Обсяги будівництва інженерних споруд в Україні у вересні 2026 року збільшилися на 51,9% порівняно з вереснем 2025 року, ставши основним чинником відновлення загальної будівельної активності наприкінці третього кварталу, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані Держстату.
Порівняно із серпнем обсяги робіт зі спорудження інженерних об’єктів зросли на 79,3%.
Водночас за підсумками дев’яти місяців інженерне будівництво залишилося в зоні спаду. Його фізичні обсяги скоротилися на 4,7% порівняно із січнем–вереснем 2025 року.
Інженерне будівництво охоплює транспортну інфраструктуру, автомобільні дороги, мости, енергетичні об’єкти, трубопроводи, мережі електропередачі та комунальні споруди.
За оцінкою Experts Club, цей сегмент має значний потенціал розвитку завдяки потребам відновлення пошкодженої інфраструктури та модернізації енергетичних і комунальних систем.
Разом із тим експерти звертають увагу на зростання вартості відповідних робіт. За даними Держстату, у вересні ціни на будівництво транспортної інфраструктури підвищилися на 2,4% порівняно із серпнем, що перевищило середній показник зростання цін у будівельній галузі.
Подальша динаміка залежатиме від обсягів фінансування відновлення, виконання державних програм та доступності підрядних організацій.
EXPERTS CLUB, БУДІВНИЦТВО, відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, українські підприємства потенційно здатні виробляти до 90% будівельних матеріалів, необхідних для відновлення країни, однак реалізація цього потенціалу потребує інвестицій, модернізації виробничих потужностей та стабільного попиту, повідомляє аналітичний центр Experts Club за результатами аналізу галузевих досліджень.
Відповідну оцінку було представлено в дослідженні будівельної індустрії, яке обговорювали представники Київської школи економіки та Європейської Бізнес Асоціації.
Згідно з оприлюдненими галузевими даними, до повномасштабного вторгнення обсяг українського ринку будівельних матеріалів становив близько $16 млрд. У секторі працювали понад 130 тис. осіб, а щорічне зростання ринку оцінювалося приблизно у 10%.
Повномасштабна війна призвела до скорочення внутрішнього попиту, пошкодження виробничих підприємств, логістичних обмежень та зміни географії будівельної активності.
За оцінкою Experts Club, розвиток вітчизняного виробництва цементу, бетону, залізобетонних конструкцій, металопрокату, газобетону, цегли, скла та інших матеріалів може мати вирішальне значення для ефективності майбутньої відбудови.
Використання матеріалів українського виробництва здатне сприяти скороченню транспортних витрат, створенню робочих місць та збільшенню доданої вартості всередині країни.
Водночас показник 90% є оцінкою потенційних можливостей національної промисловості, а не фактичним рівнем забезпечення будівельного ринку українською продукцією за дев’ять місяців 2026 року.
Для реалізації цього потенціалу важливими залишаються доступність фінансування, відновлення пошкоджених підприємств, енергетична стійкість виробництва та довгострокове планування проєктів реконструкції.
Джерело: Європейська Бізнес Асоціація, дослідження Experts Club – https://www.experts.news/posts/budivelnyy-rynok-ukrayiny-za-devyat-misyatsiv-2026-roku-skorotyvsya-na-51-analiz-experts-club
Будівельний ринок України за січень–вересень 2026 року скоротився на 5,1% у фізичних обсягах порівняно з аналогічним періодом минулого року, хоча у вересні зафіксовано зростання на 23,2% у річному вимірі. Обсяг виробленої будівельної продукції у фактичних цінах становив 194,5 млрд грн, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані Державної служби статистики України.
За оцінкою аналітиків, головними особливостями ринку стали скорочення реальних обсягів будівництва, стрімке подорожчання робіт і нерівномірна динаміка окремих сегментів. Найбільш відчутний спад за дев’ять місяців спостерігався у нежитловому будівництві, тоді як у вересні значне пожвавлення продемонструвало інженерне будівництво.
