ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 1,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 281,8 тис. тонн з 286,9 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні вироблено 72,06 тис. тонн коксу, тоді як в попередньому місяці – 74,1 тис. тонн, у квітні-2024 – 72,15 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ICSG прогнозує, що 2025 року світове виробництво рафінованої міді збільшиться приблизно на 2,9%, досягнувши 28,9 млн тонн. Це обумовлено триваючим розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, таких як Індонезія, Індія та Демократична Республіка Конго. Очікується, що попит на мідь у 2025 році підвищиться на 2,4%, до 28 млн тонн. Топ-20 країн-виробників міді у 2024 році
Місце Країна Обсяг виробництва (млн тонн)
1 Чилі 5,3
2 Демократична Республіка Конго 3,3
3 Перу 2,6
4 Китай 1,8
5 Індонезія 1,1
6 США 1,1
7 Росія 0,93
8 Австралія 0,8
9 Казахстан 0,74
10 Мексика 0,7
11 Замбія 0,65
12 Канада 0,6
13 Польща 0,5
14 Бразилія 0,4
15 Монголія 0,35
16 Іран 0,3
17 Вірменія 0,25
18 Сербія 0,2
19 Болівія 0,18
20 Туреччина 0,15
Джерело: USGS, ICSG, 2024 рік
Молочно-товарні ферми (МТФ) всіх категорій виробників у березні 2025 року виробили 556 тис. тонн молока-сировини, що на 117 тис. тонн або 27% більше проти лютого 2025 року, але на 20 тис. тонн або 4% менше відносно березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги надою в Україні в січні-березні 2025 року становили 1,44 млн тонн, що на 53 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В березні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 49%, а господарств населення – 51%.
Згідно з повідомленням, підприємства в березні-2025 виробили 272 тис. тонн молока-сировини, що на 33 тис. тонн більше (+14%) порівняно з лютим 2025 року і на 16 тис. тонн більше (+6%) порівняно з березнем 2024 року. У січні-березні 2025 року МТФ виробили 771 тис. тонн молока-сировини, що на 37 тис. тонн (+5%) більше відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в березні 2025 року склали 284 тис. тонн молока, що на 84 тис. тонн більше (+42%) відносно лютого 2025 року, але на 37 тис. тонн менше (-11%) відносно березня 2024 року. В січні-березні 2025 року присадибний сектор виробив 676 тис. тонн молока-сировини, що на 90 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі акцентував, що в першому кварталі 2025 року зросла кількість областей, де МТФ наростили виробництво молока-сировини. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак збільшення обсягів надою в промисловому секторі в умовах нестабільної ситуації на ринку готових молочних продуктів, на світовому молочному ринку та нестабільної динаміки закупівельних цін не зовсім вигідно для молочної галузі.
“Обсяги виробництва молочної продукції в Україні наразі випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містах-мільйонниках та відтоку їх мешканців за кордон. Водночас молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій у торгівельних мережах”, – пояснили в бізнес-об`єднанні.
Загрозою для розвитку галузі є також подальше збільшення імпорту сиру при нинішніх темпах імпорту вже до кінця 2025р частка імпортного сиру на ринку України може скласти 80%, що змусить вітчизняні сирзаводи зупиняти свою роботу і ситуація з профіцитом молока може загостритись.
АВМ наголосила, що викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині.
“Поширення хвороби створює ризики збільшення вибраковки інфікованого поголів’я та введення карантинних обмежень на фермах, заборони експорту молочної продукції з України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Виробництво рафінованої міді у світі в 2025 році збільшиться приблизно на 2,9% – до 28,9 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед в Індонезії, Індії та Демократичній Республіці Конго (ДРК).
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 1,5% і перевищить 30,8 млн тонн.
Попит на мідь у поточному році, за прогнозами, підвищиться на 2,4% – до 28 млн тонн. “Зважаючи на невизначеність навколо міжнародної торговельної політики, яка, ймовірно, послабить світові економічні перспективи та негативно вплине на попит на мідь, оцінка темпів зростання була переглянута у бік зниження порівняно з вересневим прогнозом групи, що припускав збільшення на 2,7%”, – наголошується в повідомленні.
У 2026 році споживання міді у світі може підвищитися на 1,8% і становити близько 28,5 млн тонн.
Водночас попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 2% у 2025 році і на 0,8% наступного року, за оцінкою експертів.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 138 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі близько 289 тис. тонн, у 2026 році – 209 тис. тонн.
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Європейським Союзом, а також Казахстаном і Росією.
Виробництво первинного нікелю у світі в 2025 році збільшиться на 5,9% і становитиме 3,735 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2024 року воно зросло на 11,1% – до 3,526 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості жодних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Очікується, що Індонезія продовжить нарощувати виробництво різних видів нікелевої продукції, включно з нікелевмісним чавуном (NPI). У Китаї цього року прогнозується зростання виробництва нікелю за рахунок підвищення випуску катодного нікелю і сульфату нікелю, при цьому виробництво (NPI) надалі знижуватимуться.
В інших країнах, здебільшого через проблеми з рентабельністю, низка виробничих підприємств були законсервовані, скоротили випуск або розглядають можливість реалізації одного з цих варіантів у майбутньому, зазначається в повідомленні INSG.
Темпи зростання використання нікелю в акумуляторах для електромобілів виявилися слабшими, ніж очікувалося, зокрема через конкуренцію з боку інших видів батарей (переважно літій-залізо-фосфатних), зазначають аналітики організації.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 5,7% і досягне 3,537 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 4,8% – до 3,347 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю залишатиметься профіцитним. Надлишок металу у 2023 році становив 170 тис. тонн, у 2024 році – 179 тис. тонн, а за підсумками 2025 року виробництво перевищить попит на 198 тис. тонн, за оцінкою INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський союз.
Металургійні підприємства України в березні 2025 року зменшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 551 тис. тонн з 611 тис. тонн, та на 3,7% до попереднього місяця, коли було вироблено 572 тис. тонн.
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 24-те місце серед 69 країн.
За даними Worldsteel, у березні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до березня-2024 у половині країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Японії, Бразилії та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками березня є такою: Китай – 92,840 млн тонн (+4,6% до березня-2024), Індія – 13,789 млн тонн (+7%), Японія – 7,207 млн тонн (+0,2%), США – 6,712 млн тонн (-1,5%), РФ – 6,2 млн тонн (-3,2%), Південна Корея – 5,008 млн тонн (-5,3%), Іран – 3,332 млн тонн (+3,7%), Туреччина – 3,130 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 3,1 млн тонн (-11,7%) та Бразилія – 2,944 млн тонн (+6,6%).
Загалом у березні поточного року виплавка сталі збільшилася на 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 166,123 млн тонн.
За підсумками трьох місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 259,330 млн тонн (+0,6% до січня-березня-2024), Індія – 40,123 млн тонн (+6,8%), Японія – 20,393 млн тонн (-4,9%), США – 19,726 млн тонн (-0,6%), РФ – 17,740 млн тонн (-3,8%), Південна Корея – 15,543 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 9,257 млн тонн (-3,4%), Німеччина – 8,482 млн тонн (-12,6%), Бразилія – 8,477 млн тонн (+2,8%) та Іран – 7,290 млн тонн (-12,8%).
Метпідприємства України у першому кварталі цьогоріч збільшили виробництво сталі на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,733 млн тонн з 1,687 млн тонн, країна посіла 23-е місце.
Загалом у світі у січні-березні-2025 виплавка сталі зменшилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 468,613 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
