Світове виробництво зернових у 2024 році скоротиться приблизно на 0,6% порівняно з попереднім роком, до 2 841 млн тонн, що є переглядом у бік зниження з жовтня, але все одно є другим за величиною виробництвом за всю історію, повідомляється у щомісячному огляді продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Згідно зі звітом, світове виробництво пшениці у 2024 році буде на рівні 2023 року і становитиме 789 млн тонн, тоді як виробництво кукурудзи знизиться на 1,9% порівняно з попереднім роком, до 1 271 млн тонн через нижчу, ніж очікували, врожайність у Європейському Союзі та США.
Прогноз ФАО щодо світового виробництва рису у 2024-2025 році збільшився на 0,8%, до рекордного максимуму в 538,8 млн тонн.
Більш м’які ціни на пшеницю в 2025 році можуть перешкодити розширенню площ під озиму пшеницю під час посівної кампанії, яка ведеться в північній півкулі. Кількість опадів нижча за норму в ключових регіонах вирощування пшениці в РФ призвела до низького рівня вологості ґрунту, що вплинуло на посівні роботи. Навпаки, сприятлива вологість ґрунту та політика держпідтримки, а також вигідні ціни мають простимулювати розширення посівів у Китаї та Індії.
Ранні ознаки вказують на скорочення посівів кукурудзи в Аргентині через посушливі умови та ризик карликової хвороби, що передається цикадками. У Бразилії площа посівів кукурудзи у 2025 році залишиться на торішньому рівні. У Південній Африці очікується збільшення посівів білої кукурудзи. Це викликано рекордними цінами і компенсує скорочення площі посівів жовтої кукурудзи.
Прогнозується, що світове споживання зернових зросте на 0,6%, до 2 859 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році (МР, липень-2024-го – червень-2025-го), що пояснюється прогнозованим зростанням споживання рису та пшениці як продовольства.
Світові запаси зернових, згідно з листопадовим прогнозом ФАО, знизяться на 0,7% від їхнього початкового рівня, внаслідок чого світове співвідношення запасів зернових до споживання становитиме 30,1% у 2024/25 МР, що є нижчим за 30,8% попереднього року, але все ще вказує на «комфортний рівень пропозиції» в глобальному масштабі.
Міжнародну торгівлю зерновими на 2024/25 МР прогнозує на рівні 484 млн тонн, що на 4,6% менше, ніж попереднього року.
«Очікується, що обсяги світової торгівлі пшеницею та кукурудзою знизяться, в той час як торгівля рисом збільшиться», – ідеться у звіті.
Корпорація “Біосфера”, одна з провідних на ринку з виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує наступного року відкрити виробництво сміттєвих пакетів в Узбекистані на основі ресайклінгу, а не на основі первинних полімерів, та активно просувати свою продукцію на цьому та сусідніх ринках країн Середньої Азії, повідомив засновник і CEO корпорації Андрій Здесенко.
“Це завантажить наш завод “Polygreen” у Фастові, який на сьогодні має запас за потужністю 20%. І дасть нам змогу побудувати ще один завод в Україні, який вироблятиме гранули і відправлятиме їх до Узбекистану для виробництва сміттєвих пакетів, які ми потім постачатимемо в довколишні країни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“А потім губки-мочалки, фольгу-плівку, пакети-слайдери – весь спектр, який необхідний для розвитку”, – додав Здесенко.
Він уточнив, що Узбекистан захистив свій ринок, заборонивши експорт сміттєвих пакетів певної товщини і стимулював, таким чином, запуск внутрішніх виробництв. Крім того, вартість логістики в регіон, наприклад, до Казахстану, через війну піднялася втричі, а терміни доставки з трьох тижнів доходять до двох місяців.
“Тому якщо ми хочемо бути на ринку Узбекистану, де, гадаю, років через п’ять буде 40 млн людей, то треба виробляти там”, – зазначив керівник “Біосфери”.
