Україна в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine (розширення програми Grain from Ukraine) передала Пакистану 1850 тонн пшениці, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Донорами цього постачання, реалізованого спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP), виступили Іспанія та Чехія.
«Передане зерно вже допомагає постраждалим громадам Пакистану, а наступні постачання посилять готовність країни до викликів сезону мусонів і сформують резерв для оперативного реагування», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine було засновано президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, а з 2025 року розпочався її новий етап – Food from Ukraine. Усього за час роботи програм понад 324 тис. тонн сільгосппродукції (пшениця, борошно, кукурудза, горох, олія) було відправлено до 19 країн Африки та Азії. На реалізацію ініціатив залучено понад $380 млн донорських коштів.
Як повідомляє Сербський Економіст, прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут на зустрічі з новим послом України в Белграді Олександром Литвиненком заявив, що Сербія продовжить надавати гуманітарну допомогу вразливим категоріям населення України в межах своїх можливостей.
Згідно з повідомленням на сайті уряду Сербії, йдеться про підтримку у вигляді фінансових коштів, а також поставок медичного та електротехнічного обладнання. Мацут також зазначив, що Белград уважно стежить за розвитком ситуації в Україні, особливо за наслідками для цивільного населення та гуманітарною ситуацією.
Посол, у свою чергу, висловив подяку за допомогу, яку Сербія вже надала українській стороні.
Литвиненко є новим главою української дипмісії в Сербії, представив вірчі грамоти 3 лютого 2026 року.
Держприкордонслужба повідомляє про обмеження руху з 5:00 18 лютого через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, у зв’язку зі складними погодними умовами.
«До уваги міжнародних перевізників! Рух через пункти пропуску, розташовані на кордоні з Молдовою, буде обмежено», – йдеться в повідомленні Держприкордонслужби в Telegram-каналі у вівторок.
Повідомляється, що тимчасове обмеження вводиться на автомобільній дорозі загального користування державного значення M-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест), км 11+920 – км 308+000 з 05:00 18 лютого 2026 року. Обмеження стосується вантажних автомобілів і транспортних засобів для пасажирських перевезень (автобуси, мікроавтобуси).
Причина обмежень руху – складні погодні умови, що створюють підвищену небезпеку для всіх учасників дорожнього руху, а також з метою своєчасної ліквідації наслідків негоди і недопущення виникнення аварійних ситуацій.
У зв’язку з чим рух в і з пунктів пропуску «Паланка-Маяки-Удобное», «Старокозачье», «Серпневое», «Малоярославец», «Лесное», «Рени», «Долинское», “Орловка”, «Виноградовка», «Табаки», «Нові Трояни» для зазначеної категорії транспортних засобів буде призупинено. Про це повідомлено молдовським колегам.
Станом на 1 січня 2026 року у вищих навчальних закладах України навчається 21 271 іноземний студент із 127 країн світу, йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки з посиланням на дані Українського державного центру міжнародної освіти (УДЦМО).
«Кількість іноземних студентів в Україні, звичайно, зменшилася порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, але інтерес до здобуття вищої освіти в Україні зберігається. Тому українські виші активно розвивають нові освітні напрями, адаптують навчальні формати та долучаються до ініціатив, спрямованих на розвиток міжнародної освіти», — цитує директора УДЦМО Олену Шаповалову пресслужба міністерства.
Зокрема, за даними Центру, у 2025/2026 навчальному році іноземні студенти здобувають освіту у 369 вишах України.
Найбільше іноземних студентів навчається в таких університетах: Київський національний університет технологій та дизайну, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Сумський національний аграрний університет, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Національний університет біоресурсів і природокористування України, ЧЗВО «Міжнародний Європейський університет», ЧЗВО «Університет медицини і соціальних наук», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і Запорізький державний медико-фармацевтичний університет.
Зазначається, що більшість іноземних студентів навчається у Київській і Харківській, а також Сумській, Одеській, Миколаївській і Запорізькій областях.
Згідно з повідомленням, у вищих навчальних закладах України навчаються громадяни із 127 країн світу. Найбільше студентів із Китаю (6 626), Азербайджану (5 420), Грузії (1 478), Індії (924), Марокко (734), Туреччини (644), Туркменістану (568), Польщі (504), Вірменії (406) і РФ (390).
Найпоширенішими напрямами підготовки є: «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Харчові технології», «Менеджмент», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Медицина», «Фізична культура і спорт», «Біотехнології та біоінженерія», «Авіаційний транспорт», «Економіка і міжнародні економічні відносини» та «Комп’ютерна інженерія».
Серед іншого зазначається, що станом на 1 січня 2026 року зареєстровано 6 292 запрошення на навчання. Найбільше — для абітурієнтів із Китаю, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Марокко, Нігерії, Туреччини, Індії, США, Польщі.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
Розширення Євросоюзу є геополітичним рішенням, і потрібно діяти щодо змін процесів прийняття нових членів, але поки що держави-члени ЄС не готові назвати конкретну дату вступу України, як на цьому наполягає президент України Володимир Зеленський, сказала високий представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«Нам дійсно потрібно над цим попрацювати. Але, думаю, у мене таке відчуття, що держави-члени не готові назвати конкретну дату», – сказала вона у відповідях на питання на Мюнхенській конференції з безпеки в неділю, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Каллас нагадала, що крім України є також Чорногорія, Албанія, які так довго знаходяться в списку на вступ.
«Думаю, що пріоритет, нагальна необхідність рухатися далі і показувати, що Україна є частиною Європи, існує», – зазначила глава європейської дипломатії.
З неготовністю ЄС сьогодні визначити дату прийняття України погодився і президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
«Коли я розмовляв з багатьма главами держав і урядів Європейського Союзу, у мене виникло відчуття, що на цьому етапі, коли ми говоримо сьогодні тут, у Мюнхені, в лютому, немає готовності прийняти дату», – констатував він.
На його думку, є бажання бачити Україну якомога швидше частиною ЄС.
«ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно необхідно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде», – водночас вважає президент Латвії.
За його словами, в рамках цього рішення потрібно вирішити ще два інших питання: прийняття країн-кандидатів із Західних Балкан, яким давно це було обіцяно, і Молдови.
«Якщо говорити про Україну, не забувайте також про Молдову. Якщо Україна приєднається, ми не можемо виключити Молдову з цього. Так що справа вже не тільки в Україні. Йдеться, мабуть, про найбільше об’єднуюче розширення, але, ймовірно, за іншими правилами», – пояснив Рінкевичс.
На його думку, тоді дійсно доведеться повернутися до дуже серйозного обговорення того, як буде виглядати вся структура прийняття управлінських рішень Європейського Союзу.
Президент Латвії також підкреслив, що дата можливого вступу України до ЄС, подобається це чи ні, зараз дуже пов’язана з мирною угодою з Росією – буде мирна угода чи ні?
«Якщо чесно, я не бачу, щоб Росія була готова до угоди. А якщо Росія не буде рухатися, то у нас не буде угоди», – пояснив він.
На думку Рінкевичса, звернення Зеленського про фіксацію дати вступу потрібно заслухати на засіданні Європейської Ради.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
