Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” 2023 року в Україні розпочали виробництво 25 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск 14 нових продуктів.
Згідно з пресрелізом групи у вівторок, незважаючи на російське повномасштабне вторгнення, що триває в Україні вже майже два роки, “Метінвест” залишається економічною і промисловою опорою країни. Підприємства групи налагодили випуск нової продукції, зокрема частково компенсували виробництво активів у тимчасово окупованому Маріуполі.
Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті напівфабрикатів, гарячекатаного рулонного і сортового прокату (по сім), а також холоднокатаного й оцинкованого рулонного прокату (по два). Левова частка нової продукції припала на комбінати “Запоріжсталь” і “Каметсталь”. Два нових види продуктів освоїв виробник оцинкованого прокату групи – завод “Юністіл”.
При цьому уточнюється, що за напівфабрикатами комбінат “Запоріжсталь” почав випуск слябів різних розмірів з марок сталі S235, S275, S355. Ця продукція поставляється на європейські активи “Метінвесту”, де з неї виготовляють гарячекатаний товстий лист і рулони. Своєю чергою “Каметсталь” освоїла виробництво двох видів квадратної заготовки – безперервнолитої та гарячекатаної – з нових марок сталі та з підвищеними вимогами до структури й властивостей. Тепер комбінат використовує такі напівфабрикати для власного виробництва сортового прокату і катанки, а також постачає їх клієнтам в Україні та Європі.
У сортаменті “гарячекатаний, холоднокатаний і оцинкований рулон і лист” “Запоріжсталь” почала випуск семи видів прокату для будівельної та машинобудівної галузей за європейськими, американськими та українськими стандартами. Зокрема, комбінат налагодив виробництво рулонної продукції марки S355J2 за європейським стандартом EN 10025-2 і його українським аналогом ДСТУ EN 10025-2. Продукція пройшла випробування й отримала підтвердження відповідності від міжнародного центру сертифікації. Гарячекатаний прокат зі сталі S355J2 запорізького виробництва вже успішно постачають до Польщі, Румунії та інших європейських країн.
Крім того, “Запоріжсталь” цього року освоїла виробництво холоднокатаного рулону з конструкційних марок сталі S320GD і S350GD, призначеного для оцинкування. Раніше такий напівфабрикат для нанесення захисного покриття поставляв ММК ім.Ілліча. Налагодження випуску цієї продукції на “Запоріжсталі” дало змогу “Юністілу” відновити виготовлення і постачання конструкційного оцинкованого рулону, який використовується у виробництві будівельних металоконструкцій.
У пресрелізі наголошується, що кооперація “Запоріжсталі” і “Юністіла” посилилася і за рахунок іншого напряму співпраці. У 2023 році в цеху холодної прокатки комбінату завершився процес освоєння технології різання оцинкованих рулонів на листи, що дало змогу значно збільшити обсяги реалізації такої продукції на внутрішньому ринку.
Щодо сортового прокату новинки освоїв комбінат “Каметсталь” – підприємство розпочало виробництво сталевих помольних куль діаметром 25 і 100 мм, а також профілю СВП27 для гірничо-металургійного комплексу. Також комбінат випустив два види катанки – діаметром 7,5 мм з марки SAE 1008 за американським стандартом і з європейської сталі С80D2 діаметром 8 мм. Вироби використовуються для перетяжки в дріт, виготовлення канатів і метизної продукції.
“Каметсталь” також почала виробництво арматури діаметром 36 мм класу А500С. Такий прокат затребуваний під час реалізації відповідальних будівельних та інфраструктурних проєктів і застосовується для зведення мостів, укриттів і багатоповерхових споруд. А для підприємств машинобудівної галузі металургійний комбінат налагодив серійне виготовлення гарячекатаного круглого прокату діаметром 42 мм, використовуваного для створення деталей і конструктивних елементів механізмів і машин.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна планує вийти на виробництво 50 тис. чипів на місяць за три роки після початку будівництва фабрики, повідомила заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.
“Ми забезпечимо завдяки цьому потреби внутрішнього ринку, а також створимо базу для експорту”, – сказала вона на Презентації глобального інноваційного бачення України четвер.
За її словами, виробництво чипів в Україні забезпечить більшість промислових галузей країни.
Водночас конкретних термінів початку будівництва не називали.
Іонан зазначила, що Україна створить мережу компаній fabless (компанія, яка не має власної фабрики) автоматизованого проєктування мікросхем, що дасть змогу вийти на ринок чипів і зайняти позицію на глобальному ринку напівпровідників.
Зі свого боку віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що 2024 року Мінцифри планує розробити і презентувати чип.
За його словами, Мінцифри працює з різними компаніями в цьому напрямку, але поки що інші деталі не розголошуються.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова розглядає можливість збільшення виробництва мінних тралів для танків для розмінування територій.
“Потреба ЗСУ – 100 тралів на місяць”, – заявив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко в інтерв’ю корпоративному сайту.
За його словами, фахівці групи тісно спілкуються з військовими з початку війни і постійно намагаються оперативно реагувати на їхні потреби. І коли почалася підготовка до контрнаступу, виникло розуміння про масштаби мінування ворогом нашої території. Це багатокілометрові поля, заміновані переважно протитанковими мінами ТМ-62. Для їх проходження потрібні інші засоби безпосередньо на техніці.
Один із таких зразків, найпоширеніших і в Радянському Союзі, який найбільше підходить до танків радянського зразка Т-64 і Т-72, які використовуються українською армією, – це аналог мінного трала КМТ-7. Його виробництво було припинено, деякий час цей трал не виробляли.
