Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
30 квітня 2025 року виповнюється 50 років з моменту виведення американських військ із В’єтнаму.
50 років тому завершилася не лише В’єтнамська війна (1955-1975), одна з найбільш виснажливих і тривалих війн другої половини ХХ століття, але й тривала боротьба В’єтнаму за незалежність від колоніального панування та іноземного втручання.
Народ В’єтнаму не лише завоював незалежність і об’єднав країну, захищаючи свої землі, але й продемонстрував усьому світові важливість духу народної єдності та віри у свої принципи, що дозволило провести справедливу боротьбу, щоб забезпечити свободу, незалежність та суверенітет країни.
Затяжному військовому конфлікту, в ході якого загинули близько чотирьох мільйонів в’єтнамців (найбільших втрат зазнало громадянське населення) та понад 58 тисяч військовослужбовців США, було покладено край.
30 квітня 1975 року стало історичною подією, коли Північний та Південний В’єтнам офіційно об’єдналися після багатьох років війни з утворенням єдиної Соціалістичної Республіки В’єтнам.
Наразі В’єтнам послідовно дотримується політики «чотирьох Ні»: не вступати у військові союзи; не ставати на бік однієї країни проти іншої; не дозволяти іноземним військовим створювати бази на території В’єтнаму або використовувати територію В’єтнаму як важіль для протидії іншим; і не застосовувати силу або погрожувати її застосуванням у міжнародних відносинах.
Оборонна дипломатія стала опорою в’єтнамської дипломатії. До теперішнього часу В’єтнам бере активну участь у миротворчій місії Організації Об’єднаних Націй, у міжнародному співробітництві в нетрадиційній безпеці, людській допомозі, пошуку та порятунку, пом’якшенні післявоєнних наслідків, тим самим роблячи великий внесок у підтримку міжнародного та регіонального миру, стабільності , співробітництва та розвитку.
Між В’єтнамом і Україною склалися традиційні дружні відносини. Десятки тисяч в’єтнамців навчалися і працювали в Україні. Тисячі в’єтнамців обрали Україну своєю другою домівкою і залишилися тут після навчання та роботи. В Україні
проживає чимала в’єтнамська діаспора (до початку війни налічувала близько 10 тисяч осіб).
Товарообіг між В’єтнамом та Україною впав після початку війни, але зараз знову став зростати, почався обмін делегаціями.
Прем’єр-міністр Вєтнаму Фам Мінь Чін двічі зустрічався з Президентом Зеленським на міжнародних заходах.
Міністр Дмитро Кулеба також зустрівся з Міністром закордонних справ В’єтнаму на зустрічі АСЕАН.
Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ, провів телефонні переговори з віцепрем‘єр-міністром, міністром закордонних справ В’єтнаму Буй Тхань Соном щодо потенціалу двосторонніх відносин та необхідності інтенсифікації діалогу на високому рівні.
Те, що відбувалося у минулому з В’єтнамом протягом десятиліть, дає принаймні два уроки для сучасного світу.
По-перше, слід поважати незалежність, суверенітет та цілісність кожної великої чи малої нації.
По-друге, холодна війна між великими державами лише приносять нещастя малим країнам, які потрапили в пастку цієї конкуренції.
Уроки історії дуже актуальні і можуть бути корисними для встановлення миру в Україні.
Кожна п’ята дитина в Україні вказала, що втратила близького родича чи друга з початку повномасштабної агресії РФ три роки тому, такі дані опитування опублікував ЮНІСЕФ у п’ятницю.
“Всі ці роки смерть і руйнування є буденністю для кожної дитини в Україні. Такий рівень насильства спричиняє величезні страждання дітей і позбавляє їх справжнього дитинства”, – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.
Зазначається, що третій рік повномасштабної війни в Україні порівняно з 2023-м став для дітей ще більш смертоносним: кількість жертв серед дітей зросла на 50%. Загалом з лютого 2022 року вбито або поранено понад 2520 дітей. Зауважується, що справжня кількість жертв, імовірно, набагато більша, оскільки це лише підтверджені ООН цифри.
