Швейцарія з 1 листопада 2025 року обмежить надання статусу тимчасового захисту українським біженцям, які походять із західних областей України, повідомляє телеканал SRF. Рішення прийнято Федеральною радою Швейцарії в рамках перегляду політики надання статусу S, який діє для громадян України з березня 2022 року. Згідно з новим порядком, держава буде розрізняти регіони України, повернення в які вважається безпечним, і ті, де перебування все ще небезпечне.
Згідно з рішенням уряду, повернення українців вважається прийнятним у такі області: Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька.
Нові обмеження набирають чинності 1 листопада 2025 року і будуть застосовуватися тільки до нових заяв. Українці, які вже отримали статус захисту, не підпадають під дію нових правил.
Федеральна рада при цьому підкреслила, що в цілому режим тимчасового захисту S зберігається, оскільки «стійка стабілізація ситуації в Україні в середньостроковій перспективі не видається реалістичною». Однак парламент країни раніше зобов’язав уряд встановити більш диференційований підхід залежно від регіонів походження заявників.
Державний секретаріат з питань міграції (SEM) продовжить індивідуально розглядати кожну заяву. У випадках, коли походження заявника вказує на регіон, визнаний безпечним, клопотання про надання захисту буде відхилятися.
Якщо повернення конкретної людини виявиться юридично неможливим або індивідуально неприйнятним, їй дозволять тимчасово залишитися на території Швейцарії.
Українці, які за новими правилами не зможуть отримати статус захисту S, зберігають можливість подавати заяву про надання притулку або виїжджати в інші європейські країни.
Федеральна рада також підтвердила, що остаточне скасування режиму захисту S не планується раніше березня 2027 року.
Експерти відзначають, що рішення Берна відображає поступовий перехід Швейцарії до селективного застосування статусу захисту, орієнтованого на рівень безпеки в конкретних регіонах України та зниження навантаження на національну систему міграції.
За даними SRF, серед українців, які зараз перебувають у Швейцарії під статусом S, близько 10% походять з областей, визнаних урядом безпечними.
Індекс споживчих настроїв українців зріс на 5,2 пункту в серпні 2025 року і становить 81,7 п (за шкалою від 0 до 100), у липні зростання склало 3,6 пункту – до 76,4 п., тоді як у червні воно було нижчим – 75,7, повідомляється на сайті агентства Info Sapiens.
“Після декількох місяців незначного падіння, індекс споживчих настроїв показав зростання в серпні 2025 року. Аналогічна тенденція спостерігається щодо індексу поточного стану та економічних очікувань. Показники як споживчих настроїв, так і економічних очікувань наближені до значень, які ми спостерігали в аналогічний період 2023 року, але поточний стан цього року оцінено дещо краще”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Відзначається, що індекс поточного стану (ІПС) зріс і становить 64,5 п., що на 5,2 п. вище рівня цього показника в липні. Серед складових індексу, індекс поточного особистого матеріального стану зріс на 4,9 п. і становить 57 п., індекс доцільності великих покупок зріс на 5,5 п. і становить 71,9 п.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) в серпні зріс на 5,2 п. і становить 93,1 п. Динаміка складових цього індексу така: індекс очікуваних змін особистого матеріального становища становить 95,4 п., що на 7,7 п. нижче рівня цього показника в липні, індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року зріс на 4,1 п. і становить 78,7 п., індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчих 5 років зріс на 3,9 п. порівняно з минулим місяцем і становить 105,3 п.
Також значних змін у серпні зазнав показник індексу очікуваної динаміки безробіття – він зменшився на 6,3 п. і становить 119,5 п.
Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,2 п. і становить 184,9 п., а індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. і становить 154,6 п.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на основі вибіркового обстеження домогосподарств країни. В ході дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Українці посіли четверте місце серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині в серпні 2025 року, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TurkStat). В останній місяць літа іноземці придбали в Туреччині 1 810 об’єктів житлової нерухомості, що на 19,8% менше, ніж у серпні 2024 року (2 257 об’єктів). Частка продажів іноземцям склала 1,3% від загального обсягу угод.
