно безпечні центральні та західні регіони України. Утім, навіть на цих територіях діють деякі обмеження, які можуть різнитися в різних областях”, – зазначено в прес-релізі.
У Києві та Київській області заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза житловими масивами. Також заборонено сплав водоймами. Чорнобильська зона ще закрита для відвідувачів. Водночас зараз у Київській області працюють усі локації, які змогли відновитися, – заклади розміщення, музеї, садиби.
У Черкаській області можна відпочивати біля водойм, але тільки біля тих, які визначила ОДА. Офіційно на утриманні Черкас діють п’ять пляжів: три комунальні та два приватні. Відвідування лісів категорично заборонено.
У Полтавській області заборонено відвідувати ліси. Дозволяється купатися, але без плавзасобів, якщо це не відбувається в рамках спортивних змагань. Також в ОДА просять погоджувати графік тренувань на водоймах з урахуванням наближення до мостів на відстані 100 м.
Усі туристичні об’єкти Вінниці працюють у звичайному режимі та відповідно до своїх графіків. Слід враховувати, що деякі музеї в період війни не працюють. Дозволена туристична діяльність на водоймах, крім місць, де є об’єкти критичної інфраструктури, а також у прикордонній зоні. На території регіону заборонено відвідування лісів.
На території Житомирської області дозволено збирання ягід, грибів та лікарських рослин у лісах, окрім територій, розташованих за 20 км від лінії державного кордону України з Білоруссю та тимчасово окупованих місцевостей. Також заборонено відвідування заповідників області. Закрито водойми, що розташовані поруч з об’єктами критичної інфраструктури, решта готові приймати відпочивальників. Серед закладів культури області працюють виключно ті, які мають облаштовані укриття.
У Дніпропетровській області заборонено навігацію на водних об’єктах малих, моторних, вітрильних, прогулянкових, спортивних суден, водних мотоциклів і засобів розваги на воді. Заборонено відвідувати ліси. Музеї та театри регіону працюють, згідно з вимогами, передбаченими законом “Про правовий режим воєнного стану”. В області забезпечено створення віртуальних електронних екскурсій як з подієвого туризму, так і геотуризму.
У Кіровоградській області заборонено відвідувати ліси та користуватися плавзасобами на водоймах. Під забороною моторні, спортивні, вітрильні судна, а також водні мотоцикли та інші розваги на воді.
На Волині не встановлено обмежень щодо відвідування виставок, кіно, музеїв та інших туристичних місць, проте діють певні заборони на сплави на водоймах під мостами та відвідування лісів біля білоруського кордону. Водночас дозволено купатися в річках та озерах, розташованих у місцях масового відпочинку, зокрема, на о. Світязь.
У Львівській області можна ходити в ліс, але заборонено в’їжджати в нього на транспорті. Винятками є лише випадки, коли лісовим масивом пролягає транзитний шлях або веломаршрут. Заборонені екскурсії, походи, сплави маршрутами біля критичної інфраструктури, військових і стратегічних об’єктів. Туристичні об’єкти відкриті, купатися і засмагати дозволено тільки на пляжах, перевірених і рекомендованих ДСНС.
На Закарпатті можна ходити в ліси, але деякі маршрути для відвідування закриті. Зокрема, йдеться про частини Ужанського національного парку та Карпатського біосферного заповідника, що межують із кордонами інших держав. Зокрема, закриті для відвідувачів гора Піп Іван і водоспад Єлинський, які розташовані на території Трибушанського природоохоронного науково-дослідного відділення. Заборонені польоти на одномоторних літаках.
В Івано-Франківській області дозволено відвідувати гори та ліси. На території курорту “Буковель” заборонено кататися в лісах на джипах, квадроциклах, баггі та мотоциклах. Крім того, затверджено додаткові тимчасові режимні обмеження у Верховинському районі та в селах у прикордонній смузі в межах Зеленської та Білоберської сільрад. Зокрема, заборона стосується відпочинку на території громад, розташованих біля кордону.
У Тернопільській області також дозволено відвідувати ліси. Тут усі туристичні об’єкти працюють у звичному режимі та відповідно до затверджених графіків. В області напрацьовують нові та вдосконалюють уже наявні маршрути активного пішого та велотуризму. Туристичні інформаційні центри міст Тернополя, Теребовлі, Чорткова та Заліщика популяризують локальні туристичні продукти та створюють локальні туристичні маршрути, що містять екскурсійні програми, з організацією майстер-класів та елементами гастротуризму.
У Рівненській області військова адміністрація нещодавно дозволила ходити в ліси та збирати ягоди, але не на всій території. Заборонено відвідувати північні частини шести територіальних громад: Локницької, Зарічненської, Висоцької, Миляцької, Старосільської, Березівської.
На Хмельниччині всі туристичні об’єкти працюють у звичайному режимі та відповідно до затверджених графіків. Відвідування лісів не заборонене, проте є деякі обмеження: заборонено розведення багать, а також в’їзд до лісів усіх видів транспортних засобів, крім велотранспорту.
У Чернівецькій області всі туристичні об’єкти працюють у звичному режимі, згідно із затвердженими графіками, їхнє відвідування здійснюється згідно з вимогами закону “Про правовий режим воєнного стану”. Рішення про заборону на відвідування лісів немає. Туристичні локації, які розташовані за 5 км від прикордонної смуги, відвідувати можна тільки з дозволу прикордонників.