Економіка України 2025 року може зрости приблизно на 4%, проте перспективи залишаються крихкими і повністю залежать від зовнішніх чинників. Про це йдеться у свіжому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Regional Economic Prospects: Under Pressure.
Згідно з документом, головним джерелом підтримки української економіки є міжнародна фінансова допомога, що спрямовується на покриття бюджетних видатків, соціальні виплати та оборону. Додатковим драйвером зростання виступає експорт агропродукції через «коридори солідарності» ЄС та альтернативні маршрути Дунаєм і сушею, що частково компенсує обмеження морських перевезень.
Також відзначається поступове відновлення інфраструктури, включно з дорогами, мостами та енергосистемою, що сприяє економічній активності.
Водночас ЄБРР попереджає про високі ризики. Серед них – затяжна війна, високий рівень державного боргу та інфляції, а також уразливість експортних потоків, які можуть різко скоротитися в разі блокування морських маршрутів.
На думку експертів банку, перспективними напрямками для України залишаються цифровізація державних послуг, агротехнології та розвиток відновлюваної енергетики. Однак для цього необхідні стійкий мир або заморожування конфлікту, поглиблення інтеграції з ринком ЄС, а також прогрес у судовій та антикорупційній реформах.
За підсумками 2024 року ВВП України оцінювали на рівні близько $160 млрд. Понад 60% експорту припадало на агропродукцію (зерно, олійні та продукти переробки). У разі відновлення виробництв потенціал зберігається також у металургії, IT та енергетики.
ЄБРР підкреслює, що українська економіка «перебуває під тиском», але при збереженні міжнародної підтримки і доступі до зовнішніх ринків може демонструвати швидке зростання, закладаючи основи для післявоєнної трансформації.
Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки, заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені.
“З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе. Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – цитує його слова Мінфін у пресрелізі на сайті.
Зазначається, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Як уточнив Мінфін, в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
Марченко відзначив підтримку Урядів Канади та ЄС відповідної ініціативи. Зокрема, внесок Канади в ERA складає 5 млрд канадських доларів (близько $3,4 млрд), ЄС – EUR18,1 млрд (близько $20 млрд).
Окрім того, наголосив міністр, уряд продовжує працювати над впровадженням необхідних реформ щодо реалізації фінансового інструменту Ukraine Facility від ЄС на 2024-2027 роки в обсязі EUR50 млрд, у межах якого вже залучено понад EUR22,6 млрд.
Мінфін уточнив, що відбулися перемовини з міністром фінансів Канади Франсуа-Філіпом Шампанем, міністеркою економіки Данії Стефані Лозе, єврокомісаркою з фінансових послуг, збережень та інвестицій Марією Луїс Альбукерке та директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Кеммером. Сторони обговорили стан фінансової системи України, бюджетні потреби на 2026 рік, нові механізми бюджетної підтримки України та реформи.
Зокрема з Кеммером Марченко обговорив можливість започаткування нової програми співпраці з МВФ до кінця року, запит про яку українська сторона нещодавно направила до Фонду.
Раніше міністр фінансів оцінив потреби бюджету України у зовнішньому фінансуванні у 2026 році у $45,5 млрд, а загальний обсяг необхідного зовнішнього фінансування на період дії нової 4-річної програми з МВФ – від $150 до $170 млрд.
Як повідомлялося, нинішня 4-річна програма розширеного фінансування EFF з МВФ обсягом $15,6 млрд, яку було затверджено в березні 2023 року, спершу передбачала сукупний обсяг зовнішнього фінансування України за участі міжнародних партнерів $115 млрд у базовому варіанті та $140 млрд – у негативному, але із затягуванням війти ці показники було збільшено відповідно до $153 млрд і $165 млрд.
Україні знадобиться не менше $120 млрд на наступний рік, якщо розв’язана Росією війна триватиме, щоб утримувати фронт і мінімізувати кількість втрачених життів захисників, повторив свою оцінку від липня цього року міністр оборони України Денис Шмигаль на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
«Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто підтримувати нашу армію в хорошій формі в разі вторинної агресії з російського боку», – сказав Шмигаль.
«Економіка війни демонструє, що якщо ми витрачаємо менше грошей, ніж Росія, тоді ми починаємо платити нашими територіями і, найголовніше, нашими життями. Тому нам потрібно залучити всі необхідні джерела, всі необхідні гроші», – підкреслив він.
Міністр оборони визнав, що після трьох з половиною років багато платників податків виснажені, витрачаючи таку величезну суму грошей, тому він висловився на підтримку ідеї використання заморожених російських активів до того моменту, коли Росія не компенсує всі витрати, які Україна і всі країни витратили протягом цього воєнного часу.
На його думку, таке рішення може бути знайдено навіть без прямої конфіскації, тому що зрозуміла юридична складність цієї процедури.
