Через тиждень або два буде відомо, чи закінчиться війна, чи бої триватимуть далі, вважає президент США Дональд Трамп.
“Я думаю, що президент Путін хоче знайти відповідь, і ми побачимо. І якщо через певний час, не дуже далекий від сьогоднішнього дня, тиждень або два, ми дізнаємося, чи вирішимо ми цю проблему, чи ці жахливі бої триватимуть далі. Ми зробимо все можливе, щоб покласти цьому край«, – сказав Трамп перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Він зазначив, що є дві сторони, »які хочуть укласти угоду”.
«І можливо, що це не вдасться. З іншого боку, можливо, що це вдасться. І ми врятуємо тисячі і тисячі життів щотижня. Тому це те, що ми дійсно повинні зробити. Або принаймні ми повинні докласти всіх зусиль. Але я думаю, що ми можемо отримати дуже хороший результат», – підкреслив Трамп.
Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом України Володимиром Зеленським і правителем Росії Володимиром Путіним, то війна може закінчитися до Різдва (25 грудня), вважає сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
«Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом Зеленським і Путіним, то я обережно оптимістичний, що ця війна закінчиться задовго до Різдва», – написав він у соцмережі Х.
«Якщо зустріч не відбудеться, я думаю, що президент Трамп може завдати серйозних наслідків Путіну і тим, хто купує його нафту і газ», – прогнозує Грем.
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
30 квітня 2025 року виповнюється 50 років з моменту виведення американських військ із В’єтнаму.
50 років тому завершилася не лише В’єтнамська війна (1955-1975), одна з найбільш виснажливих і тривалих війн другої половини ХХ століття, але й тривала боротьба В’єтнаму за незалежність від колоніального панування та іноземного втручання.
Народ В’єтнаму не лише завоював незалежність і об’єднав країну, захищаючи свої землі, але й продемонстрував усьому світові важливість духу народної єдності та віри у свої принципи, що дозволило провести справедливу боротьбу, щоб забезпечити свободу, незалежність та суверенітет країни.
Затяжному військовому конфлікту, в ході якого загинули близько чотирьох мільйонів в’єтнамців (найбільших втрат зазнало громадянське населення) та понад 58 тисяч військовослужбовців США, було покладено край.
30 квітня 1975 року стало історичною подією, коли Північний та Південний В’єтнам офіційно об’єдналися після багатьох років війни з утворенням єдиної Соціалістичної Республіки В’єтнам.
Наразі В’єтнам послідовно дотримується політики «чотирьох Ні»: не вступати у військові союзи; не ставати на бік однієї країни проти іншої; не дозволяти іноземним військовим створювати бази на території В’єтнаму або використовувати територію В’єтнаму як важіль для протидії іншим; і не застосовувати силу або погрожувати її застосуванням у міжнародних відносинах.
Оборонна дипломатія стала опорою в’єтнамської дипломатії. До теперішнього часу В’єтнам бере активну участь у миротворчій місії Організації Об’єднаних Націй, у міжнародному співробітництві в нетрадиційній безпеці, людській допомозі, пошуку та порятунку, пом’якшенні післявоєнних наслідків, тим самим роблячи великий внесок у підтримку міжнародного та регіонального миру, стабільності , співробітництва та розвитку.
Між В’єтнамом і Україною склалися традиційні дружні відносини. Десятки тисяч в’єтнамців навчалися і працювали в Україні. Тисячі в’єтнамців обрали Україну своєю другою домівкою і залишилися тут після навчання та роботи. В Україні
проживає чимала в’єтнамська діаспора (до початку війни налічувала близько 10 тисяч осіб).
Товарообіг між В’єтнамом та Україною впав після початку війни, але зараз знову став зростати, почався обмін делегаціями.
Прем’єр-міністр Вєтнаму Фам Мінь Чін двічі зустрічався з Президентом Зеленським на міжнародних заходах.
Міністр Дмитро Кулеба також зустрівся з Міністром закордонних справ В’єтнаму на зустрічі АСЕАН.
Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ, провів телефонні переговори з віцепрем‘єр-міністром, міністром закордонних справ В’єтнаму Буй Тхань Соном щодо потенціалу двосторонніх відносин та необхідності інтенсифікації діалогу на високому рівні.
Те, що відбувалося у минулому з В’єтнамом протягом десятиліть, дає принаймні два уроки для сучасного світу.
По-перше, слід поважати незалежність, суверенітет та цілісність кожної великої чи малої нації.
По-друге, холодна війна між великими державами лише приносять нещастя малим країнам, які потрапили в пастку цієї конкуренції.