Він також наголосив, що навколо Узбекистану перебуває близько 100 млн людей, включно з Афганістаном, ринок якого активно розвивається, і в регіоні розташовано багато торговельних хабів, де відбувається дуже активний бізнес.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. У продуктовому портфелі – понад 1 тис. найменувань під 16 власними торговими марками (“Фрекен БОК”, “Файний бонус”, Vortex, Лайкіт, Smile, Smile Baby, Superfresh, Bambik, Novita, Lady Cotton, Alufix, PRO service, GoWipes, “Чиста Перемога”, Pany Blisk і PoketMon). Корпорація є офіційним дистриб’ютором таких міжнародних брендів як TORK, Selpak і Fantom.
Потужності корпорації в Україні представлені трьома заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
Наприкінці 2023 року було відкрито новий напрям FOOD із власним виробництвом Cupsoul, представлений такими брендами чаю, як Graff, Ritz Barton та інші.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2024 року випустив продукцію на 1 млрд 434,6 млн грн, що на 6,6% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином, за підсумками 10 місяців компанія закріпила позитивну динаміку обсягу виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року, до якої вона перейшла за підсумками дев’яти місяців.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках, незначно скоротившись, становило 110,73 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (224,5 млн шт.) і Кохавинської паперової фабрики (113,4 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі “ВГП»” – серветки сухі та вологі, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року АТ “ВГП”» випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
Металургійні підприємства України в жовтні поточного року збільшили виробництво сталі на 5,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 604 тис. тонн з 571 тис. тонн, але знизили на 0,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 610 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 23-тє місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у жовтні-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до жовтня-2023 у половині країн першої десятки, окрім Японії, США, Росії, Південної Кореї та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай (81,880 млн тонн, зростання на 2,9% до жовтня-2023), Індія (12,456 млн тонн, “плюс” 1,7%), Японія (6,925 млн тонн, “мінус” 7,8%), США (6,551 млн тонн, “мінус” 2%), РФ (5,6 млн тонн, “мінус” 15,2%), Південна Корея (4,487 млн тонн, менше на 18,3%), Німеччина (3,217 млн тонн, “плюс” 14,7%), Бразилія (3,075 млн тонн, “плюс” 16,2%), Туреччина (2,998 млн тонн, “плюс” 0,7%) та Іран (2,960 млн тонн, “мінус” 1,9%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,193 млн тонн.
За 10 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників є такою: Китай (850,730 млн тонн, зниження на 3%), Індія (122,982 млн тонн, більше на 5,6%), Японія (70,214 млн тонн, падіння на 3,7%), США (66,666 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (59,435 млн тонн, “мінус” 6,8%), Південна Корея (52,330 млн тонн, “мінус” 6,4%), Німеччина (31,581 млн тонн, “плюс” 5%), Туреччина (30,905 млн тонн, “плюс” 12,4%), Бразилія (28,394 млн тонн, більше на 6%) та Іран (24,956 млн тонн, “плюс” 0,6%).
Загалом у січні-жовтні 71 країна виробила 1 млрд 546,586 млн тонн сталі, що на 1,6% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас Україна за 10 місяців 2024 року виробила 6,487 млн тонн сталі, що на 25,7% вище за обсяги за січень-жовтень 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 10 місяців-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Сніжна Панда”, у січні-жовтні випустило продукцію на 330,3 млн грн, що на 10,3% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 14,2% – до 42,1 млн рулончиків.
Як повідомлялося, загалом за 10 місяців основними українськими виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 533,34 млн рулонів паперу – на 6,3% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Співвласниками компанії в рівних частках (по 25%) виступають четверо одеських підприємців.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-жовтні поточного року наростило обсяг виробництва на 24% до того ж періоду 2023 року – до 474,07 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками 10 місяців компанія трохи сповільнила темп приросту цього показника – за підсумками дев’яти місяців він становив 26,6%.
Випуск продукції в натуральному виразі за січень-жовтень збільшився на 8,6% – майже до 27 тис. тонн. Водночас у жовтні компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 9,4% до жовтня-2023 і на 17% до вересня поточного – до 3,1 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини, щорічно переробляючи до 72 тис. тонн макулатури.
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що дає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% ТОВ “Зелений парк” виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – киянин Володимир Шандра і співвласник корпорації «АТБ» Геннадій Буткевич.
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більше, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн.