«Нам потрібно мати стабільне джерело фінансування для фінансування оборони України та відновлення України. Тому це питання номер один для всіх нас – знайти політичне і правове рішення щодо використання заморожених російських активів», – зазначив Шмигаль.
Він виділив три основні пріоритети: постачання Силам оборони більше дронів FPV, більше роботизованих систем і артилерійських снарядів, у тому числі далекобійних; захист неба – як «Патріотами» від балістичних ракет, так і дронами-перехоплювачами від дронів; далекобійна зброя – безпілотники і ракети українського виробництва.
“Якщо західні партнери нададуть нам більше систем глибокого удару, обладнання, ми будемо абсолютно щасливі. Але ми можемо виробляти власну зброю глибокого удару, і знову ж таки нам потрібні фінанси”, – зазначив міністр оборони.
Він пояснив, що такі далекобійні удари створюють найбільший тиск на російську економіку і суспільство, а також безпосередньо на Путіна, тому що дозволяють знищити їх нафтопереробні заводи і військову виробничу інфраструктуру.
«Нам потрібно виробляти більше, потрібно продовжувати килимові операції, коли всі літаки в Московській області не літають день за днем. І це дуже незручно для московських еліт, і вони безпосередньо повідомляють Путіну: давайте зупинимо цю війну, тому що ми не можемо літати», – додав Шмигаль.
За його словами, він доносить ці потреби під час зустрічей у форматі Rammstein.
Крім того, міністр оборони заявив про необхідність створити так звану Kill Zone, яка сьогодні формується на лінії фронту, щоб у майбутньому не дозволити агресії повторитися. «Це лінії дронів, що перекривають 10, 15 або навіть 30 км території», – пояснив він.
За оцінками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Параščія, в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, тоді як в цьому році він спрогнозував їх зростання до приблизно $100-105 млрд. Приблизно половина цієї суми надходить з бюджету, тоді як друга половина до останнього часу забезпечувалася партнерами.
Крім того, Україна щорічно залучає ще близько $40 млрд зовнішньої фінансової допомоги на невійськові цілі, щоб мати можливість фінансувати військові потреби з бюджету. На наступний рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінив потреби у зовнішньому фінансуванні дефіциту держбюджету в $45 млрд, з яких поки що відсутні джерела на EUR16 млрд.
Приблизно 5,7 мільйона людей з України залишаються переміщеними в усьому світі, 3,8 мільйона є внутрішньо переміщеними, а 4,1 мільйона повернулися з переміщення або в межах України, або з-за кордону, повідомляє Міжнародна організація з міграції (МОМ).
“Переміщення залишається визначальною рисою кризи”, – йдеться в заяві речника МОМ щодо нещодавніх атак в Україні, опублікованій на сайті організації у вівторок.
Також МОМ висловлює глибоку стурбованість постійним зростанням кількості жертв серед цивільного населення по всій Україні та наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
“Цивільне населення України продовжує нести важкий тягар війни, оскільки російські удари вражають міста і села на лінії фронту та за її межами. Тільки в липні 2025 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником із травня 2022 року”, – йдеться у заяві.
Також МОМ наголошує на нагальній необхідності вжиття заходів, що надають пріоритет захисту цивільного населення та забезпечують необхідну гуманітарну допомогу.
Через тиждень або два буде відомо, чи закінчиться війна, чи бої триватимуть далі, вважає президент США Дональд Трамп.
“Я думаю, що президент Путін хоче знайти відповідь, і ми побачимо. І якщо через певний час, не дуже далекий від сьогоднішнього дня, тиждень або два, ми дізнаємося, чи вирішимо ми цю проблему, чи ці жахливі бої триватимуть далі. Ми зробимо все можливе, щоб покласти цьому край«, – сказав Трамп перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Він зазначив, що є дві сторони, »які хочуть укласти угоду”.
«І можливо, що це не вдасться. З іншого боку, можливо, що це вдасться. І ми врятуємо тисячі і тисячі життів щотижня. Тому це те, що ми дійсно повинні зробити. Або принаймні ми повинні докласти всіх зусиль. Але я думаю, що ми можемо отримати дуже хороший результат», – підкреслив Трамп.
Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом України Володимиром Зеленським і правителем Росії Володимиром Путіним, то війна може закінчитися до Різдва (25 грудня), вважає сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
«Якщо відбудеться тристороння зустріч між президентом США Дональдом Трампом, президентом Зеленським і Путіним, то я обережно оптимістичний, що ця війна закінчиться задовго до Різдва», – написав він у соцмережі Х.
«Якщо зустріч не відбудеться, я думаю, що президент Трамп може завдати серйозних наслідків Путіну і тим, хто купує його нафту і газ», – прогнозує Грем.
