Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Валовий внутрішній продукт (ВВП) України після зниження в першому кварталі 2023 року на 10,5% відносно першого кварталу 2022 року в другому і третьому кварталах перейшов до зростання, зазначено в пояснювальній записці до урядового проєкту держбюджету на 2024 рік.
“За оцінками Міністерства економіки, за підсумками восьми місяців зростання становить 3%”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, “окремим видам економічної діяльності” вдалося швидко адаптуватися до наслідків руйнування дамби Каховської ГЕС.
“Кращі порівняно з очікуваннями результати економічної активності зумовлені швидкою адаптацією підприємств до нових умов діяльності разом із відновленням внутрішнього попиту, який був традиційним драйвером зростання економіки України в попередні роки”, – зазначено в пояснювальній записці.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко минулого тижня повідомила про підвищення прогнозу зростання ВВП 2023 року до 4%, проте в пояснювальній записці, як і раніше, ідеться про зростання економіки цьогоріч на 2,8% за інфляції 14,7%, хоча за підсумками серпня вона знизилася до 8,6%.
Згідно з пояснювальною запискою, Мінекономіки станом на середину червня цього року прогнозувало зростання ВВП наступного року на 5% при зниженні інфляції на кінець року до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік з 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки єврозони у 2023 році до 0,8% з очікуваних раніше 1,1%.
У 2024 році, як очікується, ВВП єврозони зросте на 1,3%, а не на 1,6%, йдеться в огляді ЄК.
Прогноз збільшення економіки Євросоюзу на поточний рік погіршено до 0,8% з 1%, на наступний рік – до 1,4% з 1,7%.
“Останні статдані підтверджують, що економічна активність у ЄС у першій половині 2023 року була стриманою у зв’язку з серйозними потрясіннями, які доводиться відчувати країнам регіону. Слабкість внутрішнього попиту, особливо споживчих витрат, демонструє, що високі ціни на більшість товарів і послуг чинять серйозніший тиск на економіку, ніж ми вважали в нашому попередньому прогнозі”, – ідеться в огляді.
“Різке скорочення обсягів банківського кредитування свідчить про те, що посилення грошово-кредитної політики в єврозоні чинить свій вплив на економіку, – зазначають у ЄК. – Різні опитування вказують на уповільнення економічної активності в літній період і наступні місяці. Слабкість у промисловому секторі зберігається, й імпульс до зростання у сфері послуг слабшає”.
Експерти ЄК підкреслюють, що ситуація у світовій економіці в першому півріччі була дещо кращою, ніж очікувалося, незважаючи на слабку динаміку в Китаї. Проте прогнози ЄК для світової економіки та обсягів міжнародної торгівлі практично не змінюються, і це означає, що європейські країни не можуть розраховувати на підтримку за рахунок зовнішнього попиту.
Як очікують в ЄК, глобальний ВВП збільшиться на 3,2% як цього, так і наступного року.
“Імпульс до сповільнення зростання в ЄС, імовірно, збережеться і 2024 року, оскільки жорстка грошово-кредитна політика і далі обмежуватиме економічну активність. Водночас, ми очікуємо деякого збільшення темпів зростання ВВП наступного року, оскільки інфляція сповільнюється, європейський ринок праці залишається сильним, а доходи населення поступово відновлюються”, – йдеться в огляді ЄК.
Прогноз інфляції в єврозоні (індекс HICP) на поточний рік знижено до 5,6% з 5,8%, на наступний – підвищено до 2,9% з 2,8%. У ЄС, згідно з оновленим прогнозом ЄК, інфляція цього року становитиме 6,5% (раніше – 6,7%), наступного – 3,2% (раніше – 3,1%).
ЄК очікує, що ціни на енергоносії в Європі продовжуватимуть знижуватися до кінця 2023 року, проте повільніше, ніж раніше. При цьому у 2024 році вони можуть знову трохи зрости у зв’язку з очікуваним підйомом цін на нафту.
В огляді ЄК наголошується, що війна в Україні та інші геополітичні чинники, як і раніше, несуть у собі ризики для Європи.
