Сьогодні Дональд Трамп офіційно розпочне свою каденцію як 47-й президент Сполучених Штатів Америки. Його можливі дії та стратегії на міжнародній арені стали головною темою обговорення на зустрічі експертів, організованій Atlantic Council і Experts Club. Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Брайан Меффорд та засновник Experts Club Максим Уракін розглянули ключові питання, які вплинуть на геополітичну ситуацію у світі, зокрема на Україну.
Брайан Меффорд зазначив, що перші місяці Трампа на посаді будуть зосереджені на вирішенні внутрішніх питань, таких як затвердження членів його кабінету в Сенаті. Однак експерт підкреслив, що Україна залишатиметься важливим питанням зовнішньої політики США.
“Україна вже має спеціального посланця – генерала Келлога. Хоча його візит до Києва був відкладений, це свідчить, що Україна залишається серед пріоритетів. Її безпека має вирішальне значення для стабільності в регіоні”, – зауважив Меффорд.
Однією з ключових тем обговорення стало членство України в НАТО, яке було вперше обіцяне ще на саміті в Бухаресті у 2008 році. На думку Брайана Меффорда, це рішення могло б запобігти багатьом нинішнім проблемам.
“Тоді це було серйозною помилкою. Росія використала цю невизначеність: спочатку в Грузії, а потім в Україні. Тепер через війну на власній території питання НАТО для України відкладається на невизначений час. Водночас є необхідність довгострокових гарантій безпеки. Україна потребує сучасної зброї, тому США та європейські партнери повинні залишатися надійними союзниками України”, – пояснив він.
В той же час, за словами експерта, питання фінансування НАТО стало одним із найбільш обговорюваних у період першого президентства Трампа, коли він закликав європейські країни збільшити свої витрати на оборону.
“США витрачають на оборону більше, ніж наступні дев’ять країн разом. Трамп мав рацію, наполягаючи, щоб європейські країни витрачали мінімум 2% ВВП на оборону. І тепер ці вимоги виконуються. Зростання витрат на оборону в Європі – це в інтересах усіх. Союз залишається потужним інструментом для забезпечення стабільності “, – наголосив Меффорд.
За його словами, вихід США з НАТО наразі є малоймовірним сценарієм.
Меффорд припустив, що адміністрація Трампа продовжить жорстку економічну політику щодо Китаю, включаючи торгові війни.
“Китай не дотримується справедливих правил у міжнародній торгівлі. Підтримка Тайваню буде незмінною, оскільки США мають стратегічні інтереси у регіоні. Хоча Китай часто демонструє силу, його економіка на межі рецесії, а військова міць перебільшена”, – пояснив він.
Експерт також торкнувся питання санкцій проти Росії, які залишаються ефективним інструментом міжнародного тиску.
“Трамп за своєї попередньої каденції запровадив більше санкцій проти Росії, ніж Обама. Їхнє пом’якшення можливе лише за умови припинення війни. Це довгостроковий механізм, який не можна ігнорувати”, – підкреслив Меффорд.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на важливості обрання Дональда Трампа для України та світу та нагадав про інші важливі вибори для України та регіону в 2025 році:
“Для України партнерство зі Сполученими Штатами є вирішальним. Проте нам варто бути готовими до різних сценаріїв і посилювати власну економічну стійкість та диверсифікувати закордонну політику з огляду на дуже важливі вибори в цьому році в Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Канаді. Світ стає надалі дуже динамічним”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз експертів показав, що політика Трампа щодо України буде формуватися під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Водночас роль України у глобальній безпеці лише зростатиме, а міжнародна підтримка залишатиметься критично важливою для безпеки на Європейському континенті.
З повною версією відео ви можете ознайомитись за посиланням:
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
Atlantic Council, EXPERTS CLUB, NATO, URAKIN, БЕЗПЕКА, Меффорд, США, Трамп, УКРАЇНА
Україна 2024 року імпортувала 7 млн 562,556 тис. тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 1,1% менше, ніж за 2023 рік (7 млн 646,537 тис. тонн).
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $6 млрд 820,605 млн, що на 12,9% менше, ніж 2023-го ($7 млрд 831,477 млн).
Із Греції імпортовано палива на $1 млрд 393,372 млн (частка – 20,43%), Польщі – на $917,31 млн (13,45%), Литви – на $681,88 млн (10%), інших країн – на $3 млрд 828,042 млн (56,12%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року імпортувала 7 млн 300,073 тис. тонн нафтопродуктів, що на 17% менше, ніж 2021-го (8 млн 790,515 тис. тонн). Нафтопродукти у 2022-му імпортовано на суму $8 млрд 787,171 млн, що на 56,5% більше, ніж 2021 року ($5 млрд 614,787 млн).
