Українські громадяни, бізнес, зокрема банки, придбали на ринкових умовах облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) більш ніж на 1 трлн грн, інвестиції в облігації стали другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету після міжнародної допомоги, повідомило Міністерство фінансів у середу.
“Завдяки залученим коштам від ОВДП ми змогли профінансувати понад 200 днів нашої оборони і захисту, що еквівалентно 15% ВВП України у 2023 році”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Як уточнив Мінфін, загалом в обігу наразі перебуває ОВДП на понад 1,6 трлн грн, з яких частка комерційних банків – 42,2%, Нацбанку – 41,5%, юридичних осіб – 10%, фізичних осіб – 3,8%, нерезидентів – 2,4%, територіальних громад – 0,1%.
Підкреслюється, що обсяг вкладень фізичних осіб із 2016 року зріс приблизно у 600 разів, а з 24 лютого 2022 року – більш ніж у 2,4 раза. Юридичні особи збільшили свої інвестиції в ОВДП у 7 разів з 2016 року і в 2 рази з початку повномасштабного вторгнення.
Мінфін зазначає, що за період із січня 2022 року по березень 2024 року виплачено купонний дохід українським фізичним і юридичним особам (без банків) на суму 31,5 млрд грн, а іноземним – 19 млрд грн, що в сумі становить 50,5 млрд грн.
Відомство підкреслює, що поряд із прибутковістю, важливою характеристикою є висока ліквідність ОВДП на вторинному ринку, адже інвестори можуть у будь-який момент продати облігації за актуальною ринковою ціною. Це підтверджується статистикою середньоденного обсягу угод за номінальною вартістю, що становить близько 2,4 млрд грн в еквіваленті, що на 26% вище порівняно із середньоденним показником 2021 року. Такі дані свідчать про наявність достатньої кількості учасників на ринку для забезпечення ефективної торгівлі.
“Зручні цифрові рішення для придбання облігацій, ринкова дохідність, що перевищує інфляційні очікування, та 100% гарантія повернення коштів від держави, роблять державні облігації найбільш привабливим інструментом на ринку”, – підсумував Мінфін.
Як повідомлялося, міністерству на останніх первинних аукціонах із розміщення ОВДП у вівторок, 21 травня, вдалося опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком із 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних. За річними паперами ставка знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
Згідно з даними Розрахункового центру, кількість зареєстрованих приватних інвесторів на початок травня цього року досягла 183,56 тис. порівняно з 166,12 тис. на початок цього року, 126,79 тис. – на початок минулого і 22,79 тис. – на початок 2022 року.
На кінець 2023 року вони становили 18,6 відсотка від загальної кількості 181 370 іноземців у землі, як повідомило Державне статистичне управління в Галле в четвер. На основі даних Центрального реєстру іноземців. Другу і третю за чисельністю групи складають вихідці з Сирії (15,9%) і Польщі (7,8%). Кількість іноземців у Саксонії-Ангальт збільшилася на 12 150 осіб з кінця 2022 року до кінця 2023 року.
https://www.zeit.de/news/2024-05/02/ukrainer-sind-groesste-auslaendische-bevoelkerungsgruppe
Несвоєчасною вважають 45% українців відпустку у 2024 році, водночас 36% планують відпочити з близькими або друзями в Україні або за кордоном
Про це свідчать результати онлайн-опитування, проведеного компанією Rakuten Viber 26 квітня серед більш ніж 36 тис. користувачів.
Водночас повідомляється, що 2023 року під час аналогічного опитування несвоєчасною назвали відпустку 68% респондентів, а відсоток охочих відпочити за рік зріс.
“25% планують відпустку в Україні (у 2023 році – 10%), ще 11% хочуть виїхати за кордон (у 2023 році – 6%). Кожен п’ятий респондент (19%) планує взяти кілька вихідних упродовж року (2023 року – 16%)”, – ідеться у пресрелізі за результатами опитування.