Уроки історії дуже актуальні і можуть бути корисними для встановлення миру в Україні.
Кожна п’ята дитина в Україні вказала, що втратила близького родича чи друга з початку повномасштабної агресії РФ три роки тому, такі дані опитування опублікував ЮНІСЕФ у п’ятницю.
“Всі ці роки смерть і руйнування є буденністю для кожної дитини в Україні. Такий рівень насильства спричиняє величезні страждання дітей і позбавляє їх справжнього дитинства”, – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.
Зазначається, що третій рік повномасштабної війни в Україні порівняно з 2023-м став для дітей ще більш смертоносним: кількість жертв серед дітей зросла на 50%. Загалом з лютого 2022 року вбито або поранено понад 2520 дітей. Зауважується, що справжня кількість жертв, імовірно, набагато більша, оскільки це лише підтверджені ООН цифри.
Офіційно зафіксовано, що більше ніж 1600 закладів освіти та майже 790 закладів охорони здоров’я були пошкоджені або зруйновані за останніх три роки, додав ЮНІСЕФ.
“Війна завдала дітям та підліткам непоправних втрат, що вплинуло на їхній розвиток і добробут на ключових етапах їхнього життя”, – констатує Фонд.
Він нагадує, що досвід перших трьох років визначає здоров’я та навчання дітей протягом усього їхнього життя, а в Україні діти, які народилися три роки тому, навіть не знають, що таке мирне життя. Батьки повідомляють, що відчувають фізичне та емоційне виснаження, що впливає на життя всієї сім’ї. Війна також ускладнила доступ маленьких дітей та їхніх батьків до критично важливих послуг.
“Підлітковий вік є особливо складним періодом для дітей в Україні. Майже третина підлітків повідомили, що відчувають смуток і безнадію, які заважають їм займатися звичними справами. Ці настрої набагато частіше охоплюють дівчат”, – йдеться в публікації.
ЮНІСЕФ вказує, що проблеми із психічним здоров’ям дітей погіршуються через вимушену усамітненість. Багато дітей годинами перебувають в укриттях, втрачаючи можливості для спілкування та навчання. Майже 40% дітей вчаться лише онлайн або поєднують очні та дистанційні заняття. Вплив війни на навчання є дуже серйозним: середній рівень освітніх втрат становить два роки, коли йдеться про читання, та один рік у математиці, вважають у Фонді.
ЮНІСЕФ нагадує, що співпрацює з партнерами по всій Україні, щоб надати дітям у прифронтових районах життєво важливу підтримку, зокрема доступ до медичних послуг, безпечної води, грошової допомоги, освіти та захисту. Окрім того Фонд працює з урядом і партнерами, щоб закласти фундамент для відновлення України та її довгострокового розвитку, а також сприяти соціальній згуртованості шляхом зміцнення систем, які підтримують дітей та їхні сім’ї. Це включає посилення систем соціального захисту дітей, охорони здоров’я та освіти, щоб вони могли надавати дітям своєчасні та якісні послуги з підтримки, догляду та створення можливостей.
Зазначається також, що зараз у світі зареєстровано 6,86 млн українських біженців, майже 1 млн з них проживає в Польщі. Для дітей-біженців доступ до шкільної освіти залишається проблемою, оскільки половина дітей шкільного віку у країнах, що прихистили біженців, не зараховані до місцевих освітніх закладів, що впливає на їхні можливості навчатися та спілкуватися з однолітками, а також розвивати основні навички, критично важливі для відновлення України.
“Усі діти без винятку мають бути захищені від наслідків війни відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. Дітям в Україні понад усе потрібен стійкий мир і шанс повністю реалізувати свій потенціал”, – підкреслила Рассел.
Президент США Дональд Трамп заявив, що йому «завжди подобався» голова КНР Сі Цзіньпін, і висловив надію на допомогу Китаю в мирному врегулюванні війни РФ проти України.
«Сподіваюся, Китай допоможе нам зупинити війну, зокрема, з Росією, Україною, а вони мають величезну владу над цією ситуацією. І ми будемо працювати з ними. І я згадав про це під час нашої телефонної розмови з головою Сі, і сподіваюся, ми зможемо працювати разом і зупинити це», – сказав він під час онлайн-спілкування після спеціального звернення на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в четвер.
За словами Трампа, його адміністрація «з нетерпінням чекаємо на те, щоб дуже добре порозумітися з Китаєм».
Лідер США також зазначив, що йому «дуже подобається голова Сі» Цзіньпін. «Він мені завжди подобався. У нас завжди були дуже хороші стосунки», – додав президент США.
