Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні цьогоріч виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні торік (3 млн 297,441 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
У пресрелізі наголошується, що з січня по квітень 2025 року сума відмов у відшкодуванні ПДВ становить $31 млн. Через чинне на сьогодні призупинення відшкодування ПДВ та пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва з двох до однієї лінії огрудкування, а також зменшити виробництво високоякісного концентрату. В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за другий квартал склав 1,3 млн тонн, що на 40% менше, ніж 2,1 млн тонн, досягнутих у першому кварталі.
Однак група продемонструвала гнучкість та спритність, продовжуючи користуватися високим попитом на свій концентрат з боку клієнтів у Китаї, який становив понад третину її асортименту продукції за перші два квартали 2025 року, зазначається в повідомленні.
Поміж іншим вона доклала зусиль для зниження своїх витрат, щоб залишатися фінансово життєздатною. Це передбачає скорочення робочого часу для співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг та призупинення всіх несуттєвих капвитрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що сильний імпульс на початку року, який враховує, зокрема, підвищене квартальне виробництво з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, був значно обмежений у другому кварталі, оскільки компанія почала відчувати вплив рішень податкових органів щодо призупинення відшкодування ПДВ. Через це у II кв.-2025 відбулося зниження виробництва до 1,3 млн тонн.
“Незважаючи на слабший ринок залізорудних окатишів, нам вдалося значно змінити наш виробничий портфель та скористатися перевагами високого попиту в Китаї на наші високоякісні низькоглиноземисті залізорудні концентрати. Протягом перших шести місяців 2025 року продажі концентрату становили 36% нашого виробничого портфеля, що втричі більше, ніж за аналогічний період рік тому. У складних умовах діяльності та на ринку залізної руди приємно, що ми змогли бути такими гнучкими та скористатися перевагами попиту на високоякісні концентрати”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що зниження цін на залізну руду та зменшення виробництва негативно вплинули на рентабельність. Ситуацію посилили вищі ціни на сировину, таку як газ та електроенергія. Протягом другого кварталу група активно працювала над зниженням своєї вартості, щоб залишатися фінансово життєздатною.
“Це включає скорочення робочого часу або відпустки приблизно 37% співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, КСВ та гуманітарних витрат. Водночас, докладаються всі зусилля та вживаються заходи з відповідними органами влади та урядовими установами в Україні та на міжнародному рівні, щоб спробувати вирішити питання призупинення відшкодування ПДВ”, – додав Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату сягнув 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 році. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Виробництво кавових зерен у світі в 2025/2026 сільгоспсезоні збільшиться на 2,5% і сягне рекордних 178,68 млн мішків (по 60 кг), повідомляється у звіті Мінсільгоспу США.
При цьому врожай арабіки скоротиться на 1,7%, до 97,02 млн мішків, робусти – зросте на 7,9%, до 81,66 млн мішків.
Завдяки зростанню виробництва глобальні перехідні запаси до кінця сезону збільшаться на 4,9% і становитимуть 22,82 млн мішків.
“Протягом поточного тижня ціни на каву впали, зокрема на арабіку опустилися до 5,5-місячного мінімуму на тлі повідомлень про поліпшення погодних умов у бразильських штатах вирощування кави Сан-Паулу і Мінас-Жерайс”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, наприкінці минулого-початку поточного року на світовому ринку відзначалося високе зростання цін на каву. Так, у лютому в річному вираженні кава подорожчала вдвічі. Зокрема, це було пов’язано з тим, що трейдерів турбувала перспектива недостатніх поставок із Бразилії, яка є найбільшим виробником кави сорту арабіка.
Металургійні підприємства України у травні 2025 року зменшили виробництво сталі на 13,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 636 тис. тонн з 738 тис. тонн, та на 8,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 692 тис. тонн.
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у травні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня є такою: Китай – 86,550 млн тонн (“мінус” 6,9 до травня-2024), Індія – 13,542 млн тонн (+9,7%), США – 6,985 млн тонн (+1,7%), Японія – 6,833 млн тонн (-4,7%), РФ – 5,8 млн тонн (-6,9%), Південна Корея – 5,080 млн тонн (-1,7%), Іран – 3,4 млн тонн (+4,5%), Туреччина – 3,148 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 2,983 млн тонн (-6,4%) та Бразилія – 2,706 млн тонн (+5%).
