Виробництво далекобійної зброї в промислових обсягах може відбуватися і в Україні, і в Німеччині, повідомив канцлер Фрідріх Мерц.
«Сьогодні ми зробили перший крок у відповідному напрямку. Я маю на увазі виробництво далекобійної зброї між Україною і Німеччиною. І це буде співпраця. Йдеться про промислові обсяги. І це буде відбуватися, і може відбуватися тут і в Німеччині, тобто в Україні і в Німеччині», – сказав Мерц під час прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні в середу.
Канцлер зазначив, що коливання російської сторони в питаннях проведення переговорів матимуть наслідки. «І ці наслідки ми будемо впроваджувати щодня», – підкреслив він.
Заводи азотного холдингу Ostchem виготовили у січні-березні 2025 року 529,3 тис. тонн мінеральних добрив, що на 26,5 тис. тонн, або 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
“Структура виробництва змінилась відповідно до попиту та з урахуванням імпорту: падала питома вага аміачної селітри та карбаміду, і зросла вага найбільш затребуваного виду добрив – КАС (карбамідо-аміачна суміш)”, – йдеться у релізі холдингу у четвер.
Виробництво аміачної селітри у першому кварталі 2025 року знизилось до 226,5 тис. тонн з 246 тис. тонн минулого року, карбаміду – до 116,7 тис. тонн з 123,5 тис. тонн, тоді як виробництво КАС зросло із 123,8 тис. тонн до 162,2 тис. тонн, а ВАС (вапняно-аміачна селітра, яка виробляється лише на “Рівнеазоті”) – до 15,8 тис. тонн з 10,8 тис. тонн.
Загалом Черкаський “Азот” виготовив 394,8 тис. тонн продукції, “Рівнеазот” – 134,4 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem зіштовхнулися з вимушеними зупинками виробництва, пов’язаними з потраплянням дронів на територію наших заводів, руйнуваннями зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури у Черкаській та Рівненській областях. Форс-мажори призвели до вимушених збоїв у постачанні добрив, тож ми просимо вибачення у наших покупців”, – зазначається у релізі із посиланням на керівника корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
За його словами, це був найскладніший сезон, бо холдинг зазнав величезних збитків через екстрені зупинки цехів та їх перезапуски, але підтверджує виконання замовлень на поставку добрив.
Він також подякував персоналу ДСНС України за допомогу у гасінні пожеж, а також іншим залученим у відновлення зруйнованої енергетичної та газової інфраструктури.
В релізі також наголошується, що азотний холдинг Ostchem у 2025 році переглянув стратегію: новий пріоритет – зниження виробничих ризиків через інвестиції в енергетичну незалежність підприємств.
“При цінах на електроенергію, що зросли, і ризиках, що зберігаються, азотний бізнес змушений робити кроки, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих ланцюжків і зниження енергоспоживання ззовні”, – пояснює холдинг.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 1,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 281,8 тис. тонн з 286,9 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні вироблено 72,06 тис. тонн коксу, тоді як в попередньому місяці – 74,1 тис. тонн, у квітні-2024 – 72,15 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ICSG прогнозує, що 2025 року світове виробництво рафінованої міді збільшиться приблизно на 2,9%, досягнувши 28,9 млн тонн. Це обумовлено триваючим розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, таких як Індонезія, Індія та Демократична Республіка Конго. Очікується, що попит на мідь у 2025 році підвищиться на 2,4%, до 28 млн тонн. Топ-20 країн-виробників міді у 2024 році
Місце Країна Обсяг виробництва (млн тонн)
1 Чилі 5,3
2 Демократична Республіка Конго 3,3
3 Перу 2,6
4 Китай 1,8
5 Індонезія 1,1
6 США 1,1
7 Росія 0,93
8 Австралія 0,8
9 Казахстан 0,74
10 Мексика 0,7
11 Замбія 0,65
12 Канада 0,6
13 Польща 0,5
14 Бразилія 0,4
15 Монголія 0,35
16 Іран 0,3
17 Вірменія 0,25
18 Сербія 0,2
19 Болівія 0,18
20 Туреччина 0,15
Джерело: USGS, ICSG, 2024 рік
Молочно-товарні ферми (МТФ) всіх категорій виробників у березні 2025 року виробили 556 тис. тонн молока-сировини, що на 117 тис. тонн або 27% більше проти лютого 2025 року, але на 20 тис. тонн або 4% менше відносно березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги надою в Україні в січні-березні 2025 року становили 1,44 млн тонн, що на 53 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В березні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 49%, а господарств населення – 51%.
Згідно з повідомленням, підприємства в березні-2025 виробили 272 тис. тонн молока-сировини, що на 33 тис. тонн більше (+14%) порівняно з лютим 2025 року і на 16 тис. тонн більше (+6%) порівняно з березнем 2024 року. У січні-березні 2025 року МТФ виробили 771 тис. тонн молока-сировини, що на 37 тис. тонн (+5%) більше відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в березні 2025 року склали 284 тис. тонн молока, що на 84 тис. тонн більше (+42%) відносно лютого 2025 року, але на 37 тис. тонн менше (-11%) відносно березня 2024 року. В січні-березні 2025 року присадибний сектор виробив 676 тис. тонн молока-сировини, що на 90 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі акцентував, що в першому кварталі 2025 року зросла кількість областей, де МТФ наростили виробництво молока-сировини. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак збільшення обсягів надою в промисловому секторі в умовах нестабільної ситуації на ринку готових молочних продуктів, на світовому молочному ринку та нестабільної динаміки закупівельних цін не зовсім вигідно для молочної галузі.
“Обсяги виробництва молочної продукції в Україні наразі випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містах-мільйонниках та відтоку їх мешканців за кордон. Водночас молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій у торгівельних мережах”, – пояснили в бізнес-об`єднанні.
Загрозою для розвитку галузі є також подальше збільшення імпорту сиру при нинішніх темпах імпорту вже до кінця 2025р частка імпортного сиру на ринку України може скласти 80%, що змусить вітчизняні сирзаводи зупиняти свою роботу і ситуація з профіцитом молока може загостритись.
АВМ наголосила, що викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині.
“Поширення хвороби створює ризики збільшення вибраковки інфікованого поголів’я та введення карантинних обмежень на фермах, заборони експорту молочної продукції з України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Виробництво рафінованої міді у світі в 2025 році збільшиться приблизно на 2,9% – до 28,9 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед в Індонезії, Індії та Демократичній Республіці Конго (ДРК).
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 1,5% і перевищить 30,8 млн тонн.
Попит на мідь у поточному році, за прогнозами, підвищиться на 2,4% – до 28 млн тонн. “Зважаючи на невизначеність навколо міжнародної торговельної політики, яка, ймовірно, послабить світові економічні перспективи та негативно вплине на попит на мідь, оцінка темпів зростання була переглянута у бік зниження порівняно з вересневим прогнозом групи, що припускав збільшення на 2,7%”, – наголошується в повідомленні.
У 2026 році споживання міді у світі може підвищитися на 1,8% і становити близько 28,5 млн тонн.
Водночас попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 2% у 2025 році і на 0,8% наступного року, за оцінкою експертів.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 138 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі близько 289 тис. тонн, у 2026 році – 209 тис. тонн.
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Європейським Союзом, а також Казахстаном і Росією.
