Кількість заяв на отримання громадянства Вірменії у 2025 році перевищила 32 тис. і стала найбільшою за всю історію незалежної республіки, при цьому значна частина зростання пов’язана з громадянами Росії вірменського походження. Про це повідомив виконувач обов’язків заступника міністра внутрішніх справ Вірменії Армен Газарян.
Для порівняння: у 2023 та 2024 роках кількість заяв перевищувала 20 тис. на рік, тоді як раніше середній показник становив близько 7–8 тис. звернень щорічно. Таким чином, за кілька років кількість бажаючих отримати вірменське громадянство збільшилася приблизно в чотири рази порівняно з попереднім середнім рівнем.
Газарян безпосередньо пов’язав зміну тенденції з початком війни в Україні та подальшими обмеженнями на поїздки громадян Росії. За його словами, більшість російських громадян, які звертаються за вірменським громадянством, є етнічними вірменами, тому зростання стосується насамперед численної вірменської діаспори в РФ.
При цьому опубліковані МВС дані не означають, що всі 32 тис. заяв подали росіяни. Детальний розподіл 32 тис. заяв за поточним громадянством МВС під час прес-конференції не оприлюднило.
Однією з основних причин підвищеного інтересу Газарян назвав отримання другого документа для міжнародних поїздок. За його оцінкою, у деяких випадках вірменське громадянство фактично використовується як додатковий інструмент мобільності людьми, які зберігають основне місце проживання та життєві інтереси за межами Вірменії. Особливо це характерно для громадян РФ вірменського походження після введення візових та інших обмежень для російських паспортів.
Вірменія допускає подвійне громадянство, тому отримання вірменського паспорта саме по собі не вимагає від громадянина Росії відмовитися від російського громадянства.
На тлі рекордної кількості заяв МВС Вірменії має намір змінити чинні правила. Газарян звернув увагу, що вимоги до осіб вірменського походження зараз значно простіші, ніж стандартна процедура натуралізації іноземців. Фактично головна умова для цієї категорії заявників — документально підтвердити вірменське походження.
На офіційному порталі Служби міграції та громадянства серед документів, що підтверджують походження, зазначені, зокрема, свідоцтва про народження та документи батьків, бабусь, дідусів, братів чи сестер із зазначенням вірменської національності, а також належним чином оформлені документи релігійних або іноземних державних органів.
Газарян вважає практично повну відсутність додаткових вимог проблемою для самого інституту громадянства.
МВС уже готує проєкт законодавчих змін, однак конкретних нових умов — наприклад, обов’язкового проживання у Вірменії, знання мови чи інших вимог — поки що офіційно не оголошено. Тому говорити про те, що обмеження вже введені, передчасно.
Перегляд правил відбувається також на тлі діалогу Вірменії з Євросоюзом щодо лібералізації візового режиму. Газарян зазначив, що питання громадянства входять до ширшого переліку інституційних реформ, які обговорює Єреван з ЄС.
Водночас зростає кількість іноземців, які хочуть не отримати паспорт, а офіційно проживати у Вірменії. За даними керівниці Служби міграції та громадянства Неллі Давтян, було отримано 9 534 заяви на річний тимчасовий дозвіл на проживання, з яких 6 059 схвалено. Кількість звернень та виданих дозволів майже втричі перевищує показники попередніх періодів.
Зростає й попит на трирічний статус проживання: лише за перше півріччя 2026 року було подано 2 085 заяв, тоді як раніше за повний рік їхня кількість зазвичай становила 1,5–1,7 тис.
При цьому в першому півріччі 2026 року Вірменія отримала позитивний міграційний баланс власних громадян: кількість в’їздів перевищила кількість виїздів на 1 347 осіб, тоді як у попередні роки за аналогічний період фіксувався негативний баланс у розмірі близько 20–22 тис. осіб.
Показник МВС відображає кількість заяв, а не кількість уже виданих паспортів. Заява може перебувати на розгляді, вимагати додаткових документів або завершитися іншим рішенням.
Крім того, до статистики входять різні категорії заявників. Наприклад, окремим масштабним процесом залишається отримання вірменського громадянства переселенцями з Карабаху. На тій же пресконференції МВС повідомило, що вірменське громадянство вже отримали десятки тисяч таких осіб.
Вірменія прийняла пропозиції Азербайджану за двома невирішеними статтями проєкту мирної угоди, що означає завершення переговорного процесу.
«Таким чином, мирна угода готова до підписання. Республіка Вірменія готова почати консультації з Азербайджанською Республікою щодо часу і місця підписання Угоди», – йдеться в тексті заяви, опублікованої на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ Вірменії в четвер.
Єреван також зазначив, що запропонував зробити спільну заяву про узгодження документа, однак Баку «віддав перевагу односторонній заяві».
Раніше міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов повідомив, що Вірменія погодилася на останні поправки. За його словами, наступним кроком має стати вилучення з Конституції Вірменії пунктів, які Азербайджан розцінює як територіальні претензії, а також розпуск Мінської групи ОБСЄ.
