Гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2024 році зменшила виробництво прокату у Великій Британії та ЄС на 13% – до 1,367 млн тонн, що було спричинено несприятливою ринковою кон’юнктурою в ЄС, зокрема наявністю дешевого російського слябу, йдеться у річному звіті групи.
Згідно з ним, виробництво плоского прокату на Metinvest Trametal знизилося на 3% – до 466 тис. тонн, на Ferreira Valsider – на 45%, до 190 тис. тонн та на Spartan UK – на 22% до 153 тис. тонн.
Загалом за минулий рік у загальному обсязі виробництва Великої Британії та ЄС частка Trametal становила 34% (у 2023 році – 31%), Ferreira Valsider – 14% (22%), Promet Steel – 41% (35%), Spartan – 11% (12%).
Як повідомлялося, у 2024 році “Метінвест” знизив продаж готової металургійної продукції на 5% порівняно з попереднім роком, напівфабрикатів на 3%, але наростила реалізацію коксу на 6%, а продаж інших продуктів і послуг збільшився на 33%.
Виторг металургійного сегменту майже не змінився проти 2023 року і становив $4,824 млрд, а частка сегменту в консолідованій виручці знизилася на 6 відсоткових пунктів (в.п.) – до 60%.
При цьому продаж товарного чавуна зменшився на 15% – до $266 млн – через скорочення поставок на 16%, до 558 тис. тонн. Зокрема, скорочення перепродажу та обсягів продукції групи становило 12% та 52% відповідно. Частка перепродажу у загальних обсягах зросла на 4 в.п. – до 95%. Північна Америка та Європа залишилися основними напрямками продажу цього продукту. На них припадало 71% та 23% усіх відвантажень торік проти 70% та 26% у 2023 році.
Продаж заготовки минулого року збільшився на 9% – до $389 млн – завдяки збільшенню обсягів продажу на 16%, до 716 тис. тонн на тлі скорочення запасів. Поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) зросли на 237 тис. тонн, що становило 50% загального обсягу поставок у 2024 році (20% у 2023 році). Натомість відвантаження до Європи скоротилися на 143 тис. тонн і становили 38% усього продажу (у 2023 році – 68%). Середня ціна продажу знизилася слідом за динамікою цін на квадратну заготовку CFR Туреччина (менше на 7% проти 2023 року).
У 2024 році продаж плоского прокату скоротився на 6%, до $2,244 млрд. Це було зумовлено зниженням цін продажу вслід за динамікою відповідного бенчмарку на гарячекатаний рулон CFR Італія, який знизився на 9%. Загальні поставки зросли на 7%, до 3,047 млн тонн, чому сприяло збільшення перепродажу на 26% – до 2,111 млн тонн і збільшило їхню частку в загальному обсязі до 69% (зростання на 10 в.п.). Поставки насамперед були до Європи, на яку припало 72% у загальному обсязі (71% у 2023 році). Продаж в регіоні збільшився на 193 тис. тонн завдяки попиту з боку ключових клієнтів, розширенню клієнтської бази та стабільній роботі чорноморських портів. Постачання всередині України становило 23% від обсягів продажу (25% у 2023 році).
Продаж довгого прокату у 2024 році залишився незмінним і становив $948 млн. Відвантаження збільшилося на 5%, до 1,372 млн тонн, насамперед на тлі збільшення обсягів виробництва на “Каметсталі”. Україна та Європа залишалися основними ринками збуту цієї продукції. На них припадало 45% та 35% загального обсягу продажу відповідно порівняно з 48% та 39% у 2023 році. Група збільшила постачання до Північної Америки, що становило 17% загального обсягу продажу у 2024 році проти 12% рік тому. Середні ціни продажу знизилися услід за бенчмарком на квадратну заготовку CFR Туреччина.
У звіті відзначається, що у 2024 році “Метінвест” досяг значних результатів від операційних покращень. Зокрема, у металургійному сегменті було знижено споживання коксу на “Каметсталі” та покращено продуктивність роботи доменних печей завдяки швидкій адаптації технології пиловугільного впорскування до альтернативних типів вугілля в умовах воєнних обмежень на постачання. Крім того позитивним результатам сприяла оптимізація закупівель сировини.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., презентувало на Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-12 липня у Римі, два проєкти з модернізації виробництва та розширення випуску труб сумарно на $14,5 млн.