Офіційно зафіксовано, що більше ніж 1600 закладів освіти та майже 790 закладів охорони здоров’я були пошкоджені або зруйновані за останніх три роки, додав ЮНІСЕФ.
“Війна завдала дітям та підліткам непоправних втрат, що вплинуло на їхній розвиток і добробут на ключових етапах їхнього життя”, – констатує Фонд.
Він нагадує, що досвід перших трьох років визначає здоров’я та навчання дітей протягом усього їхнього життя, а в Україні діти, які народилися три роки тому, навіть не знають, що таке мирне життя. Батьки повідомляють, що відчувають фізичне та емоційне виснаження, що впливає на життя всієї сім’ї. Війна також ускладнила доступ маленьких дітей та їхніх батьків до критично важливих послуг.
“Підлітковий вік є особливо складним періодом для дітей в Україні. Майже третина підлітків повідомили, що відчувають смуток і безнадію, які заважають їм займатися звичними справами. Ці настрої набагато частіше охоплюють дівчат”, – йдеться в публікації.
ЮНІСЕФ вказує, що проблеми із психічним здоров’ям дітей погіршуються через вимушену усамітненість. Багато дітей годинами перебувають в укриттях, втрачаючи можливості для спілкування та навчання. Майже 40% дітей вчаться лише онлайн або поєднують очні та дистанційні заняття. Вплив війни на навчання є дуже серйозним: середній рівень освітніх втрат становить два роки, коли йдеться про читання, та один рік у математиці, вважають у Фонді.
ЮНІСЕФ нагадує, що співпрацює з партнерами по всій Україні, щоб надати дітям у прифронтових районах життєво важливу підтримку, зокрема доступ до медичних послуг, безпечної води, грошової допомоги, освіти та захисту. Окрім того Фонд працює з урядом і партнерами, щоб закласти фундамент для відновлення України та її довгострокового розвитку, а також сприяти соціальній згуртованості шляхом зміцнення систем, які підтримують дітей та їхні сім’ї. Це включає посилення систем соціального захисту дітей, охорони здоров’я та освіти, щоб вони могли надавати дітям своєчасні та якісні послуги з підтримки, догляду та створення можливостей.
Зазначається також, що зараз у світі зареєстровано 6,86 млн українських біженців, майже 1 млн з них проживає в Польщі. Для дітей-біженців доступ до шкільної освіти залишається проблемою, оскільки половина дітей шкільного віку у країнах, що прихистили біженців, не зараховані до місцевих освітніх закладів, що впливає на їхні можливості навчатися та спілкуватися з однолітками, а також розвивати основні навички, критично важливі для відновлення України.
“Усі діти без винятку мають бути захищені від наслідків війни відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. Дітям в Україні понад усе потрібен стійкий мир і шанс повністю реалізувати свій потенціал”, – підкреслила Рассел.
Президент США Дональд Трамп заявив, що йому «завжди подобався» голова КНР Сі Цзіньпін, і висловив надію на допомогу Китаю в мирному врегулюванні війни РФ проти України.
«Сподіваюся, Китай допоможе нам зупинити війну, зокрема, з Росією, Україною, а вони мають величезну владу над цією ситуацією. І ми будемо працювати з ними. І я згадав про це під час нашої телефонної розмови з головою Сі, і сподіваюся, ми зможемо працювати разом і зупинити це», – сказав він під час онлайн-спілкування після спеціального звернення на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в четвер.
За словами Трампа, його адміністрація «з нетерпінням чекаємо на те, щоб дуже добре порозумітися з Китаєм».
Лідер США також зазначив, що йому «дуже подобається голова Сі» Цзіньпін. «Він мені завжди подобався. У нас завжди були дуже хороші стосунки», – додав президент США.
