Металургійні підприємства України в січні поточного року знизили виробництво сталі в 6,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 284 тис. тонн із 1,851 у січні-2022, але наростили виплавку порівняно з груднем-2022, коли було виплавлено 106 тис. тонн.
У результаті Україна посіла 34-те місце в рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), тоді як у грудні вона була 38-ю.
Згідно з даними Worldsteel, у січні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до січня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Китаю та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (79,450 млн тонн, зростання на 2,3% до січня-2022), Індія (10,930 млн тонн, зниження на 0,2%), Японія (7,222 млн тонн, “мінус” 6,9%), США (6,497 млн тонн, менше на 6,8%), РФ (5,750 млн тонн, “мінус” 8,9%), Південна Корея (5,477 млн тонн, “мінус” 9,8%), Німеччина (2,925 млн тонн, “мінус” 10,2%), Бразилія (2,783 млн тонн, мінус 4,9%), Іран (2,7 млн тонн, зростання на 27,7%) і Туреччина (2,605 млн тонн, менше на 17,6%).
Загалом у січні 2023 року виплавка сталі у світі скоротилася на 3,3% до аналогічного періоду 2022 року – до 145,252 млн тонн, тоді як у грудні 2022 року скорочення становило 10,8%, а абсолютний показник – 140,695 млн тонн.
У листопаді-2022 країна виробила 313 тис. тонн сталі, у жовтні – 318 тис. тонн сталі, у вересні – 340 тис. тонн, серпні – 366 тис. тонн сталі, липні – 281 тис. тонн сталі, червні – 295 тис. тонн, травні – 308 тис. тонн, квітні – 281 тис. тонн, березні – 200 тис. тонн, лютому – 1,374 млн тонн, січні – 1,851 млн тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України в грудні минулого року знизили виробництво сталі в 16,4 раза, або на 93,9%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 106 тис. тонн.
За 12 місяців 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, зниження на 7,4%), США (80,715 млн тонн, “мінус” 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, “мінус” 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, “мінус” 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 12 місяців 2022 року перебувала на 23-му місці з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
На автомобільному ринку Узбекистану вийшла новинка компанії Chevrolet – модель Onix, що відповідає високим сучасним стандартам. Нова модель поєднує яскравий дизайн, інтер’єр і всі необхідні функції для комфорту і безпеки.
В Асаці на заводі UzAuto Motors розпочато виробництво повного циклу нового автомобіля, що не може не тішити любителів автомобільних новинок Узбекистану, адже запчастини та їх обслуговування стануть доступнішими.
Автомобілі Onix представлені двома типами двигунів нового покоління CSS Prime:
• 1,2-літровим турбомотором 132 л.с. у парі з 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач;
• 1,2-літровим атмосферним двигуном 90 л. з механічною 5-ступінчастою коробкою передач.
Автомобіль розганяється до 100 км/год за 10,9 секунд.
У виробництві нової моделі автомобіля було задіяно понад 5 тисяч інженерів, частина яких випускники Туринського політехнічного університету в Ташкенті. Ними було налагоджено виробництво 1,5 тисяч деталей для автомобіля Chevrolet Onix на 200 підприємствах в Узбекистані.
Новий Onix збудований на глобальній платформі Global Emerging Markets (GEM). На освоєння цього проекту було вкладено інвестиції у розмірі 427,6 млн. доларів.
Інженерний потенціал та технічне оснащення підприємств вже дозволили довести локалізацію автомобіля Chevrolet Onix до 50%, рівень якої до кінця 2023 року буде доведено до 70%.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні випустила продукцію на 41,11 млн грн, що більш ніж у 2,7 раза перевищує аналогічний показник січня 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, у натуральних показниках у 2,4 раза зросло виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 6,3 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 25,6% – до 0,35 тис. тонн, туалетного паперу в рулончиках – на 16%, до 1,5 млн шт.
Загалом випуск паперу та картону збільшився у 2,1 раза – до 6,65 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво та відтермінувала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні становив 625,54 млн грн, що на 6,4% менше за аналогічний показник довоєнного січня 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті збільшилося виробництво гофротари – на 9,3%, до 17,12 млн кв.м.
Водночас виробництво картону скоротилося на 7,6% – до 16,47 млн тонн, зокрема тарного зросло на 15,6%, до 14 тис. тонн, тоді як коробкового знизилося в 2,3 раза, до 2,5 тис. тонн.