Крім того, експерти попереджають, що посилення монетарної політики може чинити серйозніший тиск на економіку, ніж очікують наразі. З іншого боку, воно може призвести до більш швидкого ослаблення інфляції і, відповідно, прискорити відновлення реальних доходів населення, наголошується в огляді.
Згідно з прогнозом ЄК, ВВП Німеччини 2023 року скоротиться на 0,4%, а наступного зросте на 1,1%. Раніше очікувалося підвищення першого показника на 0,2%, другого – на 1,4%.
Прогноз зростання економіки Франції на 2023 рік підвищено до 1% з 0,7%, на наступний – знижено до 1,2% з 1,4%.
Економіка Італії, як очікується, зросте на 0,9% і 0,8% у 2023 і 2024 роках відповідно, Іспанії – на 2,2% і 1,9%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Міністерство економіки підвищило прогноз зростання валового внутрішнього продукту України (ВВП) у 2023 році до 4%, повідомила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко в Києві в суботу на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованої Фондом Віктора Пінчука.
“Цього року ми вважаємо, що зростання ВВП буде 4%, хоча песимісти вважають, що 3%… Ми зберегли макростабільність, це база для подальшого відновлення України”, – сказала вона.
Свириденко уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що уряд ще не затвердив прогноз на 2024 рік, тоді як Національний банк України очікує зростання ВВП на 3,5%, а 2025 року – до 6,8%.
“Ми завжди більш оптимістичні, ніж Нацбанк”, – водночас вказала перший віцепрем’єр – міністр економіки.
Вона додала, що інфляція, за прогнозом НБУ, цього року сповільниться до 10,6%, а базова інфляція – до 9%.
У виступі перший віце-прем’єр також нагадала, що нещодавно НБУ знизив облікову ставку до 22% річних.
“Як учасник цієї дискусії скажу, що я виступала за більше зниження. Я думаю, що наша макроекономічна ситуація дозволяє нам бути більш гнучкими, але, як завжди, реалістичними”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Мінекономіки бачить поліпшення в агросекторі, а також розраховує, що в листопаді буде створено робочий інструмент військового страхування зусиллями як українського уряду, так і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Перша віцепрем’єрка наголосила, що уряд також активно працює над чотирирічним планом розвитку в рамках заявленої ЄС програми Ukraine Facility, який запрацює вже від початку 2024 року і стане основою подальшого зростання її економіки.
Як повідомлялося, Мінекономіки в червні дещо погіршило прогноз ВВП на цей рік – з 3,2% до 2,8% у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС і песимістичними очікуваннями щодо майбутнього врожаю. За словами директора департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталії Горшкової, на початку серпня відомство вже припускало зростання економіки 2023 року на 5%, але поки що консервативно зберігало оцінку 2,8% з урахуванням наявних ризиків. На той момент Мінекономіки прогнозувало прискорення зростання ВВП наступного року до 5% за уповільнення інфляції до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України 2023 року з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік із 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Інфляція в Україні за підсумками серпня знизилася в річному вираженні до 8,6%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=LFj-pDmojahwtHkA
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Стабільно високі відсоткові ставки в найбільших економіках світу означають, що зростання глобальної економіки, імовірно, сповільниться у 2024 році після того, як цього року темпи підйому перевершать очікування, пише Financial Times із посиланням на думку економістів.
Так, за прогнозом консалтингової компанії Consensus Economics, у 2024 році ВВП зросте на 2,1% порівняно з 2,4%, які очікуються в економіці цього року. При цьому оцінку на 2023 рік було підвищено з 1,4%, які передбачалися на початку року, через несподівано сильний споживчий попит і ринок праці.
Старший глобальний економіст Capital Economics Саймон Макадам також вважає, що очікуване сповільнення економічного зростання наступного року буде частково зумовлене істотнішим підйомом у 2023 році. Однак він додав, що економісти “дійсно стали більш песимістичними щодо перспектив на 2024 рік”.
Це пов’язано з переконаннями, що стійко сильний попит утримуватиме інфляцію на вищому рівні протягом тривалого часу, підштовхуючи ЦБ країн із розвиненою економікою до збереження високих ставок протягом року.
