В Україні ціни на ресурс листопада зросли, реалізовано 9,7 млн куб. м. У Європі спотові ціни становили близько 32 євро/МВт.г, волатильність зумовили прогнози погоди, санкції (19‑й пакет ЄС) та зниження видобутку в Норвегії. Заповнення ПСГ ЄС становило 82,82% технічного рівня, Україна накопичила понад 13 млрд куб. м та розпочала сезон відбору.
Минулого тижня тривала торгівля ресурсами жовтня, листопада 2025 року. Загалом позиції на купівлю та продаж природного газу формували такі компанії: Укрнафта, Енерго Збут Транс, Тепла енергетична компанія, СП БНК тощо.
Стартові ціни ресурсів зростали протягом тижня. У підсумку, станом на п’ятницю середня стартова ціна ресурсу листопада в ГТС була вищою за показник понеділка на 3,45% та складала 23425 грн без ПДВ.
Тепла енергетична компанія виходила на торги з пропозицією продажу імпортованого природного газу в однойменній секції з постачанням у листопаді в ГТС.
Протягом минулого тижня були реалізованими позиції виключно на продаж. Загалом продано 9700 тис. куб. м. природного газу (+28% від попереднього тижня). Весь цей обсяг реалізувала Укрнафта – ресурс листопада в ПСГ. Загалом ціни реалізованих позицій минулого тижня перебували у діапазоні 21085-21415 грн/тис. куб. м без ПДВ, що більш ніж на 1000 грн вище, ніж ціни попереднього тижня.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку в ГТС та ПСГ. Загалом було укладено угоди загальним обсягом 396 тис. куб. м. (-25% до попереднього тижня). До 24 жовтня було зафіксовано зростання середньозваженої ціни КСП – +7,3% від показника 17 жовтня.
Минулого тижня геополітика продовжувала давати багато заголовків, але мало впевненості. Якщо на сесії у середу ф’ючерси на найближчий місяць на газових ринках впали на ~ 2% на тлі прогнозів вищих температур у Великій Британії та Європі, що було сигналом стримання попиту на газ у листопаді, то у четвер вони зросли, що співпало із підтвердженням 19-го пакету санкцій ЄС, який заборонить імпорт російського СПГ із 2027 року, що додало невелику премію за геополітичний ризик на європейських хабах. Додатково цей тренд зумовлено зростанням внутрішнього попиту та скороченням видобутку в Норвегії після тимчасового закриття родовища Осеберг.
Британський газовий ринок слідував за підсумками четверга за європейським ринком після оголошення США про санкції проти «Лукойлу» та «Роснафти», двох найбільших російських нафтових компаній. Ціни на газ у США зросли до 3,46 долара за мільйон БТЕ, що на 20% більше за мінімуми, зафіксовані 17 жовтня. Продовження висхідного тренду на американський газ може призвести до зростання цін на СПГ та збільшення вартості поставок протягом зими.
Ціни контрактів з поставкою у відповідний строк, євро/Мвт-год., 24.10.2025
| Інструмент | THE | CEGH | TTF | TGE/POLPX | Середнє значення |
|---|---|---|---|---|---|
| Day1 | 33,31 | 34,83 | 32,42 | 39,68 | 35,06 |
| M+1 | 33,519 | 34,75 | 32,44 | 38,30 | 34,75 |
| Q +1 | 33,94 | 34,99 | 32,78 | 38,58 | 35,07 |
| S +1 | 32,12 | 33,96 | 30,91 | 36,42 | 33,35 |
Контракти на місяць наперед, на всіх проаналізованих хабах мали різну тенденцію щодо спотових цін – здешевлення в середньому на 0,75%. Ціни квартал наперед були вищими за спотові ціни в середньому на 0,17%. Ціни сезон наперед із середнім значенням 33,35 євро/МВт.г. мали тенденцію до зниження у порівнянні зі спотовими у середньому на 4,73%.
Санкції США збігаються з рішенням ЄС ввести в дію 19-й пакет санкцій щодо росії, припиняючи всі короткострокові контракти на постачання СПГ протягом шести місяців і повністю забороняючи російський СПГ з січня 2027 року, на рік раніше строку.
Далі за кривою ціни знизилися в п’ятницю вранці по більшості контрактів, причому зниження спостерігалося з літнього контракту Sum-26 по зимовий контракт Win-28, що вказує на те, що попереднє зростання цін може бути зумовлене, головним чином, короткостроковими фундаментальними факторами.
