Україна в 2025 році збільшила імпорт цибулі на 3,2% порівняно з 2024 роком – до 23,16 тис. тонн, а в грошовому вираженні імпорт зріс на 18,1% – до $29,71 млн, повідомила Державна митна служба.
Найбільшими постачальниками цибулі в Україну за підсумками року стали Нідерланди(34,22%поставок у грошовому вираженні), Китай (29,68%) і Єгипет (12,89%).
Станом на 15:50 пункти пропуску на кордоні України та Республіки Молдова запрацювали в штатному режимі, повідомили в телеграм-каналі Держприкордонслужби України.
Також знято обмеження на перетин кордону вантажними транспортними засобами.
На українсько-молдовському кордоні тимчасово не здійснюється пропуск транспортних засобів і товарів у зв’язку з виходом з ладу центральних баз даних митних органів Республіки Молдова, повідомила Державна митна служба України.
«Просимо враховувати цю інформацію під час планування перетину кордону! Про відновлення пропускних операцій буде повідомлено додатково», — йдеться в повідомленні в телеграм-каналі в суботу.
Як повідомлялося, за інформацією першого віцепрем’єра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля, 31 січня о 10:42 сталося технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови і лінії 750 кВ між західною та центральною частинами України.
Створення агропродовольчих хабів як нового формату міжнародного співробітництва у сфері продовольчої безпеки обговорили заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Денис Башлик і генеральний директор фонду сталого розвитку DIHAD Sustainable Об’єднаних Арабських Еміратів Organisation Халед Аль-Аттар, повідомила прес-служба Міністерства економіки.
“Україна вже активно працює над розширенням ініціативи Food from Ukraine, а саме над створенням продовольчих хабів в африканських країнах. Це не просто про експорт – це про будівництво локальної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції продовольства. Ми прагнемо масштабувати цей підхід. Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, які забезпечать стабільні поставки продовольства в регіони, які найбільше цього потребують, в тому числі і на Близький Схід. Це внесок у глобальну продовольчу безпеку і стабільність”, – сказав Башлик під час переговорів.
Заступник міністра підкреслив, що продовольча безпека і побудова продовольчих хабів, зокрема на Близькому Сході, можуть стати новим стратегічним напрямком співпраці, і висловив упевненість, що розвиток такої співпраці сприятиме формуванню нової інноваційної агроекосистеми і поглибленню економічних та інвестиційних зв’язків між країнами.
Сторони також приділили увагу розвитку співпраці між державою і бізнесом на рівнях B2B і B2G, а також налагодженню партнерств між науковими установами. Серед практичних кроків – організація українського павільйону на виставці DIHAD в ОАЕ, а також проведення тематичного круглого столу, присвяченого питанням продовольчої гуманітарної допомоги.
DIHAD Sustainable – спеціалізована платформа та міжнародна ініціатива, спрямована на просування стійких практик у галузі сільського господарства, продовольства, водного сектора, лісового господарства та природокористування. Об’єднує державні інститути, міжнародні організації, агробізнес, наукові установи та громадські організації для обміну знаннями, передовим досвідом і технологіями, які сприяють сталому розвитку секторів сільського господарства в умовах кліматичних змін, економічних викликів і зростаючих вимог до екологічної безпеки.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні за даними Пенсійного фонду України. За рік виплата зросла на 13%. Кожен п’ятий український пенсіонер отримує, в середньому, близько 4,5 тисячі грн пенсії. 63 тисячі пенсіонерів отримують виплати нижче прожиткового мінімуму, а 261 тисяча на рівні — 2 361 грн. Загалом понад 10,1 млн пенсіонерів нараховується цьогоріч в Україні й майже 73% з них отримують пенсію за віком.
10,17 млн пенсіонерів нараховується наразі в Україні. Переважна більшість — 73% пенсіонерів — отримують виплати за віком: це 7,4 млн українців. Ще майже 1,5 мільйона громадян (15%) живуть на пенсію по інвалідності, близько 700 тисяч або 7% отримують виплату через втрату годувальника, а 5% або ж 500 тисяч мають пенсію за вислугу років. Соціальні пенсії та довічне утримання суддів складають менш як 1%.
6 544 грн складає наразі середня пенсія в Україні. За рік виплата зросла на 13%. Втім такі пенсії мають не всі: понад третина пенсіонерів отримують близько 3 250 грн. Варто зазначити, що за рік частка таких пенсіонерів скоротилась з 44% до 35%.
