Виробник безшовних нержавіючих труб з Нікополя “Сентравіс” за підсумками 2023 року збільшив виробництво до 12,2 тис тонн, або на 12% порівняно з попереднім роком. Але ситуація з виробництвом може погіршитися, якщо держава не почне повертати заборгованість по ПДВ.
Майже вся продукція була відправлена на експорт. Всього у 2023 році компанія експортувала безшовні нержавіючі труби в 38 країн світу. Найбільше було відвантажено в Німеччину, Італію, США.
Більший попит був серед країн ЄС, на другому місці – американський ринок, далі – ринок Азії та Близького Сходу. Зокрема, “Сентравіс” виконав замовлення для компаній з Японії, Сингапуру, Тайваню, Малайзії, Південної Кореї, Оману, ОАЕ тощо.
“У 2023 році ми усвідомили, що війна може тривати довго і ми мусимо бути до цього готові. Немає сенсу відкладати на потім те, що вже сьогодні зробить ваш продукт кращим. Так само не варто відмовлятися від виходу на нові ринки, або ж перестати працювати з командою. Завмерти, спробувати якось просто пережити ці важкі дні не вийде, бо ми не маємо жодного уявлення про часові рамки війни. Тому ми йдемо вперед, вдосконалюємо свої продукти, працюємо з новими проектами та клієнтами. Вважаю, 2023 рік наша команда пройшла гідно”, – розповів головний виконавчий директор “Сентравіс” Юрій Атанасов.
Також важливим досягненням минулого року стало відкриття нового виробництва в Ужгороді. Воно спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet). Загальна сума інвестицій склала понад 50 млн грн. На новому заводі працює близько 100 працівників, а вже у 2024 році планується його розширення і будівництво другої черги.
Водночас є велика проблема, яка заважає підприємству не менше, ніж обстріли російських військ. Це повернення ПДВ.
“Заборгованість держави перед підприємством складає понад 10 млн євро. Такого як зараз не було ніколи за 30 років роботи. Ми виграли суди, але судовим рішенням не виплатиш зарплату і не купиш сировину. Сподіваюся, найближчим часом це питання буде врегульовано, тому що нам важко працювати під подвійним тиском війни та заборгованості по ПДВ”, – підкреслив Юрій Атанасов.
За словами представників “Сентравіс”, у 2023 році компанії взяла участь у низці помітних проектів. Серед них – проект з виробництва автомобілів з водневим двигуном в ЄС, будівництво міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER), розробка наземних нафтових і газових свердловин в США, а також будівництво нової електростанції в штаті Алабама (США). Також компанія з власною експозицією представляла українську промисловість на міжнародній виставці Adipec в Абу-Дабі.
Нагадаємо, наразі “Сентравіс” входить в десятку найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Компанія має виробничі потужності в містах Нікополь та Ужгород, а також офіси продажів у таких країнах як США, Німеччина, Італія, Швейцарія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та співпрацює з Benteler Automotive, Buhlmann Group, Webco тощо – з різними компаніями на різних континентах.
За підсумками минулого року “Сентравіс” увійшов в топ-200 лідерів української економіки.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-2024 збільшила обсяг виробництва на 8,7% до січня-2023, до 102,94 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 1,7% – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за минулий місяць зріс на 12,3% – до 12,7 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (21,3 млн шт.).
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину (БДМ) орієнтовною потужністю 25 тис. тонн на рік для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція тільки на макулатурній основі) зі створенням до 200 нових робочих місць.
Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн.
ПрАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) за підсумками 2023 року наростило виробництво на 17,6% порівняно з 2022 роком – майже до 1,866 млрд грн, але в натуральному вираженні скоротило на 3,3% – до 34,8 млн упаковок.
Як повідомляє завод у системі розкриття інформації НКЦПФР, при цьому торік було реалізовано 40,3 млн упаковок, що на 7,8% менше, ніж роком раніше, при цьому загальний обсяг реалізації продукції зріс на 16,5% – до 1,806 млрд грн.
При цьому уточнюється, на внутрішньому ринку було реалізовано 29,4 млн упаковок (на 9,9% менше, ніж роком раніше) на суму 1,537 млрд грн (зростання 16,2%).
Водночас експорт продукції 2023 року зріс на 18,5% у грошовому вираженні – до 269 млн грн, водночас скоротився в натуральному на 1,7% – до 10,9 млн упаковок.
БХФЗ зазначає, що близько 52% найменувань із загальної номенклатури продукції минулого року реалізовано за межами країни. Зокрема, 52% експортних поставок було здійснено до прилеглих країн, 48% – до Австралії, на Близькому Сході, в Азії, Європі, Північній Америці та країнах Карибського басейну.
