Влада Узбекистану і Таджикистану домовилися спростити транзитний проїзд для вантажних автомобілів і скасувати бланки дозволів.
Домовленості було досягнуто в рамках візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Таджикистану 18-19 квітня в Душамбе, а Міністри транспорту Таджикистану Азім Іброхім та Узбекистану Ілхом Махкамов підписали протокол про внесення поправок до міжурядової угоди про міжнародне автомобільне сполучення від 8 березня 2018року.
Згідно з планованими змінами, під час транзиту для вантажних автомобілів буде скасовано вимогу про наявність бланків дозволів.
Документ набуде чинності після ратифікації обома державами.
На сьогодні територією Узбекистану і Таджикистану щорічно здійснюється 1200 транзитних вантажоперевезень, і спрощення процедури скоротить час доставки, поліпшить збереження вантажів, а також цей захід відповідає стратегічним цілям Таджикистану.
Станом на 1 квітня поточного року постійне населення республіки становить 36 963 262 особи.
Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість постійних жителів республіки збільшилася на 2,1%.
З початку року населення країни збільшилося на 200 тис. осіб, щомісяця в середньому на 54,5 тис. осіб.
Щодня кількість жителів Узбекистану збільшується в середньому на 1,8 тисяч осіб.
Влада Узбекистану, Казахстану і Киргизстану створять спільну компанію для будівництва Камбаратинської гідроелектростанції (ГЕС‑1) на річці Нарин. Після реалізації проекту акції та активи Камбаратинської ГЕС-1 повністю перейдуть у власність Киргизстану. Угоду заплановано підписати в Бішкеку.
Міністр енергетики Узбекистану Журабек Мірзамахмудов, міністр енергетики Казахстану Болат Акчулаков та міністр енергетики Киргизстану Таалайбек Ібраєв у січні 2023 року в Бішкеку підписали дорожню карту з реалізації проєкту будівництва Камбаратинської ГЕС‑1.
Згідно з документом, організації, визначені центральноазіатськими країнами, будуть гарантовано купувати весь обсяг електроенергії, що виробляється на Камбаратинській ГЕС-1.
Для реалізації проекту на території Киргизстану буде створено спільну акціонерну компанію. Частка Киргизстану становитиме – 34%, Казахстану – 33% і Узбекистану – 33%. Засновника компанії кожна сторона визначить самостійно. Частки сторін залишаться незмінними з повним виключенням можливості об’єднання, передання та продажу своїх часток.
Період реалізації проєкту буде визначено за підсумками актуалізації та затвердження техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).
Потужність майбутньої ГЕС складе 1860 МВт. Водосховище ГЕС матиме об’єм 5,4 млрд. кубометрів і греблю висотою 256 метрів. Станція щорічно вироблятиме в середньому 5,6 млрд. кВт-год електроенергії. Очікується, що будівництво ГЕС займе 10 років, зокрема перший гідроагрегат планується здати вже через чотири роки.
KYRGYZSTAN, БУДІВНИЦТВО, КАЗАХСТАН, Камбаратинська ГЕС-1, УЗБЕКИСТАН
Автозавод BYD з виробництва гібридних автомобілів і електромобілів у Джизакській області планується відкрити у червні цього року.
Наприкінці січня Президент Шавкат Мірзійоєв і Президент BYD Ван Чуаньфу запустили проєкт зі складання електромобілів і гібридних машин у Джизацькій області потужністю 50 тисяч автомобілів на рік. Підприємство розміститься на території вільної економічної зони “Джизак”.
26 вересня 2023 року між урядом Узбекистану та інвестором було підписано договір щодо реалізації проєкту. Бренд BYD офіційно представлений в Узбекистані з початку 2023 року. Згідно з планом, масове постачання автомобілів на нових джерелах енергії місцевого виробництва заплановано в третьому кварталі поточного року. На спільному автозаводі з “Узавтосаноат” планується випускати моделі BYD Chazor і BYD Song Plus Dm-1 шляхом дрібновузлового складання (CKD).
Крім того, рівень локалізації буде поступово зростати в міру збільшення кількості вироблених електромобілів.
Компанія BYD попросила уряд Узбекистану обмежити “невпорядкований” імпорт електромобілів і гібридних автомобілів. Це пояснюється тим, що імпортовані в приватному порядку моделі не адаптовані до місцевого клімату і дорожніх умов, а також не мають офіційної гарантії.
