Президент України Володимир Зеленський назвав війну Росії проти України “колоніальною”.
“Росія – колонізатор, який хоче знищити нашу державу», – сказав він, виступаючи перед представниками африканських ЗМІ.
Він закликав журналістів “донести до кожної сім’ї на африканському континенті, що ми миролюбні люди. Ми не різні з вами. У нас однакові цінності”.
Зеленський зазначив, що Росія інвестує в африканський континент менше ніж 1% від усіх інвестицій в Африку. “Це їхня віра у майбутнє африканського континенту. Росія не інвестує у вас. Вона інвестує політично. Вони розповідають, що вони спадкоємці СРСР”, – сказав він.
Зеленський наголосив, що Україна готова гарантувати харчову безпеку африканського континенту.
Чистий збиток державного Ощадбанку (Київ) за підсумками січня-червня 2022 року становив 4,031 млрд грн, тоді як чистий прибуток за аналогічний період 2021 року становив 513 млн грн, повідомляється в обігово-сальдовій звітності банку.
Згідно з нею, чисті процентні доходи банку за шість місяців становили 1,05 млрд грн, що ушестеро менше порівняно з аналогічним періодом минулого року (6 млрд грн).
Чистий комісійний дохід становив 2,34 млрд грн, що на 22% менше, ніж за першу половину минулого року (3 млрд грн).
На фінрезультат банку також вплинули відрахування до резервів на рівні 5,4 млрд грн.
Ощадбанк засновано 1991 року. Його єдиним власником є держава.
Згідно зі статистикою Нацбанку, на 1 червня 2022 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідає у рейтингу 2-е місце (257,06 млрд грн) серед 69 банків країни.
Юристи шукають механізми гарантованих компенсаційза завдані агресором збитки українському бізнесу, свідчать результати опитування, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Тема збитків та компенсацій – одна з найактуальніших серед бізнесу та юридичної спільноти. Наразі немає жодного гарантованого алгоритму чи інструменту для отримання таких компенсацій. Власне, не лише Україна, а й увесь світ вперше за останні кілька десятків років зустрівся з таким масштабним військовим конфліктом”, – пояснила партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Олена Сукманова.
На її думку, на майбутнє може бути два джерела таких компенсацій. Зокрема, це компенсації, які можуть бути виплачені громадянам та бізнесу з боку української держави на підставі спеціально прийнятих нормативних актів, та компенсації на підставі рішень міжнародних чи українських судів.
“В обох випадках, особливо для бізнесу, дуже важливо мати достатню кількість доказів наявності шкоди та її причин”, – зазначила юрист.
У свою чергу партнер юридичної компанії Asters Гліб Бялий зазначив, що наразі немає чіткої послідовності дій із фіксації збитків.
Зокрема, затверджений 22 березня постановою Кабінету Міністрів Порядок визначення збитків та збитків, заподіяних Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, містить визначення поняття втрат для фізичних та юридичних осіб, держави, а також перелік видів збитків за 18 напрямами, але не регулює питання послідовності дій їхньої фіксації.
“Кожен випадок заподіяння шкоди може бути унікальним залежно від характеру та розміру шкоди, напрямів діяльності підприємства тощо. Саме тому дуже складно говорити про єдиний чіткий алгоритм дій для фіксації”, – каже Бялий.
Він умовно розділив послідовність фіксації шкоди на три окремі блоки: стан до заподіяння шкоди, обставини заподіяння шкоди та стан після заподіяння шкоди.
Бялий радить фіксувати завдання шкоди його якомога раніше і максимально детально, вказуючи джерело доказів та інформацію про особу, яка проводила фіксацію, проводити належну ідентифікацію свідків, а також відстежувати ланцюг власників доказів з моменту їх отримання до моменту надання компетентному органу.
Крім того, юрист рекомендує забезпечити справжність доказів, не змінювати докази після їх фіксації та подбати про безпеку доказів, що передбачають створення їхніх резервних копій.
