Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
Війна призвела до падіння в’їзного туризму на 85%, що призведе до зниження доходів більш ніж на $1 млрд за підсумками 2024-го і більш ніж на $12,7 млрд до 2030 року, повідомили у пресслужбі Асоціації готелів і курортів України (Ukrainian Hotel&Resort Association, UHRA).
Такі дані випливають із дослідження “Економічний вплив війни на сектор туризму та гостинності України: Втрати, інновації та стійкість”, проведеного за підтримки Державної агенції розвитку туризму України (ДАРТ) у партнерстві UHRA з Асоціацією в’їзних туроператорів України (АІТОU), Всеукраїнською асоціацією гідів (ВАГ), Українською ресторанною асоціацією (УРА) та Українською кулінарною асоціацією (УКА).
“До початку повномасштабної війни туристичний сектор України перебував на шляху стабільного зростання, робив внесок у національну економіку в розмірі $1,6 млрд і забезпечував 1,2 млн робочих місць. Війна підірвала цей прогрес, але завдяки скоординованим зусиллям із відновлення та цільовим міжнародним інвестиціям сектор може відновитися і знову стати життєво важливим двигуном економічного відновлення України”, – цитується в релізі президент UHRA Ірина Сідлецька.
Згідно з дослідженням, очікується, що за підсумками 2024 року доходи від туризму в Україні будуть нижчими за довоєнні прогнози більш ніж на $1 млрд. Сукупні втрати доходів до 2030 року оцінюють у $12,7 млрд.
Водночас кількість робочих місць до кінця 2024 року скоротиться більш ніж на 60% порівняно з довоєнними. Експерти очікують, що до 2034 року загальна кількість робочих місць у галузі зросте до 1 млн, що, однак, на 540 тис. робочих місць менше довоєнного сценарію.
Туристична галузь змушена розвиватися в умовах дефіциту інвестицій. Обсяг призупинених іноземних і вітчизняних приватних інвестицій оцінюється в десятки мільярдів доларів.
Голова ГАРТ Мар’яна Олеськів наголосила, що попри тривалу війну, туристична галузь України демонструє стійкість.
“Ми вдячні нашим партнерам за аналіз макроекономічних показників туристичної галузі України, який підтвердив, що обраний Агентством пріоритет – розвиток внутрішнього туризму – є правильним, особливо в умовах, коли ми майже втратили виїзний туризм, а в’їзний туризм, за даними цього дослідження, скоротився на 85%. Результатом наших зусиль є стабільне зростання податкових надходжень у туристичному секторі та збільшення кількості заповнюваності готелів у регіонах, які є відносно безпечними та популярними серед туристів”, – повідомила Олеськів.
У звіті наголошується величезний потенціал туристичної галузі України у сприянні післявоєнному економічному відродженню та досягненню ключової ролі генератора національного ВВП. Серед рекомендацій експертів – інвестиції у відновлення пошкоджених унаслідок війни пам’яток та об’єктів гостинності; фокус на енергоефективні та “зелені” проєкти; підтримка перекваліфікації переміщених працівників, ветеранів та людей з інвалідністю; посилення просування внутрішнього та регіонального туризму для стабілізації місцевої економіки.
Попри величезні виклики, автори звіту наголошують, що за належної підтримки туристичний сектор України може поступово відновитися і стати потужним символом стійкості, миру та економічної сили.
Повний звіт буде доступний для завантаження в жовтні 2024 року на ресурсах партнерів, які взяли участь у цьому дослідженні.
Представники туристичної галузі сплатили до бюджету 616 млн 391 тис. грн у першому кварталі 2024 року, що на 61% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, коли до бюджету надійшло 383 млн 221 тис. грн, повідомили у пресслужбі Державного агентства з розвитку туризму (ДАРТ).
Водночас уточнюють, що до повномасштабного вторгнення, 2021 року, до держбюджету надійшло 629 млн 135 тис. грн.
“Надходження до бюджету за перший квартал поточного року чітко демонструють, що туризм не тільки адаптувався до непростих умов праці під час воєнного стану, а й розвивається – створює робочі місця та підтримує місцеві громади. Податки від туристичної галузі – це важлива частина економіки, яка зараз працює на підтримання нашої армії”, – зазначила голова ДАРТ Мар’яна Олеськів, чиї слова наведені у пресрелізі.
Агентство зазначило, що в січні-березні на 19% порівняно з першим кварталом роком раніше збільшилася загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю. Кількість юридичних осіб збільшилася на 6%, а фізичних – на 24%.
Найбільшу частку надходжень до держбюджету (64%) сплачено готелями – 395 млн 194 тис. грн. Це на 69% більше, ніж за аналогічний період 2023 року (233 млн 693 тис. грн) і на 32% більше за аналогічний період 2022 року (299 млн 782 тис. грн). У довоєнному 2021-му в січні-березні від готелів до скарбниці надійшла майже аналогічна сума – 394 млн 576 тис. грн.
Удвічі зросли податкові надходження від діяльності туристичних операторів – 88 млн 727 тис грн проти 44 млн 854 тис грн за аналогічний період минулого року. 2021 року від туроператорів до скарбниці держави надійшло 47 млн грн.
Крім цього, зросли податкові надходження і від діяльності туристичних агентств – 50 млн 330 тис. грн проти 33 млн 844 тис. грн за аналогічний період 2023 року і 46 млн 238 тис. грн у січні-березні-2021).
На 41% у 2024 році зросла частка сплаченого податку від діяльності турбаз і дитячих таборів відпочинку. До бюджету від цих засобів розміщення надійшло в першому кварталі 36 млн 180 тис. грн податку проти 25 млн 653 тис. грн за перші три місяці минулого року. Однак якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року, то податкові надходження впали на 70% зі 119 млн 183 тис. грн.
Зафіксовано приріст сплачених податків від діяльності кемпінгів та стоянок для житлових автофургонів – 704 тис. грн. проти 499 тис. грн. Хоча порівняно з 2021 роком податки від діяльності цих засобів розміщення нижчі вдвічі, тоді до бюджету надійшло 1 млн 535 тис. грн.
Доходи від міжнародного туризму сягнули $1,5 трлн 2023 року, це означає повне відновлення до рівня допандемійного 2019 року в номінальному вираженні та на 97% з урахуванням інфляції, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UN Tourism).
Як зазначили в організації, найвищі доходи від міжнародного туризму отримала Європа – $660 млрд, це на 7% більше ніж у допандемійному 2019 році. Доходи в країнах Близького Сходу зросли на 33%. Америка минулого року відновила 96% своїх допандемійних доходів від міжнародного туризму, Африка – 95%, Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 78%.
За даними UN Tourism, у 2023 році ВВП від туризму відновився до рівня 2019 року. За оцінками, він склав $3,3 трлн, або 3% світового ВВП.
Як зазначається, кілька напрямків досягли видатних результатів за доходами від міжнародного туризму в першому кварталі 2024 року порівняно з 2019-м. Серед них – Сербія (плюс 127%), Туреччина (плюс 82%), Пакистан (плюс 72%), Танзанія (плюс 62%), Португалія (плюс 61%), Румунія (плюс 57%), Японія (плюс 53%), Монголія (плюс 50%), Маврикій (плюс 46%) і Марокко (плюс 44%).
Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.