Лідери за кількістю угод у серпні:
росіяни — 283 об’єкти;
іранці — 155;
німці — 118;
українці — 118;
іракці — 118;
азербайджанці — 77;
казахстанці — 68.
Найбільш популярні регіони серед покупців з-за кордону: Стамбул (671 об’єкт), Анталія (576) і Мерсін (123).
У звіті зазначається, що росіяни залишаються лідерами, проте їх активність знижується: в серпні вони купили на 10,2% менше об’єктів, ніж місяцем раніше (315 у липні). У порівнянні з серпнем 2024 року (381 угода) падіння склало 25,7%.
Приблизно 5,7 мільйона людей з України залишаються переміщеними в усьому світі, 3,8 мільйона є внутрішньо переміщеними, а 4,1 мільйона повернулися з переміщення або в межах України, або з-за кордону, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
“Переміщення залишається визначальною рисою кризи”, – йдеться в заяві речника МОМ щодо нещодавніх атак в Україні, опублікованій на сайті організації у вівторок.
Також МОМ висловлює глибоку стурбованість постійним зростанням кількості жертв серед цивільного населення по всій Україні та наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
“Цивільне населення України продовжує нести важкий тягар війни, оскільки російські удари вражають міста і села на лінії фронту та за її межами. Тільки в липні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником із травня 2022 року”, – йдеться у заяві.
Також МОМ наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
За даними Міністерства внутрішніх справ Кіпру, представленими парламенту, а також зведенням кіпрських ЗМІ, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості на острові.
Топ-10 країн-покупців (2021–2024)
У статистиці відстежуються деякі регіональні особливості, наприклад у Пафосі традиційно лідирують британці (~4,5 тис. об’єктів), у Лімасолі першість за росіянами (~2,5 тис.), за ними британці та ізраїльтяни. У Ларнаці активні британці, ліванці та ізраїльтяни, а в Нікосії значну частину угод забезпечують греки та британці.
З 2021 року іноземці придбали понад 37 тис. об’єктів, тоді як кіпрські громадяни — понад 200 тис. Угоди за участю іноземців зосереджені в Лімасолі та Пафосі (близько 60% всіх операцій).
Основними трендами на ринку житлової нерухомості Кіпру є:
Експерти прогнозують подальше зростання інтересу з боку громадян Ізраїлю, Лівану та України, а також можливе пожвавлення китайських інвесторів при пом’якшенні валютних обмежень.
У першому кварталі 2025 року іноземці придбали в Чорногорії нерухомості на €113,5 млн (-21% рік до року), при цьому найбільшими покупцями стали громадяни і компанії з Сербії, Туреччини та США, випливає з даних Центрального банку Чорногорії (CBCG), опублікованих виданням Vijesti.
Громадяни України опинилися на 11-му місці разом з покупцями з Польщі та Чехії.
Рейтинг країн за обсягом покупок, Q1’2025
За межами першої десятки на 11-му місці йдуть Україна, Польща і Чехія (по €2,3 млн кожна), а також Боснія і Герцеговина (€1,9 млн), Канада і Франція (по €1,4 млн). Географія угод охоплює покупців «з п’яти континентів», зазначає джерело.
За даними CBCG, у січні-березні 2025 року загальний приплив ПІІ в Чорногорію склав €211 млн, з яких 54% припали на покупки нерухомості. Інші форми ПІІ (вкладення в компанії/банки, внутрішньогрупові позики) скорочувалися. Монстат фіксує стійке зростання цін на новобудови: середня ціна перевищила €2 000/м²; найдорожчим залишається приморський регіон.
Рейтинг складений за вартістю укладених угод в Q1’2025 на основі офіційної статистики Центрального банку Чорногорії (CBCG) в публікації Vijesti; коло країн і суми наведені в євро. Остаточні річні підсумки зазвичай публікуються CBCG в зведених звітах.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1340
