Економіка Китаю в першому кварталі зросла приблизно на 4,8% у річному вираженні, прогнозує Bank of China.
Внутрішнє споживання зросло сильніше, ніж очікувалося. Інвестиції в обробну промисловість збільшилися, виробництво також стабільно відновлюється, очевидна тенденція до модернізації та перетворення промисловості, повідомляється у звіті банку, який наводить агентство “Сіньхуа”.
Позитивним фактором для китайського експорту стало підвищення світового попиту і поліпшення настроїв у глобальній торгівлі.
Аналітики Bank of China очікують, що в другому кварталі відбудеться поліпшення ситуації у сфері послуг КНР, внаслідок чого зростання ВВП країни прискориться до 5,1%. Цьому також сприятимуть дії влади, спрямовані на підтримку значних інвестицій в інфраструктуру завдяки використанню широкого спектра політичних інструментів.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, Економіка Китаю Bank of China, МАКРОЭКОНОМИКА
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України 2023 року зріс на 5,3% порівняно з попереднім роком, коли його падіння становило 28,8%, такі попередні дані повідомила Державна служба статистики в четвер.
Згідно з ними, номінальний ВВП за минулий рік становив 6 трлн 537,8 млрд грн, зміна дефлятора – 18,5%.
Держстат уточнив, що в першому кварталі 2023 року зниження реального ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 10,3% ВВП, після чого він зріс на 19,2% у другому кварталі, 9,6% – у третьому і 4,7% – у четвертому.
Раніше, у грудні минулого року, статистичне відомство оцінювало спад у першому кварталі в 10,5%, після чого зростання в другому – на 19,5% і в третьому – на 9,3%.
Номінальний ВВП у четвертому кварталі становив 1 трлн 933,0 млрд грн порівняно з 1 трлн 778,4 млрд грн у третьому, 1 трлн 463,9 млрд грн у другому і 1 трлн 362,5 млрд грн у першому, йдеться також у даних Держстату.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7%, а його номінальне значення – у 6,51 трлн грн. НБУ зберіг прогноз зростання ВВП у 2024 році на 3,6% (номінальний – 7,58 трлн грн), трохи погіршивши його на 2025 рік – з 6,0% до 5,8%. Водночас на перший квартал цього року НБУ поліпшив прогноз зростання ВВП до 7,1% з 5,4%, очікуючи його уповільнення до 4,8% у другому кварталі.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%. На думку Мінекономіки, зростання ВВП за січень-лютий цього року становило 3,6%.
МВФ в оновленій програмі EFF з Україною оцінив реальне зростання ВВП 2023 року в 5%, а номінальний ВВП – у 6,5 трлн грн. Він прогнозує його сповільнення до 3-4% цього року, і збільшення номінального ВВП до 7,75 трлн грн.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Економіка Німеччини уникне рецесії 2024 року, проте зросте лише на 0,1% через скорочення експорту та слабкий внутрішній попит, прогнозують провідні дослідницькі інститути ФРН.
Попередній прогноз, підготовлений мюнхенським Інститутом економічних досліджень (IFO), Інститутом світової економіки в Кілі (IfW), Рейнсько-Вестфальським інститутом економічних досліджень в Ессені (RWI) та Інститутом економічних досліджень у Галле (IWH), передбачав зростання ВВП Німеччини на 1,3%.
У 2023 році німецька економіка скоротилася на 0,3%.
Економісти попередили, що внутрішній попит зростає повільніше, ніж очікувалося, а експорт страждає через високі ціни на електроенергію, що знижують конкурентоспроможність німецьких енергоємних товарів.
“Циклічні та структурні чинники призводять до ослаблення темпів зростання економіки, – зазначив глава відділу економічних досліджень в IfW Штефан Кутс. – Навесні може початися відновлення, але загалом імпульс до зростання буде не дуже сильним”.
У 2025 році, за оцінками експертів, зростання ВВП Німеччини прискориться до 1,4%.
Прогноз для інфляції на 2024 рік становить 2,3%, на 2025 рік – 1,8%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустили відео аналіз про зміну ВВП основних країн світу, відео доступне за посиланням – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=EpL-_EmhIGfMURGl
У своєму аналітичному відео, опублікованому на YouTube-каналі Experts Club, засновник проекту, кандидат економічних наук Максим Уракін зосередився на ключовому показнику світової макроекономіки – валовому внутрішньому продукті (ВВП), який відіграє центральну роль в аналізі економічного добробуту країн. ВВП являє собою загальну вартість усіх товарів і послуг, вироблених у країні за певний період часу. Цей показник допомагає оцінити, наскільки продуктивною є економіка країни, і є важливим індикатором її загального економічного благополуччя.
Аналіз динаміки ВВП у світовому масштабі
На думку Уракіна, аналіз останніх десятиліть показує значні зміни у світовій економіці.
“У 90-ті – 2000-ті роки, перш за все, спостерігалося значне економічне зростання в таких країнах, як США і Китай, а також у країнах, що розвиваються, наприклад, в Індії. Це був час економічного процвітання для розвинених країн і періодом швидкого зростання для деяких ринків, що розвиваються”, – пояснив засновник Experts Club.
