Азіатський банк розвитку схвалив два кредити Узбекистану на загальну суму $400 млн на реалізацію масштабних реформ в енергетичному секторі, спрямованих на підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на розвиток фінансових ринків країни.
Генеральний директор АБР по Центральній та Західній Азії Євген Жуков заявив, що реформи, які будуть підтримані цими програмами, допоможуть створити сприятливе середовище для того, щоб регулятори та компанії могли відігравати свою роль у стимулюванні розвитку шляхом створення надійних внутрішніх фінансових ринків та задовільнення потреб в енергії при одночасній боротьбі зі зміною клімату.
АБР виділить 300 мільйонів доларів для реформування енергетичного сектору Узбекистану, включаючи створення більш ефективної структури управління, покращення законодавства та залучення приватних інвестицій.
З метою розвитку фінансового ринку Узбекистану АБР виділить 100 мільйонів доларів для реалізації регуляторних та інституційних реформ, спрямованих на покращення ринкових умов для оптимізації фінансових транзакцій та послуг, а також для збільшення заходів щодо регулювання попиту та пропозиції для зростання ринків капіталу.
Узбекистан доєднався до АБР в 1995 році, і с тих пір, банк надав країні позики, гранти та технічне сприяння на суму 12.5 млрд доларів.
ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” створить представництво в Узбекистані, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
При цьому уточнюється, що, згідно з рішенням НР “Дарниці”, ухваленим 12 липня, представництво буде створено “у зв’язку з постійним розвитком”.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Дарниця” збільшила частку експорту до 4%. Компанія експортує продукцію в 17 країн. Зокрема, завдяки підтвердженню стабільності ліків у південній кліматичній зоні та комплаєнсу в Австралії компанія може розширювати співпрацю з Новою Зеландією, Малайзією, Єменом і країнами Південної Африки. Водночас із 2016 року “Дарниця” припинила експорт у РФ, а після 24 лютого 2022 року і в Білорусь.
У червні 2023 року “Дарниця” зареєструвала один зі своїх препаратів в Австралії, відомій, за словами компанії, одними з найсуворіших регуляторних правил у світі.
За підсумками 2023 року вона збільшила чистий дохід від основної діяльності на 32,8% порівняно з 2022 роком – до 6,969 млрд грн. Основними факторами збільшення доходу компанія назвала нові продукти і підвищення ціни продажів.
“Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Видання Аrkeonews повідомляє, що китайські та узбецькі археологи виявили стародавнє поселення, датоване 8 століттям до нашої ери в Узбекистані, недалеко від річки Сурхандар’я.
За даними видання, група узбецьких і китайських археологів у період з квітня по червень зробили вже три великі відкриття.
Якщо перше відкриття має відношення до поселення 8 віку до н.е., де було знайдено архітектурну споруду квадратної форми з декількома кімнатами, включаючи піч і сміттєві ями, пропонуючи уявлення про древню цивілізацію, яка колись процвітала там, то ще один великий проект був пов’язаний з дослідженням древньої Кушанской імперії.
Внаслідок спільних зусиль було знайдено двадцять п’ять стародавніх гробниць та шість споруд Кушанської імперії. Кушанська імперія була потужною політичною системою, яка правила на території сучасних Узбекистану, Афганістану та Пакистану. Вона була заснована у першому столітті нашої ери кочовим народом Юечжі.
Археолог Ван Мен зазначив, що подібні знахідки мають вирішальне значення для встановлення хронологічної хронології кушанської культури в регіоні, допомагаючи простежити розвиток цивілізації навколо Сурхандар’їнської області.
У третьому проекті археологи зосередилися на Ферганській долині на сході Узбекистану, де вони досліджували та вивчили 84 руїни в період із квітня по травень. У ході досліджень також було виявлено дорогоцінний наскальний живопис, який допоміг намалювати картину стародавньої культури Наманганської області Узбекистану.
Ці відкриття знаменують собою останні віхи у багаторічному археологічному партнерстві між Північно-Західним університетом та Узбекистаном, яке розпочалося у 2009 році. До 2024 року в Центральній Азії було реалізовано понад 70 спільних проектів, спрямованих на вивчення історичних обмінів уздовж стародавнього Шовкового шляху.
Президент Узбекистану відвідав автозавод BYD Uzbekistan Factory у Джизакській області та розписався на перших автомобілях, що зійшли з конвеєра.
Це перший етап проекту вартістю $160 млн. Зараз завод виготовляє дві моделі автомобілів бренду. Річна потужність виробництва першого етапу становить 50 тисяч одиниць.
У рамках другого етапу проекту вартістю $300 млн. планується збільшення виробництва до 200 тисяч електромобілів на рік (у 2027-2028 роках), 350 тисяч – у 2028-2029 роках, а в рамках третього етапу вартістю $500 млн. – до 500 тисяч електромобілів (з 2030 року).
Довідково: Загалом за січень-травень 2024 року в Узбекистані вироблено 162 608 одиниць автомобілів. Джерело – UzAUTO.
Спільне підприємство було забезпечене сучасною промисловою інфраструктурою, прокладено майже 2 км залізничних колій. На заводі встановлено сучасне обладнання та роботизовані системи з Китаю. Виробничий процес автоматизовано. Створено лабораторію для високоточної перевірки геометричних розмірів електромобілів.
Зі збільшенням кількості електромобілів рівень локалізації, як очікується, поступово підвищуватиметься. Насамперед буде налагоджено виробництво бамперів, стекол, лакованих та пластикових деталей. Надалі планується випуск акумуляторів, електричних двигунів, алюмінієвих деталей, шин та сидінь.
Завод у майбутньому планує експортувати електромобілі до Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Афганістану та Азербайджану.
В Узбекистані обговорюється можливе зниження потоку трудових мігрантів до Росії у зв’язку зі збільшенням попиту робочої сили всередині країни. Про це заявив керівник відділу Агентства із зовнішньої трудової міграції при Міністерстві зайнятості та скорочення бідності Алішер Рузієв.
За останні роки кількість трудових мігрантів з Узбекистану до Росії скоротилася з 4-6 мільйонів до одного мільйона осіб. Ця негативна динаміка, на думку прес-секретаря Президента Узбекистану Шерзода Асадова, зумовлена успішністю реформ, що проводяться в країні.
Він зазначив, що наразі в Узбекистані відбувається будівельний бум, тому заробітні плати робітників уже наблизилися до рівня деяких об’єктів у Росії. Це призводить до ситуації, коли багато громадян можуть не бачити сенсу у трудовій міграції до Росії через те, що зарплати всередині країни стають все більш конкурентоспроможними, повідомляє АН Прайм.
Крім цього, зазначається, що за останні роки Агентство із зовнішньої трудової міграції розширило географію працевлаштування громадян Узбекистану за кордоном, що допомогло задовольнити попит на робочу силу у країнах Європи. Це є частиною стратегії агентства з адаптації до умов, що змінюються на ринку праці.
Згідно з офіційними даними, близько двох мільйонів громадян Узбекистану перебувають на заробітках за межами країни, зокрема близько одного мільйона в Росії, що становить приблизно 20% економічно активного населення.
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 7,7 %
Здебільшого позитивне – 32,1 %
Здебільшого негативне – 17,9 %
Повністю негативне – 3,8 %
Важко відповісти – 38,5 %
Позитивне – Негативне – 17,9 %
Дипломатичні відносини між Україною і Республікою Узбекистан встановлені 14 серпня 1992 року. З квітня 1995 року в Києві функціонує Посольство Узбекистану в Україні.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Відео – https://interfax.com.ua/news/video/986648.html