Заповненість газових сховищ ЄС на 22 жовтня знизилася до 82,82%, що на 9% нижче за середнє значення за 5 років. Ситуація із сховищами у ЄС залишається незмінною вже місяць і тримається на рівні 82%. За цим статичним показником стоять два конкуруючі чинники: позаминулого тижня попит на газ у Європі перевищив сезонні очікування більш ніж на 10%, але при цьому постачання СПГ уже досягли рівня першої половини цього року. Європа, швидше за все, вступить до опалювального сезону з найнижчим рівнем заповненості з 2015 року і зафіксувала найраніший тиждень чистого відбору з 2020 року.
Грудневий ф’ючерс на LNG в Азії, індекс JKM Platts Future, встановився 23 жовтня на рівні 403,29 дол. США за тис. куб. м. Ф’ючерс на LNG, що поставляється в Північно-Західну Європу (LNG North West Europe Marker) закрився на рівні 375,36 дол. США/тис. куб. м.
Європейські термінали з прийому LNG працювали 22 жовтня із середньою продуктивністю 51,0%.
Запаси СПГ у ЄС станом на 22 жовтня 2025 р. становили 4,874 млн куб. м LNG, згідно з даними Aggregated LNG Storage Inventors.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі 15 млн куб. м на добу (-8 млн куб. м до попереднього періоду) із суттєвими коливаннями протягом тижня. Імпорт був присутній з Словаччини, Угорщини, Польщі. Імпорт з Польщі мав суттєві коливання через ремонтні роботи. Основу імпорту складав угорський напрямок. Експорт був відсутнім. В сховищах України знаходилось близько 13,1 млрд куб. м природного газу – орієнтовно так само, як і минулого тижня. 22 жовтня з ПСГ було відібрано 1 млн куб. м. природного газу.
Джерело: https://expertsclub.eu/oglyad-czin-na-gaz-v-ukrayini-ta-yevropi/
Національне агентство з регулювання в енергетиці (ANRE) Молдови затвердило продовження дії та оновлені умови спільного регіонального проєкту з транспортування природного газу за т. зв. «маршрутом 1» через трансбалканський газопровід, який передбачає зниження тарифів на 50% для Молдови та Румунії під час поставок газу в Україну.
Як повідомляє відомство, рішення ухвалено на засіданні ради ANRE 24 жовтня 2025 року за ініціативою операторів систем транспортування газу з Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України. Проєкт спрямований на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення стабільних поставок газу в Україну.
«Рада затвердила продовження терміну дії продукту »Маршрут 1« на шість місяців – з листопада 2025 року по квітень 2026 року, а також 50-відсоткове зниження тарифів на транспортування газу для компаній Vestmoldtransgaz (Молдова) і Transgaz SA (Румунія) на ключових інтерконекторах», – ідеться в рішенні регулятора.
Проєкт Route 1 передбачає використання наявної інфраструктури Трансбалканського газопроводу, який з’єднує Грецію – Болгарію – Румунію – Молдову – Україну.
Через цей маршрут Україна може отримувати газ, що надходить з південного напрямку – з терміналів ЗПГ у Греції (Ревітуса, Александруполіс) і з турецьких сховищ.
Зниження румунського і молдавського тарифу робить поставки цією лінією економічно вигіднішими і підвищує гнучкість закупівель газу з альтернативних джерел.
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, в ході якого схвалило застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу в Україну.
«Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності »Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення поставок природного газу в Україну«, – йдеться в комюніке на офіційному веб-сайті ANRE.
»Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту «Маршрут 1» на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL «Vestmoldtransgaz» в точках з’єднання Каушень і Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA «Transgaz»”, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел поставок. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Український Червоний Хрест (УЧХ) і ДСНС України провели спільні навчання в Рівненській області, повідомив УЧХ у Facebook у суботу.
“Наша співпраця з ДСНС України – це приклад єдності, яка рятує життя. Ми розвиваємо спільні навчальні платформи, зміцнюємо потенціал громад і допомагаємо тим, хто першим реагує на надзвичайні ситуації. Сьогодні Український Червоний Хрест у 20 регіонах інтегрований у територіальні підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту. Ми стали частиною державного механізму реагування і до травня 2026 року плануємо повністю завершити інтеграцію на обласному рівні”, – заявив генеральний директор Українського Червоного Хреста Максим Доценко на відкритті навчань.
За словами заступника голови ДСНС України Володимира Демчука, такі навчання – це не тільки тренування технічних навичок, а й відпрацювання взаємодії між структурами, які в критичний момент діють як єдина команда.
«Ми вдячні Українському Червоному Хресту за підтримку, за обладнання, навчальні можливості та постійну готовність допомагати», – зазначив Демчук.
