Україна у 2024 році скоротила виробництво картоплі на 18%, що в перерахунку на всю країну становило мінус 4 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у Медіацентрі “Україна” у п’ятницю.
“Ми маємо пам’ятати, що врожай 2024 року хороший, але він менший за минулорічний. Вирішальним чинником, чому зростає ціна на продукти, є скорочення врожаю на 10%, це чимало. Все-таки певні дисбаланси виникли”, – сказав він.
Як приклад такого дисбалансу Висоцький навів картоплю, на врожай якої сильно вплинула посуха, що призвело до зниження валового виробництва на 18%, або 4 млн тонн.
“Це один із чинників підвищення ціни на картоплю. Водночас бачимо, що вона тримається на рівні 25-30 грн/кг уже три-чотири тижні й не змінюється. Вважаємо, що й далі не змінюватиметься. Підстав, щоб картопля коштувала 50 грн/кг, немає”, – запевнив перший заступник міністра.
Він пояснив, що нинішньої ціни в 25-30 грн/кг достатньо, щоб покрити собівартість вирощування культури навіть з урахуванням скорочення врожайності. Цієї ціни достатньо, щоб супермаркетам і дистиб’юторам було вигідно розпочати імпорт.
“У нас відкритий ринок: надлишки експортуємо, за дефіциту починаємо імпортувати продукцію. Коли ціна на картоплю сягнула 25 грн/кг, розпочався імпорт із Польщі. Це були незначні обсяги порівняно з нашим виробництвом. Але цих кількох десятків тонн було достатньо, щоб стабілізувати та зупинити спекулятивне зростання цін”, – пояснив Висоцький.
Він констатував, що сформована ціна на картоплю є реалістичною. Підстав і надій у споживачів на її зниження немає через суттєве скорочення виробництва.
Крім того, в Мінагрополітики прогнозують подорожчання картоплі до весни 2025 року у зв’язку зі зростанням витрат аграріїв на зберігання врожаю. Ціна може підвищитися на 10-15 грн/кг, що становитиме 3%. Однак це дає змогу держчиновникам стверджувати, що картопля не коштуватиме 50 грн/кг.
Альтернативою картоплі Висоцький назвав гречку та інші крупи, вартість яких наразі становить 25-30 грн/кг.
Він також зазначив, що в Україні залишаються доступними ціни на м’ясо: свинина подешевшала порівняно з минулим роком, м’ясо курки відповідає показникам минулого сезону. Молочна продукція подорожчала через зростання цін на неї на світовому ринку.
“Ми маємо розуміти, що в нас у країні інфляція. Вона зараз на рівні 8%, а може сягнути й 10%. Коли є така інфляція, вона не може не позначитися на продуктах, які також подорожчали на 10%. Подивимося на прогнози й побачимо, що середня зарплата зростає. Якщо все і далі відбуватиметься синхронно, то в результаті споживач не відчує сильного навантаження”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у вересні поточного року наростив випуск сортового фасонного прокату.
“На “Каметсталі” за підсумками вересня для шахтарів Покровська відвантажили понад 4 тис. тонн сортового фасонного профілю СВП-27. Таким чином, команда прокатного цеху вперше вийшла на стабільні промислові обсяги виробництва продукції, освоєної в рамках програми “Метінвесту” з відновлення частково втраченого сортаменту, який раніше виробляли на металургійних комбінатах Маріуполя”, – констатується в інформації компанії.
Також нагадується, що виробництво сортового фасонного профілю СВП-27 вперше в Україні було освоєно на “Каметсталі” на трубозаготівельному стані. Так звана шахтна стійка призначена для кріплення гірничих виробок у шахтах і є необхідним елементом у технології вуглевидобутку. Новий прокат пройшов атестаційні випробування, які підтвердили його відповідність вимогам державного стандарту.
Також зазначається, що з моменту освоєння, під час якого СВП-27 катали вагонними партіями 200-500 тонн на місяць, прокатники виконали чималу роботу, за результатами якої влітку-2024 виробництво збільшилось до 2 тис. тонн на місяць, а у вересні вперше було виготовлено та відвантажено споживачам понад 4 тис. тонн цієї маржинальної продукції.
Зокрема, підприємство придбало додаткову поліпшену привалкову арматуру, яку було встановлено на трубозаготівельному стані, водночас фахівці доопрацювали та вдосконалили наявне обладнання.
Крім того, на суміжній ділянці заздалегідь було відновлено обладнання правильної машини, призначеної для доведення металопрокату до відповідності з регламентними вимогами щодо прямолінійності профілів. Параметри машини відпрацювали і налагодили для роботи з цим складним профілем, замовна довжина якого становить 7-9 метрів.
В.о. головного прокатника Артем Лаптєв пояснив, що шлях від освоєння до промислового виробництва такого складного профілю – це системна робота всієї команди прокатників у співпраці з фахівцями технологічного управління, постійно вдосконалюючи процес прокатки.
“Усі зауваження, які виникають у процесі виробництва, відпрацьовуємо та усуваємо негайно. СВП-27 був освоєний у складний воєнний час, в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів, і завдяки системному навчанню технологічного та ремонтного персоналу цеху зараз усі спеціалісти ключових професій опанували навички прокатки цього профілю та роботи з устаткуванням. За підсумком 99% цієї важливої для вугледобувних підприємств компанії продукції приймається з першого пред’явлення, а додаткова обробка на правильній дільниці, завдяки якій продукція доводиться до необхідних якісних параметрів, дає можливість відвантажувати нашим клієнтам практично 100% прокатаного СВП-27”, – констатував Лаптєв.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
22.10.2024 Державна служба України з питань праці анулювала повністю Ліцензію на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення на пересувних пунктах в умовах гірничодобувних підприємств, надану ТОВ «Юнігран-Сервіс»* в 2015 р. (АГ № 578984 від 23.01.2015). На щойно оприлюднений наказ Держпраці № 175 за підписом Голови Служби Ігоря Дегнери увагу NADRA.INFO звернули джерела на ринку надрокористування. Ліцензію анульовано за заявою Юнігран-Сервіс. Інших дозволів на виробництво вибухівки компанія не має.