Згідно з інформацією компанії у каталозі проєктів на URC, перший проєкт стосується сегменту трубних виробів нафтогазового сортаменту (OCTG). Йдеться про розробку та постачання безшовних труб і труб з нержавіючої сталі, що відповідають стандартам 25 CRA (корозійностійкий сплав), з орієнтацією передусім на швидкозростаючий ринок інфраструктури уловлювання та зберігання вуглецю (Carbon Capture and Storage, CCS) у США та Європі.
Передбачається, що буде придбане нове обладнання, яке вироблятиме труби, муфти та обсадні колони для CO2 або нафтових свердловин відповідно до стандарту API 5 CRA. Діаметр – від 60 мм до 240 мм, довжина 11-13 м, товщина стінки – в широкому діапазоні.
Цільовий ринок: застосування уловлювання вуглецю в США та Європі, нафта і газ у США, Європі, на Близькому Сході.
Наразі вже визначено обсяг робіт за проєктом, завершився попередній тендерний процес для складання його бюджету, і проєкт готовий до реалізації. Встановлення обладнання планується у приміщенні Centravis у Нікополі в гарячому цеху. Ліцензування API 5 CRA очікується до кінця 2025 року.
Загальний бюджет проєкту – $11 млн, потрібно залучити $10 млн, свідчать дані компанії. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $13,3 млн, виторг у 2030 році – $45 млн, EBITDA у 2030 році – $18 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
До 2025 року в нього інвестовано $0,1 млн у розробку концепції та технічний проєкт, цьогоріч потребується фінансування у розмірі $0,3 млн на проєктування, у 2026 році – $4,6 млн на будівництво, у 2027-му – $6 млн на початок експлуатації.
Другий проєкт стосується розширення асортименту за рахунок початку виробництва невеликих розмірів (діаметром від 4 мм) безшовних нержавіючих труб з високою точністю. Проєкт дасть змогу вийти на ринок водневої, напівпровідникової, медичної та аерокосмічної галузей. Очікується, що він розширить пропозицію продуктів Centravis, зміцнюючи позиції на ринку прецизійних труб, оскільки це сегмент з високою рентабельністю. Цільовий ринок – Америка, Європа, Азія та Близький Схід.
Технологічні параметри проєкту передбачають придбання обладнання для забезпечення виробництва.
Цей проєкт теж вже готовий до реалізації: визначено обсяг робіт, завершено попередній тендерний процес для складання його бюджету. Обладнання встановити планується у приміщенні Centravis в Ужгороді. При цьому уточнюється, що цей проєкт буде розроблено переважно власними силами.
Загальний його бюджет становить $3,5 млн, потрібне залучення $3 млн. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $5,5 млн, виторг у 2030 році – $7,5 млн, EBITDA у 2030 році – $2,5 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
При цьому у 2025 році в проєкт має бути інвестовано $0,2 млн у проєктування та будівництво, а у 2026-му потребується фінансування у розмірі $3,3 млн на початок експлуатації.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2024 році збільшив виробництво безшовних нержавіючих труб на 12,6% порівняно з 2023 роком – до 13,7 тис тонн. Майже всю продукцію “Сентравіс” експортував.
Компанія планує у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. – 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні цьогоріч виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні торік (3 млн 297,441 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
У пресрелізі наголошується, що з січня по квітень 2025 року сума відмов у відшкодуванні ПДВ становить $31 млн. Через чинне на сьогодні призупинення відшкодування ПДВ та пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва з двох до однієї лінії огрудкування, а також зменшити виробництво високоякісного концентрату. В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за другий квартал склав 1,3 млн тонн, що на 40% менше, ніж 2,1 млн тонн, досягнутих у першому кварталі.
Однак група продемонструвала гнучкість та спритність, продовжуючи користуватися високим попитом на свій концентрат з боку клієнтів у Китаї, який становив понад третину її асортименту продукції за перші два квартали 2025 року, зазначається в повідомленні.
Поміж іншим вона доклала зусиль для зниження своїх витрат, щоб залишатися фінансово життєздатною. Це передбачає скорочення робочого часу для співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг та призупинення всіх несуттєвих капвитрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що сильний імпульс на початку року, який враховує, зокрема, підвищене квартальне виробництво з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, був значно обмежений у другому кварталі, оскільки компанія почала відчувати вплив рішень податкових органів щодо призупинення відшкодування ПДВ. Через це у II кв.-2025 відбулося зниження виробництва до 1,3 млн тонн.
