За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
На українському ринку вершкового масла погіршується ситуація після активного літнього експорту, склади підприємств почали заповнюватися, реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою, а експорт стикається з додатковими труднощами, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
“Зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін. Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом із сухим знежиреним молоком або казеїном”, – пояснили аналітики.
Вони привернули увагу, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств.
Водночас наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блочного масла, тоді як виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, проте конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість.
“Ситуація з експортом також складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені”, – зауважили експерти.
За їх інформацією, очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися – попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва.
Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж у минулому році, що є першим таким випадком за останній період, резюмували в “Інфагро”.
Вітчизняні виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності України виготовлятимуть продукцію на 50% із вирощеної вітчизняними аграріями пшениці твердого сорту дурум, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У нас (на виробництвах макаронних виробів – ІФ-У) в цьому році вперше, мабуть, 50% пшениці твердої, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена вітчизняною. Якщо така тенденція збережеться, то, думаю, за найближчі два роки Україна перестане імпортувати пшеницю дурум”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Причиною такого імпортозаміщення експерт назвав зміни клімату в країні. Наразі Миколаївська, Одеська, Хмельницька, частково Вінницька області пристосовані для виробництва твердої пшениці з огляду на глобальне потепління, сказав Рибчинський.
Керівник галузевої асоціації припустив, що цілком реальною є ситуація, коли вітчизняні переробні підприємства в недалекому майбутньому зможуть не впоратися з обсягом вирощеної аграріями пшениці твердих сортів.
Рибчинський нагадав, що у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби. При цьому він зазначив, що його потужностей з часом може не вистачити для переробки всієї вирощеної аграріями пшениці дурум.
Керівник асоціації “Борошномели України” додав, що подібну продукцію українські виробники однозначно будуть експортувати, проте обсяги експорту навряд чи можна буде співставити з італійськими.
Як повідомлялося, приватне підприємство “Західний Буг” будує перший в Україні млин, який перероблятиме пшеницю твердого сорту дурум, а також макаронну фабрику. Запуск млина заплановано на жовтень 2025 року, фабрики – на вересень. Проєктна потужність першої черги млина – 80 тонн на добу для дуруму, 150 тонн на добу для м’яких сортів пшениці. Друга черга дасть можливість збільшити потужність ще на 200 тонн для дуруму і 300 тонн для м’яких сортів. Загальні інвестиції в проєкт становитимуть 1 млрд грн.
Дурум (Triticum durum – лат.) — тверда пшениця з високим вмістом білка та клейковини, що робить її ідеальним інгредієнтом для приготування макаронних виробів, хліба та інших хлібобулочних виробів.
Виробник посівної та грунтообробної техніки АТ “Ельворті” (Кропивницький) у липні-вересні 2025 року отримав майже 1,5 млн грн чистого прибутку, тоді як за той же період 2024 року збиток складав майже 6,4 млн грн.
Такий результат випливає з оприлюдненого в середу проміжного фінансового звіту компанії за дев’ять місяців, згідно з яким вона за цей період наростила збиток на 27,8% порівняно з січнем-вереснем-2024 – до 15,9 млн грн.
Раніше повідомлялося, що за перше півріччя поточного року збиток складав 17,5 млн грн (майже втричі більше, ніж за той самий період торік).
За даними звіту, “Ельворті” за січень-вересень збільшив чистий дохід на 18,5% – до 502,8 млн грн.
Як повідомлялось, в січні-червні 2025 року чистий дохід підприємства зріс на 27,8% проти того самого періоду 2024 року – до 339 млн грн. Таким чином, у третьому кварталі поточного року він збільшився на 3% – до 163,7 млн грн.
За даними звіту, у третьому кварталі підприємство експортувало продукцію на 52,4 млн грн, що склало 32% обсягу продажів за цей період (у другому кварталі – на 25,1 млн грн). Основні ринки експорту – Казахстан, Молдова, Болгарія, Латвія, Румунія.
У липні-вересні, зокрема, було виготовлено 115 сівалок на 61,8 млн грн, один культиватор на 616 тис. грн, 91 борону на 30,4 млн грн, чотири обприскувачі на 3,5 млн грн, дві будівельно-дорожні машини на 5,3 млн грн.
Середньореалiзацiйнi ціни сівалок становили 618,2 тис. грн, культиваторів – 326,6 тис. грн, борон – 357,6 тис. грн, обприскувачів – 1 млн грн.
Компанія нагадує, що модельний ряд технiки “Ельвортi” має сезонний попит, зокрема сiвалки пропашнi та обприскувачi.
Основними покупцями техніки були, зокрема, українські “Техноторг Дон”, “Агроресурс”, ЧП “Агропроммонтаж”, а також Agropiese TGR Grup (Молдова), Optikom OOD (Болгарiя).
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.
Минулого року компанія скоротила збиток більш ніж втричі порівняно з 2023 роком – до 27,6 млн грн за зростання чистого доходу на 16,3% – до 570,5 млн грн. Цього року запланувано збільшити виторг до 712 млн грн і вийти на беззбиткову діяльність.