Ліцензія Юнігран-Сервісу стала четвертим дозволом на виробництво вибухівки промпризначення, анульованим Держпраці в 2024 р.: у вересні ліцензію на виробництво вибухових матеріалів втратило Дочірнє підприємство «Західдорвибухпром» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»** (наказ), а в березні дві ліцензії – АТ «Криворізький залізорудний комбінат»*** (наказ). Всі ліцензії було анульовано за заявами компаній.
* – До лютого 2023 р. Юнігран-Сервіс контролював Ігор Наумець. З лютого 2023 р. кінцевою бенефіціарною власницею компанії значиться Елена Калпа (Наумець і Калпа – під санціями РНБО з травня 2023 р.). З січня 2024 р. товариство очолює Олександр Стадник (YouControl).
** – Засновник ДАК «Автомобільні дороги України» – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Керівник ДАК – Ольга Корх (YouControl). Керівник ДП «Західдорвибухпром» – Іван Петрусевич (YouControl).
*** – АТ «Криворізький залізорудний комбінат» належить до групи СКМ Ріната Ахметова (контролює 49,94%). Керівник – Сергій Новак (YouControl).
Джерело: https://nadra.info/2024/10/the-state-labor-service-canceled-four-licenses-for-the-production-of-explosives-for-mining-enterprises-in-2024/
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-вересні 2024 року скоротив випуск товарної продукції на 16% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 334,23 млн грн, свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Згідно з даними, наданими асоціацією агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральному вираженні випуск гофротари знизився на 13% – до 14,8 млн кв. м, паперу – на 22%, до 2,6 тис. тонн, тарного картону – на 32,8%, до 8 тис. тонн.
При цьому у вересні комбінат скоротив випуск гофроящиків на 8% до вересня-2023 – до 1,62 млн кв. м, паперу та картону на 24% – до 1,21 тис. тонн.
Як повідомлялося із посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, за січень-вересень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3,4% до того ж періоду 2023 року – до 444 тис. тонн, картонних ящиків – на 15,6%, до 434,63 млн кв. м.
ЖЦПК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Має повний цикл виробництва: від переробки технологічної сировини до виробництва готової гофропродукції та литої тари.
Комбінат у 2023 році випустив продукції на 527,6 млн грн – на 3,3% більше, ніж у 2022 році. За даними проєкту Clarity-project, у 2023 році ЖЦПК наростив чистий прибуток на 51,2% до 2022 року – до 63,14 млн грн за зростання чистого доходу на 5,6% – до 563,55 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-вересні 2024 року наростила обсяги виробництва на 75,1% до аналогічного періоду 2023 року – до 1 млрд 502 млн грн., свідчить статистика асоціації “УкрПапір”.
Як повідомлялося, за підсумками восьми місяців приріст виробництва фабрики становив 67,4% до того ж періоду 2023 року, семи – 61%.
Відповідно до наданих агентству “Інтерфакс-Україна” статданих асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за дев’ять місяців збільшилося на 39,6% – до 43,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,5% – до 102,5 млн шт. КПФ впевнено посідає друге місце з її випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва у 2021 році КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
У жовтні поточного року, за інформацією компанії, лінійка целюлозних санітарно-гігієнічних виробів поповнилася чотиришаровим туалетним папером “Золото” з ламінацією та перфорацією рулону.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяги виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Джерело: https://rebuild.news/
ПрАТ “Рівнеазот”, що входить до азотного бізнесу Group DF, відновило роботу та вийшло на 100% потужність базових цехів із виробництва мінеральних добрив, повідомила пресслужба компанії.
“Вимушена зупинка базових цехів місяць тому була пов’язана з пошкодженнями під час обстрілу енергетичної інфраструктури області. Під час зупинки заводу ми здійснили ТО і реконструкцію низки виробничих систем, зокрема системи енергозабезпечення на підприємстві. Це дасть змогу знизити виробничі ризики та забезпечити стійку роботу базових цехів підприємства під час сезону. Ми успішно завершили пускові роботи ключових агрегатів і запустили завод на повну потужність, щоб задовольняти зростання сезонного попиту аграріїв на мінеральні добрива”, – розповів голова правління ПрАТ “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
Згідно з повідомленням, на заводі запущено цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех із виробництва аміачної селітри. Потужність завантаженої лінії аміаку – 650 тонн аміаку/добу, неконцентрованої азотної кислоти – 1000 тонн азотної кислоти/добу. Цех аміачної селітри працюватиме на максимальній потужності лінії аміаку, тобто мінімум 40 тис. тонн селітри на місяць.
Нині завод зосереджений на забезпеченні добривами внутрішнього ринку України. Продукція відвантажується замовникам по всій країні відповідно до контрактів.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції Group DF в азотний бізнес Ostchem у 2024 році становитимуть близько EUR86 млн. Мета інвестицій у CAPEX – оптимізація витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії та поліпшення показників собівартості готової продукції.
Group DF спільно з Hyundai ENGINEERING CO 12 квітня підписали угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem запустив на базі “Рівнеазот” виробництво КАС, потужністю 300 тис. тонн на рік. Проєкт орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також сіверськодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і розташовані на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств на Заході України. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м. Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