Згідно з даними Держстату, за січень–вересень обсяги житлового будівництва скоротилися на 1,9%, нежитлового – на 7,2%, інженерного – на 4,7%. Водночас у вересні будівництво інженерних споруд зросло на 51,9% порівняно з вереснем 2025 року, житлових будівель – на 5,7%, тоді як нежитлових об’єктів скоротилося на 13,2%.
Вересневе відновлення суттєво покращило загальні результати галузі. Якщо за підсумками січня–серпня скорочення становило 9,9%, то після врахування вересневих показників спад зменшився до 5,1%. Проте Experts Club наголошує, що для підтвердження стійкого відновлення необхідна позитивна динаміка протягом кількох наступних місяців.
Відносну стійкість житлового сегмента аналітики пов’язують із добудовою раніше розпочатих комплексів, ремонтом пошкоджених будівель і реалізацією проєктів у безпечніших регіонах. Натомість нежитлове будівництво стримують високі капітальні витрати, безпекові ризики, обмежений доступ до фінансування та обережність бізнесу щодо довгострокових інвестицій.
Одним із головних викликів залишається зростання вартості будівництва. У вересні ціни на будівельні роботи збільшилися на 27,1% порівняно з аналогічним місяцем 2025 року та на 1,5% порівняно із серпнем. Найбільше місячне подорожчання зафіксовано у будівництві транспортної інфраструктури – на 2,4%. Це створює додаткові ризики перевищення кошторисів та відкладення нових інвестиційних проєктів.
Важливим чинником майбутнього відновлення є розвиток виробництва будівельних матеріалів. За даними галузевого дослідження, представленого Європейською Бізнес Асоціацією за участю Київської школи економіки, довоєнний ринок матеріалів оцінювався приблизно у $16 млрд. Українські підприємства потенційно здатні забезпечувати до 90% потреб у матеріалах для відбудови країни, однак реалізація цього потенціалу потребує модернізації виробництва та інвестицій.
Водночас складна ситуація зберігається у металургії. За дев’ять місяців 2026 року виробництво сталі в Україні скоротилося на 19,8%, до 4,46 млн тонн, а металопрокату – на 23%, до 3,73 млн тонн. На роботу підприємств істотно вплинули російські обстріли виробничих потужностей. Цементна промисловість також стикається з обмеженим внутрішнім попитом та новими умовами експорту до ЄС у межах механізму CBAM.
За прогнозом Experts Club, у 2027 році основними напрямами потенційного зростання можуть стати відновлення житла, модернізація енергетичних мереж, будівництво промислових і логістичних об’єктів, реконструкція доріг та комунальної інфраструктури.
Подальша динаміка ринку залежатиме від стабільності фінансування відбудови, доступності інвестицій, безпекової ситуації та розвитку внутрішнього виробництва матеріалів. Вересневе пожвавлення є позитивним сигналом, однак поки що не компенсує загального скорочення будівельної активності за дев’ять місяців.
Європейська інтеграція України може стати одним із ключових чинників залучення інвестицій у відновлення інфраструктури та будівельної галузі завдяки доступу до спеціалізованих фондів розвитку Європейського Союзу. Водночас держава вже сьогодні має створювати умови для участі українських виробників будматеріалів і будівельних компаній у міжнародних проєктах відбудови.
Про це заявив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук під час Інфраструктурного форуму, повідомила пресслужба компанії.
За словами Озейчука, основними потенційними джерелами фінансування масштабних проєктів відновлення України є допомога міжнародних партнерів, приватні інвестиції та можливі майбутні репарації Росії.
«Потужним стимулом фінансування будівництва стане майбутня євроінтеграція України. Вона відкриє доступ до спеціалізованих фондів розвитку ЄС, аналогічних тим, які трансформували інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи після їхнього вступу до союзу», – наголосив директор Rauta.
