Українські підприємства, згідно з даними митних органів, у січні-червні поточного року знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.).
Експорт свинцю і виробів з нього знизився за звітний період на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн),
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
За минулі вихідні у водоймах України загинуло 66 осіб, зокрема 10 дітей, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
“66 осіб, серед них 10 дітей, загинули на водоймах України за минулі вихідні. На щастя, 11 осіб, зокрема 4 дітей, вдалося врятувати. Загалом від початку 2024 року на водних об’єктах України загинуло 672 людини, з них – 76 дітей”, – повідомляють у Телеграм-каналі в понеділок.
Зазначається, що найбільше жертв було виявлено в Київській, Черкаській та Дніпропетровській областях.
ДСНС закликає громадян бути обережними під час відпочинку біля води: оцінювати свої фізичні можливості, обирати тільки пристосовані для купання місця, не запливають занадто далеко, особливо в незнайомих водоймах і стежити за дітьми.
Організація Об’єднаних Націй – Генеральна Асамблея ООН ухвалила в четвер резолюцію з вимогою до Росії терміново вивести свої війська та персонал з найбільшої в Європі атомної електростанції і негайно повернути об’єкт Україні.
Резолюція також повторює вимоги Асамблеї до Росії негайно “припинити свою агресію проти України” і вивести всі війська, а також знову підтверджує прихильність 193 членів світової організації до “суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України”.
Резолюція була схвалена 99 голосами проти 9 при 60 країнах, які утрималися, і 25 країнах, які не голосували.
Проти резолюції виступили Білорусь, Куба, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Бурунді, Північна Корея та Еритрея. Китай, Індія, Південна Африка та багато країн Близького Сходу були серед тих, хто утримався.
У резолюції висловлюється “серйозне занепокоєння з приводу нестабільної ситуації з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції”. У ній говориться, що повернення станції під повний контроль України забезпечить її безпеку і дозволить Міжнародному агентству з атомної енергії “здійснювати безпечні, ефективні та дієві гарантії”.
Побоювання ядерної катастрофи були на першому плані відтоді, як російські війська окупували станцію невдовзі після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Запорізька АЕС, яка має шість ядерних реакторів, розташована на підконтрольній Росії території на південному сході України поблизу лінії фронту і постійно потрапляє під перехресний вогонь.
Читати далі: Україна готується до того, що Росія може саботувати найбільшу в Європі атомну станцію
МАГАТЕ неодноразово висловлювало занепокоєння з приводу перебоїв у постачанні електроенергії до Запоріжжя, яка має вирішальне значення для роботи станції, а також з приводу проблем з її постачанням. Не називаючи винних, Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив 15 квітня в Раді Безпеки ООН, що його агентство підтвердило три атаки на Запорізьку АЕС, починаючи з 7 квітня.
І Україна, і Росія регулярно звинувачують одна одну в атаках на завод, і в четвер ці звинувачення продовжилися.
Посол України в ООН Сергій Кислиця представив резолюцію, заявивши Генеральній Асамблеї, що Росія “продовжує порушувати ключові принципи технологічної та фізичної ядерної безпеки” і продовжує атакувати завод.
За його словами, Україна і сусідні країни зазнали “катастрофічних наслідків” ядерного вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році, але наслідки можливого інциденту на Запорізькій АЕС, “яку навмисно перетворили на ключовий компонент військової стратегії Росії, були б ще більш катастрофічними”.
Кислиця попередив, що “якщо ми просто стоятимемо зі схрещеними руками, ця удача не буде тривати вічно, і інцидент буде неминучим”.
“Ядерна безпека і захист залежать від нашої здатності зайняти сильну і спільну позицію щодо неприпустимості продовження окупації і мілітаризації Запорізької атомної електростанції”, – заявив український посол.
Заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський звинуватив Україну та її західних прихильників у спробі проштовхнути резолюцію з реальною метою отримати “благословення” Генеральної Асамблеї на результати мирної конференції з питань України, що відбулася минулого місяця в Швейцарії, і в “привнесенні політичних елементів”.
У комюніке конференції майже 80 країн закликали до того, щоб “територіальна цілісність” України була основою будь-якої мирної угоди, спрямованої на припинення війни. У ньому також йдеться про те, що Запорізька та інші атомні електростанції повинні залишатися під контролем України відповідно до принципів МАГАТЕ.
Полянський звинуватив прихильників комюніке в тому, що вони намагаються “просувати неправдивий західний наратив про джерело загроз для ядерних об’єктів в Україні”. Він заявив, що єдиною загрозою для ядерних об’єктів в Україні сьогодні є “регулярні, безрозсудні атаки Києва на Запорізьку атомну електростанцію”, пов’язану з нею інфраструктуру та прилегле місто, де живуть працівники станції та їхні сім’ї.
https://time.com/6997689/un-zaporizhzhia-nuclear-power-plant-russia-ukraine/
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 61,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 888,016 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 47,3% – до $439,909 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (35,49% поставок у грошовому виразі), Польщу (11,74%) та Італію (8,56%).
У січні-червні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-червні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, при цьому перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одеси. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. “Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав Туск.
Президент України назвав угоду “амбітною”. “Вона здатна захистити життя наших людей і протистояти російському злу”, – сказав Зеленський. Угода передбачає розробку механізму, за допомогою якого “російські ракети і безпілотники, випущені в напрямку Польщі, можуть бути збиті в українському повітряному просторі”.
Зеленський прибув до Польщі в день запеклих російських ракетних атак на його країну, в результаті яких загинули щонайменше 26 осіб. Постраждала велика дитяча лікарня в Києві. “Немає слів, немає документів, немає політичних заяв, яких було б достатньо, щоб засудити агресора”, – сказав Туск.
Польща, член ЄС і НАТО, є одним з найстійкіших політичних і військових прихильників України, яка зазнала нападу з боку Росії. Вона також слугує важливим центром для західної військової допомоги Києву. Польща також прийняла майже мільйон біженців з сусідньої країни.
Україна уклала угоди про безпеку з ЄС і 19 окремими державами, в тому числі зі США, Японією і Німеччиною. Вони формалізують вже надану військову і цивільну підтримку і пропонують перспективу подальшої допомоги протягом початкового періоду в десять років.
У другій половині дня Зеленський зустрінеться зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою. Саміт НАТО з нагоди 75-річчя оборонного альянсу відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня. Очікується, що глави держав та урядів 32 країн-членів альянсу обговорять, серед іншого, подальшу допомогу Україні. Зеленський також запрошений на зустріч. Оскільки повітряний простір над Україною закритий з початку війни, Зеленський повинен використовувати наземний маршрут через Польщу для всіх закордонних поїздок, перш ніж він зможе продовжити свою подорож літаком звідти.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2024-07/08/polen-und-ukraine-unterzeichnen-sicherheitsabkommen
