Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
У пресрелізі наголошується, що в кінці року зросла інтенсивність та частота ракетних атак та атак безпілотників на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України. Перебої з енергопостачанням та логістичними каналами призвели до того, що виробництво у четвертому кварталі було нижчим за план. Загальний обсяг виробництва за квартал склав 1,1 млн тонн, включаючи 0,7 млн тонн концентрату залізної руди преміум-класу Fe67% та 0,4 млн тонн окатишів преміум-класу залізної руди.
Зазначається, що протягом 2025 року група успішно адаптувалася до зміни ринкового попиту, збільшивши виробництво концентрату залізної руди преміум-класу до рекордних 2,9 млн тонн, що становить 48% від загального обсягу виробництва порівняно з 10% у 2024 році.
Група минулого року продовжувала активно працювати над управлінням своїм оборотним капіталом та витратами у складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для працівників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх несуттєвих капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Призупинення відшкодування ПДВ продовжувалося протягом кварталу і загальна сума несплаченого ПДВ станом на кінець листопада 2025 року становила $69 млн. Якщо ПДВ продовжуватиме не відшкодовуватися, станом на кінець грудня 2025 року прогнозується, що загальна сума зросте приблизно до $74 млн.
Констатується, що станом на 31 грудня 2025 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $47 млн (на 30 червня 2025 року – $50 млн), при цьому зобов’язання з оренди підлягали потенційним остаточним коригуванням наприкінці року, а борг був відсутній.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що останній квартал 2025 року був одним із найскладніших для бізнесу та співробітників з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Ракетні атаки та атаки безпілотників на регіональну енергетичну інфраструктуру призвели до перебоїв у постачанні е/е до підприємств.
“Наші операційні команди наполегливо працювали над відновленням виробництва з обмеженою доступною потужністю. Незважаючи на всі ці виклики, загалом загальний обсяг виробництва за квартал перевищив 1 млн тонн, і другий рік поспіль виробництво перевищувало рівень 6 млн тонн. Це понад 50% нашої довоєнної потужності та прийнятні виробничі показники, враховуючи всі виклики, з якими ми зіткнулися протягом четвертого року війни”, – констатував Дженовезе.
Втім, він додав, що з грудня експортні можливості групи були обмежені через атаки у Чорному морі, і доки не буде проведено ремонтні роботи та відновлено безпечний доступ до моря, компанія знову буде зосереджена на експорті залізницею. Разом з тим, хоча цей логістичний канал відкритий, електрифікована державна залізнична мережа має меншу потужність. Тому перехід на тепловози означає, що локомотивам потрібно більше часу, щоб довезти вагони до західного кордону, а через повільніший час подорожі та обороту група орендувала додаткові вагони сторонніх постачальників, що спричиняє додаткові витрати.
“Завдяки потужностям, які нам можуть забезпечити державні комунальні підприємства, наразі ми експлуатуємо одну лінію з виробництва окатишів з додатковим виробництвом концентрату та маємо можливість виробляти та експортувати наші високоякісні залізорудні окатиші для обслуговування наших європейських клієнтів. Коли буде відновлено електропостачання, залізничне та портове сполучення, з’явиться можливість збільшити виробництво та продаж концентрату на азійських ринках”, – прогнозує тимчасовий в.о. голови.
У компанії сподіваються на кінець війни, “проте ми повинні залишатися пильними, ми повинні продовжувати працювати над безпекою наших людей, водночас докладаючи зусиль для повернення утриманого ПДВ та забезпечення цілісності наших активів”.
Як повідомлялося, Ferrexpo за 9 міс-2025 виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді 2024 року (4 млн 567,168 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
Ferrexpo в першому півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні-2024 (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Обсяг виробництва електроенергії в Узбекистані у 2025 році становив 86,7 млрд кВт·год, що на 6% більше, ніж роком раніше: у 2024 році в країні було вироблено 81,5 млрд кВт·год електроенергії.
Із загального обсягу виробництва 16,8 млрд кВт·год припало на відновлювані джерела енергії — сонячні, вітрові та гідроелектростанції. Цей показник зріс на 29% порівняно з 2024 роком.
Водночас виробництво електроенергії лише сонячними та вітровими електростанціями становило 10,5 млрд кВт·год, збільшившись у 2,1 раза. Розвиток відновлюваної енергетики дав змогу заощадити 3,2 млрд кубометрів природного газу та запобігти викидам 4,7 млн тонн шкідливих речовин.