На його думку, інтеграція України до європейського економічного простору створить додаткові можливості для модернізації транспортної, енергетичної, промислової та соціальної інфраструктури. Водночас ефективність використання майбутнього фінансування значною мірою залежатиме від готовності українських підприємств конкурувати з європейськими компаніями.
Озейчук зазначив, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного будівельного сектору необхідно насамперед забезпечити доступ до довгострокового кредитування інвестиційних проєктів і доступних фінансових ресурсів для модернізації виробничих потужностей.
Не менш важливими завданнями він назвав прискорення впровадження європейських технічних стандартів у будівництві та сприяння доступу українських компаній до міжнародних програм фінансування.
За оцінкою керівника Rauta, такі механізми дадуть можливість українським виробникам будівельних матеріалів і підрядним організаціям на рівних конкурувати з іноземними учасниками під час реалізації проєктів відбудови.
Зокрема, доступне фінансування модернізації виробництва може сприяти оновленню обладнання, підвищенню продуктивності підприємств та розширенню номенклатури продукції, необхідної для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Впровадження європейських стандартів, своєю чергою, є важливою передумовою участі українських виробників у міжнародних будівельних проєктах і постачанні продукції на ринок ЄС.
Інфраструктурний форум, що відбувся 14 жовтня, об’єднав представників галузі для обговорення розвитку та модернізації інфраструктури України. Питання фінансування відбудови та залучення українського бізнесу до реалізації великих проєктів розглядалися, зокрема, під час третьої сесії заходу.
Rauta – українська інженерно-будівельна компанія, яка спеціалізується на проєктуванні та будівництві промислових, комерційних і житлових об’єктів, постачанні сендвіч-панелей, металевих каркасів, фасадних систем та швидкомонтованих будівель. Компанія є ексклюзивним постачальником в Україну будівельної продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki. Директор Rauta Андрій Озейчук також очолює раду директорів асоціації «Український центр сталевого будівництва».
Післявоєнне відновлення України має передбачати не лише реконструкцію зруйнованої інфраструктури та підприємств, а й структурну трансформацію економіки, зокрема перехід від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Про це заявив експерт Ігор Стаковиченко, повідомляє видання «Главред».
За його оцінкою, відбудова може стати можливістю для технологічної модернізації української промисловості, підвищення продуктивності та посилення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.
«Післявоєнна відбудова України — це не просто найбільший інфраструктурний проєкт в історії незалежної держави. Це шанс змінити структуру національної економіки, перейти від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю», — зазначив Стаковиченко.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою в лютому 2026 року, потреби країни у відновленні та відбудові протягом наступного десятиліття становлять майже $588 млрд.
Найбільших інвестицій потребуватимуть транспортна інфраструктура, енергетика, житловий фонд, промисловість та аграрний сектор. Водночас відновлювальні роботи необхідно продовжувати ще до завершення війни, попри безпекові ризики.
Серед основних викликів для економіки експертне середовище виокремлює не лише фізичні руйнування, а й скорочення трудових ресурсів, дефіцит кваліфікованих працівників, логістичні обмеження та недостатню доступність фінансування. За таких умов відновлення виробничих потужностей саме по собі не гарантуватиме їхньої ефективної роботи.
Перспективними напрямами розвитку можуть стати агропереробка, енергетика, інформаційні технології та оборонна промисловість. Зокрема, модернізація енергетичної інфраструктури створює можливості для розвитку розподіленої генерації та підвищення енергоефективності, а оборонні технології можуть стати основою для створення нових високотехнологічних виробництв.
Водночас важливим чинником відновлення залишатиметься приватний бізнес. Міжнародна фінансова допомога необхідна для подолання наслідків війни, однак довгострокове економічне зростання потребуватиме також приватних інвестицій, створення робочих місць і розширення експортного потенціалу.
Для залучення капіталу Україні необхідно забезпечити захист прав власності, доступ до кредитування, передбачувану податкову політику, зменшення адміністративного тиску на підприємців та ефективну судову систему.