“Незважаючи на слабший ринок залізорудних окатишів, нам вдалося значно змінити наш виробничий портфель та скористатися перевагами високого попиту в Китаї на наші високоякісні низькоглиноземисті залізорудні концентрати. Протягом перших шести місяців 2025 року продажі концентрату становили 36% нашого виробничого портфеля, що втричі більше, ніж за аналогічний період рік тому. У складних умовах діяльності та на ринку залізної руди приємно, що ми змогли бути такими гнучкими та скористатися перевагами попиту на високоякісні концентрати”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що зниження цін на залізну руду та зменшення виробництва негативно вплинули на рентабельність. Ситуацію посилили вищі ціни на сировину, таку як газ та електроенергія. Протягом другого кварталу група активно працювала над зниженням своєї вартості, щоб залишатися фінансово життєздатною.
“Це включає скорочення робочого часу або відпустки приблизно 37% співробітників, скорочення закупівель товарів та послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, КСВ та гуманітарних витрат. Водночас, докладаються всі зусилля та вживаються заходи з відповідними органами влади та урядовими установами в Україні та на міжнародному рівні, щоб спробувати вирішити питання призупинення відшкодування ПДВ”, – додав Дженовезе.
Як повідомлялося, Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату сягнув 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 році. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Виробництво кавових зерен у світі в 2025/2026 сільгоспсезоні збільшиться на 2,5% і сягне рекордних 178,68 млн мішків (по 60 кг), повідомляється у звіті Мінсільгоспу США.
При цьому врожай арабіки скоротиться на 1,7%, до 97,02 млн мішків, робусти – зросте на 7,9%, до 81,66 млн мішків.
Завдяки зростанню виробництва глобальні перехідні запаси до кінця сезону збільшаться на 4,9% і становитимуть 22,82 млн мішків.
“Протягом поточного тижня ціни на каву впали, зокрема на арабіку опустилися до 5,5-місячного мінімуму на тлі повідомлень про поліпшення погодних умов у бразильських штатах вирощування кави Сан-Паулу і Мінас-Жерайс”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, наприкінці минулого-початку поточного року на світовому ринку відзначалося високе зростання цін на каву. Так, у лютому в річному вираженні кава подорожчала вдвічі. Зокрема, це було пов’язано з тим, що трейдерів турбувала перспектива недостатніх поставок із Бразилії, яка є найбільшим виробником кави сорту арабіка.
Металургійні підприємства України у травні 2025 року зменшили виробництво сталі на 13,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 636 тис. тонн з 738 тис. тонн, та на 8,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 692 тис. тонн.
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у травні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня є такою: Китай – 86,550 млн тонн (“мінус” 6,9 до травня-2024), Індія – 13,542 млн тонн (+9,7%), США – 6,985 млн тонн (+1,7%), Японія – 6,833 млн тонн (-4,7%), РФ – 5,8 млн тонн (-6,9%), Південна Корея – 5,080 млн тонн (-1,7%), Іран – 3,4 млн тонн (+4,5%), Туреччина – 3,148 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 2,983 млн тонн (-6,4%) та Бразилія – 2,706 млн тонн (+5%).
Загалом у травні поточного року виплавка сталі знизилась на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,775 млн тонн.
За підсумками п’яти місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 431,630 млн тонн (-1,7% до січня-травня-2024), Індія – 67,224 млн тонн (+8,2%), Японія – 33,832 млн тонн (-5,2%), США – 33,388 млн тонн (+0,3%), РФ – 29,178 млн тонн (-5,2%), Південна Корея – 25,585 млн тонн (-3%), Туреччина – 15,414 млн тонн (-1,4%), Німеччина – 14,429 млн тонн (-10,8%), Іран – 14,002 млн тонн (-5,3%) та Бразилія – 13,662 млн тонн (+0,7%).
Метпідприємства України за п’ять місяців цьогоріч зменшили виробництво сталі на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,061 млн тонн з 3,139 млн тонн, країна посіла 22-е місце.
Загалом у світі у січні-травні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 783,960 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-травні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 357,8 тис. тонн з 362,7 тис. тонн.
За даними компанії, в травні вироблено 76 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 72,06 тис. тонн,.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