Станом на 30 вересня 2025 року в компанії працювало 373 особи.
АТ “Укренергомашини”, понад 75,22% акцій якого належить державі, на поточний рік запланували капітальні інвестиції у розмірі 125 млн грн, зокрема, на організацію та витрати на релокацію частини виробничих потужностей в Закарпатську область, зазначається у проміжному фінансовому звіті підприємства за перше півріччя 2025 року.
“Загальний об’єм планових капнвестицiй на 2025 рiк складає 125 млн грн, в тому числi органiзацiя заходiв та витрати на релокацiю частини виробничих потужностей в Закарпатську область запланованi за рахунок коштiв з резервного фонду бюджету згiдно з відповідною постановою Кабміну”, – зазначається в оприлюдненому звіті.
Як повідомлялось, у квітні 2024 року компанія повідомила без подробиць про рішення створити філії в західних регіонах України: Львівської, Закарпатської та Чернівецької. Але пресслужба уточнювала тоді, що підприємство залишається в Харкові, а філії створюють для прискорення виробництва електротягового обладнання та логістичних процесів з метою швидкої доставки обладнання за експортними контрактами.
Згідно з фінансовим звітом за перше півріччя поточного року, у 2025 роцi найбiльші інвестицiї заплановані для розвитку дiючих виробництв, зокрема, придбання нового обладнання, капремонт та модернiзацiя iснуючого. Зокрема 38,4 млн грн планується спрямувати на забезпечення виробництва необхiдним оргтехоснащенням та iнструментом, 7,4 млн грн – розвиток допомiжного виробництва та лабораторно-експериментальної бази.
“Цi заходи частково фiнансуються за рахунок власних коштiв та за рахунок залучених коштiв з резервного фонду бюджету”, – нагадали у компанії.
“Укренергомашини” повідомляє, що у другому кварталі поточного року освоєно 1,76 млн грн коштiв, зокрема, 675 тис грн на придбання нового обладнання.
Разом з тим, підкреслюється, що з метою збереження виробничих потужностей стратегiчного пiдприємства, яке має особливе значення для енергетики України, ведеться робота щодо релокацiї частини обладнання у захiднi областi.
АТ “Укренергомашини” нагадує, що належить до числа найбiльших пiдприємств свiту та єдиний в Українi проєктант та виробник широкої номенклатури обладнання для енергетики, але у період війни освоїло виробництво широкої номенклатури іншої спецпродукцiї, зокрема, для мiського транспорту (замовник ТОВ “Татра-ЮГ”) спроєктовано та запущено в серiйне виробництво електродвигун. Також освоєно ряд продукції для ТОВ “Френдлi Вiнд Технолоджi”.
Крім того, завершується проєктування автоматичного реверсивного вимикача та перемикача для трамваїв та тролейбусiв, розроблено блок управління для тепловозів, налагоджено виробництво тягових агрегатів.
Як повідомлялось, підприємство завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн, за незначного скорочення чистого доходу – до 468,85 млн грн.
За даними звіту, у другому кварталі реалізація склала 243,55 млн грн, з них 132,255 склали екпортні поставки (54,3% продажів), продукція експортується в Казахстан, Iндiю, Вiрменiю, Болгарiю, Угорщину.
Основнi клiєнти (бiльше 5% у загальнiй сумi виручки, зокрема, “Укргiдроенерго”, НАЕК “Енергоатом”, “Центренерго”, Миколаївський тепловозоремонтний завод, Крюківський вагонзавод, ДТРЗ, “Татра-Юг”, а також АЕЦ Козлодуй” (Болгарiя), АЕС “ПАКШ” (Угорщiна), “ААЕК” (Вiрменiя); KBI Energy” (Казахстан).
Разом із тим, вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) станом на кiнець другого кварталу 2025 року перевищує 8 млрд грн, а загальна сума платежiв, яка залишалась до сплати за зазначеними контрактами становить – 2, 86 млрд грн.
Основними конкурентами АТ “Укренергомашини” називає iноземнi компанiї – Andritz (Австрiя), Voith (Нiмеччина), General Electric (США), Bharat Heave Electric Ltd. (Iндiя) і оцінює конкуренцію на ринках як високу.
АТ “Укренергомашини” – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
Станом на 1 липня 2025 року на підприємство працювало майже 2,6 тис. осіб.
Компанія Westinghouse обговорює з “Енергоатомом” виробництво окремих модульних вузлів реакторів AP1000 в Україні, зокрема у Західних регіонах, як заявив президент бізнес-підрозділу “Енергетичні системи” Westinghouse Ден Ліпман в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми купуємо там, де будуємо. Це означає, що Україна може почати виготовляти частину модулів уже зараз”, — сказав він.
Технологія AP1000 передбачає модульне будівництво, що скорочує строки спорудження блоків і дозволяє локалізувати частину виробництва.
