АТ “Укрзалізниця” (УЗ) із 26 липня в рамках боротьби з перекупниками продаватиме квитки на п’ять нічних поїздів до/з Хелма і Перемишля (Польща) винятково онлайн, тоді як здати їх можна буде лише в касі, повідомила пресслужба УЗ у телеграм-каналі у вівторок увечері.
Уточнюється, що йдеться про поїзди №23/24 і 19/20 Київ-Хелм, 93/94 Харків-Хелм, 36/35 Одеса-Перемишль, 32/31 Запоріжжя-Перемишль і №67/68 Київ-Варшава.
Що стосується поїздів “Інтерсіті+” №705/706, №715/716 Київ-Перемишль і №351К/351Л Київ-Кишинів, квитки на які також можна буде купити тільки онлайн, то можливість і здачі їх он-лайн зберігається.
В УЗ зазначили, що квитки на поїзди №749/149 Київ-Відень, №140/149 Чоп-Відень, №961/962, 963/964 Мукачеве-Кошице, №31, 33/34 Мукачеве-Будапешт реалізують і повертають через каси, адже інтеграція з партнерами-залізницею цих країн ще триває.
Крім того, в УЗ заявили, що всі міжнародні рейси з 26 липня матимуть глибину продажу 20 діб: продажі на найажіотажніший поїзд №67/68 Київ-Варшава стартуватимуть щоденно о 9:00, на всі інші напрямки – щоденно о 8:00.
Крім того, за новими правилами, “місця, повернуті пасажирами більш ніж за добу до відправлення поїзда, повертаються в продаж о 10:00 за дві доби до відправлення”, тоді як місця, здані пасажирами за добу відправлення поїзда, повертаються у відкритий продаж протягом 30 хвилин з моменту повернення квитка.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у І півріччі 2023 року перевезло 70,5 млн тонн вантажів, що на 14,5 млн тонн, або 12,4%, менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року, ідеться у звіті УЗ за результатами вантажної роботи за І півріччя.
Згідно зі статистикою, в експортному сполученні за І півріччя 2023 року перевезено 28,2 млн тонн вантажів, або 40% від усіх обсягів, що менше на 5,2 млн тонн, або на 15,4%, порівняно з І півріччям 2022 року.
Зазначається, що обсяги перевезення залізної та марганцевої руди впали на 44,7%, або на 7,003 млн тонн – до 8,672 млн тонн.
“Блокада Росією морських портів призвела до значного обмеження експорту. Вантажопотоки були перенаправлені переважно через західні міжнародні залізничні переходи України до країн ЄС. Таким чином, 90% експорту руди спрямовуються через західні прикордонні переходи”, – констатується у звіті УЗ.
Експорт чорних металів упав за перше півріччя на 37,8%, або на 1,410 млн тонн – до 2,322 млн тонн, і хоча в березні-травні він істотно перевищував минулорічні показники, у червні цей відрив скоротився через руйнування Каховської ГЕС і зменшення виробництва підприємств Нікопольського, Запорізького та Криворізького районів.
Також скоротився за підсумками першого півріччя експорт залізницею мінбудматеріалів – на 56,9%, або 924,3 тис. тонн – до 701 тис. тонн.
Водночас за січень-червень цього року зросли обсяги перевезення зернових – на 44,5%, або 4,027 млн тонн, – до 13,072 млн тонн, і рослинної олії – на 22,5%, або 135 тис. тонн, – до 736 тис. тонн.
Крім того, у I півріччі 2023 року збільшилися обсяги перевезення цементу – на 33,4%, або 130,7 тис. тонн – до 522,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ перевезла 12,4 млн тонн вантажів, що на 31,9% більше порівняно з червнем 2022 року і на 7,9% – до травня 2023 року, зокрема, перевезення на експорт становили 4 млн тонн (+24,3% і +5,6% відповідно).
Перевезення зернових вантажів у червні 2023 року зросли до 2 млн тонн (+48,4% до червня-2022 року), будівельних матеріалів – до 3,1 млн тонн (+87%), кам’яного вугілля – до 2,3 млн тонн (+16,3%), залізної та марганцевої руди – до 2 млн тонн. (2,8%).
