Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
Українські банки в 2026 році платитимуть податок на прибуток за підвищеною вдвічі ставкою – 50%.
Відповідний закон (№14097) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році Верховна Рада прийняла у середу 272 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За словами першого заступника профільного фінансового парламентського комітету Ярослава Железняка, податок за такою ставкою банки сплачуватимуть щокварталу наступного року і першого кварталу 2027-го, тож це має принести бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн – у 2027-му.
Це вже третє з початку повномасштабного вторгнення Росії підвищення податку для банків до 50%, але перші два рази – 2023-го та 2024 року – Рада приймала це рішення заднім числом – восени.
Рада з фінансової стабільності (РФС) на засіданні 30 жовтня відзначила системні ризики, які може створити запровадження 50%-вої ставки податку на прибуток банків з 2026 року.
“Підвищення ставки оподаткування банків до 50% створює ризики обмеження кредитування економіки та послаблення фінансової стійкості у воєнний час”, – наголосили в РФС.
Члени ради також зауважили, що очікуваний фіскальний ефект від підвищення ставки до 50% може виявитися значно нижчим за публічно комуніковані розрахунки.
Поміж інших ризиків РФС назвала можливе ускладнення приватизації банків з державною часткою, невиконання окремими установами програм капіталізації у визначені строки, складнощі зі своєчасним виконанням вимог до достатності капіталу відповідно до норм ЄС, ризик порушення зобов’язань, передбачених Меморандумом з МВФ, а також зниження стимулів до детінізації економіки.
Нацбанк зауважував також, що банки і фінансові компанії і без цього мають підвищений порівняно з іншою економікою рівень оподаткування прибутку – 25% проти 18%.
Банки України за 10 місяців 2025 року, за даними НБУ, отримали 131,7 млрд грн чистого прибутку, що на 4,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, та сплатили на 2,1% більше податку на прибуток – 34,7 млрд грн.
Верховна Рада визнала результати навчання, отримані громадянами України за кордоном, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у соціальній мережі «Телеграм». За його словами, відповідний закон №12375 у цілому підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу.
Нардепи внесли зміни до ст. 6 закону «Про повну загальну середню освіту».
Закон формалізує право громадян України на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти в суб’єктів освітньої діяльності, розташованих за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом).
Норвегія виділяє ще €5,6 млн на підтримку ядерної безпеки та заходів з виведення з експлуатації
Завдяки ратифікації українським парламентом рамкової угоди Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) міжнародна спільнота та Україна готові вступити у новий етап взаємодії з питань довгострокової ядерної безпеки та зняття з експлуатації, з особливим акцентом на Чорнобильській АЕС. У червні 2024 року Рада схвалила відповідний закон, який відкриває шлях для ширшого спектру заходів з ядерної безпеки, які будуть керуватися РМСЧ.
Щоб підтвердити свою непохитну підтримку міжнародних зусиль з виведення з експлуатації та ядерної реабілітації в Україні, на нещодавньому засіданні Асамблеї донорів РМСЧ Норвегія оголосила про додатковий внесок до РМСЧ на суму €5,6 млн.
Донори також погодили наступний транш фінансування проєктів підвищення безпеки зберігання відпрацьованого ядерного палива та оптимізації поводження з рідкими радіоактивними відходами на Чорнобильській АЕС.
Бальтазар Ліндауер, директор Департаменту ядерної безпеки ЄБРР, сказав: «Російська військова окупація Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) у березні 2022 року не лише завдала шкоди інфраструктурі на цьому майданчику, але й залишила складну операційну спадщину для однієї з найбільш уразливих ядерних станцій у світі. ЄБРР має давнє зобов’язання підтримувати зусилля з виведення з експлуатації та безпеки Чорнобильської АЕС, і ми сповнені рішучості гарантувати, що значний прогрес, досягнутий протягом багатьох років завдяки міжнародній співпраці, не буде втрачений. Ратифікація рамкової угоди, додаткова донорська підтримка та зобов’язання щодо нового траншу проєктів є важливим твердженням цієї поновленої міжнародної підтримки безпеки в Чорнобилі».
РМСЧ був створений у листопаді 2020 року ЄБРР на прохання уряду України. Він був створений як багатосторонній фонд для підтримки розробки комплексного плану по Чорнобилю. Після окупації ЧЗВ на початку повномасштабної війни Росії проти України обсяг завдань РМСЧ було розширено для підтримки відновлення безпеки в ЧЗВ, а також ширших заходів ядерної безпеки по всій Україні.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про допуск журналістів до будівлі парламенту в умовах дії воєнного стану.
Як повідомила прес-служба Апарату Верховної Ради, згідно з розпорядженням представники ЗМІ можуть висвітлювати діяльність парламенту безпосередньо в приміщенні законодавчого органу.
Розпорядження затверджує положення “Про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні”.
Стефанчук і керівник апарату парламенту В’ячеслав Штучний зустрілися з журналістами та поінформували їх про особливості роботи медіа у пресцентрі Верховної Ради, зокрема, про дії під час оголошення повітряної тривоги. Представникам медіа показали найпростіше укриття будівлі парламенту, куди вони будуть зобов’язані спускатися під час повітряної тривоги.
За словами Стефанчука, незважаючи на обмеження під час воєнного стану, важливо, щоб журналісти мали можливість висвітлювати діяльність законодавчого органу. Він також поінформував, що, з огляду на необхідність дотримання вимог безпеки, у пресцентрі можуть працювати максимально 30 осіб.
Робоча група при комітеті Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики розглянула законопроєкт про підвищення акцизів на тютюн, який готують до розгляду парламенту в другому читанні, повідомив голова парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт однозначно своєчасний і буде підтриманий ВР. Водночас є питання, які мають бути розглянуті в другому читанні. Усвідомлено депутатами в залі. Серед них графік підвищення ставок акцизу, їхній розмір за окремими позиціями та підвищення адвалорної ставки”, – написав він у Telegram у понеділок.
Крім того, до тексту законопроєкту щодо підвищення акцизів на тютюнові вироби, за інформацією Гетманцева, є ще кілька технічних питань. Щодо них депутати мають намір знайти консенсус на рівні парламентського комітету.
Гетманцев також повідомив, що ухвалений 2020 року законопроєкт про введення акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагріву (ТВЕН) допоміг державі отримати на сьогодні 22,5 млрд грн.
“Хороший результат”, – резюмував голова фінансового комітету.
Як повідомлялося, Європейська бізнес-асоціація виступає категорично проти внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який розглядають у зв’язку з вимогами Директиви Ради ЄС щодо структури та ставок акцизів, що застосовуються до тютюнових виробів.
Перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби вже з 1 липня 2024 року не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, стверджують в ЄБА.
Експерти звернули увагу на те, що на 2024-2027 роки заплановано підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби – на 20% щорічно. Однак законопроєктом №11090 пропонується підвищувати зазначені ставки нерівномірно. Наприклад, пропонується підвищити розмір ставки акцизного податку на цигарки у 2025 році майже на 23,5%, а у 2026 та 2027 роках – приблизно на 5% щороку. На думку представників бізнесу, застосування такого підходу спричинить шоковий ефект на ринку 2025 року.
Водночас компанії-члени асоціації підтримують диференціацію графіка підвищення ставок акцизного податку на цигарки та тютюнові вироби для електронного нагріву за допомогою підігрівача з електронним керуванням протягом 2024-2027 років.