Бялий зазначив, що в українському законодавстві немає чітко визначеної методики фіксації збитків для нематеріальних активів, а також об’єктів інтелектуальної власності.
“На нашу думку, найоптимальнішим варіантом фіксації таких збитків може бути проведення дій, які зазвичай здійснюються при розгляді судових спорів – це може бути проведення експертиз за відповідними напрямами або проведення незалежного оцінювання тощо”, – сказав він.
Зі свого боку, експерти юридичної компанії “Рі Груп” також зазначають, що докладний та повний перелік та опис пошкодженого зруйнованого майна значно прискорить та полегшить процедуру відшкодування збитків. Крім того, вони рекомендують зібрати правовстановлювальні документи на майно та зробити їхнії копії.
“Не варто розраховувати, що снаряд, бомба або ракета вас обмине. Ворог діє підступно і спрямовує свою агресію саме на мирне населення. Насамперед радимо вже зараз зібрати документи на майно, а також відшукати чеки, квитанції, гарантійні паспорти на побутову техніку, апаратуру, меблі тощо, зробити з них копії. Усі документи краще тримати в одному місці при собі”, – рекомендують у “Рі Груп”.
У компанії вважають, що докладний опис із відео- та фотозйомкою об’єктів нерухомості, автомобільного транспорту тощо, щоб зафіксувати поточний стан майна, може бути корисним для встановлення ринкової вартості майна у разі його руйнування та полегшить проведення його оцінки експертом-оцінювачем.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
Юристи “Рі Груп” радять у разі пошкодження майна від ворожих обстрілів викликати працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акта, отримати його копію, звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів, надавши докази руйнування майна, та отримати виписку з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
У разі, якщо працює місцева адміністрація, – звернутися із заявою про складання акта обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно із сусідами та зробити фото- та відеофіксацію руйнувань.
Як повідомлялося, засновник юридичної фірми “Конкор” Геннадій Борисичев вважає, що бізнес повинен говорити не лише про компенсацію збитків, завданих йому внаслідок агресії РФ, але й про компенсацію всієї завданої шкоди.
Юрист звернув увагу, що при оцінці збитків необхідно дотримуватися постанови уряду №326 від 20 березня, згідно з якою встановлено порядок визначення збитків та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ.
Юрист наголосив, що найближчим часом очікується ухвалення відповідної методики оцінки шкоди та затвердження актів для її фіксації. Крім того, він наголосив на необхідності правильної правової кваліфікації дій, внаслідок яких було завдано збитків, оскільки це вплине на перспективи відшкодування.
“Війна – це не “подія” типу стихійного лиха або аварії, і не приватний конфлікт, внаслідок якого завдано шкоди. Шкода, заподіяна бізнесу саме належить до таких тяжких наслідків війни. Що, у свою чергу, дає право бізнесу на отримання статусу потерпілого. Тобто застосування такого правового підходу дає змогу залучити правоохоронні органи держави до фіксації збитків.
Борисичев також наголосив, що проблема відшкодування завданих збитків унаслідок російської агресії не є звичайною напрацьованою практикою для юридичних компаній, а механізм виконання рішень за позовами щодо заподіяння шкоди проти РФ наразі відсутній.
ASTERS, SAYENKO KHARENKO, АГРЕСОР, БОРИСИЧЕВ, БЯЛИЙ, ВІЙНА, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, КОНКОР, РІ ГРУП, СУКМАНОВА, ЮРИСТИ
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявляє, що 26 тис. українських учителів переїхали за кордон через війну.
“У нас 26 тис. вчителів виїхали за кордон на сьогодні, але вони всі задіяні в освітньому процесі”, – сказав він в ефірі програми “Сніданок з 1+1” у четвер.
За словами міністра, частина вчителів, які поїхали, задіяні як волонтери в освітньому процесі в країнах перебування (“суботні школи”, освітні хаби), а частина працює в дистанційному форматі у рамках української освітньої системи.