Істотно – більш ніж удвічі, до 3,6 тис. тонн – скоротився випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції, водночас виробництво туалетного паперу в рулончиках знизилося вдвічі – до 16,6 млн шт.
Згідно зі статистикою профільної асоціації, отриманою від галузевих підприємств, загалом у січні поточного року вони випустили 48,08 тис. тонн паперу та картону – на 24% менше, ніж у довоєнному січні 2022 року, і 39,33 млн кв. м. картонних ящиків – на 18,2% менше.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом близько 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
На початку лютого поточного року, рішенням наглядової ради головою правління АТ “Київський КБК” призначено ексдиректора департаменту заготівлі вторсировини Юрія Головченка замість Олександра Кравченка, який очолював правління протягом пів року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій товариства.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) на своєму коксохімічному підрозділі у 2022 році скоротив випуск металургійного коксу на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 922 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у грудні підприємство виробило 41 тис. тонн металургійного коксу.
Водночас у 2022 році випуск валового коксу 6%-вої вологості на АМКР склав 1,060 млн тонн, зокрема в грудні – 47 тис. тонн.
Виробництво коксу на “ArcelorMittal Кривий Ріг” за 2021 рік зросло на 9,2% – до 2,890 млн тонн, зокрема в грудні вироблено 250 тис. тонн.
За 2022 рік на підприємство поставлено понад 1,4 млн тонн вугільного концентрату, зокрема, 469 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 390 тис. тонн із Росії (до війни), 65 тис. тонн із Казахстану, 54 тис. тонн із Польщі, 15 тис. тонн із Чехії, 218 тис. тонн зі США і 192 тис. тонн з Австралії. У грудні на АМКР поставлено 108 тис. тонн вугілля, зокрема 72 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 21 тис. тонн із Польщі, 11 тис. тонн зі США і 4 тис. тонн з Австралії.
Як повідомлялося, КХЗ України 2022 року скоротили виробництво валового коксу 6%-ної вологості на 59% порівняно з попереднім роком – до 3,91 млн тонн, зокрема металургійного коксу 3,354 млн тонн. У 2022 році на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,594 млн тонн вугільного концентрату, зокрема українського видобутку – 3,158 млн тонн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Україна торік виробила 1,13 млн тонн азотних добрив, що в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн 2021 року, тоді як їхній імпорт зріс у 3,1 раза – до 4,3 млн тонн із 1,4 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України у Facebook у середу.
Відомство уточнило з посиланням на керівника аналітичного проекту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордійчука, що обсяг власного виробництва азотних добрив в Україні до повномасштабного російського вторгнення перевищував імпорт завдяки постійній роботі заводів “Рівнеазот”, сєвєродонецького об’єднання “Азот” і черкаського “Азоту”, також з інтервалами працював завод “Дніпроазот”.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи: “Рівнеазот” і черкаський “Азот”, а сєвєродонецький “Азот” припинив роботу і був значно пошкоджений окупантами. Такі зміни суттєво змінили статистику по ринку в гірший бік: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн добрив, нестачу яких компенсував імпорт у розмірі 4,3 млн тонн.
“Тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже на нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ. Україна на агрокарті одна з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова ціна на ринку зернових і продовольча безпека світу. Відповідно, ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики”,- цитує Мінагрополітики свого голову Миколу Сольського.
За даними міністра, до липня 2022 року українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами, але вже в жовтні ціни на аміачну селітру зросли з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера. Він наголосив, що зазвичай аграрії керуються правилом, згідно з яким вартість тонни селітри не має коштувати дорожче за 2,5 тонни пшениці, а тонна карбаміду – не дорожче за 3,0-3,5 тонни кукурудзи, тоді як 2022 року ці показники було перевищено вдвічі-втричі.
Мінагрополітики зазначило, що на сьогоднішній день важко порахувати точні витрати сучасного українського аграрія на добрива, але вартість базових азотних добрив на 1 га кукурудзи обходиться орієнтовно у 8-9 тис. грн без врахування підгодівлі, та витрат на пальне, яке також подорожчало. Тому фінальна сума наразі не є привабливою для аграрія.
“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення і основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас дуже важлива”, – цитує Мінагрополітики свого першого заступника Тараса Висоцького.
Як повідомлялося, за оцінками Group DF, головного виробника добрив в Україні, ринок добрив країни у 2022 році скоротився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