Номенклатура виробництва у 2023 році становила близько 130 позицій лікарських засобів за дев’ятьма терапевтичними напрямами, ветеринарних препаратів, дієтичних добавок та екстрактів. Зокрема, було запущено виробництво семи нових продуктів, зокрема в сегменті засобів для дихальної системи, засобів для травної системи та метаболізму, а також для нервової системи, препаратів для опорно-рухової системи, антибіотиків та одна дієтична добавка.
Капітальні інвестиції у власний розвиток компанії за 2023 рік становили 64,9 млн грн.
За підсумками 2022 року БХФЗ скоротив чистий прибуток на 24,8% – до 254,275 млн грн. Чистий прибуток за 2020 рік збільшився в 1,7 раза порівняно з 2019 роком – до 332,847 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ також виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова і Тетяна Артеменко.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова почала виробництво і постачання Збройним силам України сталевих штабів-бункерів, що рятують від обстрілу противника.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, “Метінвест” налагодив виробництво сталевих підземних командних пунктів, які захищають особовий склад від наслідків обстрілу і дають змогу в безпечних і комфортних умовах забезпечувати роботу командування ЗСУ на лінії фронту. Перший сталевий штаб, розрахований на 30 військовослужбовців, на безоплатній основі вже передали Сухопутним військам України і встановили на одному з найгарячіших напрямків фронту.
При цьому пояснюється, що командний пункт допомагає рятувати життя військових, адже за короткий час розгортається і згортається на лінії фронту та за правильного встановлення забезпечує захист від обстрілів артилерії будь-якого калібру. Сталевий штаб складається з п’яти або шести (залежно від комплектації) окремих мобільних бункерів, виробництво яких “Метінвест” освоїв ще в жовтні 2022 року. Це з’єднані між собою підземні укриття, що виконують різні функції – від житлового приміщення та санітарної зони до робочого штабу командування. Таким чином утворюється цілий підземний комплекс будівель.
Виготовлені з хвилястої сталі бункери оснащені усім необхідним обладнанням на рівні хорошого готелю: спальними місцями та робочими зонами, душовими та бойлерами, системами опалення, освітлення та зв’язку, місцями для зберігання зброї та особистих речей, а також електронною технікою. Це дає змогу використовувати підземний штаб не тільки як укриття і місце відпочинку, а й як робочу зону, що забезпечує якісну роботу командування на лінії фронту.
Операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко зазначив, що війна надовго і бойові дії стали постійним супутником кожного українця і особливо тих, хто захищає країну в лавах ЗСУ. Тому розробка поліпшених бункерів, цілих підземних комплексів – це внесок “Метінвесту” і Сталевого Фронту Ріната Ахметова в поліпшення побуту бійців на лінії фронту.
“Тому що люди – це головне. І якщо ми можемо не тільки створити безпечний від обстрілів простір, а й зробити його максимально комфортним, то ми це робимо. Сподіваюся, що таких КП на лінії фронту ставатиме дедалі більше, і ці “підземні містечка” стануть надійною опорою для командування військових з’єднань. У планах “Метінвесту” також розробка нових конфігурацій підземних сталевих комплексів для інших потреб ЗСУ. Тому ми не будемо зупинятися, доки Україна не переможе”, – прокоментував передачу першого КП до ЗСУ Мироненко.
Нові командні пункти базуються на традиційній моделі бункера – “криївки”, понад 330 одиниць яких “Метінвест” уже передав різним бригадам ЗСУ з 2022 року. Конструкцію стандартного сталевого бункера доопрацювали для використання у складі постійного штабу, габарити збільшили до 6 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки. Кожна “криївка” розрахована на шістьох осіб і обладнана місцями для відпочинку, зберігання особистих речей та інтегрованою системою опалення. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці підприємств “Метінвесту” витрачають близько 400 годин.
“Перевага нашої армії над противником: ми воюємо якісно, мізками. І водночас уміємо ухвалювати зважені рішення оперативно, бо на кону – життя наших воїнів і успіх бойових дій. Саме тому ми прагнемо навіть на “нулі”, у пеклі війни убезпечити та створити комфортні умови для роботи й відпочинку військових. Командні пункти на базі модульних укриттів відповідають запиту армії та дають змогу на передовій облаштувати укріплені штаби, які в будь-якій ситуації виконуватимуть своє головне завдання – керувати боєм і наносити нищівної поразки ворогу”, – зазначив бригадний генерал ЗСУ Володимир Горбатюк.
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,8 млрд грн. З цієї суми понад 2,5 млрд грн – це допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів, десятки мінних тралів для танків, патрульних катерів і “ловців ланцетів”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