Майбутній спеціальний посланник США з питань України та РФ Кіт Келлог заявив, що ставить за мету знайти рішення для завершення війни РФ проти України протягом перших 100 днів президентства Дональда Трампа.
«Я думаю, що найбільша помилка, яку зробив президент Байден, полягає в тому, що він ніколи не вступав у розмови з Путіним. Я маю на увазі, що він не розмовляв із ним понад два роки. Йому потрібно поговорити з ним. Це одна з чудових речей, які робить президент (Трамп), – він розмовляє і з противниками, і з союзниками», – сказав Келлог в ефірі FOX News.
За словами генерала, Трамп «дійсно знає, що потрібно говорити з людьми, щоб досягти кінцевого результату, і саме це він і збирається зробити».
«Ми створимо умови для президента, і врешті-решт він опиниться в положенні, коли буде говорити з президентом Путіним, а також із президентом Зеленським. І я думаю, що вони прийдуть до прийнятного рішення в найближчій перспективі. І коли я кажу «в найближчій перспективі», ви знаєте, я хотів би поставити мету на особистому рівні, на професійному рівні. Я б сказав: давайте встановимо 100 днів», – заявив Келлог.
RF, ВІЙНА, інавгурація, Трамп
Папа Римський Франциск закликав до переговорів між Україною та Росією, щоб покласти край війні, спричиненій російським вторгненням в Україну у 2022 році.
У своєму традиційному різдвяному зверненні Папа сказав, що «необхідна сміливість, щоб відкрити двері» для діалогу, «щоб досягти справедливого і тривалого миру» між двома сторонами.
Його заклик пролунав після масштабної російської атаки на українські енергетичні об’єкти того ж дня, в якій, за даними України, було задіяно щонайменше 184 ракети і безпілотники.
Раніше цього року Україна рішуче відкинула заклик понтифіка до Києва вести переговори про припинення війни і «мати мужність підняти білий прапор».
Його послання Urbi et Orbi (Місту і світу) також торкнулося інших конфліктів.
Звертаючись до тисяч людей, що зібралися на площі Святого Петра, 88-річний Папа заявив: «Нехай замовкне звук зброї в охопленій війною Україні та за її межами».
«Я запрошую кожну людину і всіх людей всіх народів… стати паломниками надії, щоб замовкнути звуки зброї і подолати розділення», – сказав він.
Повторюючи різдвяне послання, яке він виголосив минулого року, Папа Франциск також закликав до припинення вогню в Газі та звільнення заручників, яких утримує ХАМАС.
«Я думаю про християнські громади в Ізраїлі та Палестині, особливо в Газі, де гуманітарна ситуація надзвичайно важка», – сказав він.
Він попросив, щоб «двері діалогу і миру були відкриті».
Війна в Газі почалася після того, як 7 жовтня 2023 року угруповання ХАМАС атакувало Ізраїль. Бойовики вбили близько 1200 людей і забрали в заручники ще 251 в Газу. За даними міністерства охорони здоров’я Гази, яким керує ХАМАС, в результаті наступу Ізраїлю загинуло понад 45 000 палестинців.
Раніше цього тижня Папа двічі назвав напади Ізраїлю «жорстокістю», чим викликав різкий докір з боку Ізраїлю, який назвав ці висловлювання «особливо розчаровуючими».
Папа Франциск також сказав, що він думками з християнськими громадами Лівану і Сирії, де повстанці нещодавно скинули сирійського президента Башара Асада після 24 років перебування при владі. Християнське населення Сирії скоротилося з початку війни в 2011 році, і, за деякими даними, зараз воно становить лише частину від довоєнної кількості в 1,5 мільйона чоловік.
Сирійські меншини висловлюють побоювання щодо свого майбутнього в країні після приходу до влади ісламістських повстанців – хоча провідне повстанське угрупування «Хаят Тахрір аш-Шам» заявило, що всі віросповідання будуть захищені.
