Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
Пропуск вантажного автотранспорту з вантажем через пропускні пункти на кордоні Польщі «Медика» (в Україні ППр «Шегині»), «Хребенне» (в Україні ППр «Рава-Руська») на в’їзд до Польщі призупинено, а в пункті пропуску “Корчова” (в Україні ППр «Краковець») уповільнено, повідомила Держприкордонслужба в Telegram-каналі в неділю.
«За інформацією польської сторони, в пунктах пропуску “Медика” і »Хребенне” тимчасово призупинено роботу бази даних, яка використовується для оформлення вантажних транспортних засобів з вантажем, що прямують на виїзд з України (в’їзд до Республіки Польща). У пункті пропуску «Корчова» база даних польської митної служби функціонує в уповільненому режимі”, – йдеться в повідомленні прикордонників.
Порожні вантажні транспортні засоби оформляються в звичайному режимі. Інші види транспорту проходять прикордонно-митні процедури без змін.
«За попередньою інформацією, відновлення повноцінної роботи бази даних польської митниці очікується до 22:00 (за українським часом) 18 січня 2026 року», – наголошується в повідомленні Держприкордонслужби.
Загальний обсяг вантажів, що пройшли через водну логістику України у 2025 році, скоротився до 76,1 млн тонн, повідомив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, це на 21,7% менше порівняно із раніше оголошеними результатами 2024 року.
“У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси”, – написав Кулеба у Телеграм-каналі у середу.
З урахуванням даних за 2024 рік, скорочення перевалки в портах великої Одеси склало 15,1%.
Як зазначив Кулеба, з моменту запуску морського коридору в серпні 2023 року перевезено 163 млн тонн вантажів, зокрема 100 млн тонн агропродукції.
Віцепрем’єр уточнив, що через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, тоді як у 2024 році цей показник становив 17,3 млн тонн.
Кулеба зазначив, що в Українського Дунайського пароплавства середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, а операційні збитки скоротилися у 1,5 раза.
Окремо, віцепрем’єр з відновлення додав, що у порту “Чорноморськ” розпочалась підготовка проєктів державно-приватного партнерства з потенціалом до $300 млн інвестицій.
Крім того, залучено $35 млн грантового фінансування в межах програми RELINC на розвиток дунайських портів і внутрішніх водних шляхів, а також EUR50 млн фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури, наголосив Кулеба.
У 2023 році українські морські порти перевалили 62 млн тонн вантажів, із них – 56,3 млн тонн на експорт.
У 2024 році українські порти, за даними ДП “Адміністрація морських портів України”, обробили 97,2 млн вантажів
Ринок логістики стрімко змінюється, адаптуючись до реалій сучасного світу. Компанії, що здійснюють вантажні перевезення до Європи, активно впроваджують цифрові інструменти. Вони допомагають контролювати рух транспорту та підвищувати безпеку. Технології трекінгу й оптимізації маршрутів стають базовим елементом конкурентної логістики, тому бізнес отримує стабільність доставок та кращу якість обслуговування.
Трекінг вантажів: прозорість та оперативність
Трекінг забезпечує компаніям повну видимість процесу перевезення. Система GPS дозволяє:
Це спрощує управління ланцюгом постачань, знижує ризики затримок і дає змогу оперативно реагувати на зміни на маршруті. Клієнти отримують постійний доступ до статусу вантажу, що підвищує довіру та мінімізує можливі непорозуміння під час міжнародних вантажоперевезень до Європи.
Оптимізація маршрутів: економія часу та ресурсів
Цифрові сервіси аналізують трафік, прогноз погоди, дорожні обмеження та роботу пунктів пропуску. Завдяки цьому транспортна фірма може вибрати маршрут з меншими ризиками простою та оптимальними витратами пального.
Алгоритми допомагають:
Компанії, що впровадили такі інструменти, демонструють кращу продуктивність і стабільність.
Де замовити доставку вантажу до Європи
Українська транспортна компанія Trans Level Logistic здійснює вантажні перевезення Україною та до Європи вже понад 5 років. TLL перевозить різні типи вантажів: сипучі товари, агротехніку, промислове обладнання, побутову техніку тощо. Докладніше про послуги можна дізнатись на офіційному сайті https://translevellogistic.com.ua/.
Під час перевезення вантажів до Європи компанія використовує сучасні системи трекінгу та оптимізації маршрутів. Це дає змогу забезпечувати контрольований рух вантажів та точні строки доставки. TLL пропонує гнучкі рішення для бізнесу та надає клієнтам прозору інформацію щодо кожного етапу перевезення. Команда спеціалістів стежить за змінами на дорогах, вибирає найкращі логістичні схеми та підтримує стабільну комунікацію.
Замовляючи автомобільні перевезення з України до Європи у Trans Level Logistic, ви отримуєте якісну логістику, прозору вартість доставки, сучасний підхід і відповідальний сервіс.
ПАТ «Укрнафта» 2 грудня оголосило тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 471,691 тис. грн.
Документи приймаються до 10 грудня.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Порти Великої Одеси завдяки роботі українського морського коридору з серпня 2023 року перевалили понад 146,5 млн тонн вантажів та обробили 5596 суден, зокрема 1528 – через Одеський порт, повідомив керівник Одеської філії ДП “Адміністрація морських портів України” Дмитро Назаренко.
“Попри всі виклики українські морські порти залишаються невід’ємною частиною економічної стійкості держави. Їх безпека — це питання не лише логістики, а й виживання експортної моделі України”, — сказав він на круглому столі представників морської та портової галузі, який відбувся в межах Міжнародної морської та військової виставки BALTEXPO 2025 у Гданську (Польща).
Назаренко зауважив, що з початку повномасштабної агресії в Україні пошкоджено або знищено понад 500 об’єктів портової інфраструктури, 116 цивільних суден, постраждали 157 цивільних осіб, а безпосередньо на території Одеського морського порту пошкоджено 161 об’єкт.
Представник АМПУ презентував європейській спільноті інфраструктурні проєкти Одеського порту та плани їх подальшої реалізації і запросив міжнародних інвесторів до співпраці.
