Міністр фінансів Угорщини Міхай Варга від імені країни висловився проти ухвалення Європейською радою законодавчих поправок, які б дали змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд євро макрофінансової допомоги плюс.
Проте ЄС продовжить шукати рішення, яке б підтримали всі держави-члени.
“Угорщина проти поправки до фінансового законодавства”, – сказав він у вівторок у Брюсселі в рамках відкритої частини засідання Ради з економічних і фінансових питань.
Зокрема, Угорщина виступила проти поправки до багаторічного фінансового законодавства, яке має бути ухвалене одноголосно.
Водночас міністри проголосували кваліфікованою більшістю за макрофінансову допомогу плюс (MFA+) і поправку до фінансового регламенту.
Головуючий на засіданні міністр фінансів Чехії Збігнєв Станюра, коментуючи цю ситуацію, сказав: “На жаль, ми не змогли ухвалити пакет загалом. Проте, це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні з початку січня. Я прошу Комітет з питань економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну”
Угорщина виділить кошти на транспортування продовольчих товарів з України в рамках ініціативи “Grain from Ukraine”, а також забезпечить логістичну підтримку, заявила президентка Угорщини Каталін Новак.
“Ми підтримуємо Україну на двосторонньому рівні. Ми виділили понад 172 млн євро, і сьогодні Угорщина зобов’язалася забезпечити $3,5 млн для того, щоб забезпечити транспортування 10 тис. тонн пшениці та продовольчих товарів”, – повідомила Новак на саміті з продовольчої безпеки.
Вона також закликала використовувати українсько-угорський кордон як додатковий канал транспортування продовольства.
“Ми підтримуємо не тільки фінансово, ми підтримуємо і логістично. Наш спеціальний термінал на кордоні між Угорщиною та Україною має збільшити та прискорити транспортування необхідних товарів”, – зазначила президентка.
“І, звичайно, це все відбувається через війну в Україні. І демократичні канали мають бути відновлені. Зрештою, має бути справедливий мир, мир для нас усіх”, – наголосила вона.
Понад EUR66 млн буде виділено в рамках першої програми європейського транскордонного співробітництва Interreg NEXT для партнерства Угорщини, Словаччини та Румунії з Україною в галузі охорони здоров’я, довкілля та ефективного державного управління, оголосила Єврокомісія (ЄК) у п’ятницю. “Ця програма – частина загальної підтримки та непохитної солідарності ЄС щодо України. Реалізуючи політику згуртування, Interreg допоможе Україні та державам-членам, що межують із нею, протистояти спільним викликам і використовувати спільні можливості”, – заявила член ЄК з політики згуртування та реформ Еліза Феррейра.
Програма охоплює період 2021-2027 рр. Передбачається, що Угорщина, Словаччина, Румунія та Україна спільно працюватимуть над забезпеченням рівного доступу до медичного обслуговування та підвищенням стійкості своїх систем охорони здоров’я.
Програма підтримає рішення щодо адаптації до зміни клімату та запобігання ризикам стихійних лих. Країни-учасниці співпрацюватимуть з метою захисту природи, розвитку “зеленої інфраструктури” і туризму.
Також ідеться про приведення у відповідність норм України з державами-членами ЄС у сфері ефективної державної адміністрації. Відповідні проєкти сприятимуть юридичній та адміністративній співпраці для усунення спільних перешкод взаємодії в прикордонних районах, підтримуючи водночас співробітництво між громадянами, громадянськими суспільствами та державними інституціями, повідомляється в комюніке Єврокомісії.
РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, транскордонне співробітництво, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
У середу вранці тимчасово припинить роботу митний пост “Дзвінкове” на українсько-угорському кордоні, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Завтра з 9:00 до 12:00 не працюватиме митний пост “Дзвінкове” у зв’язку з проведенням монтажних робіт. Завчасно плануйте свій маршрут”, – зазначається у повідомленні у “Телеграм-каналі”.
Українська транспортна компанія позитивно відреагувала на пропозицію Slovnaft та MOL сплатити транзитні збори за транспортування нафти південною гілкою нафтопроводу “Дружба”.
“Slovnaft вже здійснила оплату на рахунок компанії. Виходячи з цього, Slovnaft очікує відновлення постачання нафти найближчими днями. З цим рішенням погодилася і російська сторона”, – наголосили в компанії.
Як пише агентство Bloomberg, угорська MOL також перевела платіж за транзит і очікує на відновлення поставок найближчими днями.
Раніше “Транснафта” повідомила, що 4 серпня “Укртранснафта” зупинила транзит російської нафти через територію України у зв’язку із збоєм оплати транзитного збору. Зазначалося, що кошти, спрямовані 22 липня за транзит у серпні, було повернуто на рахунок “Транснафти” 28 липня у зв’язку з набранням чинності Регламентом ЄС 2022/1269. По південній гілці нафтопроводу “Дружба”, що проходить через територію України, поставки нафти здійснюються у напрямку НПЗ Угорщини, Словаччини та Чехії на підставі довгострокового договору між ПАТ “Транснефть” та АТ “Укртранснафта” на надання послуг з транспортування нафти на умовах 100% передоплати.
Угорська MOL та словацька Slovnaft (також входить до групи MOL) ініціювали обговорення з українською та російською сторонами можливості оплати транзитного збору MOL або Slovnaft, що дозволило б відновити постачання нафти.
“Переривання поставок відбулося після технічних проблем на рівні банку у зв’язку з оплатою транзитних зборів з російського боку. Проте виробництво на Братиславському нафтопереробному заводі працює без перебоїв, і поставки на ринок налагоджені. У цей період Братиславський НПЗ у тісній співпраці з національним нафтотранспортером Transpetrol, а також у співпраці з міністерством економіки Словаччини використовує для переробки резерви, що є в системі”, – повідомили в Slovnaft.
Повідомлень про вирішення проблеми транзиту до Чехії поки що не надходило.
Минулого року через “Дружбу” територією України було транспортовано 12 млн тонн російської нафти, у тому числі до Чехії – 3,4 млн тонн, Словаччини – 5,2 млн тонн, Угорщини – 3,4 млн тонн.
Угорщина працює над розширенням прикордонних пунктів пропуску з Україною Чоп-Захонь та Лужанка-Берегшурань, щоб облаштувати коридори для експорту сільгосппродукції в обхід заблокованих РФ українських морпортів.
Про це повідомив Парламентський державний секретар Угорщини Левенте Мадяр у ході зустрічі із головою Закарпатської облради Володимиром Чубірком, організованою для вирішення питань нинішньої та майбутньої гуманітарної підтримки України Угорщиною.
Зі свого боку, голова Закарпатської облради пообіцяв у міру можливостей сприяти реалізації всіх проектів, запланованих Угорщиною для реалізації в Україні, і подарував угорському чиновнику відомі в усьому світі марки та листівку на тему російського корабля.
Як повідомлялося, Україна спільно з Угорщиною має намір звернутися до Європейського Союзу для збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
“Ми разом звертатимемося до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність транзитних коридорів як з українського, так і з угорського боку. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення миру в результаті війни… Ми зацікавлені, щоб рух товарів прискорився. Це не тільки угорський , український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес”, – сказав міністр сільського господарства Угорщини Івштан Надя минулого тижня.
За даними міністра агрополітики України Миколи Сольського, Словаччина та Угорщина – логістичні коридори на європейському ринку, які не були розвинені, бо Україна експортувала агропродукцію переважно через море.
“У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж з Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим”, – наголосив український міністр.