Для порівняння, у травні цього року “Укрзалізниця” перевезла зернових вантажів 1,83 млн тонн, будівельних матеріалів – 2,5 млн тонн, кам’яного вугілля – до 2,22 млн тонн, залізної та марганцевої руди – 1,96 млн тонн.
На сьогодні, УЗ має 19 залізничних прикордонних переходів з країнами ЄС та Молдовою, з яких 14 основних функціонують і забезпечують вантажні перевезення в напрямку: Польщі (4 переходи), Румунії (2 переходи), Словаччини (2 переходи), Угорщини (2 переходи) та Молдови (4 переходи).
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) звернулася до перевізників із проханням нарощувати перевезення через угорські пункти пропуску (ПП), які наразі недозавантажені та мають резерви з передачі вантажів, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у вівторок на онлайн-нараді з угорськими вантажоперевізниками.
За його словами, у червні на ПП “Чоп-Захонь” було опрацьовано сумарно 1789 вагонів, які перевозили 95,8 тис. тонн вантажів різної номенклатури: у середньому цей стик в обох напрямках опрацьовує 59,6 вагонів за добу (в/д), з яких 51 вагон – на експорт з України.
Порівнюючи червневі показники з травневими, Ткачов зазначив збільшення вантажопотоку в цьому ПП на 13 в/c, або 27,4%.
Представник УЗ нагадав, що за останні чотири місяці максимальний показник вантажоперевезення через ПП “Чоп-Захонь” було зафіксовано в березні – 83 в/c.
Ткачов зазначив, що на сьогоднішній день на ПП “Чоп-Захонь” основна номенклатура – зерно, яке в червні передавали по 50,5 в/c.
За його інформацією, на цьому стику працює 4 перевізники. Найбільшим є Rail Cargo Hungary (RCH), який у червні обробив 904 вагони зі швидкістю понад 30 в/c. Найбільша номенклатура RCH – це зернові (707 вагонів), крім яких було опрацьовано 85 вагонів із контейнерами та імпорт нафтовантажів.
MMV Magyar Maganvasut Zrt (MMV) опрацювали в червні по ПП “Чоп-Захань” 421 вагон зі швидкістю 14 в/c. Найбільша частина вантажу також припала на зерно – 370 вагонів, також помітну частку склав імпорт нафтовантажів.
Magyar Vasuti Aruszallito Kft. (MVA) обробили 402 вагони зі швидкістю 13,5 в/c, з яких 377 із зерном.
На частку CD Cargo Hungary у червні припало 62 вагони зернових вантажів.
“Щодо “Чоп-Захонь” ми не бачимо черги на широкій (колії 1524 мм), на вузькій (1435 мм) йде робота з підходу. Тобто якихось проблем із передачею і з роботою “Чоп-Злхань” я особисто не бачу”, – констатував Ткачов.
За інформацією УЗ, у ПП “Батево-Еперешка” в червні було оброблено 3731 вагон із 252,3 тис. тонн вантажів різної номенклатури. У середньому в експортному сполученні з України відправляли 121 в/з, а приймали 3,5 в/з. Загалом цей стик обробляє 124,4 в/з.
“По “Батево-Еперешці” ми бачимо істотне просідання і падіння вантажної роботи на 28,5 в/c, або 18,6%. Якщо подивитися по зерновій групі, то в середньому через цей перехід передаємо 20,6 в/c. Минулого місяця цей показник був майже 26 в/c. Ми в березні, наприклад, обробляли 94 зернових в/c. На сьогодні, на жаль, по “Батево-Еперешці” тільки близько 21 в/c”, – зазначив Ткачов.
За його інформацією, у цьому стику працює два перевізники – MMV і RCH. MMV обробляв 19 в/c: з 565 вагонів у червні найбільше – 247 – припало на олію.
Своєю чергою, RCH по “Батево-Еперешці” обробив у червні 3166 вагонів із 215,2 тис. тонн вантажів різної номенклатури, зокрема руди – 1945 вагонів, зерна – 531, вугілля – 205. Його середньодобовий показник – близько 105,5 в/c..