Президент доручив Міністерству економіки і фінансів, Міністерству інвестицій, промисловості і торгівлі та компанії “Узавтосаноат” до 1 липня внести до Кабінету Міністрів пропозиції, спрямовані на реалізацію вимоги інвестора щодо врегулювання імпорту електромобілів і гібридних автомобілів під брендом BYD на підставі чинного законодавства, зокрема актів законодавства про конкуренцію, а також принципів Світової організації торгівлі.
Узбекистан і Європейський Союз 5 квітня підписали меморандум про взаєморозуміння, який поклав початок стратегічному партнерству з розвитку стійких ланцюжків створення вартості в галузі критично важливої сировини.
Меморандум візуалізували в Бельгії Міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Узбекистану Лазіз Кудратов і виконавчий Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
У ЄС зазначають, що Узбекистан володіє другими за величиною запасами критично важливої сировини в Центральній Азії: міді, молібдену і золота.
“Ця угода знаменує собою значний крок на шляху до забезпечення диверсифікованих і стійких постачань критично важливої сировини для переходу до екологічних і цифрових технологій, як у країнах Європейського Союзу, так і в Узбекистані”, – наголошується в повідомленні.
Критично важлива сировина – це корисні копалини, які мають велике економічне значення для Євросоюзу. До такої сировини належить 34 види металів, мінералів та інших природних матеріалів, 17 з яких є стратегічно важливими: мідь, літій, алюміній, титан, платина, графіт, нікель, кобальт та інше.
Стратегічне партнерство, згідно з меморандумом, зосереджене на таких сферах співпраці:
“Ця угода з багатим на природні ресурси Узбекистаном допоможе ЄС забезпечити такий необхідний доступ до найважливішої сировини. Для Узбекистану це стане серйозним стимулом для реалізації його амбіцій щодо диверсифікації економіки, сталого розвитку видобувної промисловості”, – заявив Валдіс Домбровскіс.
Партнерство відповідає стратегії “Глобальний шлюз” (Global Gateway), ключовій ініціативі ЄС з інвестицій у стійкі проєкти у світі, що враховує потреби країн-партнерів і забезпечує довгострокові вигоди для них, завдяки якій ЄС мобілізує до 300 млрд. євро до 2027 року.
Наступним кроком після підписання меморандуму стане спільна робота Євросоюзу та Узбекистану над створенням оперативної дорожньої карти з конкретними діями.
З метою подальшого просування плодоовочевої продукції в Узбекистані буде створено комісію з експорту фруктів, овочів і продуктів харчування на чолі з прем’єр-міністром.
Із зазначеною метою узбецькі торгові доми в Німеччині, Угорщині, Польщі, Іспанії, США та Казахстані будуть передані в управління підприємців.
Анонсовано, що нові торгові доми будуть відкриті у великих портових містах, таких як Нагоя (Японія), Мерсін (Туреччина), Роттердам (Нідерланди), Циндао (Китай), Клайпеда (Литва) і Доха (Катар).
Завдяки інвестиціям у 8 млн. доларів цього року запустять сучасні лабораторії з міжнародною акредитацією в Зангіаті, Фергані та Самарканді.
Також у Ташкенті буде створено референс-лабораторію, що забезпечує відповідність роботи приватних лабораторій міжнародним стандартам. На ці цілі буде виділено 12 млн. доларів, залучених від Світового банку. Надалі визнані на міжнародному рівні реагенти будуть звільнені від митних зборів і не потребуватимуть обов’язкового екологічного сертифіката.
Для експортних компаній з дефіцитом обігових коштів з Банку розвитку бізнесу буде спрямовано 1,5 трлн. сумів під пільгові кредити до 50% суми контракту з фермером і заготівельним складом. Кредити видаватимуть під 18% річних із пільговим періодом шість місяців на термін до 1,5 років.
Для постачальників різних фруктів і овочів передбачено звільнення від усіх податків незалежно від обороту, а також тепер вони зможуть працювати як самозайняті особи.
Очікується, що завдяки вжитим заходам у п.р. буде експортовано фруктової продукції на суму 1 млрд. доларів. У рамках регіональних програм буде запущено 528 проєктів на 833 млн. доларів.
Більш докладно ви зможете ознайомитися, пройшовши за посиланням