Загалом у травні поточного року виплавка сталі знизилась на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,775 млн тонн.
За підсумками п’яти місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 431,630 млн тонн (-1,7% до січня-травня-2024), Індія – 67,224 млн тонн (+8,2%), Японія – 33,832 млн тонн (-5,2%), США – 33,388 млн тонн (+0,3%), РФ – 29,178 млн тонн (-5,2%), Південна Корея – 25,585 млн тонн (-3%), Туреччина – 15,414 млн тонн (-1,4%), Німеччина – 14,429 млн тонн (-10,8%), Іран – 14,002 млн тонн (-5,3%) та Бразилія – 13,662 млн тонн (+0,7%).
Метпідприємства України за п’ять місяців цьогоріч зменшили виробництво сталі на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,061 млн тонн з 3,139 млн тонн, країна посіла 22-е місце.
Загалом у світі у січні-травні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 783,960 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-травні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 357,8 тис. тонн з 362,7 тис. тонн.
За даними компанії, в травні вироблено 76 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 72,06 тис. тонн,.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробництво далекобійної зброї в промислових обсягах може відбуватися і в Україні, і в Німеччині, повідомив канцлер Фрідріх Мерц.
«Сьогодні ми зробили перший крок у відповідному напрямку. Я маю на увазі виробництво далекобійної зброї між Україною і Німеччиною. І це буде співпраця. Йдеться про промислові обсяги. І це буде відбуватися, і може відбуватися тут і в Німеччині, тобто в Україні і в Німеччині», – сказав Мерц під час прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні в середу.
Канцлер зазначив, що коливання російської сторони в питаннях проведення переговорів матимуть наслідки. «І ці наслідки ми будемо впроваджувати щодня», – підкреслив він.
Заводи азотного холдингу Ostchem виготовили у січні-березні 2025 року 529,3 тис. тонн мінеральних добрив, що на 26,5 тис. тонн, або 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
“Структура виробництва змінилась відповідно до попиту та з урахуванням імпорту: падала питома вага аміачної селітри та карбаміду, і зросла вага найбільш затребуваного виду добрив – КАС (карбамідо-аміачна суміш)”, – йдеться у релізі холдингу у четвер.
Виробництво аміачної селітри у першому кварталі 2025 року знизилось до 226,5 тис. тонн з 246 тис. тонн минулого року, карбаміду – до 116,7 тис. тонн з 123,5 тис. тонн, тоді як виробництво КАС зросло із 123,8 тис. тонн до 162,2 тис. тонн, а ВАС (вапняно-аміачна селітра, яка виробляється лише на “Рівнеазоті”) – до 15,8 тис. тонн з 10,8 тис. тонн.
Загалом Черкаський “Азот” виготовив 394,8 тис. тонн продукції, “Рівнеазот” – 134,4 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem зіштовхнулися з вимушеними зупинками виробництва, пов’язаними з потраплянням дронів на територію наших заводів, руйнуваннями зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури у Черкаській та Рівненській областях. Форс-мажори призвели до вимушених збоїв у постачанні добрив, тож ми просимо вибачення у наших покупців”, – зазначається у релізі із посиланням на керівника корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
За його словами, це був найскладніший сезон, бо холдинг зазнав величезних збитків через екстрені зупинки цехів та їх перезапуски, але підтверджує виконання замовлень на поставку добрив.
Він також подякував персоналу ДСНС України за допомогу у гасінні пожеж, а також іншим залученим у відновлення зруйнованої енергетичної та газової інфраструктури.
В релізі також наголошується, що азотний холдинг Ostchem у 2025 році переглянув стратегію: новий пріоритет – зниження виробничих ризиків через інвестиції в енергетичну незалежність підприємств.
“При цінах на електроенергію, що зросли, і ризиках, що зберігаються, азотний бізнес змушений робити кроки, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих ланцюжків і зниження енергоспоживання ззовні”, – пояснює холдинг.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