“У напрямку “Батево-Еперешке” рухається лише 385 вагонів, з яких 196 із рудою, 30 із зерном, 25 із макухою і 26 із олією. Стик недовантажений, як “Чоп-Захонь”, тому є можливість ще нарощувати”, – додав Ткачов.
Він також зазначив, що сумарно два угорські переходи відпрацьовують найбільший обсяг зернових за добу – понад 70 вагонів.
“Це більше, ніж відпрацьовують усі стики Польщі (чотири ПП), Румунії та інших країн. Тобто, на сьогодні Угорщина у нас лідер з обробки зернових вантажів”, – констатував Ткачов.
“Укрзалізниця” істотно скоротила вартість перевезення зернових вантажів залізницею (за рахунок зменшення вагонної складової тарифу), а також зафіксувала середні швидкості руху вагонів на квартал до 1 вересня 2023 року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“З 1 липня 2023 року вартість використання вагонів-зерновозів АТ “Укрзалізниця” становить 300 грн/добу без ПДВ”, – написав він у Facebook.
Згідно з оновленими тарифами УЗ, вартість перевезення 1 тонни зерна залізницею становить під час транспортування на відстань 300 км у напрямку експорту через морські порти і сухопутні переходи 9,4 $/тонна і 11,4-11,9 $/тонна відповідно, на відстань 400 км – 11,7 $/тонна і 13,7-14,3 $/тонна; на 500 км – 13,4 $/тонна і 15,4-16,3 $/тонна; на 600 км – 15 $/тонна і 17,2-18,2 $/тонна.
У вартості перевезення враховано, зокрема, додаткові збори за станцією відправлення (2500 грн/вагон), дві доби використання вагона під час навантаження/вивантаження, провізні платежі, повернення порожніх вагонів та інші показники.
Правління УЗ також зафіксувати середні швидкості руху вагонів до 1 вересня 2023 року (на квартал) для прогнозованості роботи вантажовідправників із рухомим складом УЗ.
Раніше середня швидкість руху вагонів змінювалася щомісяця й оголошувалася 28 числа.
“Це дасть змогу відправникам краще планувати свою роботу у вагонах “Укрзалізниці”, а також точно розрахувати вартість перевезення”, – резюмував Ткачов і закликав відправників зернових вантажів активніше використовувати рухомий склад УЗ для перевезення зерна.
Найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі чеська RegioJet планує в партнерстві з “Укрзалізницею” запустити у 2023 році рейс Прага-Чоп, а у 2024 році два рейси в Німеччину – Київ-Берлін і Київ-Ганновер через Лейпциг і Дрезден, повідомив власник RegioJet Радим Янчура в інтерв’ю “Forbes Україна”.
“Історично поїзд із Києва до Берліна курсував до 2012-го і був дуже успішним. Але німецька залізниця свого часу виставила комерційні умови, які збільшили вартість проїзду поїзда територією Німеччини. Це зробило маршрут збитковим, і рейс було закрито”, – зазначив він.
Глава RegioJet зазначив, що компанія має оптимістичні очікування щодо цього проєкту, оскільки в Німеччину їздить набагато більше українців, ніж у Чехію.
Крім того Янчура наголосив, що RegioJet має не таку бізнес-модель, як у державних операторів, тому УЗ не доведеться ділитися доходом із польською та німецькою залізницями.
Говорячи про рейс до Чопа глава RegioJet зазначив, що компанія має найбільшу частку перевезень на популярному маршруті Прага-Кошице.
“Хочемо продовжити цей маршрут в українське місто Чоп у Закарпатській області, а в перспективі – в Мукачево”,- сказав Янчура.
За його словами, наразі компанія узгоджує з “Укрзалізницею” графіки та умови, тож планує запустити новий поїзд до Чопа протягом 2023 року.
Янчура додав, що запустити поїзд до Мукачева складніше.
“Головна перепона – ділянка колії Чоп-Мукачево не електрифікована: раніше вона мала контактну мережу, але згодом частину її розібрали, – зауважив власник RegioJet і додав: – Ми готові за власні кошти електрифікувати цю ділянку”.