Для збільшення гуманітарної допомоги в умовах агресивної війни Росії цієї зими Європейський Союз виділить Україні 140 мільйонів євро, а Молдові – ще 8 мільйонів євро.
Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги
для України та Молдови. З цієї суми 140 мільйонів євро призначені для надання життєво необхідної невідкладної допомоги в Україні, включаючи продовольство, житло, чисту воду та охорону здоров’я.
Ця допомога буде надана, зокрема, вразливим групам населення у постраждалих від війни регіонах на сході та півдні України. Ще 8 мільйонів євро буде виділено на проекти в Молдові для підтримки українських біженців та місцевих громад. Допомога покликана допомогти людям пережити «важку зиму» в умовах російської агресії, як написала Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці у Facebook.
Хаджа Лахбіб, єврокомісар з питань стійкості, гуманітарної допомоги, управління кризовими ситуаціями та гендерної рівності, відвідала Україну, щоб обговорити розподіл допомоги ЄС та активізувати зусилля. «Виділивши 148 мільйонів євро на нову гуманітарну допомогу Україні, ми надаємо життєво важливу підтримку людям і допомагаємо відновити громади», – написала Лахбіб на своїй сторінці в соціальній мережі X. “У важку годину ЄС рішуче стоїть на боці народу України”.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм, під час якої сторони обговорили розвиток економічного співробітництва, зокрема, перезапуск Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва та початок міжурядових консультацій.
«Хав’єр Мілей запевнив, що Україна й надалі може розраховувати на повну підтримку Аргентини», – повідомляють на сайті глави Української держави в п’ятницю.
Зеленський подякував Аргентині за участь в інавгураційному Саміті миру та приєднання до Коаліції за повернення українських дітей, міжнародної Кримської платформи та формату «Рамштайн». Він наголосив, що Україна потребує збереження Контактної групи з оборони, а також спільних кроків Аргентини, США та всіх союзників, щоб послабити російського диктатора і завершити війну справедливим і тривалим миром.
У вечірньому відеозверненні в п’ятницю президент України відзначив результати аргентинського колеги в економічних реформах і назвав їх «правильним прикладом економічного зростання».
«Будемо збільшувати нашу співпрацю з Аргентиною – і економічну, і політичну, і безпекову», – сказав глава Української держави.
Зеленський запросив Мілея приїхати в Україну з візитом.
Згідно з даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, на поточному тижні на ринку картоплі в Україні відзначається зниження торгової активності. Всупереч надіям фермерів на те, що дана продукція напередодні новорічних свят вкотре зросте в ціні, відпускні ціни на картоплю в Україні навпаки, почали знижуватися. Оптові компанії, своєю чергою, не бачать причин для підвищення цін і збільшення обсягу закупівель цього товару, оскільки попит на цю продукцію помітно знизився.
Так, на сьогоднішній день товарна картопля надходить у продаж у діапазоні 18-28 грн/кг ($0,43-0,67/кг), залежно від якості, сорту та обсягів пропонованих партій продукції, що в середньому на 12% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Приводом для незначного зниження цін у даному сегменті стало не тільки ослаблення попиту на картоплю, а й стабільні поставки цієї продукції із зовнішніх ринків. При цьому більшість ключових гравців ринку відзначають посередні якісні характеристики імпортної картоплі, що своєю чергою, вплинуло на темпи збуту і місцевої продукції також.
Проте загалом українські фермери не нарікають на відпускні ціни на картоплю цього сезону, адже ця продукція порівняно з минулим роком подорожчала в середньому на 41%. Причиною такої значної цінової різниці експерти називають зниження врожайності картоплі в Україні через несприятливі погодні умови в літні місяці. Багато фермерів паралельно зі зниженням урожаю відзначають і поступове погіршення якості продукції, закладеної на зберігання.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку картоплі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких сторони обговорили питання співпраці між державами.
«Говорив із президентом Сербії, подякував Александру за підтримку нашої держави, наших людей. Ми обговорили нашу взаємодію – двосторонню і також з іншими партнерами», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні в четвер.
Він зазначив, що дуже цінує українсько-сербський діалог. «Максимум конструктивних відносин для України та спільної з партнерами безпеки», – додав глава Української держави.
