Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В’єтнам ускладнив видачу карт резидента іноземцям

В’єтнамська влада змінила практику оформлення карт тимчасового проживання (Temporary Residence Card, TRC): з лютого 2026 року подати документи безпосередньо всередині країни можна тільки за наявності візи LD2 (робота) або TT (члени сім’ї). Власники інших віз, включаючи бізнес-візи, тепер повинні спочатку пройти обов’язковий етап конвертації візи у відповідну категорію, і лише потім подаватися на TRC.

За оцінкою міжнародної консалтингової компанії Fragomen, введення додаткового кроку збільшить терміни оформлення TRC приблизно на два тижні. Експерти рекомендують спочатку отримати дозвіл на роботу (work permit), а потім оформляти в’їзну візу потрібного типу, щоб не зіткнутися із затримками при легалізації статусу.

Зміна фактично фіксує більш жорсткий «ланцюжок» міграційного контролю: дозвіл на роботу – робоча віза – карта резидента, що підвищує ризики для тих, хто в’їжджає за e-visa або бізнес-візою «на запуск», а вже потім оформляє робочі документи.

За даними Світового банку (оцінка ООН щодо міжнародної міграції), в середині 2024 року у В’єтнамі проживало близько 326,4 тис. міжнародних мігрантів (народжених за межами країни), що відповідає приблизно 0,3% населення.

При цьому за туристичними потоками В’єтнам у 2025 році прийняв рекордні 21,2 млн іноземних відвідувачів, а найбільшими ринками стали Китай (5,28 млн), Південна Корея (4,33 млн), Тайвань (1,23 млн), США (849 тис.), Японія (814 тис.), Індія (746,5 тис.), Росія (689,7 тис.), Камбоджа (687,1 тис.), Малайзія (573,7 тис.) і Австралія (548,5 тис.). Україна до цих топ-10 ринків у зведенні не входить.

Стратегічний горизонт В’єтнaму 2030 – 2045 — підсумки XIV – го Національного з’їзду партії

20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.

Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.

На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.

У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.

Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.

У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.

Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.

Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace»)  та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.

, ,

Напередодні 14-го Національного з’їзду партії В’єтнаму: очікувані прориви та стратегічні пріоритети

Всього за декілька днів, з 19 по 25 січня 2026 року, у столиці В’єтнаму, Ханої, відбудеться, надзвичайно важлива політична подія для країни — 14-й Національний з’їзд Комуністичної партії В’єтнаму. Під гаслом «Єдність — Демократія — Дисципліна — Прорив — Розвиток» з’їзд визначатиме стратегічні рішення, які відкриють новий шлях розвитку для В’єтнаму, досягаючи національних цілей розвитку до 2030 року — символічної дати з моменту 100-річчя заснування партії; з баченням до 2045 року, коли відзначатиметься 100-річчя проголошення Демократичної Республіки В’єтнам (нині Соціалістичної Республіки В’єтнам).

2 вересня 1945 року на площі Бадінь (Ханой) президент Хо Ши Мін зачитав Декларацію Незалежності, проголосивши народження Демократичної Республіки В’єтнам. Країна вступила в нову епоху, найяскравішу епоху в історії країни —епоху Хо Ші Міна.

Озираючись на пройдений шлях, після 40 років реформ—успішного впровадження політики Дой Мой (Оновлення), В’єтнам досяг історичних успіхів: підтримки високого зростання ВВП (досягши приблизно 8-8,5% у 2025 році), економіка досягла розміру 514 мільярдів доларів США та віднесення країни до групи країн з рівнем доходу вище середнього. Очікується, що імпортно-експортний оборот В’єтнаму вперше досягне 920 мільярдів доларів у 2025 році, що поставить країну серед 15 найкращих країн світу за вартістю торгівлі.
На міжнародній арені В’єтнам глибоко інтегрувався у світову економіку, ставши важливою ланкою у світових ланцюгах поставок та встановивши партнерські відносини з більш ніж 220 ринками.

В’єтнам є активним та відповідальним учасником багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН, АСЕАН, АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), АСЕМ (Зустрічі Європа-Азія) та Світову організацію торгівлі, що демонструє його інтеграцію в глобальну політичну та економічну систему.

Соціалістична Республіка В’єтнам активно розвиває багатосторонню дипломатію, беручи участь у регіональних форумах та ініціативах для прискорення розвитку та зміцнення миру.
Майбутній з’їзд розглядається як ключова подія у формуванні стратегічного бачення розвитку країни, зосереджуючись на просуванні цифрової економіки, обробної промисловості та інновацій, а також ставлячи людину в центр уваги.

До 2030 року: Перетворити В’єтнам на країну, що розвивається, з сучасною промисловістю та рівнем доходу вище середнього Серед конкретних показників — середньорічне зростання ВВП на рівні 10% або вище протягом 2026–2030 років.

До 2045 року: Досягнення статусу розвиненої країни з високим рівнем доходу, спираючись на стрімке зростання сектора послуг (торгівля, туризм, логістика), промисловості, залучення інвестицій та структурні перетворення (від аграрної до постіндустріальної економіки), що робить його новим центром економічного зростання в Азії, подібно до Китаю в минулому. Підготовка до конгресу вже перебуває в активній фазі через роботу профільних підкомітетів та публічне обговорення проєктів ключових документів та на відміну від попередніх — поточний цикл розглядається не як корекція курсу, а як перехід до нової фази розвитку, яку в офіційних документах окреслюють як «еру національного відродження».
У цьому контексті XIV з’їзд має значення не лише як внутрішньополітична подія, а як точка стратегічної фіксації курсу В’єтнаму — економічного, інституційного та геополітичного — що безпосередньо впливатиме на сприйняття країни міжнародними інвесторами, партнерами та урядами.