У країні функціонують 148 електростанцій загальною потужністю 25 797 МВт, зокрема теплові електростанції та ТЕЦ (17 551 МВт), ГЕС (2441 МВт), сонячні електростанції (3930 МВт), вітрові електростанції (1652 МВт) і блок-станції (223 МВт). Протягом року введено в експлуатацію 42 нові генерувальні проєкти потужністю 4647 МВт, зокрема сонячні, вітрові, акумуляторні, теплові, гідро- та когенераційні об’єкти. Паралельно введено 11 підстанцій потужністю 1614 МВА та 420 км електромереж, а також розпочато будівництво ще 21 проєкту загальною потужністю 3508 МВт.
У промисловості запущено нові виробництва: завод із випуску 155 гідроагрегатів на рік у Бостанлицькому районі, підприємство з виробництва 15 тис. трансформаторів на рік в Ангрені, а також першу національну ГЕС потужністю 38 МВт у Наманганській області, повністю зібрану з місцевих комплектувальних.
Обсяг постачання електроенергії досяг 77,1 млрд кВт·год (+14%), кількість споживачів перевищила 8,7 млн. Установлена потужність малих сонячних панелей зросла до 2 ГВт, обсяг геліоколекторів — майже до 5 млн літрів. Домогосподарствам і бізнесу надано субсидії на встановлення сонячних систем на суму 322,9 млрд сумів.
Завдяки модернізації мереж поліпшено електропостачання понад 800 тис. домогосподарств у 954 махаллях, а заходи з енергоощадження дали змогу заощадити 2,7 млрд кВт·год електроенергії та 2 млрд кубометрів газу. За даними Міністерства енергетики Республіки Узбекистан, введення нових потужностей забезпечило перехід країни до чистого експорту електроенергії: до сусідніх держав планується спрямувати 2,6 млрд кВт·год, що сприятиме зниженню енергетичних ризиків у регіоні.
Українські металургійні підприємства у 2025 році зробили ставку на збільшення власної сировинної бази. Незважаючи на незначне зниження загальної виплавки сталі, виробництво чавуну продемонструвало значне зростання — на 11,2% за рік. За підсумками періоду виплавка чавуну досягла 7,884 млн тонн порівняно з 7,090 млн тонн у 2024 році.
Це вже другий рік поспіль, коли виробництво чавуну зростає значно вищими темпами, ніж інші показники. У грудні 2025 рого підприємства виплавили 696,2 тис. тонн чавуну. Стійке зростання виробництва первинної сировини є ключовим фактором довгострокової стабільності галузі та свідчить про інвестиції у відновлення доменного виробництва.
Загалом, з 2023 року виплавка чавуну в Україні зросла на 31,4%. Це дозволяє металургам покращити незалежність від імпортних заготовок і створює основу для майбутнього нарощування виробництва готової сталі та прокату. Однак для повернення до довоєнних потужностей, коли у 2021 році виплавлялося понад 21 млн тонн чавуну, галузі ще потрібно подолати значну відстань.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, в 2025 році підвищило виробництво доменного коксу на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн із 874,7 тис. тонн.
За даними компанії, в грудні вироблено 73,3 тис. тонн коксу проти 76,3 тис. тонн у попередньому місяці.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
Металургійні підприємства України у листопаді поточного року наростили виробництво сталі на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 641 тис. тонн з 541 тис. тонн, але зменшили на 1,1% до попереднього місяця (648 тис. тонн).
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 20-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у листопаді-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до листопада-2024 у половині країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада є такою: Китай – 69,870 млн тонн (“мінус” 10,9% до листопада-2024), Індія – 13,713 млн тонн (+10,8%), США – 6,8 млн тонн (+8,5%), Японія – 6,774 млн тонн (-1,6%), РФ – 5,190 млн тонн (-6,6%), Південна Корея – 4,965 млн тонн (-4,8%), Іран – 3,356 млн тонн (+9,2%), Туреччина – 3,312 млн тонн (+10%), Німеччина – 2,841 млн тонн (-2,6%) та Бразилія – 2,8 млн тонн (+0,7%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зменшилась на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 140,130 млн тонн.
За підсумками 11 місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 891,670 млн тонн (-4% до січня-листопада-2024), Індія – 150,062 млн тонн (+10,3%), США – 75,103 млн тонн (+3,2%), Японія – 74,102 млн тонн (-3,9%), РФ – 61,774 млн тонн (-5%), Південна Корея – 56,109 млн тонн (-3,7%), Туреччина – 34,589 млн тонн (+2%), Німеччина – 31,346 млн тонн (-9,3%), Бразилія – 30,788 млн тонн (-1,5%) та Іран – 28,798 млн тонн (+0,1%).
Метпідприємства України за 11 місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,813 млн тонн з 7,028 млн тонн. Країна посіла 21-те місце.
Загалом у світі у січні-листопаді-2025 виплавка сталі зменшилася на 2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 662,222 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
