Міністерство охорони здоров’я України через війну відмовилося від закупівлі ковідних вакцин, спрямує ресурси на закупівлю товарів для медичних потреб воєнного часу, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Ми зараз узагалі не закуповуємо. Все, що було поставлено, вже оплачено, далі ми зупинили закупівлю вакцини проти COVID-19. Сьогодні важко сказати, чи це добре, чи погано, але це просто відповідь на ту ситуацію, яка склалася у сфері охорони здоров’я через повномасштабне вторгнення РФ”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Ляшко зазначив, що МОЗ спрямує зусилля на постачання турнікетів, кровоспинних, хірургічних матеріалів, закупівлю операційних столів, кардіографів, УЗД-апаратів, наркозно-дихальних апаратів – “усе те, що сьогодні потрібно в операційних, травматологам”.
“Наприклад, для боротьби з COVID-19 було закуплено багато апаратів ШВЛ, але сьогодні ШВЛ теж потрібні, але просять уже автоматизовані ШВЛ іншого, експортного класу, щоб зменшити залучення реаніматологів”, – сказав він.
Ляшко повідомив, що вакцинація від COVID-19 триває. Зокрема, за березень було вакциновано 350 тисяч осіб, у квітні було близько 90 тисяч вакцинацій.
Війна в Україні може приректи значну частину людства на голод і бідність, небачені раніше десятиліттями, повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш.
“Війна в Україні може вкинути понад 1/5 людства у злидні, нужду і голод у масштабах, небачених десятиліттями. Єдине міцне рішення війни та її наслідків для найбідніших і найуразливіших людей у світі – це мир”, – написав він у твіттері в ніч на четвер.
Work.ua ділиться своєю аналітикою ринку праці: як через війну змінились попит та пропозиція робочої сили та рівень зарплат.
Події останнього часу — форс-мажор, який вплинув на всі сфери економіки та життя людей. Розберімося, як змінилася ситуація на ринку праці.
Загальні тенденції ринку праці
Війна перевернула з ніг на голову життя українців та українського бізнесу. На ринку праці зараз відбуваються кардинальні зміни. Ось основні тенденції:
Загалом попит на робочу силу різко зменшився через неможливість працювати у зонах бойових дій, зниження попиту на товари та послуги, проблеми з логістикою та невизначеність майбутнього. Згідно з результатами онлайн-опитування на сайті Work.ua серед роботодавців, майже 29% компаній тимчасово не працюють або повністю зупинили свою роботу. При цьому трохи більше ніж 61,5% бізнесів продовжують працювати у своїх містах, а майже 10% евакуювали підприємства.
Є окремі категорії вакансій, у яких попит на робочу силу знизився набагато менше, ніж в інших. Згідно зі статистикою Work.ua це:
● медицина і фармацевтика;
● сільське господарство й агробізнес;
● ІТ-галузь.
Компанії різко скорочують витрати на персонал: скорочують працівників, надають відпустки, призупиняють трудові відносини, знижують рівень зарплат.
Як і будь-яка криза, війна — час максимальної оптимізації витрат. І люди, і бізнес спочатку були шоковані цими жахливими подіями, але згодом почали оговтуватися та пристосовуватися до нових умов. У регіонах, де немає активних бойових дій, більшість компаній продовжила працювати. Державні органи швидко зорієнтувались та запровадили різні програми підтримки.
Зараз на ринку праці стався переворот: він почав тотально належати роботодавцям. Попит на роботу — величезний. Середня кількість відгуків на вакансію зросла у 5-6 разів.
Кількість вакансій
Зазвичай цикл ринку праці такий:
● на початку року кількість вакансій найменша;
● потім вона поступово зростає і має два «буми»: у червні та вересні;
● з вересня до кінця року попит на ринку праці зменшується, а потім починається наступний цикл.
Для порівняння стану справ до війни та після її початку розгляньмо два показники: загальну кількість вакансій на Work.ua та кількість нових вакансій, розміщених за тиждень.
Одразу зауважимо одну важливу річ — для того, щоб на сайті були тільки актуальні вакансії, Work.ua ухвалив рішення про постановку на паузу вакансій, розміщених до війни, і їх ручну актуалізацію щотижня.
Це зменшує конкуренцію між роботодавцями й відповідно збільшує кількість відгуків. А також впливає на кількість вакансій на сайті.
Загальна кількість вакансій. Якщо візьмемо період від піка у вересні до дня перед війною, бачимо такі дані. Рекордне число вакансій на сайті було 30 вересня 2021 року — 119 615. З вересня до кінця 2021 року воно зменшувалося. На початку 2022-го було розміщено 69 835 вакансій. 23 лютого на Work.ua було розміщено 99 392 вакансії. А ось рік тому, 24 лютого 2021-го — 76 708.
У мінімумі їх було близько чотирьох тисяч 7 березня. Але після цього почалася позитивна динаміка і 30 березня 2022 року на сайті було вже 9 415 вакансій.