У столичному готелі Fairmont відбувся урочистий прийом нагоди Дня Незалежності Республіки Вірменія. що зібрав представників дипломатичних, культурних та бізнесових кіл. Цей захід не тільки підкреслив історичну вагу свята, але й став нагодою обговорити актуальні виклики та досягнення країни.
“Святкуючи досягнення нашого минулого, ми також повинні протистояти нинішній реальності. Вірменія проходить складний шлях, стикаючись з безпрецедентними викликами регіонального миру і безпеки, які нагадують нам про постійну потребу в силі і єдності,” — наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Вірменія в Україні Владімір Карапетян.
Посол також зупинився на економічних досягненнях Вірменії, підкресливши зростання економіки та збільшення робочих місць, що є свідченням стійкості країни.
“Економіка Вірменії за останні роки зазнала значного зростання. Зростання економіки становить майже 30 відсотків, а доходи державного бюджету збільшилися на понад 90 відсотків. Крім того, було створено близько 200 000 нових робочих місць,” — зазначив він.
Владімір Карапетян висловив оптимізм щодо процесу нормалізації відносин із сусідніми країнами, зокрема з Азербайджаном та Туреччиною. Він відзначив важливість мирних переговорів, наголосивши на важливості взаємного визнання територіальної цілісності.
“Тиждень тому прем’єр-міністр Пашинян зробив чітку заяву щодо готовності Вірменії підписати мирну угоду вже зараз,” — підкреслив він.
Окрім політичних і економічних питань, Владімір Карапетян також приділив увагу ролі діаспори в Україні, назвавши її “надійним мостом” між країнами.
“Вірменська діаспора в Україні вирізняється своєю відданістю та патріотизмом як стосовно історичної Батьківщини, так і України. Понад десять тисяч громадян України вірменського походження сьогодні перебувають на фронті,” — наголосив посол.
Окрему увагу він приділив визнанню внеску відомих вірменських діячів в українську культуру. Зокрема, посол відзначив режисера Романа Балаяна, який був нагороджений Державною премією імені Олександра Довженка.
На завершення свого виступу Владімір Карапетян запросив присутніх відвідати виставку українських вірменських художників, яка відкриється цього тижня у Софійському соборі.
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Вірменія визнала Україну 25 грудня 1991 року. 25 грудня 1991 року між Україною та Вірменією було встановлено дипломатичні відносини.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян на полях Дубровницького форуму в Хорватії обговорили безпекову ситуацію в Європі та на Південному Кавказі.
“Я подякував Вірменії за участь у першому Саміті миру в Швейцарії та проінформував свого колегу про подальшу роботу з реалізації Формули миру на шляху до справедливого і сталого миру в Україні”, – написав Кулеба в соцмережі Х.
Міністри також зосередили увагу на шляхах поглиблення двосторонніх зв’язків та міжнародного співробітництва, особливо у світлі майбутнього членства України в ЄС.
Компанії Active Group та Experts Club провели спільне дослідження щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу. Дослідження було представлено в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна в червні 2024 року. Дослідження представили Максим Уракін та Олександр Позній. Результати дослідження наступні:
Результати дослідження наступні:
Повністю позитивне – 8,4 %
Здебільшого позитивне – 35,2 %
Здебільшого негативне – 16,5 %
Повністю негативне – 3,6 %
Важко відповісти – 36,3 %
Позитивне – Негативне – 23,4 %
25 грудня 1991 року між Україною та Вірменією було встановлено дипломатичні відносини.
Спільне дослідження компанії Active Group та Experts Club щодо ставлення українців до країн Східної Азії та Близького Сходу було зроблено в період квітень – травень 2024 року. Охоплює такі країни, як Туреччина, Іран, Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, ОАЄ, Афганістан, Пакистан, Азербайджан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Вірменія, Індія, Китаю, Республіка Корея, КНДР, Японія, В’єтнам, Індонезія, Сирія, Ірак. Повня інформація по дослідженням доступна на сайті Клуб експертів за посиланням –
Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію, Баку вживе серйозних заходів, якщо ситуація становитиме загрозу для Азербайджану, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
“Ми не можемо просто сидіти і чекати. Ми чітко довели свою позицію до уряду Вірменії та сторін, які сьогодні намагаються подбати про Вірменію. Якщо ми побачимо серйозну загрозу для себе, нам доведеться вжити серйозних заходів”, – сказав Алієв у вівторок на зустрічі в Баку з учасниками міжнародного форуму “СОР29 і Зелене бачення для Азербайджану”, організованого в Університеті АДА.
Президент зазначив: Франція, Індія і Греція відкрито озброюють Вірменію і намагаються таким чином щось довести Азербайджану.
Раніше аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз поствоєнної ситуації на Кавказі – https://youtu.be/reyUMjFBFhU?si=qpqLleFVqZJ30GuV
EXPERTS CLUB, Алієв, Вірменія, ГРЕЦІЯ, ИНДИЯ, озброєння, ФРАНЦІЯ
