Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в разі ризикових речей в угоді про корисні копалини буде про це комунікувати з українським суспільством.
«Мені здається, що українці, в принципі, дуже добре мене знають. Я думаю, що сумніватися не потрібно. Якщо будуть якісь ті чи інші ризикові речі для нас, то безумовно я буду все це комунікувати без якихось секретів із нашим суспільством», – сказав Зеленський на брифінгу в п’ятницю.
Президент вважає, що «головні базові речі, компромісні, були окреслені в рамковій угоді, на що ми готові були йти». «І тому базуватися будемо на зрозумілих речах, про що ми говорили, там, де ми бачимо можливість побудувати правильні партнерські відносини», – додав він.
Говорячи про нібито борги України США, Зеленський зазначив, що він їх не бачить, якщо говорити про минуле.
«Якщо будуть матися на увазі якісь перспективи, нова підтримка, нові пакети підтримки, і тоді США можуть ставити ті чи інші умови, розуміючи, що безкоштовно ця команда нам нічого робити не буде. Це вони офіційно говорять», – пояснив президент.
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. “Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав Туск.
Президент України назвав угоду “амбітною”. “Вона здатна захистити життя наших людей і протистояти російському злу”, – сказав Зеленський. Угода передбачає розробку механізму, за допомогою якого “російські ракети і безпілотники, випущені в напрямку Польщі, можуть бути збиті в українському повітряному просторі”.
Зеленський прибув до Польщі в день запеклих російських ракетних атак на його країну, в результаті яких загинули щонайменше 26 осіб. Постраждала велика дитяча лікарня в Києві. “Немає слів, немає документів, немає політичних заяв, яких було б достатньо, щоб засудити агресора”, – сказав Туск.
Польща, член ЄС і НАТО, є одним з найстійкіших політичних і військових прихильників України, яка зазнала нападу з боку Росії. Вона також слугує важливим центром для західної військової допомоги Києву. Польща також прийняла майже мільйон біженців з сусідньої країни.
Україна уклала угоди про безпеку з ЄС і 19 окремими державами, в тому числі зі США, Японією і Німеччиною. Вони формалізують вже надану військову і цивільну підтримку і пропонують перспективу подальшої допомоги протягом початкового періоду в десять років.
У другій половині дня Зеленський зустрінеться зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Саміт НАТО з нагоди 75-річчя оборонного альянсу відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня. Очікується, що глави держав та урядів 32 країн-членів альянсу обговорять, серед іншого, подальшу допомогу Україні. Зеленський також запрошений на зустріч. Оскільки повітряний простір над Україною закритий з початку війни, Зеленський повинен використовувати наземний маршрут через Польщу для всіх закордонних поїздок, перш ніж він зможе продовжити свою подорож літаком звідти.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2024-07/08/polen-und-ukraine-unterzeichnen-sicherheitsabkommen
В Україні за три роки з моменту запуску ринку землі було укладено понад 254 тис. угод з купівлі-продажу сільгоспугідь, за якими було придбано півмільйона гектарів землі із середньою вартістю в 41 тис. грн, повідомляє сервіс Opendatabot.
“567,322 тис. га сільськогосподарської землі було придбано за три роки відкриття земельного ринку в Україні. Українці уклали 253,416 тис. угод із продажу земельних ділянок за середньою ціною 41 тис. грн/га. Найбільше купували землю 2023 року – 179,921 тис. га”, – зазначається в повідомленні.
За інформацією ресурсу, найбільш затребуваними за весь час роботи ринку стали сільгоспугіддя в Полтавській області, де було продано 60,36 тис.га. Середня ціна гектара в регіоні сягала 42,75 тис. грн. За нею йдуть Дніпропетровська область – 58,869 тис. га і Харківська – 54,458 тис. га.
Зазначається, що початок повномасштабної війни вплинув на попит покупців і ціни на угіддя. За пів року 2024 року українці придбали 17,04 тис. га землі в Полтавській області, в середньому, сплативши по 52,59 тис. грн за гектар. У Дніпропетровській області з початку поточного року продали 12,95 тис. га по 34 тис. грн. Замість прифронтової Харківської області в трійку лідерів піднялася Кіровоградська – 9,38 тис. га по 38 тис. грн/га.
Найдорожчою у 2024 році стала земля в Івано-Франківській області – 101 тис. грн/га.
“Поки що тільки чверть земельних угідь змінюють власника через купівлю-продаж. Переважна більшість змін власників стосуються землі, яку отримують у спадок – це 65% відчужень”, – резюмував ресурс.
Як повідомлялося, 1 липня 2021 року в Україні відкрився ринок землі. На першому етапі купувати сільгоспземлю могли лише звичайні громадяни, проте вже з 2024 року ринок став відкритим і для бізнесу.
Норвегія виділяє ще €5,6 млн на підтримку ядерної безпеки та заходів з виведення з експлуатації
Завдяки ратифікації українським парламентом рамкової угоди Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) міжнародна спільнота та Україна готові вступити у новий етап взаємодії з питань довгострокової ядерної безпеки та зняття з експлуатації, з особливим акцентом на Чорнобильській АЕС. У червні 2024 року Рада схвалила відповідний закон, який відкриває шлях для ширшого спектру заходів з ядерної безпеки, які будуть керуватися РМСЧ.
Щоб підтвердити свою непохитну підтримку міжнародних зусиль з виведення з експлуатації та ядерної реабілітації в Україні, на нещодавньому засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок до РМСЧ на суму €5,6 млн.
Донори також погодили наступний транш фінансування проєктів підвищення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та оптимізації поводження з рідкими радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС.
Бальтазар Ліндауер, директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР, сказав: «Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим твердженням цієї поновленої міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі».
РМСЧ був створений у листопаді 2020 року ЄБРР на прохання уряду України. Він був створений як багатосторонній фонд для підтримки розробки комплексного плану по Чорнобилю. Після окупації ЧЗВ на початку повномасштабної війни Росії проти України обсяг завдань РМСЧ було розширено для підтримки відновлення безпеки в ЧЗВ, а також ширших заходів ядерної безпеки по всій Україні.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