“Нестачі вчителів на початок навчального року поки що ми не спостерігаємо”, – зазначив він.
21 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон (проект №7275) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану». Як це допоможе українцям, які втратили роботу під час війни, та на яку суму допомоги вони можуть розраховувати, пояснюють у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.
Рівень безробіття є одним з показників стану економіки країни. На жаль, з початком війни багато вітчизняних підприємств або припинили свою роботу, або оптимізували свої витрати, скоротивши частину працівників. Українці масово втрачали роботу ще й через переїзд у інші регіони або за кордон. Український ринок праці перебуває у стані потужної кризи. Підприємства та організації, які зберегли свою діяльність, або поновлюють роботу, намагаються підтримувати діючих працівників, проте не надто активно відкривають нові вакансії. Не зважаючи на те, що вакансій у квітні трохи більше, аніж на початку війни, кількість бажаючих отримати роботу значно перевищує кількість пропозицій роботи. Отже проблема безробіття в Україні сьогодні є вкрай актуальною.
Прийнятий закон спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги по безробіттю, щоправда, розмір виплати скоротили. Зокрема, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежав від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати по безробіттю прив’язані до мінімальної зарплати. Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер складатиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
На які суми виплат можуть розраховувати безробітні, роз’яснює юрист кадрового порталу grc.ua Оксана Мартинюк:
«Допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі (до отримання всіх необхідних відомостей), встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства;
З 01 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхованных мають страховий стаж менше шести місяців, – у розмірі 650 гривень;
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, – у розмірі 1800 гривень
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року (9 750,00 грн.).»
Новий закон спростив процедуру оформлення виплат по безробіттю. Зокрема, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості, якщо він виявив свій намір оформити статус безробітного будь-якими засобами комунікації. Внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат по безробіттю у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади. На виплати по безробіттю в умовах війни можуть розраховувати також ті українці, які формально не розірвали трудові договори з роботодавцями, але лишилися роботи.
Безробітні українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в регіонах активних бойових дій, не позбавляються статусу безробітного.
Окрім цього законом передбачене розширення можливостей програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги, якщо вони втратили частину заробітної плати або доходу. На такий вид допомоги можуть розраховувати не лише наймані працівники, але й ФОП.
Українці, які оформили статус безробітного та виїхали за кордон, втрачають можливість отримання допомоги по безробіттю після перебування за кордоном понад 30 календарних днів.
Нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення.
Агресивна війна Росії проти України може бути завершена прямими переговорами президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна, і позиції української сторони на цих переговорах мають бути сильними, продуманими та юридично вивіреними, упевнений радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
“Це те, над чим працює сьогодні команда юристів, консультантів і переговорна група з української сторони. Відповідно, ми сподіваємося, що позиції президента Володимира Зеленського будуть надзвичайно міцними на цих переговорах”, – сказав Подоляк в ефірі телемарафону, повідомляє пресслужба глави держави.
Він висловив переконання, що президент України під час переговорів зможе донести до російської сторони важливі для України позиції.
Водночас, зазначив Подоляк, потрібно дочекатися розвитку ситуації на сході України та оцінити, наскільки серйозним буде наступальний запал, який демонструє російська сторона.
“Ресурсів у них достатньо, ракет достатньо, бомбардувати наші міста вони, на жаль, продовжують. У них іще є жива сила й техніка, яку їм не шкода знищити на наших полях. Тому давайте почекаємо якийсь час, і тоді ми зможемо вже судити про позиції сторін, насамперед президента України, на майбутніх двосторонніх зустрічах”, – запропонував Подоляк.
На його думку, у найближчий тиждень-півтора буде зрозуміло, як розвиватимуться події.
“У Збройних сил України немає іншого шляху, як здобувати сьогодні тактичні перемоги на сході країни. Це принципово важливо, щоб ми залишилися вільними, не жили в таборі”, – наголосив він і додав, що, на жаль, українські військові платять за це високу ціну – віддають свої життя.