Очільник RegioJet не назвав вартості та термінів реалізації проєкту. За його словами, вони будуть відомі після дозволу української влади та УЗ на проведення технічного аудиту та визначення обсягів робіт.
За його словами, після вступу України до ЄС RegioJet зможе сама оперувати поїздами в Україні, отримавши відповідну ліцензію.
“Так ми працюємо в усіх країнах Європейського Союзу. В ЄС будь-хто може отримати доступ до залізничної інфраструктури, сплативши фіксований тариф”, – пояснив Янчура.
Власник RegioJet зазначив, що компанія робить ставку на жителів малих міст, а не на населення великих міст із добре розвиненими аеропортами.
Крім того, за словами Янчури, компанія працює над можливістю заїзду поїздів RegioJet, які поки що прямують лише до польського Перемишля, на українську прикордонну станцію “Мостиська-2” і планує реалізувати цей проєкт до кінця 2023 року.
“Для цього необхідно добудувати пасажирську платформу і пішохідний міст. Ми готові побудувати це власним коштом”,- сказав власник компанії.
Він також повідомив, що готовий купувати в Україні пасажирські залізничні вагони у великій кількості, але їхня ціна має бути до $1 млн за штуку.
RegioJet – другий за величиною автобусний перевізник у Європі після Flixbus і найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі. Компанія має ліцензії на роботу в Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії та Польщі. Минулого року RegioJet перевіз 11 млн пасажирів.
RegioJet, залізничні маршрути, НІМЕЧЧИНА, УКРЗАЛІЗНИЦЯ, ЧЕХИЯ
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у період із 1 до 15 червня зафіксувала зростання залізничних вантажоперевезень на 45,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у п’ятницю.
“Вантажоперевезення залізничним транспортом у період із 1 до 15 червня 2023 року, за оперативними даними, зросли на 45,7% порівняно з аналогічним періодом червня 2022 року і на 12% порівняно з тим самим періодом травня поточного року. Середньодобове навантаження за звітний період зросло на 26,2% порівняно з червнем 2022 року – до 390,4 тис. тонн”, – ідеться в повідомленні УЗ.
За даними компанії, у внутрішньому сполученні обсяг вантажоперевезень у першій половині червня зріс на 47%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і на 8,3%, як порівняти з першою половиною травня, – до 3,715 млн тонн. Експортні перевезення зросли на 50,8% і 19,5% відповідно – до 2,191 млн тонн.
В УЗ уточнили, що за видами вантажів традиційно лідирують за обсягами перевезень мінбудматеріали, кам’яне вугілля, зерно і продукти помелу, марганцева і залізна руда.
Перевезення зернових вантажів за період з 1 по 15 червня зросли на 71,2% до аналогічного періоду 2022 року і на 24% до першої половини травня – до 1,106 млн тонн. При цьому експортні перевезення зернових зросли, відповідно, у 2,3 раза і на 54,3% – до 849,9 тис. тонн. Перевезення кам’яного вугілля зросли на 29,2% і 7,2% відповідно – до 1,136 млн тонн, залізної та марганцевої руди – на 12,8% і 2% – до 1 млн тонн. Обсяг перевезень мінбудматеріалів зріс удвічі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, і на 24%, як порівняти з травнем.
На думку голови правління УЗ Євгена Лященка, ці цифри дають підстави прогнозувати, що компанія може наблизитися до беззбитковості 2023 року.
“Маємо обережний оптимізм і хороші показники основної роботи “Укрзалізниці” – вантажних перевезень. Завдяки кропіткій роботі Міністерства відновлення, бізнесу, наших фахівців, розблокуванню “зернового коридору”, пожвавленню перевезень у напрямку західних кордонів, фіксуємо зростання вантажних перевезень у першій половині червня майже на половину. Ці цифри дають нам можливість наблизитися до беззбитковості у 2023 році”, – наводить його слова пресслужба УЗ.
Раніше повідомлялося, що в травні УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 19,2%.