Ще 15% пенсіонерів — це понад 1,5 млн людей — мають виплати понад 10 тис. грн, а середній розмір пенсії в цій групі сягає 16 тис. грн. Ще 30% українців на пенсії живуть, у середньому, на 6 860 грн, а кожен п’ятий отримує близько 4,5 тис. грн на місяць.
Водночас 63 тис. пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму, а 261 тис. українців живуть саме на цей мінімум: 2 361 грн.
Найбільше пенсіонерів мешкає на Дніпропетровщині — 867 тис. Далі йдуть Київ (746 тисячі), Харківська (687 тис.) та Львівська (665 тис.) області. Найменше пенсіонерів зареєстровано у Херсонській (202 тис.) та в Чернівецькій (203 тис.) областях.
Відрізняються й розміри виплат: найвищі середні пенсії традиційно у столиці — майже 9 тис. грн, найнижчі — на Тернопільщині: близько 5 тис. грн. Хоча загалом по країні пенсії зросли на 13%, у деяких регіонах зростання було значно відчутнішим — зокрема на Рівненщині (+24%) та Волині (+20%).
Більшість пенсіонерів — понад 82% — отримують виплати через банки, найчастіше через ПриватБанк та Ощадбанк. Водночас пенсія для багатьох — не єдине джерело доходу: кожен четвертий пенсіонер в Україні продовжує працювати. Таких людей — 2,8 млн, а їх середня пенсія становить 7 160 грн. 3 250 грн на 28 січня це приблизно 63 евро за курсом НБУ.
https://opendatabot.ua/analytics/pensions-2025-12
Словаччина, Польща та низка європейських країн узгодили позицію щодо посилення контролю за імпортом української агропродукції, що надходить на європейський ринок, повідомив міністр сільського господарства Словаччини Ріхард Такач журналістам після засідання міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі в понеділок.
«Можу сказати, що на неформальному спільному обіді ми обговорювали посилення контролю при імпорті з третіх країн, що є головною темою для Словацької Республіки щодо України. Звичайно, для багатьох інших країн це, наприклад, частково МЕРКОСУР, але у нас є й інші угоди з третіми країнами», – сказав він.
Такач зазначив, що під час неформальних переговорів сторони погодили спільну позицію щодо впровадження регулярного моніторингу, зокрема, аудитів «у цих третіх країнах» і підтримку посилення контролю з точки зору безпеки харчових продуктів.
«У нас є велика проблема, наприклад, на кордонах з Україною, де ми повинні посилювати ці перевірки з точки зору захисту безпеки харчових продуктів при імпорті з цих третіх країн», – додав він.
За інформацією Такача, представник Польщі представив матеріали, які наочно демонструють необхідність посилення подібних заходів.
“Я радий, що в його матеріалі прозвучало і те, що Польща буде пропонувати створити спеціальний фонд для компенсацій при імпорті з третіх країн, якщо постраждають фермери або виробники продуктів. Я дуже радий, що вони перейняли цю риторику і ідею, про яку ми говоримо вже майже два роки – що необхідно створити такий компенсаційний фонд”, – підкреслив словацький міністр.
Він зазначив, що імпорт агропродукції з третіх країн є актуальною темою для багатьох європейських країн, які переконані в необхідності підвищувати захист своїх споживачів, підвищувати стандарти третіх країн і їх продуктів, щоб вони відповідали стандартам Європейського Союзу.
“Коли фермер в Європі повинен дотримуватися певних стандартів – скільки він може обприскувати (посіви сільгоспкультур), скільки удобрювати, яким повинен бути виробничий процес – того ж ми повинні вимагати і при імпорті з третіх країн. Ну і створення спеціального фонду на компенсації та регулярний моніторинг (агропродукції) щомісяця, а не раз на півроку”, – резюмував міністр сільського господарства Словаччини.
Як повідомлялося, Рада ЄС з питань сільського господарства 26 січня мала розглянути вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії про посилення захисту європейського ринку від аграрного імпорту з України. Країни-ініціатори стверджують, що діючі механізми угоди про вільну торгівлю не є достатніми для захисту їхніх фермерів, особливо в таких секторах, як виробництво цукру, м’яса, зернових і молочної продукції.
Головними вимогами є уніфікація стандартів виробництва, щоб українська продукція відповідала жорстким нормам ЄС щодо пестицидів і благополуччя тварин, а також створення спеціального компенсаційного фонду для аграріїв.
До впровадження цих заходів і більш суворого контролю на кордонах ці країни закликають Європейський Союз утриматися від подальшої лібералізації тарифів для України.