За словами Стаковиченка, ключовим критерієм успішної відбудови має бути не кількість відновлених об’єктів чи обсяг освоєних коштів, а здатність економіки створювати нові виробництва, робочі місця та додану вартість.
Таким чином, післявоєнне відновлення може стати інструментом переходу України до сучаснішої економічної моделі, орієнтованої на технології, продуктивність і конкурентоспроможне виробництво.
відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАКОВИЧЕНКО, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
У швейцарському місті Аарау 15 жовтня 2026 року відбувся економічний форум Export Forum «Wiederaufbau Ukraine», присвячений залученню швейцарських компаній до відбудови України, розвитку двосторонньої торгівлі та реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Як повідомило Посольство України у Швейцарії, організатором заходу виступила Торгово-промислова палата кантону Ааргау (AIHK). У форумі взяли участь представники української дипломатичної місії, швейцарських державних установ, бізнесу та фахівці у сфері міжнародної торгівлі.
Представники Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та організації Switzerland Global Enterprise (S-GE) презентували можливості українського ринку, досвід роботи швейцарських підприємств в Україні та державні механізми підтримки приватних інвестицій.
Зокрема, перед учасниками виступили представник SECO з питань фінансування інфраструктури Сільвіо Жиру та консультант Switzerland Global Enterprise з питань Європи й країн СНД Ксав’є Корню.
Основну увагу приділили залученню швейцарських компаній до відновлення української інфраструктури, розширенню виробничої кооперації та використанню фінансових інструментів підтримки бізнесу. Форум також став майданчиком для встановлення прямих контактів між швейцарськими підприємцями та представниками організацій, які супроводжують міжнародні інвестиційні проєкти.
Захід відбувся на тлі розширення державної програми участі Швейцарії у відновленні української економіки.
Згідно з програмою співпраці з Україною на 2025-2028 роки, уряд Швейцарії передбачив понад CHF1,5 млрд на фінансування відбудови, реформ та проєктів сталого розвитку. Із цієї суми CHF500 млн призначено для підтримки проєктів швейцарського приватного сектору в Україні.
Зокрема, 2 жовтня 2026 року Федеральна рада Швейцарії схвалила фінансування ще восьми проєктів швейцарських компаній загальним обсягом CHF135 млн. Вони стосуються енергетики, громадського транспорту та водопостачання.
Проєкти відібрано на конкурсній основі за участю представників української та швейцарської влади. Компанії, які отримують фінансування, повинні забезпечити власний внесок у розмірі щонайменше 10% вартості реалізації.
Крім того, 9 жовтня 2026 року набрала чинності двостороння угода між Україною та Швейцарією про співробітництво у процесі відбудови. Документ створює правову основу для розширення участі швейцарських компаній у відновленні української економіки та інфраструктури.
Окремий напрям підтримки передбачає фінансування інвестицій у створення та модернізацію виробничих потужностей в Україні. У травні 2026 року SECO оголосило конкурс із бюджетом до CHF50 млн для швейцарських компаній, які вже працюють на українському ринку. Розмір підтримки окремого проєкту становить від CHF3 млн до CHF10 млн за умови фінансування підприємством щонайменше половини його вартості. Відбір таких проєктів триватиме до весни 2027 року.
За оцінкою Посольства України у Швейцарії, розвиток співпраці з місцевими торгово-промисловими палатами та бізнес-асоціаціями створює додаткові можливості для залучення інвестицій, технологій та обладнання, необхідних для відбудови країни.
Switzerland Global Enterprise є офіційною швейцарською організацією сприяння експорту та міжнародній діяльності підприємств. Вона допомагає компаніям виходити на зовнішні ринки, знаходити ділових партнерів та оцінювати інвестиційні можливості. SECO відповідає за реалізацію економічної політики Швейцарії та бере участь у фінансуванні міжнародних програм розвитку і відновлення.
