Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Голова правління АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Олександр Камишин заявив про відставку з посади.
“369-й день війни. Залізниця продовжує працювати за графіком. А я подаю у відставку. За спільним рішенням із віцепрем’єром Кубраковим очолю офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі”, – написав Камишин у Телеграмі в понеділок увечері.
За його словами, УЗ зараз працює чітко і злагоджено і Камишин упевнений, що і далі “все буде добре”.
“Залишаю позицію зі спокійним серцем… Вдячний президенту Зеленському та віцепрем’єру Кубракову за високу оцінку моєї роботи на позиції”, – додав Камишин.
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) до кінця 2023 року може створити компанію-вантажоперевізника, яка працюватиме у сфері вантажоперевезень у Європі, підтвердив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління УЗ Олександр Камишин.
“Це правда, ми повинні розвивати європейського перевізника і в пасажирських перевезеннях, і у вантажних. Ми показали, що можемо бути ефективними, і ті наші громадяни, які скористалися послугами європейських залізниць, точно оцінили різницю і в графіку, і в сервісі, і в багатьох інших речах”, – сказав Камишин.
Необхідність створення власної компанії для вантажоперевезень за межами України продиктована тим, що українські перевізники вантажів зазнають труднощів у роботі з європейськими перевізниками. “На жаль, складно нашим вантажоперевізникам користуватися європейськими вантажними перевезеннями”, – зазначив Камишин.
За словами глави УЗ, така компанія може бути створена до кінця року. “Надія є, і ми робимо все, щоб вона збулася, але швидкість погоджень у Європі, на жаль, ми б хотіли, щоб це було швидше”, – сказав Камишин.
Він зазначив, що для створення компанії-вантажоперевізника потрібно не тільки закупити рухомий склад, а й отримати ліцензію, провести реєстрацію, набрати команду.
Раніше повідомлялося, що УЗ у межах проєкту придбала 40 цистерн європейського шляху, які буде поставлено в ланцюг поставок дизельного пального в Україну, і планує закупівлю 100 фітингових платформ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) веде переговори з румунською стороною про реалізацію проєкту, який дасть змогу подовжити сполучення від нещодавно відкритої станції Валя-Вішеулуй до великих міст Румунії, а також продовжує розвивати сполучення між українськими обласними центрами та пунктами міжнародного призначення, повідомив член правління УЗ Олександр Перцовський агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми продовжуємо розвивати міжнародне сполучення. Зробили вже перші кроки для сполучення західної України з Румунією. Поки що це одна невелика станція Валя-Вишеулуй, але ми працюємо з румунською стороною, щоб продовжити сполучення до великих міст на румунській стороні”, – повідомив Перцовський.
За його словами, у цьому напрямку пролягає широка колія (1520 мм), якою зможуть пройти звичайні українські вагони.
Як повідомлялося, УЗ торік відремонтувала ділянки Рахів – Ділове – Валя Вишеулуй (19,2 км колій, 12 мостів), а також провела ремонт вокзалу в Рахові. Це дало змогу повернути до життя ділянку залізниці, яка не функціонувала з 2011 року, і запустити поїзди №755/756 і №753/754 Рахів-Валя Вишеулуй-Рахів. Також, було відремонтовано ділянку на кордоні з Румунією Тересва-держкордон, яка не працювала з 2007 року. Між Україною та Румунією діють також два міжнародні переходи, через які здійснюються винятково вантажні перевезення: Вадул-Сірет – Дорнешти та Дякове-Халмеу.
Загалом, завдяки активному запуску нових міжнародних сполучень, кількість пасажирів, які подорожують у міжнародних напрямках з України, вже зросла в 9 разів, зазначив Перцовський, не уточнивши абсолютних цифр.
Він зазначив, що найбільш популярним напрямком залишається Польща. Щодня УЗ отримує до 2 тис. і більше запитів на купівлю квитків на поїзд Київ-Варшава. Як повідомлялося, щоб надати більше місць, УЗ з 19 лютого запустила сполучення, яке дає змогу жителям Харкова дістатися до Києва та у складі Київ-Варшава подорожувати до Хелма, звідки з пересадкою пасажири можуть прибути до Варшави в той самий час, що й пасажири прямого поїзда Київ-Варшава. Зараз у сполученні курсує 8 вагонів із заповнюваністю 95%. У перспективі їх може бути до 10. Також з 19 лютого УЗ запустила ще один поїзд Харків-Перемишль.