В Україну за січень-вересень завезли телефонів на $1,12 млрд, у лідерах – Китай і В’єтнам

Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів і відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-вересні збільшився на 24,4% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,12 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.

Згідно зі статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (54,6% або $613 млн), В’єтнаму (15,2% або $171,2 млн) і США (8,5% або $95,4 млн), тоді як минулого року це були Китай (64,1% або $579,1 млн), В’єтнам (16,3% або $147,1 млн) і Малайзія (4,2% або $38 млн).

Водночас експорт цієї продукції з України в січні-вересні-2025 склав $92,5 млн – на 42% більше, ніж за дев’ять місяців минулого року, переважно до Угорщини (71,5%), Польщі (23,3%) і Нідерландів (менше 1%). За той самий період 2024 року продукція експортувалася переважно в ці ж країни, але частка Угорщини становила 60%, Польщі 30,4%, Нідерландів – 4,5%.

За даними Держмитниці, у 2024 році в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів майже на $1,26 млрд – на 10% більше, ніж у 2023 році.

, ,

Безвіз з країнами Європи пожвавив ринок курортної нерухомості В’єтнаму

В’єтнам помітно розширив дію безвізового режиму, додавши до списку країн, громадяни яких можуть перебувати в країні до 45 днів без візи, ще 12 країн Європи. Це діє з 15 серпня 2025 року по 14 серпня 2028 року і охоплює держави ЄС, такі як Бельгія, Польща, Чехія та інші, що приєдналися до вже існуючого списку, що включає Францію, Японію, Великобританію та ін.

Це стало сигналом до пожвавлення ринку курортної нерухомості: туристи з довгим безвізовим періодом і високими доходами стали активно цікавитися купівлею вілл, апартаментів і кондо-готелів — особливо в туристичних зонах. Асоціація ріелторів В’єтнаму (VARS) відзначає зростання попиту і впевнене відновлення сектора.

Населення іноземців в країні незначне, але різноманітне:

  • Південнокорейці — найчисленніша група: близько 88 000 осіб.
  • Японці — близько 21 800 осіб, в основному в Ханої та Хошиміні.
  • Громадяни країн Південно-Східної Азії (Китай, Камбоджа, Лаос, Філіппіни, Таїланд) — 76 767 осіб на початок 2020 року.
  • Також є значна російська діаспора — особливо помітна в приморських містах на зразок Нячанга.

Ціни на купівлю нерухомості (метр²):

  • Ханой: $2 865/м² (Q1 2025) — +29,6% за рік.
  • Сайгон (Хошимін): $2 000–4 500/м², в середньому близько $180 000 за 3-кімнатну квартиру.
  • Приблизні ціни:
    • Ханой: $1 300–2 500/м².
    • Середня ціна нерухомості — близько $2 100/м².

Ціни на оренду (на місяць):

  • Ханой:
    • 1-кімнатна: $300–700.
    • 2-кімнатна: до $1 500.
  • Сайгон:
    • Оренда квартири: $400–900 (включно з комунальними послугами та інтернетом).
  • Да Нанг:
    • Оренда будинку: 10–32 млн₫ (~$400–$1 300), апартаменти: 6–22 млн₫ ($250–$900).

, , ,

Посол В’єтнаму в Україні: наші країни мають потенціал для розширення співпраці у сфері торгівлі та інвестицій

Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Фам Хай під час урочистого прийому в Києві з нагоди 80-ї річниці Національного дня В’єтнаму наголосив, що співпраця з Україною має значний потенціал у сферах економіки, технологій та культури.

«Упродовж останніх десятиліть В’єтнам досягнув значних успіхів у політичному, економічному та соціальному розвитку. У 2025 році наш ВВП прогнозується на рівні близько $510 млрд, а зовнішньоторговельний обіг у 2024 році перевищив $800 млрд. В’єтнам входить до 35 найбільших економік світу та до двадцятки провідних експортерів», – зазначив дипломат.

Посол повідомив, що попри складні умови, двостороння торгівля між В’єтнамом та Україною демонструє позитивну динаміку: у першому півріччі 2025 року її обсяги зросли на 30% – до $560 млн.

Окремо він підкреслив роль в’єтнамської громади в Україні, яка налічує понад 800 осіб і виступає «важливим мостом дружби між народами».

«Ми високо цінуємо внесок українських спеціалістів у розвиток В’єтнаму після війни, так само як і підтримку нашої діаспори в Україні, яка активно інтегрована у місцеве суспільство та водночас зберігає культурну ідентичність», – зазначив посол.

Дипломатичні відносини між Україною та В’єтнамом встановлено 23 січня 1992 року. Посольство В’єтнаму в Києві відкрилося у 1993 році, Посольство України в Ханої – у 1997 році.

Економіка В’єтнаму (станом на 2025 рік)

  • Населення: близько 101 млн осіб.
  • •Зростання ВВП: у 2024 році – 7,1%, у 2025 році очікується  8%
  • ВВП (номінальний): приблизно $490–510 млрд – 33-є місце у світі.
  • ВВП (за паритетом купівельної спроможності, PPP): понад $1,5 трлн, що ставить країну на 23-є місце у світі.

, , , ,