“Коли почалися наступальні дії, військові звернулися до нас із проханням подивитися на трофейні зразки, зняті з підбитих російських танків… Ми зробили креслення і розробили тестові зразки цих тралів. Потім почали випробування разом із військовими, щоб переконатися, що конструкція надійна і витримає кількість підривів, необхідних за нормативною документацією”, – пояснює топ-менеджер.
За його словами, зараз трали використовуються на багатьох напрямках. Військам передано 8 од., ще два очікують, поки їх заберуть військові, п’ять – у процесі виробництва.
Трали використовуються в основному на Запорізькому і Донецькому напрямках. При цьому “Метінвест” обслуговує трали: якщо вони отримують пошкодження, забирає, ремонтує, встановлюємо нові катки.
“Також зараз разом із кількома бригадами розглядаємо можливість ремонту старих радянських зразків, бо вони теж виходять з ладу і пошкоджуються. Існує дефіцит саме протимінних котків, які підриваються. Ми налагодили серійне виробництво, тому що це, так би мовити, витратний матеріал. І разом із тралом ми передаємо ще кілька комплектів цих котків, щоб можна було дуже швидко в польових умовах виконати ремонт і продовжувати”, – зазначив топ-менеджер.
За його словами, без розширення виробництва виготовляється п’ять тралів на місяць. Можливості збільшити потужності є, але не вистачає людей. Недостатньо фахівців, які можуть сприяти збільшенню обсягів виробництва, наприклад, до 10, 15, 20 мінних тралів.
“Ми зараз працюємо з Міноборони, щоб створити сприятливі умови і мати можливість набирати більше персоналу і збільшувати обсяг виробництва. Загалом потреба, про яку говорять військові, – це понад 100 тралів на місяць. Це та потреба, яку потрібно задовольняти”, – наголосив Мироненко.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ВИРОБНИЦТВО, мінний трал, розмінування територій, ТАНК
Німецький виробник зброї Rheinmetall AG хоче побудувати свої перші бронемашини в Україні наступного року, повідомив головний виконавчий директор концерну Армін Паппергер, передає Reuters.
За словами Паппергера, він очікує, що угоду з Україною про будівництво броньованих транспортних машин Fuchs, названих на честь німецького слова “лисиця”, і бойових машин піхоти Lynx буде укладено до початку наступного року.
“Після підписання контракту ми хочемо закінчити перший Fuchs протягом шести-семи місяців, а перший Lynx – протягом 12-13 місяців”, – сказав він.
Зазначається, що в жовтні Україна оголосила про створення спільного оборонного підприємства з Rheinmetall AG, щоб допомогти в місцевому виробництві деяких ключових видів техніки, а також для обслуговування і ремонту західної зброї, відправленої Києву проти повномасштабного вторгнення Росії.
Як пише Reuters, українські чиновники сподіваються, що співпраця із західними виробниками зброї допоможе відродити вітчизняну збройову промисловість, яка страждала від неефективності та відсутності прозорості протягом багатьох років до вторгнення Росії.
Українські підприємства виготовляють зараз дві тисячі протезів нижніх кінцівок і 200 протезів верхніх кінцівок за один місяць, повідомила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“У середньому, за зібраною статистикою, то понад 2 тис. протезів нижніх кінцівок усі підприємства виготовляють і близько 200 виробів верхніх кінцівок на місяць виготовляється”, – сказала Жолнович в ефірі національного телемарафону в середу.
За її словами, виготовленням протезів в Україні займається майже 80 підприємств, тоді як на початок повномасштабного вторгнення їх було близько 40. Також очільниця відомства зазначила, що збільшилася не тільки кількість підприємств, а й обсяги виробництва раніше діючих.
“Вони зараз працюють на максимум. Я думаю будуть ще розгортатися. Але я б не сказала, що є великі черги (на протези – ІФ-У)”, – додала міністр.
Жолнович також зазначила, що за два роки в Україні протезовано понад 20 тис. осіб, як цивільних, так і військових.
Як повідомлялося, у жовтні на сайті Міністерства соцполітики з’явилася інформаційна панель із переліком протезних підприємств та інших виробників допоміжних засобів реабілітації.
Виробництво молока-сировини господарствами всіх категорій у січні-жовтні 2023 року скоротилося на 6% – до 6277,4 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому промислові підприємства нарощують виробництво, а домогосподарства скорочують, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) за результатами аналізу даних Державної служби статистики.
Згідно з повідомленням, у жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні становили 610,50 тис. тонн, що менше на 3%, ніж у вересні поточного року, і на 6% порівняно з жовтнем 2022 року. Водночас із початку 2023 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 37%, а господарств населення – 63%.
За інформацією АВМ, підприємства в січні-жовтні 2023 року збільшили виробництво молока на 7% до 2341,4 тис. тонн. У жовтні поточного року промислові виробники молока наростили своє виробництво до 228,9 тис. тонн, що на 2% більше, ніж у вересні, та на 7% більше, якщо порівнювати з жовтнем минулого року.
Водночас господарства населення за 10 місяців 2023 року скоротили на 14% до 3936 тис. тонн виробництво молока порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні 2023 року обсяги надоїв у населення склали 381,6 тис. тонн, що на 7% менше за вересень і на 13% менше за жовтень 2022 року.
На думку аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найістотніше постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення Росії.
“Незважаючи на ці виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу та наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Слід зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину цього ґатунку”, – констатував експерт.
У січні-жовтні 2023 року приріст виробництва молока-сировини спостерігався в господарствах усіх категорій у Київській (+4,3%), Черкаській (+3%), Хмельницькій (+2,1%), Чернігівській (+2%), Рівненській (+0,7%), Полтавській (+1,3%), Харківській (+3,1%) областях.