За словами Перцовського, УЗ продовжить розвивати напрямок сполучення регіонів у напрямку міжнародних пунктів призначення.
“Продовжимо роботу з польським напрямком. Бачимо, ефективно працюють маршрути, що з’єднують той же Харків. Подивимося наскільки Дніпро, Одеса… Тому що з початку війни в нас сполучення з Європою отримала не тільки столиця, а також Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Вінниця. І ми дивимося на попит у цих напрямках для оцінки планів подальшого розвитку”, – сказав член правління УЗ.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні 2023 року збільшила обсяги перевезень залізної руди на 45%, як порівняти з груднем-2022 – до 1,14 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів при УЗ.
“Після квітня (минулого року – ІФ), коли було перевезено 2,3 млн тонн руди, обсяги знижувалися: у листопаді-грудні вони впали до 770-780 тис. тонн в експортному сполученні. Однак у січні (цього року) дуже хороша новина: ми вже перевезли на 358 тис. тонн більше, тобто 1,14 млн тонн. Руда на 45% січень до грудня почала зростати”, – сказав він.
Ткачов додав, що позитивна динаміка щодо руди збережеться і в лютому.
За його словами, також у січні цього року зріс у 2,1 раза (+202,3 тис. тонн) порівняно з попереднім місяцем обсяг перевезень чорних металів – до 380 тис. тонн. “І це теж дуже радує”, – підкреслив Ткачов.
Згідно з його даними, активізувалися і перевезення цементу. “По цементу ми вже вийшли майже на довоєнні цифри, зберігається невелике відставання, але в жовтні-листопаді та грудні 2022 року ми вже перевозили більше, ніж в аналогічні місяці 2021-го, що також свідчить про позитивну динаміку”, – констатував представник “Укрзалізниці”.
Зокрема, у жовтні 2022 року обсяги перевезення цементу становили 87 тис. тонн (проти 85 тис. тонн 2021 року), у листопаді – 83 тис. тонн (відповідно 66 тис. тонн), у грудні – 70 тис. тонн (49 тис. тонн). У січні 2023 року обсяги перевезення знизилися до 54 тис. тонн, що все одно перевищує показник січня 2022 року – 29 тис. тонн.
В УЗ зазначають, що попит на цемент значною мірою стимулювало його споживання шпальними заводами УЗ, які наростили обсяги виробництва у 2022 році в 4,7 раза – до 832 тис. шпал.
Ткачов також повідомив, що обсяг перевезень соняшникової олії з 20 тис. тонн у березні 2022 року зріс у січні майже до 134 тис. тонн, або в 6,7 раза, половину всього експорту соняшникової олії здійснювали минулого місяця через порти “зерновим коридором”.
Заступник директора департаменту зазначив, що в січні 58% обсягу всіх перевезених УЗ експортних вантажів, або 3 млн тонн, припало на зерно, тоді як на другому місці – залізна руда з 22%.
Як повідомлялося, у січні цього року, як порівняти з груднем минулого року, загалом обсяг перевезень УЗ зріс на 11% – до 11,29 млн тонн. У 2022 році він скоротився більш ніж удвічі, як порівняти з 2021 роком – до 150,6 млн тонн із 314,3 млн тонн.
УЗ сьогодні використовує 13 залізничних переходів, які межують із країнами ЄС і Молдовою. У січні найбільше вантажів йшло через перехід Ізов-Хрубешув – 0,8 млн тонн, або 16%. Однак далі серед найбільших пунктів перевезення експортних вантажів ідуть портові станції: “Одеса-Порт” і “Чорноморськ-ТІС” – по 13%, “Чорноморськ-Порт” – 10%, за якими йдуть розташовані по сусідству Ужгород – 8%, Чоп і Батьово – по 7%.