Однак далі світову економіку потрясли кризи, включно з глобальною фінансовою кризою 2008 року та подальшою європейською борговою кризою. Ці події, за словами експерта, сповільнили темпи зростання світового ВВП і виявили вразливість багатьох економічних систем, які вважалися раніше перспективними.
“Останніми роками ми зіткнулися з новими викликами, такими як пандемія COVID-19, що призвела до значного спаду у світовій економіці, та геополітичними напруженнями, включно з війною в Україні. Ці події знову підкреслили взаємозв’язок і взаємозалежність у глобальній економіці”, – зазначив Уракін.
ВВП і геополітичні зміни
Уракін зазначає, що в контексті геополітики, ВВП слугує не тільки мірилом економічного розвитку, а й індикатором міжнародного впливу.
“Індія, перевершивши Велику Британію, стала п’ятою за величиною економікою світу, що підкреслює зміщення глобальних економічних сил в Азійський регіон. Це підтверджується також тим, що Китай, обігнавши США за купівельною спроможністю, підтвердив свій статус глобальної економічної держави”, – підкреслив економіст.
Майбутні тенденції
Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені.
Детально про світовий ВВП можна дізнатися з відео на каналі Experts Club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ВВП (валовий внутрішній продукт) – це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний період часу (зазвичай за рік). Він вимірює загальний обсяг виробництва та економічну активність країни, будучи одним із ключових показників її економічного здоров’я.
Номінальний ВВП – це оцінка валового внутрішнього продукту, виражена в поточних ринкових цінах, без урахування інфляції або дефляції. Це означає, що під час вимірювання номінального ВВП враховуються поточні ціни на товари та послуги, що може призводити до підвищення ВВП у разі зростання цін (інфляції), навіть якщо фактичний обсяг виробництва не збільшився.
ВВП за ПКС (паритет купівельної спроможності) – це метод оцінювання ВВП, за якого враховуються відмінності у вартості життя і рівні цін між країнами. Під час розрахунку ВВП за ПКС використовують ціни, скориговані таким чином, щоб відобразити реальну купівельну спроможність у різних країнах. Це дає змогу точніше порівнювати рівень життя та економічну активність між країнами, оскільки враховує відмінності у вартості товарів і послуг у різних місцях.
Економічне зростання України продовжиться 2024 року завдяки розширенню внутрішнього попиту та подальшому відновленню морського експорту, однак воно знизиться до 3,9% із приблизно 5,5% торік через ефект високої бази, створений сильним сільськогосподарським сезоном, що відбувся минулоріч, прогнозує міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
“За відсутності значної ескалації війни ми прогнозуємо, що економіка України зросте в середньому приблизно на 4-5% у середньостроковій перспективі, але відновлення до довоєнного рівня є малоймовірним у доступному для огляду майбутньому”, – наголошується в його релізі в ніч на суботу у зв’язку з пониженням довгострокового рейтингу України в інвалюті до “CC” з “CCC” з прогнозом “негативний” на тлі очікуваної реструктуризації єврооблігацій.
За оцінками S&P, середньорічна інфляція цьогоріч знизиться приблизно до 7% з 12,8% торік, однак вона посилиться в другій половині цього року на тлі ослаблення ефекту бази, відновлення внутрішнього попиту та помірного зниження курсу валюти.
Агентство очікує, що курс гривні на кінець цього року знизиться до 41,02 грн/$1, а на кінець наступного – до 43,89/$1.
S&P підкреслює, що розвиток війни з Росією продовжує формувати макроекономічні перспективи України. Неясно, як може розвиватися війна, але ми вважаємо, що військовий глухий кут без будь-яких серйозних змін на лінії фронту залишається найвірогіднішим сценарієм, оскільки обидві сторони миряться із затяжною війною. Перспективи будь-якого мирного плану, досягнутого шляхом переговорів, здаються малоймовірними. У результаті ми припускаємо, що активна фаза війни триватиме до кінця цього року, а, найімовірніше, і далі”, – йдеться в документі.
Агентство нагадує, що російські війська окупували приблизно близько 15% території України, на які припадає близько 8-9% її довоєнного ВВП, 14% промислового і 10% сільськогосподарського виробництва. Майже третина населення України була переміщена, а близько 15% покинули країну і тепер є біженцями, які проживають переважно в ЄС.
Проте, згідно з базовим сценарієм S&P, уряд України та НБУ збережуть свій адміністративний потенціал навіть перед обличчям серйозних військових атак.
З огляду на істотну шкоду фізичному і людському капіталу, середньострокові економічні перспективи України схильні до високого ступеня невизначеності, зазначає агентство. На його думку, ключовими факторами, що визначають перспективи відновлення країни, є розвиток війни, повоєнна демографічна ситуація і профіль ринку праці, а також ефективність зусиль з відновлення і триваюча міжнародна підтримка.
S&P відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результату та наслідків російсько-української війни. На його думку, незалежно від тривалості військових дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу.
Як повідомлялося, Нацбанк України в січні оцінив зростання ВВП країни 2023 року в 5,7% і зберіг прогноз його зростання 2024 року на 3,6%, трохи погіршивши його на 2025 рік – із 6,0% до 5,8%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року покращив оцінку зростання ВВП торік із 2,8% до 5%, однак погіршив її на 2024 рік із 5% до 4,6%.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
