Верховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів України.
За це рішення на засіданні парламенту в четвер проголосували 264 народні депутати.
Голоси на підтримку нового складу уряду розподілилися наступним чином: фракція «Слуга народу» – 193, «Європейська солідарність» – 0, «Батьківщина» – 1, «Голос» – 2, депутатська група «Довіра» – 17, «За майбутнє» – 14, «Платформа за життя і мир» – 16, «Відновлення України» – 14, позафракційні – 7.
За відставку попереднього складу Кабміну та призначення членів нового уряду на пленарному засіданні у четвер, яке відбувалося пакетом (крім міністра оборони та міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосували 264 народні депутати.
Зокрема, до оновленого Кабміну перепризначено: першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики – міністра культури України Тетяну Бережну, міністра фінансів Сергія Марченка, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютин.
Водночас віце-прем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України призначено Всеволода Ченцова, який раніше обіймав посаду представника України при Європейському Союзі.
На посаду міністра освіти і науки призначено голову Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАОКВО) Андрія Бутенка.
Новим міністром у справах ветеранів став начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Також оновлене Міністерство економіки та навколишнього середовища очолив керівник українського офісу McKinsey & Company Олександр Кравченко, а Міністерство аграрної політики та продовольства — чинний заступник міністра економіки Тарас Висоцький.
Таким чином, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства буде розділено на два окремі відомства.
У свою чергу, Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив депутат Віталій Безгін (фракція «Слуга народу»), а Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту – голова Київської ОВА Микола Калашник.
Таким чином, посада віцепрем’єр-міністра з питань відновлення України – міністра розвитку громад і територій в уряді більше не існує, і її замінено двома профільними міністрами.
Крім того, міністром юстиції призначено голову комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова (фракція «Слуга народу»), а на посаду міністра цифрової трансформації – заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Оксану Ферчук.
Також новим міністром внутрішніх справ призначено голову Національної поліції Івана Вигівського.
Крім того, за квотою президента мають перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сібігу, а також призначити міністра оборони; пропозицій щодо цих кандидатур поки що немає.
Таким чином, посади в новому уряді не отримали: Тарас Качка, Олексій Кулеба, Олексій Соболєв, Наталія Калмикова, Оксен Лісовий, Михайло Федоров, а також Ігор Клименко (можливо, буде висунутий на посаду міністра оборони).
Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
Верховна Рада визнала результати навчання, отримані громадянами України за кордоном, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у соціальній мережі «Телеграм». За його словами, відповідний закон №12375 у цілому підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
Нардепи внесли зміни до ст. 6 закону «Про повну загальну середню освіту».
Закон формалізує право громадян України на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти в суб’єктів освітньої діяльності, розташованих за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом).
Норвегія виділяє ще €5,6 млн на підтримку ядерної безпеки та заходів з виведення з експлуатації
Завдяки ратифікації українським парламентом рамкової угоди Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) міжнародна спільнота та Україна готові вступити у новий етап взаємодії з питань довгострокової ядерної безпеки та зняття з експлуатації, з особливим акцентом на Чорнобильській АЕС. У червні 2024 року Рада схвалила відповідний закон, який відкриває шлях для ширшого спектру заходів з ядерної безпеки, які будуть керуватися РМСЧ.
Щоб підтвердити свою непохитну підтримку міжнародних зусиль з виведення з експлуатації та ядерної реабілітації в Україні, на нещодавньому засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок до РМСЧ на суму €5,6 млн.
Донори також погодили наступний транш фінансування проєктів підвищення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та оптимізації поводження з рідкими радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС.
Бальтазар Ліндауер, директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР, сказав: «Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим твердженням цієї поновленої міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі».
РМСЧ був створений у листопаді 2020 року ЄБРР на прохання уряду України. Він був створений як багатосторонній фонд для підтримки розробки комплексного плану по Чорнобилю. Після окупації ЧЗВ на початку повномасштабної війни Росії проти України обсяг завдань РМСЧ було розширено для підтримки відновлення безпеки в ЧЗВ, а також ширших заходів ядерної безпеки по всій Україні.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