“Попит на послуги практично не слабшає, ринок праці залишається сильним, заробітна плата продовжує зростати, – зазначає головний економіст Citi Натан Шітс. – Частина ослаблення економіки (яка очікувалася цього року – ІФ-У) переноситься на 2024 рік”. У багатьох країнах, включно зі США, “настане рецесія, просто вона настане пізніше”, прогнозує він.
Ще кілька місяців тому очікувалося, що Федеральна резервна система почне знижувати ставки цього року. Однак стійкість економіки США вказує на існування невеликої ймовірності того, що Федрезерв у вересні може збільшити вартість запозичень ще на чверть пункту – до 5,5-5,75% річних. І тепер економісти очікують, що перше зниження ставок відбудеться навесні наступного року.
Висока ймовірність того, що американська економіка уникне рецесії цьогоріч, “означає, що ФРС утримуватиме ставки на вищому рівні довше, щоб повністю придушити інфляцію, що призведе до сповільнення зростання у 2024 році”, вважає головний економіст Moody’s Analytics Марк Занді.
У середньому економісти прогнозують підйом економіки США на 0,6% у 2024 році після збільшення на 1,9% за підсумками поточного року.
На думку Занді, економіки країн Європи цього року також показали себе “дещо кращими, ніж очікувалося”, за винятком Німеччини, а це означає, що Європейський центральний банк і Банк Англії, ймовірно, також утримуватимуть ставки на високому рівні довше.
ЄЦБ підвищив ставку за депозитами з мінус 0,5% річних у червні 2022 року до нинішніх 3,75% і, як очікується, не буде її знижувати протягом більшої частини наступного року. Банк Англії, за прогнозами, до кінця цього року збільшить вартість запозичень ще на піввідсотка, до 5,75%, і навряд чи почне знижувати її до другого півріччя 2024 року.
Керівник відділу економічних досліджень Barclays Крістіан Келлер зазначає, що негативний настрій інвесторів щодо 2024 року зумовлений і сповільненням темпів зростання ВВП Китаю після істотного прискорення, що відбулося після зняття антиковідних обмежень.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Нацбанк Казахстану підвищив прогноз зростання економіки країни на 2024-2025 роки до 4-5% на рік з очікуваних раніше 3,5-4,5%, йдеться в повідомленні регулятора з посиланням на його оновлені макропрогнози.
Цього року зростання ВВП, як і раніше, очікується на рівні 4,2-5,2%.
“Прогнози щодо зростання економіки Казахстану в середньостроковій перспективі поліпшено. Розширення ділової активності відбуватиметься завдяки стійкому внутрішньому попиту, зростанню бюджетних видатків і відновленню нафтового сектора. (…) Ризики прогнозу ВВП пов’язані з можливими проблемами доступу казахстанського експорту до міжнародних ринків, а також імовірністю недосягнення планового видобутку нафти”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, скориговано прогноз інфляції. На короткостроковому горизонті невизначеність щодо зростання цін знизилася. У базовому сценарії в поточному році інфляція прогнозується в межах 10-12% (колишній прогноз – 11-14%), у 2024 році – 7,5-9,5% (9-11%), у 2025 році – 5,5-7,5% (відповідає колишньому прогнозу).
“При цьому без урахування прямого ефекту від підвищення тарифів ЖКП, на який Національний банк не реагує зміною базової ставки, досягнення середньострокової мети (щодо інфляції – ІФ-К) у 5% очікується вже до кінця 2025 року. Цьому сприятимуть подальше послаблення тиску з боку зовнішнього середовища та грошово-кредитні умови, що перебувають у стримувальній зоні”, – йдеться в повідомленні.
Основні ризики прогнозу інфляції, за даними Нацбанку, включають посилення фіскального стимулювання, “незаякорення інфляційних очікувань”, прискорення інфляції в Росії та можливе зростання світових цін на продовольство внаслідок непоновлення “зернової ініціативи”. Також одним із ризиків прогнозу є продовження реформ ціноутворення на казахстанському ринку ПММ.
Економіка Казахстану за підсумками 2022 року зросла на 3,1% за інфляції у 20,3%.
Детальніше про макроекономіку дивіться в аналітичних програмах Клубу експертів за посиланням – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=zfnGIkt5zdhX_j3x