Кількість нових вакансій, розміщених за тиждень. Протягом тижня з 16 до 22 лютого на сайті було розміщено 21 976 нових вакансій, а з 23 лютого до 1 березня — 4 211, тобто у п’ять разів менше. З 2 до 8 березня ситуація була ще гіршою — 1 538 нових вакансій. Це був абсолютний мінімум. Після почалося зростання. В останній тиждень березня на сайті з’явилося 4 399 нових пропозицій від роботодавців.
Ще раз підкреслимо — що це найактуальніші вакансії.
Одна з особливостей ринку праці зараз — поява вакансій волонтерів. Шукають волонтерів-кухарів, прибиральників, операторів координаційних центрів та навіть спеціалістів по роботі з персоналом.
Висновок
З початком війни загальна кількість вакансій зменшилася у 25 разів у порівнянні з довоєнною й у 19 разів у порівнянні з минулим роком. Щодо нових вакансій — максимальне падіння було у 14,3 раза у порівнянні з довоєнним періодом.
Але роботодавці пристосовуються до нових умов і потреба у персоналі поступово збільшується. З середини до кінця березня кількість нових вакансій, розміщених на Work.ua, зросла майже у три рази.
Кількість резюме
Загальна кількість резюме в базі Work.ua на 29 березня цього року становила 3 523 604. Війна не вплинула на цей показник.
Однак змінилася кількість резюме, розміщених за тиждень. 22 лютого їх було 19 609, а 1 березня — 4 302 (у березні 2021-го — 20 907). Але потім почалося досить різке зростання, і станом 29 березня за тиждень було розміщено вже 12 822 резюме.
Висновок
Кількість нових резюме шукачів, розміщених на сайті, на початку війни скоротилась майже в 4,6 раза. Але після цього виросла майже у три рази.
З початком війни активність роботодавців знизилася набагато більше, ніж активність шукачів. Але й у перших, і у других потім відбулося зростання втричі. При цьому бачимо, що нових резюме з’являється значно більше, ніж нових вакансій.
Усе це підтверджує, що час ринку шукача скінчився. Через війну кількість робочих місць скорочуватиметься у багатьох сферах, отже пропозиція на ринку праці перевищуватиме попит.
Зарплати
На Work.ua можна побачити середні зарплати, які вказуються у резюме та у вакансіях. Зарплати у резюме майже не змінилися з початком війни. З початку цього року цей щотижневий показник тримався в інтервалі між 15 174 грн (22 лютого) та 15 870 грн (1 березня). Станом на 29 березня бажана зарплата, яку шукачі вказували в резюме, була 15 567 грн.
Але цього не можна сказати про зарплати у вакансіях. З початку року до 22 лютого вона коливалась від 14 052 грн до 14 568 грн. Після початку війни показник навіть зростав до 15 035 грн (8 березня), але потім знизився до 13 736 грн за даними на 29 березня, тобто на 11%.
На зниження середньої зарплати вплинуло зниження кількості «високооплачуваних» вакансій. Якщо ж узяти, наприклад, популярну вакансію продавця-консультанта, то ситуація трохи інша:
● максимальна середня зарплата, яку їм пропонували з початку року, — 12 200 грн у середині січня;
● 22 лютого медіана зарплат у вакансіях продавців-консультантів була 11 500 грн;
● у мінімумі вона становила 10 700 грн (15 березня);
● на кінець березня — 11 000 грн.
Тобто, на кінець березня бачимо зниження на 4% від довоєнної позначки.
Найвищі зарплати пропонують у Києві (у середньому 20 000 грн), Одесі (18 000 грн) та Львові (15 000 грн).
Висновок
Зарплати в резюме поки що значно не змінилися, але зарплати у вакансіях зменшилися. Найбільше на це вплинуло скорочення кількості вакансій з високими зарплатами.
Можна припустити, що зарплати в резюме згодом також зменшуватимуться, тому що шукачі будуть орієнтуватися на вимоги роботодавців.
Work.ua і надалі відстежуватиме тенденції ринку праці та надаватиме вам актуальну інформацію.
“Укрпошта” за перший місяць війни втратила понад 500 млн грн доходів; основне падіння припало на письмову кореспонденцію, яка майже припинилася, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков за підсумками зустрічі з головою компанії Ігорем Смілянським.
“Падіння імпорту сягнуло 85%, експорту 65% і падіння обсягів за внутрішніми посилками становить близько 80%. Також знизилася кількість сплачених комунальних платежів. Позитивні новини в тому, що внутрішні посилки відроджуються і демонструють позитивну динаміку, як і експортні відправлення”, – написав Кубраков на своїй фейсбук-сторінці.
Він зазначив, що громадяни починають повертатися та сплачувати комунальні платежі, підтримуючи інфраструктурні компанії.
“Укрпошта – це тисячі працівників, які щодня на поштовій передовій і в тилу працюють заради своєї країни. Щоб люди отримували пенсії та товари першої необхідності, посилки від рідних та з інтернет-магазинів. Щоб бізнес мав змогу доставляти товари не лише всередині країні, а й за її межами. Щоб у зоні бойових дій до українців надходила така бажана й потрібна гуманітарна допомога: продукти, медикаменти, теплі речі”, – додав міністр.