Українці через застосунок “Дія” зможуть подавати заяви про пошкодження або знищення нерухомості до Міжнародного реєстру збитків для отримання в майбутньому репарацій від РФ, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Українці вже з квітня через “Дію” зможуть подати заяву про пошкоджені або знищені квартири, будинки, дачі, якщо є Акт про обстеження від місцевої влади. Потім буде можливість подати заяви до Реєстру, якщо не зверталися до місцевої влади”, – повідомив Федоров у Телеграм-каналі в понеділок.
Імплементацію послуги розпочато після підписання угоди з виконавчим директором міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіяном Ключковським.
“Дія” стає важливою частиною передачі та відображення масштабів збитків від російської агресії”, – наголосив очільник Мінцифри.
За словами Федорова, це перший кейс міжнародного обміну даними, для якого використовуватимуть “Дію”. Пізніше буде реалізовано можливість подачі заяв про вимушене переміщення, шкоду життю, здоров’ю, тортури і сексуальне насильство. На заключному етапі можна буде подати заяву про шкоду інфраструктурі, а також звернутися із заявами про відшкодування шкоди бізнесу.
“Міністерство юстиції працює над досить складним і тривалим процесом репарацій, а “Дія” допомагає зробити процес подання заяв до реєстру простим, доступним і безпечним”, – написав він.
Віцепрем’єр уточнив, що Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, був створений під егідою Ради Європи в травні минулого року. На сьогодні до Реєстру приєдналися 43 країни та ЄС, зокрема США, Японія і Канада. Його головна мета – зафіксувати всі заяви про шкоду, яку завдала війна, щоб Росія виплатила Україні та українцям справедливі репарації.
З міжнародними партнерами ведеться робота над створенням механізму, який конвертує інформацію з Реєстру в рішення про виплати компенсації Україні та тим, хто постраждав від війни, зазначено в повідомленні.
Українські біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є прекрасною можливістю для німецьких компаній як вирішити питання нестачі робочої сили, так і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті 6-го українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні у вівторок.
“Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють “людські мости” з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом”, – наголосив канцлер.
За його словами, багато хто з українських біженців у ці тижні та місяці закінчує інтеграційні курси, багато хто тепер розмовляє німецькою, і майже всі вони добре навчені.
“Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому”, – охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна – це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. “Країна, з якою ми пов’язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами”, – наголосив канцлер Німеччини.
За даними організаторів форуму, серед яких – Німецька торгово-промислова палата (DIHK), Східний комітет німецької економіки (OA) та Німецько-українська торгово-промислова палата (AHK Ukraine), захід зібрав понад 500 учасників, які хочуть дізнатися про економічний розвиток України під час війни, а також про наявні можливості співпраці та інвестицій. Цьогорічна конференція має назву “Економіка України знову зростає, незважаючи на війну / Попит з боку німецьких компаній”. Три панельні дискусії присвячені темам інфраструктури, енергетики та оборони.
“Незалежно від війни, вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються за інвестиційними гарантіями до федерального уряду ще щодо 30 проєктів. Реконструкція почалася, і до неї долучилися німецькі компанії”, – підкреслив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні більш привабливі пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що ситуація з безпекою дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб починати робити бізнес.
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і становила EUR6,2 млрд: імпорт у Німеччину знову трохи знизився – на 5,5%, до EUR1,8 млрд, тоді як експорт зріс на 52% – до EUR4,4 млрд.
Як повідомлялося з посиланням на Євростат, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких – громадяни України.
Згідно з даними Євростату, на кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п’ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії – на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.
Канадський уряд запровадив нову тимчасову міграційну програму для українців, яка дає змогу отримати дозвіл на постійне проживання в країні, повідомляє прес-служба Міністерства імміграції Канади.
Прийом заявок на участь у програмі буде відкрито 23 жовтня.
Скористатися нею зможуть громадяни України, близькі родичі яких мають канадське громадянство або статус постійного жителя Канади. Згідно з програмою, близькими родичами вважаються діти, батьки, бабусі й дідусі, подружжя, а також брати й сестри.
Програма також дає змогу подати заявку громадянам третіх країн, якщо їхні дружина або чоловік мають українське громадянство, але не можуть виїхати з України або ж загинули чи зникли безвісти.
Наразі інформації щодо термінів розгляду заявок та ціни подачі немає, однак вона з’явиться 23 жовтня.