Під час навчань рятувальники та волонтери загонів швидкого реагування Українського Червоного Хреста з 5 областей відпрацьовували взаємодію в реагуванні на надзвичайні ситуації.
Учасники навчань працювали на чотирьох локаціях, відпрацьовуючи дії з рятування постраждалих під завалами, реагування на наслідки хімічних і радіаційних інцидентів, ліквідації пожеж під час ДТП і на станції деконтамінації постраждалих.
Крім того, Український Червоний Хрест і ДСНС України підписали договір про спільне використання навчально-тренувального полігону ДСНС України в Рівненській області.
В рамках заходу Головне управління ДСНС України в Рівненській області отримало модульний будинок, який стане простором для навчань і координації дій під час тренувань. Крім того, передано 95 комплектів пожежного обладнання для добровільних пожежних команд територіальних громад Рівненської області.
У Сербії в Нові-Саді пройшов фестиваль українського дитячого мистецтва «Веселка», організований за участю посольства України та української діаспори. Захід став майданчиком культурного єднання та підтримки українських сімей, які проживають у Сербії, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Фестиваль «Веселка» зібрав дітей та сім’ї українського походження з різних міст Сербії, запропонувавши їм майстер-класи, концерти та інтерактивні зони. Мета заходу — зберегти зв’язок з українськими коренями, підтримати емоційне благополуччя дітей переселенців та зміцнити культурну інфраструктуру діаспори.
Точні дані про чисельність українських громадян і жителів Сербії варіюються. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з початку війни зареєстровано близько 22 000 українських громадян у країні.
При цьому статистика про кількість українців, які проживають постійно або на тимчасовому захисті, не публікується регулярно.
Звіт компанії Microsoft показав, що в першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце в світі і третє в Європі серед країн, які найчастіше ставали об’єктом кіберактивності, зокрема в Європі майже кожен десятий потерпілий був з України (9,5%).
“Незважаючи на величезні виклики, Україна швидко трансформується і стає лідером у сфері кібербезпеки. Прискорюючи впровадження хмарних технологій, застосовуючи ШІ для захисту критичної інфраструктури та стимулюючи інновації, країна формує цифрову стійкість”, – цитуються слова технологічного директора Microsoft у кластері країн Північної Європи (NTO Europe North Multi-country Cluster) Ренате Страздіна.
У звіті зазначається, що понад 52% кібератак з відомими мотивами обумовлені вимаганням і програмами-вимагачами, тоді як на кібершпигунство припадає лише 4%. У 80% випадків мета нападників – викрадення даних, що підкреслює глобальний характер цієї загрози.
Компанія зазначає, що щодня обробляє понад 100 трлн сигналів систем безпеки, блокує приблизно 4,5 млн нових спроб атак шкідливого ПЗ, аналізує 38 млн випадків виявлення ризиків для облікових записів користувачів і сканує 5 млрд електронних листів на наявність шкідливих програм і фішингових загроз.
Microsoft у звіті зазначив, що все частіше цілями кібератак стають лікарні, школи та місцеві органи влади через зберігання конфіденційних даних та обмежені ресурси на кіберзахист. Таким чином, це призводить до затримок у наданні медичної допомоги, переривання навчального процесу та зупинки транспортних систем.
Microsoft Digital Defense Report 2025 також додає, що на сьогоднішній день застарілі заходи безпеки є неефективними. Тому використання користувачами багатофакторної аутентифікації (MFA), особливо стійкої до фішингу, може запобігти понад 99% атак, пов’язаних з викраденням облікових даних.
Окремо в звіті зазначається, що загроза з боку державних суб’єктів залишається. Зокрема, Росія розширює атаки за межі України, наприклад, на малі підприємства країн НАТО, використовуючи їх як точки входу в більші організації. Китай розширює атаки на різні галузі та неурядові організації, використовуючи вразливі пристрої для прихованого доступу.
Microsoft додав, що Іран атакує логістичні компанії в Європі та Перській затоці, ймовірно, готуючись до зриву комерційних перевезень, а Північна Корея фокусується на фінансовій вигоді та шпигунстві, зокрема через працевлаштування ІТ-фахівців за кордоном, які передають заробітки режиму.
У звіті зазначається, що штучний інтелект (ШІ) прискорює розвиток загроз. Наприклад, кіберзлочинці застосовують ШІ для автоматизації фішингу та створення штучно згенерованого контенту. Фахівці з кібербезпеки, навпаки, – для більшої можливості виявити загрози та підвищити рівень безпеки користувачів.
